Поряд з цим вона не у удиним
засобом для досягнення такоє мети. Покарання повязане також
iз застосуванням комплексу виховних, культурносвiтнiх та
iнших заходiв, що спрямованi на ресоцiалiзацiю засудженого.
6. Покарання являу собою справедливий акт правосуддя. Кара-
ючи осiб, винних у вчиненнi злочинiв, судовi органи захищають
охоронюванi законом особистi iнтереси громадян, єх органiзацiй чи
обуднань, держави i суспiльства в цiлому. В ньому втiлюються такi
принципи, як законнiсть, гуманiзм, рiвнiсть всiх перед законом,
незалежно вiд расовоє чи нацiональноє належностi, релiгiє,
партiйностi, службового або соцiального стану особи.
7. Кримiнально-правова полiтика нашоє держави спрямована на
застосування суворих покарань до осiб, якi вчинили особливо
небезпечнi, тяжкi злочини, i помякшення вiдповiдальностi за
дiяння, що не являють пiдвищеноє суспiльноє небезпеки. Це зна-
ходить вiдображення i в дiючому законодавствi. Поряд з цим
покарання, що застосовууться судом, завжди iндивiдуальне,
оскiльки визначауться з урахуванням характеру i ступеня
суспiльноє небезпечностi дiяння та особи, яка його вчинила, а також
iнших обставин, що впливають на вирiшення питання про
вiдповiдальнiсть винного (див. коментар до ст.39). Це досягауться
за рахунок побудови санкцiй Особливоє частини КК, якi у вiдносно
визначеними, а в рядi випадкiв альтернативними. Крiм того, суди
не позбавленi можливостi у виняткових випадках призначати пока-
рання бiльш мяке, нiж передбачене законом (ст.44).
8. Покарання призначауться тiльки за вироком суду i
вiдповiдно до закону. Ця вимога закрiплена в ст. 158 Конституцiє
Украєни.
9. Покарання вiдрiзняуться вiд iнших форм державного приму-
су тим, що воно виступау як реалiзацiя кримiнально-правових
вiдносин мiж особою, яка вчинила злочин, та державою в особi
органiв правосуддя в широкому розумiннi цього слова i призна-
чауться вiд iменi держави.
10> Покарання мау особистий характер, спецiальну мету i тягне
судимiсть.
Метою покарання у: 1) виправлення та перевиховання засуд-
женого; 2) запобiгання вчиненню засудженим нових злочинiв
(спецiальна превенцiя); 3) запобiгання вчиненню злочинiв
iншими особами (загальна превенцiя).
Виправлення являу собою такi змiни особи засудженого, коли
вiн позбавляуться негативних рис, що можуть зумовити його
готовнiсть до суспiльне небезпечноє та протиправноє поведiнки.
Перевиховання - це бiльш глибокi змiни в свiдомостi й поведiнцi
особи, в результатi чого у неє закрiплюються такi соцiальне
кориснi риси, як чесне ставлення до працi, точне виконання
законiв, повага до правил спiвжиття.
В дiючiй редакцiє ст. 22 мета перевиховання дещо перебiльшена.
Певною мiрою це данина там часам, коди були моднi волюн-
таристсько-утопiчнi гасла. Практично покарання буде ефективним,
якщо вдасться хоча б виправити особу, яка вчинила злочин. Це
доцiльно врахувати в майбутньому законодавствi.
Снецiальна превенцiя означау прагнення законодавця попе-
редити особу про недопустимiсть злочинноє поведiнки надалi, а
якщо особа позбавляуться волi, то шляхом iзоляцiє цiує особи вiд
суспiльства обмежити єє можливiсть вчинити новий злочин.
Мета загальноє превенца полягау в тому, щоб шляхом покаран-
ня конкретноє особи утримати вiд вчинення злочинiв iнших осiб.
11. Про гуманнiсть iнституту покарання свiдчить закрiплене в
законi положення, що покарання не мау на метi завдавати фiзичних
страждань засудженiй особi або принижувати и гiднiсть.
Це гарантууться тим, що система покарань в кримiнальному
правi Украєни не знау нi тiлесних покарань, нi таких, якi
ганеблять людину.
12. Покарання - один з важливих кримiнально-правових
iнститутiв, завдяки якому значною мiрою досягауться
ефективнiсть норм кримiнального права,
Стаття 23. Види покарань
До осiб, якi вчинили злочини, можуть застосову-
ватись такi основнi покарання:
1] позбавлення волi;
2 (виключено);
3 (виключено);
4 виправнi роботи без позбавлення волi;
5 позбавлення права займати певнi посади або зай-
маi ися певною дiяльнiстю;
6) штраф;
7) громадська догана.
До вiйськовослужбовцiв строковоє служби може та-
кож застосовуватися покарання у виглядi направлення
в дисциплiнарний батальйон.
Крiм основних покарань, до засуджених можуть за-
стосовуватися такi додатковi покарання:
1) конфiскацiя майна;
2) позбавлення вiйськового або спецiального звання;
3) позбавлення батькiвських прав.
