ка
ухиляуться, тобто пасивною стороною. Якщо особа, яку затриму-
ють, чинить опiр законним дiям громадян i вiн переростау при
цьому в суспiльне небезпечне посягання, виникау право на
необхiдну оборону. Заподiяна при цьому шкода особi, що
здiйснюу посягання, буде виправдана станом необхiдноє оборони.
Якщо суспiльне небезпечне посягання припинилось i
злочинець намагауться втекти, то завдання йому шкоди не для
подолання опору, а для затримання буде виправдане не-
обхiднiстю його затримання.
Вiдмiннi i цiлi заподiяння шкоди: при необхiднiй оборонi
вiдбиття нападу, при затриманнi - доставления злочинця
вiдповiдним органам влади.
10. Вiдповiдно до вимог ч.5 ст.15 затримання злочинця
правомiрним за таких умов:
- особа вчинила дiяння, що мау ознаки злочину. Аналiз
практики боротьби iз злочиннiстю дозволяу зробити висновок, що
кримiнально-правовi пiдстави для затримання можуть настати, як
правило, пiсля вчинення таких злочинiв, якi характеризуються
пiдвищеним ступенем суспiльноє небезпечностi, зокрема,
повязаних з застосуванням насильства (злочини, в яких обуктом
посягання у життя, здоровя чи статева недоторканнiсть; крадiжки,
грабежi, розбiйнi напади; втеча засудженого; злочини, повязанi iз
застосуванням насильства до представникiв влади, тощо).
Можлива ситуацiя, коли в процесi кримiнальне - процесуаль-
ного або адмiнiстративного затримання правопорушник
ухиляуться вiд законних вимог представникiв влади i навiть
чинить насильство над ними, або, iншими словами, вчинюу
злочин. В подiбних випадках можуть виникнути кримiнально-
правовi пiдстави для затримання i застосування заходiв фiзично-
го впливу, якi будуть застосовуватись уже не до пiдозрюваного
або особи, яка вчинила адмiнiстративне порушення, а до особи,
яка вчинила злочин;
- особа, яка вчинила напад, ухиляуться вiд затримання-,
- заподiяння шкоди- може мати мiсце лише з метою
затримання особи та передачi ii органам влади. Застосову-
ючи фiзичний вплив до особи, яка вчинила напад, спiвробiтник
мiлiцiє або iнша особа розумiють, що вони це роблять тiльки з
метою затримання. Вчинення таких дiй з iншою метою,
наприклад, для самочинноє розправи, виключау єх правомiрний
характер, а особи, якi єх вчинили, притягаються до
вiдповiдальностi;
- шкода, завдана особi, яка вчинила напад з метою затримання,
мау бути вимушеною. Це означау, що фiзичний вплив при
затриманнi визнауться правомiрним лише в тому випадку, коли
iншим способом за конкретних обставин здiйснити затримання
було неможливо;
- дiє по затриманню, включаючи заподiяну шкоду, вiдповiдали
небезпечностi посягання i обстановцi затримання
злочинця.
Оскiльки дiє, спрямованi на затримання особи, яка вчинила
напад, i доставления єє вiдповiдним органам влади,
прирiвнюються до необхiдноє оборони (ч.5 ст.15), то й
вiдповiдальнiсть за спричинену при цьому надмiрну шкоду мау
наставати як за перевищення меж необхiдноє оборони.
Стаття 16. Крайня необхiднiсть
Не е злочином дiя, яка хоч i пiдпадау пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом, але
вчинена в станi крайньоє необхiдностi, тобто для усу-
нення небезпеки, що загрожуу Iнтересам держави, гро-
мадським iнтересам, особi чи правам цiує людини або
iнших громадян, якщЬ цю небезпеку за даних обставин
не можна було усунути Iншими засобами 1 якщо за-
подiяна шкода в менш значною, нiж вiдвернута шкода.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiл 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст. 511).
i. Крайня необхiднiсть - правомiрне заподiяння шкоди для
усунення небезпеки, яка загрожуу державним, громадським чи
особистим iнтересам, що охороняються законом, здiйснене за
обставин, коли ця небезпека не може бути усунута iншими
засобами i заподiяна шкода менш значна, нiж вiдвернена. Дiє,
здiйсненi в станi крайньоє необхiдностi, пiдпадають пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом, однак вони не у
злочином i визнаються суспiльне корисними.
В станi крайньоє необхiдностi можуть здiйснюватися
найрiзноманiтнiшi дiє, наприклад, водiй, щоб уникнути аварiє з
серйозними наслiдками, порушуу правила дорожнього руху, що
приводить до менш значних наслiдкiв; пiд час пожежi зноситься
будiвля, яка знаходиться поряд з мiсцем горiння, щоб запобiгти
поширенню вогню на iншi будiвлi. Крайня необхiднiсть передба-
чау зiткнення двох охоронюваних законом iнтересiв. При цьому
охорона одного iнтересу досягауться тiльки шляхом заподiяння
меншоє шкоди iншому iнтересовi.
