,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин. Ступiнь суспiльноє небезпеч-
ностi вчиненого злочину залежить вiд форми вини, мотиву i мети,
способу вчинення дiй, мiсця, обстановки та стадiє його вчинення,
тяжкостi злочинних наслiдкiв тощо. Наприклад, крадiжка з
проникненням у житло значно пiдвищуу ступiнь суспiльноє
небезпечностi цього злочину у порiвняннi з крадiжкою
iндивiдуального майна з iнших примiщень.
4. Кримiнальна пропшпрввнiсть злочину - це юридичне
вираження суспiльноє небезпечностi. Суть єє в тому, що конкрет-
не суспiльне небезпечне дiяння визнауться злочином лише в
тому випадку, якщо. воно передбачене як злочин в чинному
кримiнальному законi (ст. З КК). Iз цього положення випливау
важливий висновок: при вирiшеннi питання про злочиннiсть або
незлочиннiсть дiяння не допускауться застосування аналогiє.
Слiд мати на увазi, iцо протиправнiсть як юридичне вираження
суспiльноє небезпечностi передбачау положення закону, що
мiститься в Загальнiй частинi КК (наприклад, про виннiсть
особи, вiк, стадiє вчинення злочину, спiвучасть), а також у
диспозицiє i санкцiє конкретноє статтi Особливоє частини КК.
Обидва цi положення у єх сукупностi створюють поняття того чи
iншого конкретного злочину.
5. Злочин - це винне дiяння. Воно визнауться таким при
наявностi у особи вiдповiдного психiчного ставлення (свiдомостi
i волi) до вчиненоє дiє або бездiяльностi. Це ставлення може
дiставати вияв у формi умислу чи необережностi (див. коментар
до статей 8 i 9). Не буде злочину в тому випадку, коди суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка перебувала у станi
неосудностi. Не вважауться злочином також дiяння, яке фор-
мально мiстить ознаки злочину, але вчинене особою внаслiдок
непереборноє сили або пiд впливом фiзичного насильства, якому
вона не могла протистояти. Не буде складу злочину в дiяльностi
охоронця майна, якай внаслiдок поранення або пiд загрозою
смертi з боку злочинцiв був позбавлений можливостi переш-
кодити розкраданню.
6. Характерною рисою злочину у його каранiсть. Чинне
законодавство (наприклад, статтi 50, 51) в окремих випадках
передбачау можливiсть звiльнення особи, яка вчинила злочин,
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та вiд покарання.
7. Наявнiсть у дiяннях особи формальних, тобто лише
зовнiшнiх ознак складу злочину, передбаченого законом, не
завжди у пiдставою для визнання такого дiяння злочином. Мова
йде про дiяння, яке через малозначнiсть не становить суспiльноє
небезпеки (ч.2 ст.7).
8. Мялоамячнмянь дiяння означау, пю вчинена дiя (бездiяльнiсть)
або зовсiм не сиричишла i не могла сиричишги шкоди, або
спричинила чи м(ила сiiрiчiiшєиi лишедуже незначну шкоду. Якщо
в дiяннi встаномевi освяки, якi вказанi в ч.2 ст.7, справа пiдлягау
закриттю за вiдсутшепо складу злочину (п.2 ст.б КПК).
Стаття 7. Поняття тяжкого злочину
Тяжкими иочимми визнаються перелiченi в частинi
2 цiвТ статтi умиснi дiяння, що являють пiдвищену
суспiльну небезпеку.
До тяжких злочинiв належать: особливо небезпечнi
злочини протидержави (статтi 56-60, 62, 63, 63); пору-
шення рiвноправностi громадян залежно вiд Тх расовоє,
нацiональноє приналежностi чи ставлення до релiгiє при
обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 1 3);
бандитизм (стаття 69); дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ (стаття 69); контрабанда
(стаття 70); масовi безпорядки (стаття 71); пошкоджен-
ня шляхiв сполучення 1 транспортних засобiв (стаття
78); виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв (стаття 79);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин. Ступiнь суспiльноє небезпеч-
ностi вчиненого злочину залежить вiд форми вини, мотиву i мети,
способу вчинення дiй, мiсця, обстановки та стадiє його вчинення,
тяжкостi злочинних наслiдкiв тощо. Наприклад, крадiжка з
проникненням у житло значно пiдвищуу ступiнь суспiльноє
небезпечностi цього злочину у порiвняннi з крадiжкою
iндивiдуального майна з iнших примiщень.
