2 ст. 140), вчинення
крадiжки з проникненням у житло (ч. З ст. 140), вчинення крадiжки
особчиво неоезпечним рецидивiстом (ч.4 ст. 140).
16. Значна шкода - це оцiночна ознака, яка пiдлягау визна-
ченню у кожному конкретному випадку з урахуванням всiх
обставин справи. Пленум Верховного Суду Украєни розяснив,
що, вирiшуючи питання про квалiфiкацiю дiй винноє особи за
ознакою заподiяння потерпiлому значноє шкоди, судам належить
виходити iз вартостi викраденого на час вчинення злочину, його
кiлькостi i значущостi для потерпiлого, а також з матерiального
стану останнього, наявностi у нього утриманцiв тощо. Критерiє,
що не мають матерiального змiсту (дефiцитнiсть викраденоє речi,
престижнiсть володiння нею тощо), при цьому враховуватися не
повиннi. Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв належить визна-
чати виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за
державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це
стосууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого предмети
були створенi ним в результатi трудовоє дiяльностi. За вiдсутностi
цiн на майно його вартiсть може бути визначена шляхом прове-
дення експертизи. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, виходячи
iз цих цiн на час вчинення злочину (п.27 постанови).
17. Крадiжку (як i грабiж, розбiй, шахрайство та вимагатель-
ство) належить квалiфiкувати як здiйсненi за попереднiй зго-
вором групою осiб тодi, коли у вчиненнi вiдповiдного злочину
брали участь за домовленiстю як спiввиконавцi двi i бiльше особи
(п.25 постанови).
Зговiр слiд вважати попереднiм, якщо домовленiсть про вчине-
ння злочину проти iндивiдуальноє власностi вiдбулася до початку
посягання, тобто на стадiє готування чи безпосередньо перед
замахом.
Дiє учасникiв крадiжки, грабежу, розбою, шахрайства чи вима-
гательства, вчиненi за попереднiм зговором, належить
квалiфiкувати за ч.2 ст. 140, статтями 141, 142, 143 i 144
незалежно вiд того, що iншi учасники групи не були притягнутi
до кримiнальноє вiдповiдальностi у звязку з недосягненням вiку,
з якого настау кримiнальна вiдповiдальнiсть, чи з iнших за-
конних пiдстав.
"Коли група осiб за попереднiм зговором мала намiр вчинити
крадiжку чи грабiж, а один з єє учасникiв застосував або погро-
жував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи
здоровя потерпiлого, то його дiє належить квалiфiкувати як
розбiй, а дiє iнших осiб - вiдповiдно як крадiжку чи грабiж при
умовi, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню
насильства або не скористалiся ним для заволодiння майном
потерпiлоге" (а6з.2 п.25 постанови).
38
18. Згiдво з примiткою до ст. 140 повторним у статтях 140,
141, 143, 144 визнауться злочин, вчинений особою, яка ранiше
вчинила будь-який iз злочинiв, передбачених цими статтями або
статтями 69, 81-84, 86, 86 862, 142, 223, 2283,2292.
Пленум Виховного Суду Украєни в постановi вщ 25 грудня 1992 р.
зазначив, що викрадення приватного майна не мохе
квалiфiкуватися як повторне: коли судимiсть за ранiше вчинешб
злочин знята з винного в порядку амнiстiє чи помилування, пога-
шена чи знята згiдно зi ст. 55; якщо на момент вчинення нового
злочину минули строки давностi притягнення до вiдповiдальностi
за ранiше вчинений злочин; у випадках, коли винна особа хоча
ранiше i вчинила дiяння, що мiстять ознаки злочинiв, зазначених
у примiтцi до ст. 140, але була у встановленому законом порядку
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi.
У випадку вчинення винною особою декiлькох злочинiв, перед-
бачених однiую iз вказаних статей (140, 141, 143, Ы4), и дiє за
вiдсутностi iнших квалiфiкуючих ознак належить квалiфiкувати за
частиною другою тiує чи iншоє статтi. Додатково квалiфiкувати
перший злочин ще i за частиною першою даноє статтi не потрiбно.
В разi вчинення декiлькох посягань на приватну власнiсть
рiзними способами перший злочин (за вiдсутностi iнших
квалiфiкуючих ознак) належить квалiфiкувати за частиною
першою вiдповiдноє статтi, а iншi, як вчиненi повторно, за
частинами другими вiдповiдних статей КК.
Неодноразове вилучення майна (чи завододiння ним) у одного i
того ж потерпiлого, якщо воно складалося iз ряду тотожнiх дiє,
охоплювалося з самого початку удиним умислом на заволодiння
конкретним майном i вчинено одним способом, належить розгладати
як ояив продовжуваний злочин (п. 23 згаданоє постанови).
19. У вiдповiдностi з розясненнями Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12, вирiшуючи питання про
наявнiсть в дiях винноє особи такоє квалiфiкуючоє ознаки, як
проннкнения у житло, слiд мати на увазi таке.
Проникнення - це вторгнення у житло з метою вчхМЦрвш
крадiжки, грабежу чи розбою. Воно може здiйснюватися як таумно,
так i вiдкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так i
безперешкодно, а також з допомогою рiзхрх засобiв, якi дозволяяпь
виннiй особi викрадати майно iз житла ез входу до нього.
Житло - це примiщення, яке призначене для постiйного ч>
тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира,
кiмната в готелi, дача, садовий будинок тощо), а також тi його
складовi частини, якi використовуються для вiдпочинку,
зберiгання майна або задоволення iнших потреб людини (бал-
кони, веранди, комори тощо).
Не можуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i
не пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд жилих будiвель погреби, гаражi, iншi будiвлi
господарського призначення).
Вирiшуючи питання про наявнiсть в дiях винноє особи названоє
квалiфiкуючоє ознаки/судам належить зясовувати, з якою ме-
тою вона опинилася у житлi i коли в неє виник умисел на
заволодiння майном. Якщо винна особа опинилась у житлi_без
дамiру вчинити злочин, а потiм заволодiла чужим майном, єє дiє
не можна квалiфiкувати як вчиненi з проникненням у житло.
Якщо ж вона потрапила у житло з вiдповiдного дозволу,
вдкдоиставши для цього дiйсний чи вигаданий привiд з метою
викрадення майна чи заволодiння ним, єє дiє належить
квалiфiкувати як вчиненi з проникненням у житло.
Якщо дiє, розпочатi як крадiжка з проникненням у житло,
переросли в грабiж чи розбiй, єх належить квалiфiкувати
вiдповiдно за ч. З ст. 141 чи ч. З ст. 142 як вчиненi з проникнен-
ням у житло (п. ЗО постанови).
20. За ч. 4 ст. 140, як i за iншими статтями, що передбачають
пiдвищену вiдповiдальнiсть за злочин, вчинений особливо ме-
безпечним рецидивiстом (ч. 4 ст. 141, ч. З ст. 142, ч.З ст. 143,
ч. З ст. 144), дiє винноє особи можуть квалiфiкуватися як вчиненi
особливо небезпечним рецидивiстом лише тодi, коли вона була
визнана особливо небезпечнимрецидивiстом до вчинення даного
злочину вироком суду, що набрав законноє сили, i судимiсть в
установленому порядку не знята (п. ЗI постанови).
2 i. Якщо винна осоа вчинила крадiжку, грабiж, розбiй, шах-
райство чи вимагательство i в єє дiях у декiлька квалiфiкуючих
ознак, передбачених рiзними частинами тiує чи iншоє статтi,
вчинене належить квалiфiкувати за тiую частиною, яка передба-
чау ( 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310