шкоди законним
правам та Iнтересам громадян, єх обсднанням чи де-
ржавi, а також вчиненi повторно або за попереднiм зго-
вором групою осiб, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного де
пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Законом вiд 26 сiчня 1993 р.//
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1993. - №12. - Ст. 97).
1. Обуктом злочину у громадська безпека, що гарантуу
спокiй громадян, дiяльнiсть приватних, колективних та де-
ржавних обуднань, а також цiлiснiсть i недоторканнiсть єхнього
майна.
2. Обуктивна сторона злочину дiстау вияв в активних дiях.
Це повiдомлення (усне, письмове, з використанням телефону,
радiо чи iнших технiчних засобiв) про неправдивi подiє або
обставини, яке мiстить у собi загрозу для невизначеноє кiлькостi
людей або для єх обуднань чи держави.
Неправдиве тимядомяемня про загрозу безпецi громадян,
знищення або пошкодження обуктiв приватноє, колективноє чi
державноє власностi мау такi ознаки: 1) мiстить вигаданi вiдомостi
про вчинення загальнонебезпечних злочинiв (про збройнi няпади,
про закладену в тому чи iншому примiщеннi вибухiвку, про
пiдготовленi пiдпали тощо) або про стихiйне чи iнше загальне лихо
(землетрус, виквди радiоактивних речовин, дуже небезпечнi епiдемiє
тощо); 2) вiдзначауться правдоподiбнiстю i може сприйматися тими,
кому воно адресоване, як реальна заiроза єх безпецi; 3) про
вiдсутнiсть заiрози безпецi насправдi заявнику заздалегiдь вiдомо.
Таке повiдомлення може бути вiдкритим (пiд час мiтишу, згорiв
тощо), замаскованим пiд чужим iменем або анонiмним.
Злочин вважауться закiнченим з моменту повiдомлення про
саму загрозу безпецi громадян, єх обуднанням чи державi або
про загрозу знищення чи пошкодження обуктiв приватноє, ко-
лективноє чи державноє власностi загальнонебезпечним способом.
Тому виявлення лише умислу дiяти таким чином не може розг-
лядатися як злочин. Злочином вважауться доведення
повiдомлення про вказану загрозу до вiдома громадян,
отганiзацiй чи органiв влади. Якщо ж таке повiдомлення завдало
"манноє шкоди законним правам та iнтересам громадян
"ддрдклад, вони вимушенi були залишити на певний час своу
хяiло, вiдмовитись вiд сплачених послуг тощо), єх обуднанням
чи державi (було зупинено виробництво, запроваджена додаткова
охорона обукта, проведена пошукова робота з залученням
спецiалiстiв тощо), вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.206.
з. Субуктивна сторона злочину харашерiвукiiiся прямим умисдас
днннй усвмомюу, пю тпйпти>: про заiрозу для лкщеб чи органiзацiй,
знаБпрозавцомуваiрЕаiцивiсiьсвогоповiдомпвшяiбажаудавесiвйогодо
ддома и>нзД кiлiтегi лидей, i щиiнгий, т1еи>п чи держаинги
дрдiдiтяпiє або iуiаиiв влади. Не може бути пригигнутий до кiимiнадьаю
ддддщапипг-п тпй, туярят,ррррия тупмдян, пргяиiзш й циОргаяв
влади ннiцнiмне єюшрмхввя прозаiрозу безiвф, шажаючи, що вн
iдвцдаiляБiфаздивiаю сумнiвнi для нього ящривса.
Для кримiнальноє вiдповiдальностi за ст.206 не мау значення
мета цього злочину. Винний може мати за мету викликати
неспокiй людей, панiку або єх розгубленiсть. Це може бути
бахання розважитись аоо помститися за нанесену винному оора-
зу чи вiдмову в його проханнi з боку приватного, колективного
чи державного обуднання або з боку органiв влади тощо.
4. Субуктом злочину може бути особа, яка до його вчинення
досягла шiстнадцяти рокiв.