2. Iз визначення поняття крайньоє необхiдностi випливау шiсть
умов єє правомiрностi, якi характеризують небезпеку, що загро-
жуу, i заходи по єє лiквiдацiє:
- небезпека повинна становити загрозу iнтересам держави,
громадським iнтересам, особi чи правам громадян. Джерелом
небезпеки можуть бути рухомi механiзми, напад тварин, дiє
людини,якi загрожують заподiяти шкоду яким-небудь охороню-
ваним законом iнтересам, тощо;
- небезпека мау бути наявною, тобто створювати безпосе-
редню загрозу завдання шкоди, або такою, що повязана з
початком заподiяння шкоди. Майбутня небезпека i небезпека,
що минула, не створюють стану крайньоє необхiдностi;
- небезпека мау бути дiйсною, тобто реально iснуючою, а
не уявною. Однак якщо за обставин справи особа не могла
усвiдомити, що небезпека насправдi вiдсутня, i здiйснила для
вiдвернення такоє уявноє небезпеки дiю, що пiдпадау пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом; вчинене не може
вважатися злочином. Якщо особа не усвiдомила, але обставини
справи свiдчать, що вона повинна була i могла усвiдомити
вiдсутнiсть небезпеки, то заподiяння шкоди з метою запобiгання
такiй уявнiй небезпецi мау розглядатися як необережний злочин;
- в станi крайньоє необхiдностi можуть захищатися iнтереси
державнi, громадськi та iндивiдуальнi (своє чи iнших грома-
дян);
- небезпека, що загрожуу за даних обставин, не може бути
усунута iншими засобами, як тiльки шляхом заподiяння
шкоди-,
- заподiяна шкода мау бути менш значною, нiж
вiдвернена. Питання про спiввiдношення заподiяноє i
вiдверненоє шкоди вирiшууться з урахуванням обставин небез-
пеки, що загрожуу, i заходiв по єє лiквiдацiє, насамперед харак-
теру i значення порiвнюваних iнтересiв.
Якщо шкода заподiюуться порушенням хоч однiує з цих шести
умов, то вона не може бути виправдана станом крайньоє не-
обхiдностi.
3. Для працiвникiв мiлiцiє, на яких покладенi певнi обовязки
по охоронi громадського порядку, застосування законодавства
про крайню необхiднiсть мау виключне значення. Ризикуючи
своєм життям, вони зобовязанi усунути небезпеку, що загрожуу
державним, громадським iнтересам та iнтересам окремих осiб.
Перебуваючи в екстремальних умовах, працiвник мiлiцiє не може
ухилятися вiд виконання своєх функцiй, посилаючись на стан
крайньоє необхiдностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
ухиляуться, тобто пасивною стороною. Якщо особа, яку затриму-
ють, чинить опiр законним дiям громадян i вiн переростау при
цьому в суспiльне небезпечне посягання, виникау право на
необхiдну оборону. Заподiяна при цьому шкода особi, що
здiйснюу посягання, буде виправдана станом необхiдноє оборони.
Якщо суспiльне небезпечне посягання припинилось i
злочинець намагауться втекти, то завдання йому шкоди не для
подолання опору, а для затримання буде виправдане не-
обхiднiстю його затримання.
Вiдмiннi i цiлi заподiяння шкоди: при необхiднiй оборонi
вiдбиття нападу, при затриманнi - доставления злочинця
вiдповiдним органам влади.
10. Вiдповiдно до вимог ч.5 ст.15 затримання злочинця
правомiрним за таких умов:
- особа вчинила дiяння, що мау ознаки злочину. Аналiз
практики боротьби iз злочиннiстю дозволяу зробити висновок, що
кримiнально-правовi пiдстави для затримання можуть настати, як
правило, пiсля вчинення таких злочинiв, якi характеризуються
пiдвищеним ступенем суспiльноє небезпечностi, зокрема,
повязаних з застосуванням насильства (злочини, в яких обуктом
посягання у життя, здоровя чи статева недоторканнiсть; крадiжки,
грабежi, розбiйнi напади; втеча засудженого; злочини, повязанi iз
застосуванням насильства до представникiв влади, тощо).
Можлива ситуацiя, коли в процесi кримiнальне - процесуаль-
ного або адмiнiстративного затримання правопорушник
ухиляуться вiд законних вимог представникiв влади i навiть
чинить насильство над ними, або, iншими словами, вчинюу
злочин. В подiбних випадках можуть виникнути кримiнально-
правовi пiдстави для затримання i застосування заходiв фiзично-
го впливу, якi будуть застосовуватись уже не до пiдозрюваного
або особи, яка вчинила адмiнiстративне порушення, а до особи,
яка вчинила злочин;
- особа, яка вчинила напад, ухиляуться вiд затримання-,
- заподiяння шкоди- може мати мiсце лише з метою
затримання особи та передачi ii органам влади. Застосову-
ючи фiзичний вплив до особи, яка вчинила напад, спiвробiтник
мiлiцiє або iнша особа розумiють, що вони це роблять тiльки з
метою затримання. Вчинення таких дiй з iншою метою,
наприклад, для самочинноє розправи, виключау єх правомiрний
характер, а особи, якi єх вчинили, притягаються до
вiдповiдальностi;
- шкода, завдана особi, яка вчинила напад з метою затримання,
мау бути вимушеною. Це означау, що фiзичний вплив при
затриманнi визнауться правомiрним лише в тому випадку, коли
iншим способом за конкретних обставин здiйснити затримання
було неможливо;
- дiє по затриманню, включаючи заподiяну шкоду, вiдповiдали
небезпечностi посягання i обстановцi затримання
злочинця.
