8. Субуктом злочину можуть бути фiзичнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку, трьох категорiй: 1) засновник субукта
пiдприумницькоє дiяльностi; 2) власник субукта
пiдприумницькоє дiяльностi; 3) службова особа субукта
пiдприумницькоє дiяльностi.
9. Банкрутом юридична особа може стати як в силу обуктивних-
(банкрутство iнших осiб, якi у боржниками даноє юридичноє
особи; недобросовiсна конкуренцiя; iнфляцiйнi процеси; змiни у
законодавствi тощо) i субуктивних (невмiння працювати,
вiдсутнiсть вiдповiдного рiвня знань, квалiфiкацiє, професiйноє
пiдготовки, прорахунки в оцiнцi ринкiв зоуту тощо) причин.
Проте причини банкрутства для квалiфiкацiє значення не мають,
але повиннi враховуватися при призначеннi покарання. Зокрема,
якщо боржник стау банкрутом внаслiдок банкрутства iншоє
юридичноє особи, яка не може виконати своєх зобовязань перед
боржником, або якщо банкрутство у наслiдком порушення
iншими юридичними особами чинного законодавДва (моно-
полiзацiя ринку i цiн, недобросовiсна конкуренцiя, шахрайство
з фiнансовими ресурсами тощо), то це може бути пiдставою для
призначення мiнiмального покарання.
Стаття 156.Фiктивне банкрутство
Завiдомо неправдива заява громадянина - засновника
чи власника субукта пiдприемницькоТ дiяльностi, а також
службовоє особи субукта пiдприумницькоє дiяльностi про
фiнансову неспроможнiсть виконання вимог з боку
кредиторiв 1 зобовязань перед бюджетом, -
карауться штрафом вiд трьохсот до пятисот
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з позбавленням
права займати певнi посади або займатися певною
дiяльнiстю на строк до пяти рокiв.
ТI ж дiє, якщо вони завдали великоє матерiально?
шкоди кредиторам або державi,
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
д конфiскацiую майна чи без такоє.
(Ст 15Р Кодекс доповнено Законом вiд 2В сiчня 1994 р. //
Голос Украєни. - 1994. - ЗО березня).
i. З обуктивноє сторони злочин, передбачений ч. I ст. 156,
характеризууться активними дiями - завiдомо неправдивим
повiдомленням (заявою) кредиторам про фiнансову неспро-
можнiсть виконати субуктом пiдприумницькоє дiяльностi
зобовязання перед кредиторами i бюджетом. Зроблена заява
мау бути завiдомо неправдивою, тобто вiдомостi про
фiнансову неспроможнiсть виконати зобовязання повиннi
не вiдповiдати дiйсностi. Заява може бути зроблена будь-
яким способом: усно, письмово, по телеграфу, через засоби
масовоє iнформацiє тощо. При цьому обовязковою умовою
у доведення неправдивих вiдомостей до вiдома саме
кредиторiв, а не iнших осiб.
2. Злочин, передбачений ч.I ст. 156, належить до формальних
складiв злочинiв i вважауться закiнченим з моменту
повiдомлення кредиторам про фiнансову неспроможнiсть вико-
нати єх вимоги.
3. Про поняття "кредитор" див. пункт 3 коментаря до ст.156.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
виною у формi прямого умислу, тобто винна особа повинна
усвiдомлювати, що зроблена нею заява про фiнансову неспро-
можнiсть виконати вимоги кредиторiв i зобовязань перед бюджетом
у неправдивою, у той час, як субукт пiдприумницькiй дiяльностi
спроможний виконати зазначенi вимоги i зобовязання. Мотиви i
мета повiдомлення завiдомо неправдивих вiдомостей можуть бути
рiзними: досягти порушення справи про банкрутство чи санацiю
субукта, приховати незаконне витрачання коштшне за призначен-
ням, у тому числi i єх розкрадання, лiквiдувати, реорганiзувати чи
приватизувати субукт пiдприумницькоє дiяльностi зi змiною форми
власностi на нього тощо. Наприклад, заява про фiнансову неспро-
можнiсть виконати зобовязання перед кредиторами i бюджетом
може бути зроблена для того, щоб була здiйснена санацiя
пiдприумства шляхом продажу його майна чи передачi в оренду або
шляхом перетворення державного пiдприумства в пiдприумство,
засноване на колективнiй чи iншiй формi власностi (Положення про
порядок проведення санацiє державних пiдприумств, затверджене
постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1994 р. №67.
// Урядовий курур. - 1994. - 17 березня).
5. Субуктом злочину можуть бути громадяни - засновник чи
власник субукта пiдприумницькоє дiяльностi, а також службовi
особи цього субукта.
6. Квалiфiкованим видом зазначеного злочину,
вiдповiдальнiсть за який передбачена ч.2, у заподiяння великоє
матерiальноє шкоди кредиторовi або державi, якою, згiдно з
примiткою до ст. 148, у шкода, що в пятдесят i бiльше разiв
перевищуу встановлений законодавством мiнiмальний розмiр за-
робiтноє плати. Матерiальна шкода може бути заподiяна
внаслiдок неповернення кредиту i несплати вiдсоткiв за кредит,
несплати податкiв тощо.
Стаття 157. Порушення ветеринарних правил
Порушення ветеринарних правил, що спричинило
поширення епiзоотiє або iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi вiд восьми до пятнадцяти мiнiмальних
розмiрiв заробiтноє плати.
(В редакцi Закону вiд 25 лютого 1994 р. //Голос Украєни.
- 1994. - 1В квiтня).
1. Ветеринарiя (ветеринарна медицина) - це комплекс заходiв
щодо профiлактики захворювань тварин, єх лiкування, скорочення
втрат вiд хвороб, неплiдностi i падежу, пiдвищення якостi сировини
i продуктiв тваринного походження, запобiгання хворобам,
спiльним для тварин i людей, одержання екологiчно чистих про-
дуктiв харчування (ст. I Закону вiд 25 червня 1992 р. "Про
ветеринарну медицину" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992.
- №36. - 01.531). Невиконання перерахованих заходiв може
сиричишiти загибель тварин, єх захворювання на хвороби, якi
вимагають єх знищення, захворювання людей на хвороби, спiльнi
для тварин i людей, iншi негативнi наслiдки, зокрема, зниження
якостi продуктiв i сировини тваринного походження.
2. Предметом злочину у тварини (сiльськогосподарськi,
свiйськi, зоопарковi, лабораторнi та iншi представники фауни, а
також ембрiони, заплiднена iкра тощо), продукти тваринного
походження (мясо i мясопродукти, молоко i молокопродукта,
яйця, рибопродукти, продукти бджiльництва тощо) i сировина
тваринного походження (шкiра, вовна, волос, хутро, пух, пiря,
залози внутрiшньоє секрецiє, кишки, роги, копита, кiстки, легенi,
печiнка, iншi субпродукти, жовч, кров, вощина тощо).
3. Ветеринарнi правила - це ветеринарнi вимоги, якi регу-
люють дiяльнiсть юридичних i фiзичних осiб у галузi герина-
рноє медицини. Цi правила мiстяться в Законi "Про ветеринарну
медицину", iнших законодавчих актах, постановах Кабiнету
Мiнiстрiв, зокрема, в постановi вiд 15 серпня 1992 р. №478 "Про
перелiк протиепiзоотичних лiкувальних та iнших ветеринарно-
санiтарних заходiв, що проводяться органами державноє ве-
теринарноє медицини за рахунок вiдповiдних бюджетних та
iнших коштiв" (ЗП Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310