5. Вiдповiдно до ч.2 ст.206 обставинами, що обтяжують злочин,
крiм спричинення таким повiдомленням значноє шкоди громадя-
нам або єх обуднанням чи державi, про що сказано вище, у також
повторнiсть таких дiй, кожна з яких мау самостiйний характер,
а не у повторенням одного i того ж повiдомлення декiлька разiв
пiдряд. Такою обставиною у i вчинення злочину за попереднiм
зговором (до початку повiдомлення) групою осiб (двома або
бiльшою кiлькiстю осiо, кожна з яких була виконавцем злочину).
Стаття 207. Знищення i зруйнування памяток
iсторiє i культури
Умисне знищення) зруйнування чи зiпсування
памяток iсторi? I культури або природних обектiв,
взятих пiд охорону держави,-
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Предметом даного злочину у памятки iсторiє та культури,
а також природнi обукти, взятi пiд охорону держави. Памятками
iсторiє та культури у споруди, памятнi мiсця i предмети,
повязанi з iсторичними подiями в життi народу, розвитком
суспiльства i держави, твори матерiальноє i духовноє творчостi,
якi становлять iсторичну, наукову, художню чи iншу культурну
цiннiсть. Всi вони охороняються державою. Це можуть бут>
памяткi iсторiє (будинки, споруди, памятнi мiсця i преяметв,
повязанi з найвахлгвiтнмн iсторичними подiями в життi народу,
розвитком суспiльства i держави, науки i технiки, культури i
побуту народiв, з життям видатних полiтичних, державних,
вiйськових дiячiв, народних героєв, дiячiв науки, лiтератури i
мистецтва), археологiє (городища, кургани, залишки стародавнiх
поселень, укрiплень, виробництв, каналiв, шляхiв, стародавнi
мiсця поховань, камянi скульптури, наскельнi зображення, ста-
ровиннi предмети, дiлянки iсторичного культурного шару старо-
давнiх населених пунктiв), мiстобудування i архiтектури
(архiтектурнi ансамблi i комплекси, iсторичнi центри, кварталi,
площi, вулицi, залишки стародавнього планування i заоудовн
мiст та iнших населених пунктiв, споруди цивiльноє, промисло-
воє, вiйськовоє, культовоє та народноє архiтектури, а також
повязанi з ними твори монументального, образотворчого, деко-
ративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природнi
ландшафти), мистецтва (твори монументального, образотворчо-
го, декоративно-прикладного та iнших видiв мистецтва), доку-
ментальнi (акти органiв державноє влади i управлiння, iншi
письмовi i графiчнi документи, кiнофотодокументи i звуко-
записе, а також стародавнi i iншi рукописи й архiви, запис>
фольклору i музики, рiдкiснi друкованi видання). До намятоє
Iсторiє та культури можуть бути вiднесенi й iншi обукти, що
становлять iсторичну, наукову, художню чи iншу культурну
цiннiсть (статтi 1, 6 Закону вiд IЗ липня 1978 р. "Про охорону
i використання памяток iсторiє та культури/Вздомос Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1978. - №30. - 0г.426).
Пiд охороною держави перебувау Нацiональний архiвний фонд
Украєни, призначений для задоволення iнформацiйних,
соцiально-культурних, наукових та iнших потреб суспiльства,
реалiзацiє законних прав та iнтересiв громадян. Вiдповiдаю да
ст. I Закону вiд 24 грудня 1993 р. "Про Нацiональний архiвшА
фонд i архiвнi установи" (Голос Украєни. - 1994129 сiчня)
Нацiональний архiвний фонд" - це сукупнiсть докуiгентiв, неза-
лежно вiд єх виду, мiсця створення i форми власностi на них, що
зберiгаються на територiє Украєни, вiдображають iсторiю духов-
ного i матерiального хиття П народу та iнших народiв, мають
наукову iсторико-культурну цiннiсть, визнанi такими
вiдповiдною експертизою i зареустрованi у порядку, передбачв-
иому цим Законом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
правам та Iнтересам громадян, єх обсднанням чи де-
ржавi, а також вчиненi повторно або за попереднiм зго-
вором групою осiб, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного де
пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Законом вiд 26 сiчня 1993 р.//
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1993. - №12. - Ст. 97).
