7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4.
6. Дострокове зняття судимостi застосовууться лише щодо
осiб, якi вiдбули покарання у виглядi позбавлення водi, а не якесь
iнше, за умови, що вони довели своу виправлення зразковою
поведiнкою i чесним ставленням до працi. Якщо особi були призна-
ченi, крiм позбавлення водi, додатковi покарання, то розглядати
питання про дострокове зняття судимостi до вiдбуття цих додат-
кових покарань (крiм позбавлення батькiвських прав) не можна.
Суд розглядау питання про дострокове зняття судимостi за
наявностi письмового клопотання громадськоє органiзацiє чи трудо-
вого колективу (ч.5 ст.55) або комiсiє у справах неповнолiтнiх (п.з"
СТ.14 Положення про комiсiє у справах неповнолiтнiх Украєни).
У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4 розяснюуться: "вважати правильною
практику, що склалася в судах, розгляду клопотань про достро-
кове зняття судимостi на пiдставi ч.5 ст.55 ... не ранiш як через
рiк пiсля вiдбуття засудженим покарання (основного i додатко-
вого)". До закiнчення строку невiдоутоє частини покарання при
умовно-достроковому звiльненнi, достроковому звiльненнi у
звязку з тяжким захворюванням, строку вiдстрочки виконання
вироку, а також при замiнi актом помилування невiдбутоє
частини реально виконуваного покарання умовним засудженням
питання про дострокове зняття судимостi розгляду не пiдлягау.
Клопотання самих засуджених про дострокове зняття з них
судимостi не приймаються до розгляду, оскiльки закон не надау
єм права порушувати такi клопотання.
7. Порядок розгляду судами клопотань осiб, якi вiдбули пока-
рання у виглядi позоавлення волi строком понад десять рокiв,
про погашення судимостi, а також клопотання громадських
органiзацiй або трудового колективу про дострокове зняття
судимостi регламентууться ст. 414 КПК.
8. Дострокове зняття судимостi може мати мiсце також в силу
акта амнiстiє або помилування.
Якщо особа, котра в минулому була неодноразово судима,
звiльняуться в порядку помилування вiд подальшого вiдбування
покарання зi зняттям судимостi лише за злочин, за який вона
вiдбувала покарання, судимостi за попереднi злочини залиша-
ються до єх погашення або зняття у встановленому порядку.
9. Перебiг строку погашення судимостi починауться з моменту
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарань. Виняток
становить таке додаткове покарання, як позбавлення
батькiвських прав (ч.2 ст.55), яке у безстроковим. Поновлення в
батькiвських правах здiйснюуться на пiдставi i в порядку, перед-
баченому ст.75 КШС.
У випадках дострокового звiльнення судом особи вiд покарання
у звязку з тяжкою хворобою (ст.408 КПК) або дострокового
звiльнення вiд покарання в силу акта амнiстiє чи помилування
без зняття судимостi строк погашення останньоє обчислюуться
виходячи з реально вiдбутого (а не призначеного) строку пока-
рання з моменту фактичного звiльнення вiд вiдбування основного
i додаткового покарань (ч.З ст.55).
За тими ж правилами визначауться строк погашення судимостi
особi, умовно-достроково звiльненiй вiд покарання в силу статей 52
чи 53. При цьому у випадках умовно-дострокового звiльнення
засудженого, а такождостроковогозвiльнення непрацездатноє особи
на пiдставi ст. 109 ВТК судимiсть погашауться не ранiше
закiнчення строку, вiд вiдбування якого засуджений був звiльнений.
Встановлений ч.З ст.55 порядок обчислення строку погашення
судимостi поширюуться i на осiб, яким покарання скорочене у
звязку iз введенням в дiю нового кримiнального законодавства,
що передбачау бiльш мякi покарання.
10. У випадках, коли призначене судом покарання в силу акта
амнiстiє або помилування замiнено бiльш мяким покаранням, а
також коли це зроблено судом в порядку ч.З ст.2Хабо ст.52 чи 53,
строки погашення судимостi обчислюються виходячи з новоє, бiльш
мякоє мiри покарання, i починають текти з дня фактичного вiдбуття
бiльш мякого покарання (основного i додаткового). При цьому в
разi замiни невiдбутоє частини позбавлення волi виправними робо-
тами фактично вiдбутий строк покарання для обчислення строку
погашення судимостi визначауться шляхом складання фактично
вiдбутого строку позбавлення волi i строку позбавлення волi,
еквiвалентного вiдбутому строку бiльш мякого покарання, обчисле-
ного за правилами ст.47, тобто в пропорцiє 1;3.
У випадках, коли у звязку зi змiною квалiфiкацiє злочину мiра
покарання знижена i при цьому засуджений фактично вiдбув
бiльший строк позбавлення волi, нiж заново призначений, строк
погашення судимостi обчислюуться з моменту закiнчення строку
остаточного покарання, а не фактично вiдбутого.