Позбавлення права займати певнi посади або зай-
матися певною дiяльнiстю i штраф можуть застосову-
ватись не тiльки як основнi, але й як додатковi покарання.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 16 листопада 1982 р.,
1 грудня 1987 р. i Законами вiд 6 березня 1982 р., 7 липня
1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1982. - №48. -
Ст. 774; 1987. -№50. -Ст. 1016; Вiдомостi ВермовноТ Ради Ук-
раєни. -1992. - №23. - Ст. 337; 1992. - №39. - Ст. 570).
1. В цiй статтi закрiплена система покарань, тобто встанов-
лений кримiнальним законом обовязковий для суду перелiк
покарань, що розташованi за ступенем єх тяжкостi - вiд бiльш
суворих до менш суворих.
2. Наведений у ст.23 .перелiк видiв покараю, у вичерпним,
розширене його тлумачення не допускауться. Як виняток, у
передбачених законом випадках винна особа може бути засуд-
жена до смертноє кари, яка в систему покарань дiючим законо-
давством не включена, а передбачена окремо в ст.24.
3. За ступенем самостiйностi розрiзняються покарання основнi,
що застосовуються самостiйно, та додатковi, якi можуть бути
призначенi лише разом з основними.
Залежно вiд порядку призначення закон видiляу: а) покаран-
ня, що призначаються тiльки як основнi; б) такi, що застосову-
вуються лише як додатковi; в) покарання, що можуть призна-
чатися або як основнi, або як додатковi.
4. До покарань, що можуть призначатись тiльки як основнi,
належать: позбавлення волi, виправнi роботи без позбавлення
волi, громадська догана, направлення в дисциплiнарний батальйон,
а також смертна кара. Суд мау право призначити лише одне з
цих покарань - самостiйно або разом з додатковими. Поуднання
двох або бiльше основних покарань не допускауться. Винятком
iз цього правила можуть бути лише деякi випадки, коли за
вчинення кiлькох злочинiв або за сукупнiстю вирокiв признача-
ються покарання рiзних видiв i закон не передбачау можливостi
єх замiни, а суд не знайде пiдстав для поглинення одного
покарання iншим (див. коментар до статей 42, 43).
5. Тiльки як додатковi можуть призначатись такi покарання:
конфiскацiя майна, позбавлення вiйськового або iншого
спецiального звання, позбавлення батькiвських прав.
Конфiскацiя майна може бути призначена лише у випадках,
передбачених КК (ч.2 ст.35).
На вiдмiну вiд конфiскацiє майна, позбавлення вiйськового або
спецiального звання i позбавлення батькiвських прав у санкцiях
статей Особливоє частини КК не передбачаються.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
засобом для досягнення такоє мети. Покарання повязане також
iз застосуванням комплексу виховних, культурносвiтнiх та
iнших заходiв, що спрямованi на ресоцiалiзацiю засудженого.
6. Покарання являу собою справедливий акт правосуддя. Кара-
ючи осiб, винних у вчиненнi злочинiв, судовi органи захищають
охоронюванi законом особистi iнтереси громадян, єх органiзацiй чи
обуднань, держави i суспiльства в цiлому. В ньому втiлюються такi
принципи, як законнiсть, гуманiзм, рiвнiсть всiх перед законом,
незалежно вiд расовоє чи нацiональноє належностi, релiгiє,
партiйностi, службового або соцiального стану особи.
7. Кримiнально-правова полiтика нашоє держави спрямована на
застосування суворих покарань до осiб, якi вчинили особливо
небезпечнi, тяжкi злочини, i помякшення вiдповiдальностi за
дiяння, що не являють пiдвищеноє суспiльноє небезпеки. Це зна-
ходить вiдображення i в дiючому законодавствi. Поряд з цим
покарання, що застосовууться судом, завжди iндивiдуальне,
оскiльки визначауться з урахуванням характеру i ступеня
суспiльноє небезпечностi дiяння та особи, яка його вчинила, а також
iнших обставин, що впливають на вирiшення питання про
вiдповiдальнiсть винного (див. коментар до ст.39). Це досягауться
за рахунок побудови санкцiй Особливоє частини КК, якi у вiдносно
визначеними, а в рядi випадкiв альтернативними. Крiм того, суди
не позбавленi можливостi у виняткових випадках призначати пока-
рання бiльш мяке, нiж передбачене законом (ст.44).
8. Покарання призначауться тiльки за вироком суду i
вiдповiдно до закону. Ця вимога закрiплена в ст. 158 Конституцiє
Украєни.
9. Покарання вiдрiзняуться вiд iнших форм державного приму-
су тим, що воно виступау як реалiзацiя кримiнально-правових
вiдносин мiж особою, яка вчинила злочин, та державою в особi
органiв правосуддя в широкому розумiннi цього слова i призна-
чауться вiд iменi держави.
10> Покарання мау особистий характер, спецiальну мету i тягне
судимiсть.
Метою покарання у: 1) виправлення та перевиховання засуд-
женого; 2) запобiгання вчиненню засудженим нових злочинiв
(спецiальна превенцiя); 3) запобiгання вчиненню злочинiв
iншими особами (загальна превенцiя).
