8. Способи розголошення вiдомостей про проведення медичного
огляду особи на зараження вiрусом iмунодефiциту людини або
захворювання на СНIД можуть бути рiзними: повiдомлення
вказаних вiдомостей iншим особам в розмовi, наукових статтях,
засобах масовоє iнформацiє, доповiдях та повiдомленнях на нау-
кових конференцiях, пiд час читання лекцiй студентам, надання
iншим особам для ознайомлення документiв, що мiстять такi
вiдомостi, тощо. Крiм того, вказанi вiдомостi можуть бути розго-
лошенi внаслiдок недбалого зберiгання чи втрати документiв з
такими вiдомостями, що дало можливiсть стороннiм особам з ними
ознайомитись.
9. Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли вiдомостi про
проведення медичного огляду особи на зараження вiрусом iму-
нодефiциту людини або захворювання на СНIД стали вiдомi
стороннiй особi, яка не повинна єх знати, незалежно вiд наслiдкiв.
Наслiдки розголошення вказаних вiдомостей (наприклад, само-
губство потерпiлого, звiльнення його з роботи, нестерпнi умови
проживання) повиннi враховуватись при iндивiдуалiзацiє
вiдповiдальностi i покарання особи, яка розголосила вiдомостi.
10. З субуктивноє сторони розголошення вiдомостей про
проведення медичного огляду особи на зараження вiрусом iму-
нодефiциту людини або захворювання на СНIД може бути
вчинене як умисно, так i необережно.
II. Субуктом злочину можуть бути медичнi працiвники -
службовi i неслужбовi особи, iншi службовi особи, котрим у звязку
з виконанням професiйних або службових обовязкiв стали вiдомi
данi про медичний огляд особи на єє ВIЛ-iнфiкованiсть чи захворю-
вання на СНЄД, i якi вони зобовязанi зоерiгати в таумницi. До
iнших осiб вiдносяться працiвники лiкувально-профiлактичних за-
кладiв, працiвники центрiв (республiканського, обласних,
Києвського i Севастопольського мiських) по профiлактицi i боротьбi
зi СНIДом та єх фiлiй, працiвники санепiдемстанцiй та iнших
закладiв, яким повiдомляються вiдомостi про позитивнi результати
медичних оглядiв на ВIЛ-iнфекцiю; працiвники органiв МВС,
прокуратури i суду, iнших органiв, яким данi про ВIЛ-iнфiкованiсп>
особи чи єє захворювання на СНIД стали вiдомi у звязку з
виконанням професiйних чи службових функцiй i якi вони зо-
бовязанi зберiгати в таумницi.
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Незаконне проведення лiкарем аборту -
карауться виправними роботами на строк до двох
рокiв, або штрафом у розмiр! до трьохсот карбоцiнцiв,
або громадською доганою.
Проведення аборту особою; що не мас спецiально?
медичноє освiти, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв.
Незаконне проведення аборту, що спричинило
тривалий розлад здоровя або смерть, -
карауться позбавленням волi на строк до шести рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50)
1. "Операцiя штучного переривання вагiтностi (аборт) мохе
бути проведена за бажанням жiнки у акредитованвх закладах
охорони здоровя при вагiтностi строком не бiльше 12 тижнiв.
Аборт при вагiтностi жiнки вiд 12 до 28 тижнiв за спецiальними
i медичними показаннями може бути зроблено в окрема шпа
ках i в порядку, що встаноадюуться Кабiнетом Мiактрш У>-
паєни" (ст.50 Основ законодавства Украєни про охорону зд-
я//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1993.- №4. -Ст.19).
2. В умовах не досить розвинутоє сексуальноє культури в нашiй
державi, вiдсутностi ефективних i широкодоступних засобiв за-
побiгання небажанiй вагiтностi бiльшiсть жiнок Украєни хоча б
один раз звергались до аборту як удиного засооу позбутись
небажаноє вагiтностi. Негативнi наслiдки абортiв досить суттувi:
розлад здоровя, смерть жiнки, якiй зроблено аборт, безплiддя тощо.
3. Частина 1 ст. 109 передбачау кримiнальну вiдповiдальнiсть
за незаконне проведення аборту лiкарем. Закон надау право на
медичних протипоказань. Дозволяуться проведення аборту ляше
в спецiальних акредитованих закладах охорони здоровя i
фахiвцями, якi мають необхiдну квалiфiкацiю, пiдготовку i дозвiл
на проведення аборту.
4. Незаконний аборт, проведений лiкарем, буце мати мiсце:
I) при вагiтностi понад 12 тижнiв, якщо за спецiальвими i
медичними показаннями не дозволяуться проведення аборту при
вагiтностi вiд 12 до 28 тижнiв; 2) при вагiтностi понад 28 тижнiв,
коли за спецiальними i медичними показаннями може бути зроблено
аборт в окремих випадках i у встановленому порядку прв вагiтностi
вiд 12 до 28 тижнiв; 3) за наявностi медичних протипоказань для
проведення аборту; 4) проведення аборту не в спецiальних ак-
редитованих закладах охорони здоровя; 5) проведения аборту без
вiдповiдного документального оформлення; 6) проведання аборту
недозволеними чи забороненими способами.
5. Обуктивна сторона незаконного проведення аборту -
активнi дiє лiкаря, спрямованi на штучне переривання вагiтностi,
якi призвели до єє переривання. Способи штучного переривання
вагiтностi можуть бути рiзними: 1) механiчний - введення в
порожнину матки стороннiх предметiв i рiдин; 2) операцiйний -
використання спецiально призначених iнструментiв;
3) токсичний - введення в органiзм жiнки токсичних речовин;
4) вакуум-респiраторний. З моменту настання вказаного
наслiдку злочин вважауться закiнченим.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Лiкар, який проводить незаконний аборт, усвiдомлюу,
що робить переривання вагiтностi з порушенням встановлених
правил проведення такоє операцiє. Мотиви i мета незаконного
проведення аоорту можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не
впливають. Як правило, незаконнi аборти проводяться за вина-
городу, тобто з корисливих мотивiв.
7. Субуктом злочину, передбаченого ч. I ст. 109, може бути
лише лiкар, який мау необхiдну медичну пiдготовку,
квалiфiкацiю i дозвiл на проведення операцiє по штучному
перериванню вагiтностi.
. Частина 2 ст. 109 передбачау вiдповiдальнiсть за проведення
аборту особою, яка не мау спецiальноє медичноє освiти. Субуктам
цього злочину може бути особа, яка досягла шiстнадцятi рокiв i ве
мас спецiальноє медичноє освiти. До таких осiо вiдносяться i
медичнi працiвники, в тому числi лiкарi, якi мають iншу фахову
медичну пiдготовку. Проведення аборту особою, яка не мау
спецiальноє медичноє освiти, завжди у незаконним.
9. Частина 3 ст.109 передбачау вiдповiдальнiсть за незаконне
проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоровя або
смерть потерпiлоє.
Пiд тривалим розладам здоровя слiд розумiти такий розлад
здоровя, який повязаний з тривалим порушенням функцiй
яких-небудь органiв потерпiлоє (зору, слуху, мови, кiнцiвок
тощо), а так само втрату працездатностi (тимчасову - тривалiстю
понад 21 день, постiйну -вiд 10 до 33%).
Обовязкова ознака обуктивноє сторони квалiфiкованого виду
незаконного проведення аборту - наявнiсть причинного звязку
мiх незаконним проведенням аборту i наслiдками у виглядi
смертi чи тривалого розладу здоровя потерпiлоє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310