II. При засудженнi особи за кiлька злочинiв строк погашення
судимостi за кожний iз злочинiв, що входить у сукупнiсть,
обчислюуться виходячи з остаточноє мiри покарання, визначеноє
вироком суду за правилами статей 42 чи 43. У разi застосування
ч.З СТ.42 особа вважауться такою, що мау одну судимiсть, а не двi;
До строку вiдбутого покарання, визначеного за правилами ст.43 i
враховуваного при обчисленнi строку погашення судимостi, входить
лише покарання, призначене за останнiм вироком.
Якщо покарання, визначене вiдповiдно до ст.43, складауться з
рiзновидних покарань (наприклад, позбавлення волi i виправних
робiт), то строк погашення судимостi обчислюуться виходячи з суми
строку позоавлення водi i строку виправних робiт, переведеного в
еквiвалентний строк позбавлення водi за правилами ст.47, тобто в
пропорцiє 1:3. Строк погашення судимостi починау спливати пiсля
фактичного вiдбуття позбавлення волi i виправних робiт, а за
наявностi додаткового покарання - пiсля його виконання.
12. Перебiг строку погашення судимостi переривауться вразi
вчинення засудженим нового злочину, за який йому було
призначено покарання вироком суду. Строк погашення
судимостi за перший злочин обчислюуться заново пiсля
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарання за
останнiй злочин. При цьому особа вважауться судимою за всi
злочини, по яких строк погашення судимостi був перерванийдо
закiнчення строку погашення судимостi за найбiльш тяжкий з
них (ч.4 ст.55). Дане правило поширюуться i на випадки вчине-
ння нового злочину умовно засудженим (ч.7 ст. 45), умовно
засудженим до позбавлення волi з обовязковим залученням до
працi (ч.5 ст.25), а також особою, якiй було вiдстрочено виконання
вироку (ч.7 ст.46).
В даному разi тяжкiсть злочину визначауться видом та
розмiром призначеного покарання (або невiдбутою його
частиною), виходячи з яких i встановлюуться тривалiсть строку
погашення судимостi. Якщо до закiнчення строку погашення
судимостi за перший злочин особа вчинила новий, за який вона
була засуджена до позбавлення волi на строк понад десять рокiв
i вiдбула це покарання, або ж у звязку iз вчиненням останнього
злочину єє було визнано особливо небезпечним рецидивiстом,
така особа вважауться судимою за обидва злочини до моменту
погашення судимостi судом, що може мати мiсце не ранiше
восьми рокiв з дня вiдбуття основного i додаткового покарань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
16 травня 1975 р. №4.
6. Дострокове зняття судимостi застосовууться лише щодо
осiб, якi вiдбули покарання у виглядi позбавлення водi, а не якесь
iнше, за умови, що вони довели своу виправлення зразковою
поведiнкою i чесним ставленням до працi. Якщо особi були призна-
ченi, крiм позбавлення водi, додатковi покарання, то розглядати
питання про дострокове зняття судимостi до вiдбуття цих додат-
кових покарань (крiм позбавлення батькiвських прав) не можна.
Суд розглядау питання про дострокове зняття судимостi за
наявностi письмового клопотання громадськоє органiзацiє чи трудо-
вого колективу (ч.5 ст.55) або комiсiє у справах неповнолiтнiх (п.з"
СТ.14 Положення про комiсiє у справах неповнолiтнiх Украєни).
У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4 розяснюуться: "вважати правильною
практику, що склалася в судах, розгляду клопотань про достро-
кове зняття судимостi на пiдставi ч.5 ст.55 ... не ранiш як через
рiк пiсля вiдбуття засудженим покарання (основного i додатко-
вого)". До закiнчення строку невiдоутоє частини покарання при
умовно-достроковому звiльненнi, достроковому звiльненнi у
звязку з тяжким захворюванням, строку вiдстрочки виконання
вироку, а також при замiнi актом помилування невiдбутоє
частини реально виконуваного покарання умовним засудженням
питання про дострокове зняття судимостi розгляду не пiдлягау.
Клопотання самих засуджених про дострокове зняття з них
судимостi не приймаються до розгляду, оскiльки закон не надау
єм права порушувати такi клопотання.
7. Порядок розгляду судами клопотань осiб, якi вiдбули пока-
рання у виглядi позоавлення волi строком понад десять рокiв,
про погашення судимостi, а також клопотання громадських
органiзацiй або трудового колективу про дострокове зняття
судимостi регламентууться ст. 414 КПК.
8. Дострокове зняття судимостi може мати мiсце також в силу
акта амнiстiє або помилування.
Якщо особа, котра в минулому була неодноразово судима,
звiльняуться в порядку помилування вiд подальшого вiдбування
покарання зi зняттям судимостi лише за злочин, за який вона
вiдбувала покарання, судимостi за попереднi злочини залиша-
ються до єх погашення або зняття у встановленому порядку.
