ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

судова колегiя Верховного Суду Украли вказала,
що при зiдсутностi службовоє залежностi ввд неє доведеяаго до стану
сп ЯНIБНЯ неповнолiтнього особа не може бути субуктом передбачеясто
ст.20 злсчину (Рад. право.- 1980. - №8. - 0.90-91).
21 Еюл. згковсдаестаа. Спецвипуск. 641
Стаття 208. Втягиення нтiовиояiтнiх у
медичне иiтвантi лiкарських та
iнших засобiв, що викликають
одурманкиммня
Втягнений неповнолiтнiх у немедичне вживання
лiкарських та Iнших аасобiв, якi не с наркотичними I якi
викликають одурманювання i -
карауться повбавленням водi на строк до пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 21 серпня 1987 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1987. -№38. -Ст. 674.)
1. Обекиюм злочвну у здоровя неповнолiтнiх, предметом
- засоби лiкарськi (тi, якi не належать до числа наркотичнях i
дозволенi в медичнiй практицi, але можуть викликати одурма-
нювання, - димедрол, теофедрiв, еленiум, ефедрiн, реланiум
тощо) та iилтi (скахiмо, леткi хiмiчнi речовини - лаки, фарби,
аерозолi тощо), що-тягнуть одурманювання, однак не у нар-
єiiiуниннчуi-
Суспiльна небезпечнiсть передбачених ст.208 дiй полягау в
тому, що вживання названих засобiв може вiдразу заподiятв
шкоду здоровю неповнолiтнього та викликати токсикоманiю -
захворювання, що виникау внаслiдок розвитку хворобливоє за-
лежностi вiд засобiв, що не у наркотичними i в той же час не е
спиртними напоями.
2. Обуктивна сторона полягау в дiях, спрямованих на те,
щоб спонукати або змусити неповнолiтнього хоча б до однорвзо-
вого немедичного вживання лiкарських або iнших засобiв, що
викликають одурманювання. Дiє винних можуть дiставати вияв
у дядяндi згаданих засобiв неповнолiтньому, поуднаному з про-
позицiую вжити єх, пропозицiую неповнолiтньому вдвати такi
засоби для одурманювання, дачi неповнолiтньому iфошей дяя
придбання i вживання вказаних засобiв, iнiцiюваннi єх спiльного
iiiтiвавня ТОЩО.
Немедичним вживанням лiкарських засобiв може бути
приймання єх без припису лiкаря, а також у значно бiльшiй
кiлькостi, нiж приписано лiкарем, з метою викликати одурманю-
вання (скажiмо, вживання єх у великiй кiлькостi разом з
спиртними напоями для посилення одурманюючоє дiє останнiх).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчиненнА дiй, в яках
проявляуться втягаення неповнолiтнього у немедичне вживаяня
лiкарських та iнших засобiв, що викликають одУрмавюваавя,
незалежно вiд того, чи неповнолiтнiй насправдi єх ужив i чя
опинився в станi одурманювання.
3. Субуктивна сторона характеризууться умислом: вишиiХ
усвiдомлюу, що вчинюу вказанi у ст.208 дiє, i бажау так чиняя.
4. Субукт - особа, яка досятоа 18-рiчного вiку.
Стаття 209. Посягання на здоровя грома-
дян пiд приводом виконання
релiгiйних обрядiв
органiзацiя або керiвництво групою) дiяльнiсть яко?,
що здiйснюуться пiд приводом проповiдування
релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв,
Поуднана з заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(В редакцi Закону вiд 15 травня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховнi Ради Укрiйни. - 1992. - №32. - Ст. 457).
i. Громадянам гарантууться свобода совiстi, тобто право
сповiдувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє,
вiдправляти релiгiйнi культи, висловлювати релiгiйнi або
атеєстичнi погляди (ч. I ст.50 Конституцiє). Здiйснення свободи
сповiдувати релiгiю або переконання пiдлягау лише тим обме-
женням, якi необхiднi для охорони громадськоє безпеки та поряд-
ку, життя, здоровя i моралi, а також прав i свобод iнших
громадян, що встановленi законом i вiдповiдають мiжнародним
зобовязанням Украєни (ч.4 ст.З Закону "Про свободу совiстi i
релiгiйнi органiзацiє" вiд 23 квiтня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №25. - Ст.283).
Положення СТ.209 призначенi для боротьби з суспiльне небез-
печними формами використання релiгiйних почуттiв вiруючих,
здiйснюваного в рамках груповоє дiяльностi i повязаного з
заподiянням шкоди здоровю громадян або статевою розпустою.
2. При застосуваннi коментованоє статтi слiд виходити з харак-
теру i спрямованостi дiяльностi групи, а не з кiлькостi Й членiв,
не з того, чи зареустрована вона в установленому порядку,
виконуються обряди в молитовному домi чи на приватнiй
квартирi. Головне, що дiяльнiсть групи поуднана з посяганням
на здоровя громадян або на громадську мораль i здiйснюуться
пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання
релiгiйних обрядiв.
3. Заподiяння шкоди здоровю означау заподiяння смертi,
нанесення тiлесних ушкоджень, спричинення самогубства тощо.
Шкода здоровю може дiставати вияв як у рiзного роду фiзичних
недугах, так i в розладi психiки внаслiдок, скажiмо, "гласодалiй"
у пятидесятникiв, мордування та самомордування у "хлистiв",
калiчення та кастрацiє у скопцiв.
Якщо спричинення шкоди здоровю чи громадськiй моралi за
ступенем або характером суспiльноє небезпеки саме по собi у
дiянням бiльш тяжким, нiж передбачене ст.209, вчинене при
наявностi всiх пiдстав слiд квалiфiкувати також за статтями 93,
94, 98, 101, 105 чи 120. В тому разi, коли винний пiдмовляу
конкретних осiб до вчинення дiянь, що являють собою будь-який
злочин проти особи, так само як i iнший злочин, вiн мау нести
вiдповiдальнiсть за спiвучасть у злочинi або за готування до його
вчинення (при невдалому пiдмовляннi).
Пiд статевою розпустою розумiуться участь членiв групi
в неупорядкованих статевих зносинах (наприклад, "гуртовий
грiх" в сектi "хлистiв"), iнших видах розпусти.
4. Пiд органiзацiую групи розумiуться будь-яка
органiзаторська дiяльнiсть (накреслення планiв, залучення
прихильникiв, пiдшукування примiщень для зiбрань тощо),
спрямована на и створення.
Керiвництво групою полягау в дiяльностi осiб, якi П
очолюють, спрямованiй на забезпечення функцiонування групи
(органiзацiя молiнь, проголошення проповiдей, керiвництво
здiйсненням бузувiрських обрядiв, накладення покарань -
епiтимiй, тобто обовязку молитися понад звичайний термiн,
встановлений для iтпiтоу учасникiв групи - тощо).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення вказаних
у ст.209 дiй незалежно вiд того, чи вдалось, наприклад, створити
групу, чи спричинена конкретна шкода здоровю.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
виною: особа розумiу, що займауться органiзацiую групи або
керiвництвом групою, дiяльнiсть якоє здiйснюуться пiд приводом
проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних
обрядiв i повзанз заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, i бахау так чинити.
6. Субукт - особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
Стаття 210. Держання домiв розпусти i
звiдництво
Держання домiв розпусти або звiдництво для роз-
пусти -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 6 березня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310