1. Обуктом злочину у громадська безпека, що гарантуу
спокiй громадян, дiяльнiсть приватних, колективних та де-
ржавних обуднань, а також цiлiснiсть i недоторканнiсть єхнього
майна.
2. Обуктивна сторона злочину дiстау вияв в активних дiях.
Це повiдомлення (усне, письмове, з використанням телефону,
радiо чи iнших технiчних засобiв) про неправдивi подiє або
обставини, яке мiстить у собi загрозу для невизначеноє кiлькостi
людей або для єх обуднань чи держави.
Неправдиве тимядомяемня про загрозу безпецi громадян,
знищення або пошкодження обуктiв приватноє, колективноє чi
державноє власностi мау такi ознаки: 1) мiстить вигаданi вiдомостi
про вчинення загальнонебезпечних злочинiв (про збройнi няпади,
про закладену в тому чи iншому примiщеннi вибухiвку, про
пiдготовленi пiдпали тощо) або про стихiйне чи iнше загальне лихо
(землетрус, виквди радiоактивних речовин, дуже небезпечнi епiдемiє
тощо); 2) вiдзначауться правдоподiбнiстю i може сприйматися тими,
кому воно адресоване, як реальна заiроза єх безпецi; 3) про
вiдсутнiсть заiрози безпецi насправдi заявнику заздалегiдь вiдомо.
Таке повiдомлення може бути вiдкритим (пiд час мiтишу, згорiв
тощо), замаскованим пiд чужим iменем або анонiмним.
Злочин вважауться закiнченим з моменту повiдомлення про
саму загрозу безпецi громадян, єх обуднанням чи державi або
про загрозу знищення чи пошкодження обуктiв приватноє, ко-
лективноє чи державноє власностi загальнонебезпечним способом.
Тому виявлення лише умислу дiяти таким чином не може розг-
лядатися як злочин. Злочином вважауться доведення
повiдомлення про вказану загрозу до вiдома громадян,
отганiзацiй чи органiв влади. Якщо ж таке повiдомлення завдало
"манноє шкоди законним правам та iнтересам громадян
"ддрдклад, вони вимушенi були залишити на певний час своу
хяiло, вiдмовитись вiд сплачених послуг тощо), єх обуднанням
чи державi (було зупинено виробництво, запроваджена додаткова
охорона обукта, проведена пошукова робота з залученням
спецiалiстiв тощо), вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.206.
з. Субуктивна сторона злочину харашерiвукiiiся прямим умисдас
днннй усвмомюу, пю тпйпти>: про заiрозу для лкщеб чи органiзацiй,
знаБпрозавцомуваiрЕаiцивiсiьсвогоповiдомпвшяiбажаудавесiвйогодо
ддома и>нзД кiлiтегi лидей, i щиiнгий, т1еи>п чи держаинги
дрдiдiтяпiє або iуiаиiв влади. Не може бути пригигнутий до кiимiнадьаю
ддддщапипг-п тпй, туярят,ррррия тупмдян, пргяиiзш й циОргаяв
влади ннiцнiмне єюшрмхввя прозаiрозу безiвф, шажаючи, що вн
iдвцдаiляБiфаздивiаю сумнiвнi для нього ящривса.
Для кримiнальноє вiдповiдальностi за ст.206 не мау значення
мета цього злочину. Винний може мати за мету викликати
неспокiй людей, панiку або єх розгубленiсть. Це може бути
бахання розважитись аоо помститися за нанесену винному оора-
зу чи вiдмову в його проханнi з боку приватного, колективного
чи державного обуднання або з боку органiв влади тощо.
4. Субуктом злочину може бути особа, яка до його вчинення
досягла шiстнадцяти рокiв.