4. Кримiнальна пропшпрввнiсть злочину - це юридичне
вираження суспiльноє небезпечностi. Суть єє в тому, що конкрет-
не суспiльне небезпечне дiяння визнауться злочином лише в
тому випадку, якщо. воно передбачене як злочин в чинному
кримiнальному законi (ст. З КК). Iз цього положення випливау
важливий висновок: при вирiшеннi питання про злочиннiсть або
незлочиннiсть дiяння не допускауться застосування аналогiє.
Слiд мати на увазi, iцо протиправнiсть як юридичне вираження
суспiльноє небезпечностi передбачау положення закону, що
мiститься в Загальнiй частинi КК (наприклад, про виннiсть
особи, вiк, стадiє вчинення злочину, спiвучасть), а також у
диспозицiє i санкцiє конкретноє статтi Особливоє частини КК.
Обидва цi положення у єх сукупностi створюють поняття того чи
iншого конкретного злочину.
5. Злочин - це винне дiяння. Воно визнауться таким при
наявностi у особи вiдповiдного психiчного ставлення (свiдомостi
i волi) до вчиненоє дiє або бездiяльностi. Це ставлення може
дiставати вияв у формi умислу чи необережностi (див. коментар
до статей 8 i 9). Не буде злочину в тому випадку, коди суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка перебувала у станi
неосудностi. Не вважауться злочином також дiяння, яке фор-
мально мiстить ознаки злочину, але вчинене особою внаслiдок
непереборноє сили або пiд впливом фiзичного насильства, якому
вона не могла протистояти. Не буде складу злочину в дiяльностi
охоронця майна, якай внаслiдок поранення або пiд загрозою
смертi з боку злочинцiв був позбавлений можливостi переш-
кодити розкраданню.
6. Характерною рисою злочину у його каранiсть. Чинне
законодавство (наприклад, статтi 50, 51) в окремих випадках
передбачау можливiсть звiльнення особи, яка вчинила злочин,
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та вiд покарання.
7. Наявнiсть у дiяннях особи формальних, тобто лише
зовнiшнiх ознак складу злочину, передбаченого законом, не
завжди у пiдставою для визнання такого дiяння злочином. Мова
йде про дiяння, яке через малозначнiсть не становить суспiльноє
небезпеки (ч.2 ст.7).
8. Мялоамячнмянь дiяння означау, пю вчинена дiя (бездiяльнiсть)
або зовсiм не сиричишла i не могла сиричишги шкоди, або
спричинила чи м(ила сiiрiчiiшєиi лишедуже незначну шкоду. Якщо
в дiяннi встаномевi освяки, якi вказанi в ч.2 ст.7, справа пiдлягау
закриттю за вiдсутшепо складу злочину (п.2 ст.б КПК).
Стаття 7. Поняття тяжкого злочину
Тяжкими иочимми визнаються перелiченi в частинi
2 цiвТ статтi умиснi дiяння, що являють пiдвищену
суспiльну небезпеку.
До тяжких злочинiв належать: особливо небезпечнi
злочини протидержави (статтi 56-60, 62, 63, 63); пору-
шення рiвноправностi громадян залежно вiд Тх расовоє,
нацiональноє приналежностi чи ставлення до релiгiє при
обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 1 3);
бандитизм (стаття 69); дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ (стаття 69); контрабанда
(стаття 70); масовi безпорядки (стаття 71); пошкоджен-
ня шляхiв сполучення 1 транспортних засобiв (стаття
78); виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв (стаття 79);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310