Оскiльки дiє, спрямованi на затримання особи, яка вчинила
напад, i доставления єє вiдповiдним органам влади,
прирiвнюються до необхiдноє оборони (ч.5 ст.15), то й
вiдповiдальнiсть за спричинену при цьому надмiрну шкоду мау
наставати як за перевищення меж необхiдноє оборони.
Стаття 16. Крайня необхiднiсть
Не е злочином дiя, яка хоч i пiдпадау пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом, але
вчинена в станi крайньоє необхiдностi, тобто для усу-
нення небезпеки, що загрожуу Iнтересам держави, гро-
мадським iнтересам, особi чи правам цiує людини або
iнших громадян, якщЬ цю небезпеку за даних обставин
не можна було усунути Iншими засобами 1 якщо за-
подiяна шкода в менш значною, нiж вiдвернута шкода.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiл 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст. 511).
i. Крайня необхiднiсть - правомiрне заподiяння шкоди для
усунення небезпеки, яка загрожуу державним, громадським чи
особистим iнтересам, що охороняються законом, здiйснене за
обставин, коли ця небезпека не може бути усунута iншими
засобами i заподiяна шкода менш значна, нiж вiдвернена. Дiє,
здiйсненi в станi крайньоє необхiдностi, пiдпадають пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом, однак вони не у
злочином i визнаються суспiльне корисними.
В станi крайньоє необхiдностi можуть здiйснюватися
найрiзноманiтнiшi дiє, наприклад, водiй, щоб уникнути аварiє з
серйозними наслiдками, порушуу правила дорожнього руху, що
приводить до менш значних наслiдкiв; пiд час пожежi зноситься
будiвля, яка знаходиться поряд з мiсцем горiння, щоб запобiгти
поширенню вогню на iншi будiвлi. Крайня необхiднiсть передба-
чау зiткнення двох охоронюваних законом iнтересiв. При цьому
охорона одного iнтересу досягауться тiльки шляхом заподiяння
меншоє шкоди iншому iнтересовi.
2. Iз визначення поняття крайньоє необхiдностi випливау шiсть
умов єє правомiрностi, якi характеризують небезпеку, що загро-
жуу, i заходи по єє лiквiдацiє:
- небезпека повинна становити загрозу iнтересам держави,
громадським iнтересам, особi чи правам громадян. Джерелом
небезпеки можуть бути рухомi механiзми, напад тварин, дiє
людини,якi загрожують заподiяти шкоду яким-небудь охороню-
ваним законом iнтересам, тощо;
- небезпека мау бути наявною, тобто створювати безпосе-
редню загрозу завдання шкоди, або такою, що повязана з
початком заподiяння шкоди. Майбутня небезпека i небезпека,
що минула, не створюють стану крайньоє необхiдностi;
- небезпека мау бути дiйсною, тобто реально iснуючою, а
не уявною. Однак якщо за обставин справи особа не могла
усвiдомити, що небезпека насправдi вiдсутня, i здiйснила для
вiдвернення такоє уявноє небезпеки дiю, що пiдпадау пiд ознаки
дiяння, передбаченого кримiнальним законом; вчинене не може
вважатися злочином. Якщо особа не усвiдомила, але обставини
справи свiдчать, що вона повинна була i могла усвiдомити
вiдсутнiсть небезпеки, то заподiяння шкоди з метою запобiгання
такiй уявнiй небезпецi мау розглядатися як необережний злочин;
- в станi крайньоє необхiдностi можуть захищатися iнтереси
державнi, громадськi та iндивiдуальнi (своє чи iнших грома-
дян);
- небезпека, що загрожуу за даних обставин, не може бути
усунута iншими засобами, як тiльки шляхом заподiяння
шкоди-,
- заподiяна шкода мау бути менш значною, нiж
вiдвернена. Питання про спiввiдношення заподiяноє i
вiдверненоє шкоди вирiшууться з урахуванням обставин небез-
пеки, що загрожуу, i заходiв по єє лiквiдацiє, насамперед харак-
теру i значення порiвнюваних iнтересiв.
Якщо шкода заподiюуться порушенням хоч однiує з цих шести
умов, то вона не може бути виправдана станом крайньоє не-
обхiдностi.
3. Для працiвникiв мiлiцiє, на яких покладенi певнi обовязки
по охоронi громадського порядку, застосування законодавства
про крайню необхiднiсть мау виключне значення. Ризикуючи
своєм життям, вони зобовязанi усунути небезпеку, що загрожуу
державним, громадським iнтересам та iнтересам окремих осiб.
Перебуваючи в екстремальних умовах, працiвник мiлiцiє не може
ухилятися вiд виконання своєх функцiй, посилаючись на стан
крайньоє необхiдностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310