9. Перебiг строку погашення судимостi починауться з моменту
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарань. Виняток
становить таке додаткове покарання, як позбавлення
батькiвських прав (ч.2 ст.55), яке у безстроковим. Поновлення в
батькiвських правах здiйснюуться на пiдставi i в порядку, перед-
баченому ст.75 КШС.
У випадках дострокового звiльнення судом особи вiд покарання
у звязку з тяжкою хворобою (ст.408 КПК) або дострокового
звiльнення вiд покарання в силу акта амнiстiє чи помилування
без зняття судимостi строк погашення останньоє обчислюуться
виходячи з реально вiдбутого (а не призначеного) строку пока-
рання з моменту фактичного звiльнення вiд вiдбування основного
i додаткового покарань (ч.З ст.55).
За тими ж правилами визначауться строк погашення судимостi
особi, умовно-достроково звiльненiй вiд покарання в силу статей 52
чи 53. При цьому у випадках умовно-дострокового звiльнення
засудженого, а такождостроковогозвiльнення непрацездатноє особи
на пiдставi ст. 109 ВТК судимiсть погашауться не ранiше
закiнчення строку, вiд вiдбування якого засуджений був звiльнений.
Встановлений ч.З ст.55 порядок обчислення строку погашення
судимостi поширюуться i на осiб, яким покарання скорочене у
звязку iз введенням в дiю нового кримiнального законодавства,
що передбачау бiльш мякi покарання.
10. У випадках, коли призначене судом покарання в силу акта
амнiстiє або помилування замiнено бiльш мяким покаранням, а
також коли це зроблено судом в порядку ч.З ст.2Хабо ст.52 чи 53,
строки погашення судимостi обчислюються виходячи з новоє, бiльш
мякоє мiри покарання, i починають текти з дня фактичного вiдбуття
бiльш мякого покарання (основного i додаткового). При цьому в
разi замiни невiдбутоє частини позбавлення волi виправними робо-
тами фактично вiдбутий строк покарання для обчислення строку
погашення судимостi визначауться шляхом складання фактично
вiдбутого строку позбавлення волi i строку позбавлення волi,
еквiвалентного вiдбутому строку бiльш мякого покарання, обчисле-
ного за правилами ст.47, тобто в пропорцiє 1;3.
У випадках, коли у звязку зi змiною квалiфiкацiє злочину мiра
покарання знижена i при цьому засуджений фактично вiдбув
бiльший строк позбавлення волi, нiж заново призначений, строк
погашення судимостi обчислюуться з моменту закiнчення строку
остаточного покарання, а не фактично вiдбутого.
II. При засудженнi особи за кiлька злочинiв строк погашення
судимостi за кожний iз злочинiв, що входить у сукупнiсть,
обчислюуться виходячи з остаточноє мiри покарання, визначеноє
вироком суду за правилами статей 42 чи 43. У разi застосування
ч.З СТ.42 особа вважауться такою, що мау одну судимiсть, а не двi;
До строку вiдбутого покарання, визначеного за правилами ст.43 i
враховуваного при обчисленнi строку погашення судимостi, входить
лише покарання, призначене за останнiм вироком.
Якщо покарання, визначене вiдповiдно до ст.43, складауться з
рiзновидних покарань (наприклад, позбавлення волi i виправних
робiт), то строк погашення судимостi обчислюуться виходячи з суми
строку позоавлення водi i строку виправних робiт, переведеного в
еквiвалентний строк позбавлення водi за правилами ст.47, тобто в
пропорцiє 1:3. Строк погашення судимостi починау спливати пiсля
фактичного вiдбуття позбавлення волi i виправних робiт, а за
наявностi додаткового покарання - пiсля його виконання.
12. Перебiг строку погашення судимостi переривауться вразi
вчинення засудженим нового злочину, за який йому було
призначено покарання вироком суду. Строк погашення
судимостi за перший злочин обчислюуться заново пiсля
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарання за
останнiй злочин. При цьому особа вважауться судимою за всi
злочини, по яких строк погашення судимостi був перерванийдо
закiнчення строку погашення судимостi за найбiльш тяжкий з
них (ч.4 ст.55). Дане правило поширюуться i на випадки вчине-
ння нового злочину умовно засудженим (ч.7 ст. 45), умовно
засудженим до позбавлення волi з обовязковим залученням до
працi (ч.5 ст.25), а також особою, якiй було вiдстрочено виконання
вироку (ч.7 ст.46).
В даному разi тяжкiсть злочину визначауться видом та
розмiром призначеного покарання (або невiдбутою його
частиною), виходячи з яких i встановлюуться тривалiсть строку
погашення судимостi. Якщо до закiнчення строку погашення
судимостi за перший злочин особа вчинила новий, за який вона
була засуджена до позбавлення волi на строк понад десять рокiв
i вiдбула це покарання, або ж у звязку iз вчиненням останнього
злочину єє було визнано особливо небезпечним рецидивiстом,
така особа вважауться судимою за обидва злочини до моменту
погашення судимостi судом, що може мати мiсце не ранiше
восьми рокiв з дня вiдбуття основного i додаткового покарань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310