Верховний Суд Украєни в справi М. зазначив, що мучення i
мордування це такi дiє, спецiальною метою яких було заподiяти
тяжкi тiлеснi ушкодження, поуднанi з особливо сильним болем
чи тяжкими фiзичними та моральними стражданнями
потерпiлого (див. Рад. право. - 1979. - №12. - С.66). Питання
про те, чи були певнi дiє мученням або мордуванням, вирiшуу не
судово-медична експертиза, а органи слiдства i суд.
Тяжке тiлесне ушкодження повинно оцiнюватися як
квалiфiковане (ч.2 ст.IОI) також тодi, коли воно сталося
внаслiдок систематичних легких чи середньоє тяжкостi тiлесних
ушкоджень. Систематичнiсть таких дiй вказуу на те, що вони
вчиняються часто i тривало.
14. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим (ч.З ст.IОI), якщо: 1) внаслiдок нього сталася
смерть потерпiлого чи 2) воно було вчинене особлiво небез-
печним рецедивiстом.
Тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, характеризууться тим, що воно посягау на два обуктi
i одночасно спричиняу два дуже вiдмiнних за тяжкiстю злочинних
наслiдки: шкоду здоровю i смерть потерпiлого. Щодо кожного iз
цих наслiдкiв у винного було рiзне ставлення: заподiяння тяжких
тiлесних ушкоджень було умисним, а смертi - необережним (див.,
наприклад, справу Д. // Практика... - С.101-102).
Злочин може квалiфiкуватися за ч.З ст.IОI лише тодi, коли
тяжкий характер ушкодження охоплювався намiром винного,
коли цей наслiдок винним передбачався. В тих випадках, коли
смерть потерпiлого сталася внаслiдок необережного заподiяння
тяжкого тiлесного ушкодження, злочин не може бути
квалiфiкований за ч.З ст.IОI.
Наприклад, безпiдставно за ч.З ст. 101 були квалiфiкованi дiє
Т., який кулаком ударив П. по обличчю, вiд чого П. упав i
ударився головою об брукiвку. Внаслiдок цього удару перела-
мались кiстки черепу, стався крововилив у мозок, вiд чого
потерпiлий помер. Як було доведено, смерть П. сталася не вiд
УдаРУ рукою в обличчя, а внаслiдок удару головою об брукiвку
при падiннi. В справке було доказiв, якi б свiдчили про те, що,
бючи кулаком в обличчя, П. мав намiр заподiяти, потерпiлому
тяхке тiлесне ушкодження. Тому дiє П. були переквалiфiкованi
за ст.98, як необережне заподiяння смертi.
Склад злочину, передбаченого ч.З ст.IОI, у особливий,
видiлений законодавцем в окремий вид необережного заподiяння
смертi, оскiльки за самою суттю, природою речей удиним засобом
заподiяти смерть у нанесення тiлесних ушкоджень. Законодав-
цем всi види тiлесних ушкоджень, внаслiдок яких сталася смерть,
подiленi на три групи:
1) Всi умиснi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть потерпiлого, яку винний передбачав i бажав чи погоджу-
вався з єє настанням, утворюють умисне вбивство (статтi 93-97);
2) Умиснi тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть з необережностi, утворюють той наслiдок, який по сутi у
необережним вбивством;
3) Всi iншi види тiлесних ушкоджень (необережнi тяхкi, а також
середньоє тяжкостi, рiвно як i умиснi середньоє тяжкостi або легкi),
внаслiдок яких сталася смерть з необережностi, утворюють необе-
режне вбивство, яке квалiфiкууться за ст.98. Умиснi тiлеснi ушкод-
ження при цьому потребують самостiйноє квалiфiкацiє.
В тих випадках, коли тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок
яких сталася смерть, були заподiянi в станi сильного душевного
хвилювання, вони квалiфiкуються за ст.IОЗ.
Заподiяння потерпiлому тяжких телiсних ушкоджень i задишення
його в небезпечному для життя станi, якщо внаслiдок цього сталася
смерть особи, залишеноє без допомоги, квалiфiкуються лише за ч.I чи
ч.Зст.IОI.Додатковаквалiфiкацiятакихдiяньщейзач.2ст.III буде
зайвою. Залишення в небезпецi в такому разi у лише цродовженням
злочину проти особи, а тому воно сукупностi злочинiв не утворюу.
15. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим, якщо воно спричинено було особою, яка до
вчинення цього злочину уже була визнана судом особливо
небезпечним рецидивiстом (див.коментар до ст. 26).
16. Умисне тяжке тiлесне ушкодження за багатьма ознаками
подiбне до замаху на вбивство. Рiзниця мiж цими злочинами полягау
в єх субуктивних ознаках - спрямованостi умислу i змiстi його
iнтелектуального моменту. Розмежування мiж замахом на вбивство
i тiлесними ушкодженнями мау складнiсть лише в тих випадках,
коли тiлеснi ушкодження вчиненi були з прямим умислом, оскiльки
замах на вбивство з непрямим умислом неможливий.
Для зясування змiсту умислу винного враховуються всi
обставини злочину: засоби i знаряддя його вчинення, кiлькiсть,
характер i мiсця нанесення ран, спрямованiсть ударiв в життуво
важливi органи людини, причини припинення злочинних дiй, а
також попередня поведiнка винного i потерпiлого, єх
взаумовiдносини тощо (див., наприклад, постанову президiє Тер-
нопiльського обдасвого суду в справi К. // Практика... - С.95-96).
Якщо мiх тiлесним> ушкодженнями та настанням смертi був
якийсь час, навiть тривалий, то це ще не свiдчить про те, що
смерть заподiяна необерехно.
При умисному тiлесному ушкодженнi (легкому, середньоє тяж-
костi i тяжкому), на вiдмiну вiд замаху на вбивство, настання
смертi виннiм не допускауться. Вiн або не передбачау П настання
або розраховуу на те, що зумiу єє вiдвернути.
Стаття 102. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне
ушмОАження
Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження, тоб-
то умисне тiлесне ушкодження, що не небеапечннм
для життя, але таке, що спричинило тривале порушення
функцiй будь-якого органу або Iншгiй тривалий розлад
здоровя без наслiдкiв, зазначених у статтi 101 цього Ко-
дексу, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Примiтка. Вжите в цiй статтi 1 статтях 103, 105 1 215 поняття "се-
редньоє тяжкостi тiлесне ушкодження" вiдповiдау поняттю "менш
тяжке тiлесне ушкодження", що його вжито в статтi 238 вiдповiдно до
статтi 8 Закону СРСР "Про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiйськовi
злочини" в редакцIГ 15 грудня 1983 року.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р.,
29 лютого 4984 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983.
- №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203).
1. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження мау такi
ознаки: а) в момент єх заподiяння рони не у небезпечними для
життя потерпiлого; б) не дають наслiдкiв, передбачених ст.IОI;
в) спричиняють тривале порушення функцiй будь-якого органу;
г) стiйку втрату працездатностi менше нiж на одну третину або
д) спричиняють iнший тривалий розлад здоровя.
2. Порушенням функцiй будь-якого органу Правила судо-
во-медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
називають послаблення функцiй органiв лiодини (мови, зору,
уху, рук, нiг тощо). Це можуть бути i випадки повноє, але
тимчасовоє втрати органом його функцiй.
3.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310