5. Вiдповiдно до ч.2 ст.206 обставинами, що обтяжують злочин,
крiм спричинення таким повiдомленням значноє шкоди громадя-
нам або єх обуднанням чи державi, про що сказано вище, у також
повторнiсть таких дiй, кожна з яких мау самостiйний характер,
а не у повторенням одного i того ж повiдомлення декiлька разiв
пiдряд. Такою обставиною у i вчинення злочину за попереднiм
зговором (до початку повiдомлення) групою осiб (двома або
бiльшою кiлькiстю осiо, кожна з яких була виконавцем злочину).
Стаття 207. Знищення i зруйнування памяток
iсторiє i культури
Умисне знищення) зруйнування чи зiпсування
памяток iсторi? I культури або природних обектiв,
взятих пiд охорону держави,-
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Предметом даного злочину у памятки iсторiє та культури,
а також природнi обукти, взятi пiд охорону держави. Памятками
iсторiє та культури у споруди, памятнi мiсця i предмети,
повязанi з iсторичними подiями в життi народу, розвитком
суспiльства i держави, твори матерiальноє i духовноє творчостi,
якi становлять iсторичну, наукову, художню чи iншу культурну
цiннiсть. Всi вони охороняються державою. Це можуть бут>
памяткi iсторiє (будинки, споруди, памятнi мiсця i преяметв,
повязанi з найвахлгвiтнмн iсторичними подiями в життi народу,
розвитком суспiльства i держави, науки i технiки, культури i
побуту народiв, з життям видатних полiтичних, державних,
вiйськових дiячiв, народних героєв, дiячiв науки, лiтератури i
мистецтва), археологiє (городища, кургани, залишки стародавнiх
поселень, укрiплень, виробництв, каналiв, шляхiв, стародавнi
мiсця поховань, камянi скульптури, наскельнi зображення, ста-
ровиннi предмети, дiлянки iсторичного культурного шару старо-
давнiх населених пунктiв), мiстобудування i архiтектури
(архiтектурнi ансамблi i комплекси, iсторичнi центри, кварталi,
площi, вулицi, залишки стародавнього планування i заоудовн
мiст та iнших населених пунктiв, споруди цивiльноє, промисло-
воє, вiйськовоє, культовоє та народноє архiтектури, а також
повязанi з ними твори монументального, образотворчого, деко-
ративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природнi
ландшафти), мистецтва (твори монументального, образотворчо-
го, декоративно-прикладного та iнших видiв мистецтва), доку-
ментальнi (акти органiв державноє влади i управлiння, iншi
письмовi i графiчнi документи, кiнофотодокументи i звуко-
записе, а також стародавнi i iншi рукописи й архiви, запис>
фольклору i музики, рiдкiснi друкованi видання). До намятоє
Iсторiє та культури можуть бути вiднесенi й iншi обукти, що
становлять iсторичну, наукову, художню чи iншу культурну
цiннiсть (статтi 1, 6 Закону вiд IЗ липня 1978 р. "Про охорону
i використання памяток iсторiє та культури/Вздомос Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1978. - №30. - 0г.426).
Пiд охороною держави перебувау Нацiональний архiвний фонд
Украєни, призначений для задоволення iнформацiйних,
соцiально-культурних, наукових та iнших потреб суспiльства,
реалiзацiє законних прав та iнтересiв громадян. Вiдповiдаю да
ст. I Закону вiд 24 грудня 1993 р. "Про Нацiональний архiвшА
фонд i архiвнi установи" (Голос Украєни. - 1994129 сiчня)
Нацiональний архiвний фонд" - це сукупнiсть докуiгентiв, неза-
лежно вiд єх виду, мiсця створення i форми власностi на них, що
зберiгаються на територiє Украєни, вiдображають iсторiю духов-
ного i матерiального хиття П народу та iнших народiв, мають
наукову iсторико-культурну цiннiсть, визнанi такими
вiдповiдною експертизою i зареустрованi у порядку, передбачв-
иому цим Законом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310