Виправлення являу собою такi змiни особи засудженого, коли
вiн позбавляуться негативних рис, що можуть зумовити його
готовнiсть до суспiльне небезпечноє та протиправноє поведiнки.
Перевиховання - це бiльш глибокi змiни в свiдомостi й поведiнцi
особи, в результатi чого у неє закрiплюються такi соцiальне
кориснi риси, як чесне ставлення до працi, точне виконання
законiв, повага до правил спiвжиття.
В дiючiй редакцiє ст. 22 мета перевиховання дещо перебiльшена.
Певною мiрою це данина там часам, коди були моднi волюн-
таристсько-утопiчнi гасла. Практично покарання буде ефективним,
якщо вдасться хоча б виправити особу, яка вчинила злочин. Це
доцiльно врахувати в майбутньому законодавствi.
Снецiальна превенцiя означау прагнення законодавця попе-
редити особу про недопустимiсть злочинноє поведiнки надалi, а
якщо особа позбавляуться волi, то шляхом iзоляцiє цiує особи вiд
суспiльства обмежити єє можливiсть вчинити новий злочин.
Мета загальноє превенца полягау в тому, щоб шляхом покаран-
ня конкретноє особи утримати вiд вчинення злочинiв iнших осiб.
11. Про гуманнiсть iнституту покарання свiдчить закрiплене в
законi положення, що покарання не мау на метi завдавати фiзичних
страждань засудженiй особi або принижувати и гiднiсть.
Це гарантууться тим, що система покарань в кримiнальному
правi Украєни не знау нi тiлесних покарань, нi таких, якi
ганеблять людину.
12. Покарання - один з важливих кримiнально-правових
iнститутiв, завдяки якому значною мiрою досягауться
ефективнiсть норм кримiнального права,
Стаття 23. Види покарань
До осiб, якi вчинили злочини, можуть застосову-
ватись такi основнi покарання:
1] позбавлення волi;
2 (виключено);
3 (виключено);
4 виправнi роботи без позбавлення волi;
5 позбавлення права займати певнi посади або зай-
маi ися певною дiяльнiстю;
6) штраф;
7) громадська догана.
До вiйськовослужбовцiв строковоє служби може та-
кож застосовуватися покарання у виглядi направлення
в дисциплiнарний батальйон.
Крiм основних покарань, до засуджених можуть за-
стосовуватися такi додатковi покарання:
1) конфiскацiя майна;
2) позбавлення вiйськового або спецiального звання;
3) позбавлення батькiвських прав.
Позбавлення права займати певнi посади або зай-
матися певною дiяльнiстю i штраф можуть застосову-
ватись не тiльки як основнi, але й як додатковi покарання.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 16 листопада 1982 р.,
1 грудня 1987 р. i Законами вiд 6 березня 1982 р., 7 липня
1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1982. - №48. -
Ст. 774; 1987. -№50. -Ст. 1016; Вiдомостi ВермовноТ Ради Ук-
раєни. -1992. - №23. - Ст. 337; 1992. - №39. - Ст. 570).
1. В цiй статтi закрiплена система покарань, тобто встанов-
лений кримiнальним законом обовязковий для суду перелiк
покарань, що розташованi за ступенем єх тяжкостi - вiд бiльш
суворих до менш суворих.
2. Наведений у ст.23 .перелiк видiв покараю, у вичерпним,
розширене його тлумачення не допускауться. Як виняток, у
передбачених законом випадках винна особа може бути засуд-
жена до смертноє кари, яка в систему покарань дiючим законо-
давством не включена, а передбачена окремо в ст.24.
3. За ступенем самостiйностi розрiзняються покарання основнi,
що застосовуються самостiйно, та додатковi, якi можуть бути
призначенi лише разом з основними.
Залежно вiд порядку призначення закон видiляу: а) покаран-
ня, що призначаються тiльки як основнi; б) такi, що застосову-
вуються лише як додатковi; в) покарання, що можуть призна-
чатися або як основнi, або як додатковi.
4. До покарань, що можуть призначатись тiльки як основнi,
належать: позбавлення волi, виправнi роботи без позбавлення
волi, громадська догана, направлення в дисциплiнарний батальйон,
а також смертна кара. Суд мау право призначити лише одне з
цих покарань - самостiйно або разом з додатковими. Поуднання
двох або бiльше основних покарань не допускауться. Винятком
iз цього правила можуть бути лише деякi випадки, коли за
вчинення кiлькох злочинiв або за сукупнiстю вирокiв признача-
ються покарання рiзних видiв i закон не передбачау можливостi
єх замiни, а суд не знайде пiдстав для поглинення одного
покарання iншим (див. коментар до статей 42, 43).
5. Тiльки як додатковi можуть призначатись такi покарання:
конфiскацiя майна, позбавлення вiйськового або iншого
спецiального звання, позбавлення батькiвських прав.
Конфiскацiя майна може бути призначена лише у випадках,
передбачених КК (ч.2 ст.35).
На вiдмiну вiд конфiскацiє майна, позбавлення вiйськового або
спецiального звання i позбавлення батькiвських прав у санкцiях
статей Особливоє частини КК не передбачаються.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310