1. Конституцiя Украєни визнау i гарантуу громадянам
свободу совiстi i вiдправлення релiгiйних обрядiв (ст. 50).
Вiдповiдно до Конституцiє, Декларацiє про державний суве-
ренiтет Украєни та норм мiжнародного права забезпечення
права на свободу совiстi громадян та здiйснення цього права
закрiплено в Законi вiд 23 червня 1991 р.Про свободу
совiстi та релiгiйнi органiзацiє" // Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1991. - №25. - Сi-.283; 1992. - №20. - Ст.277-
1992. - №30. - Ст.416; 1993. №26. - Ст.277; Урядовий курур. -
1994. - IЗ сiчня).
Однiую iз гарантiй вiльного вiдправлення релiгiйних обрядiв у
встаноглення кримiнальноє вiдповiдальностi за перешкодхення
Єх вiдправленню.
2. Обуктивна сторона злочину це рiзного роду дiє,
якi перешкоджають вiдправленню релiгiйних обрядiв. Це
мохе бути будь-яке примушення особи до сповiдання або
вiдмова вiд сповiдання релiгiє, до участi або неучастi в
богослужiннях, релiгiйних обрядах i церемонiях; встанов-
лення будь-яких переваг або обмежень однiує релiгiє,
вiросповiдання чи релiгiйноє органiзацiє щодо iнших; за-
борона релiгiйнiй органiзацiє використовувати для бого-
служiння засоби масовоє iнформацiє; заборона прихо-
жанину чи служителю культу здiйснити релiгiйний обряд
тощо.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiє, яка
перешкоджау вiдправленню релiгiйних обрядiв. Якщо при цьому
вiруючому або служителю культу було заподiяно тiлесне ушкод-
ження, вiдповiдальнiсть настау за ст. 139 та статтею про злочинi
проти особи.
3. Вiдповiдальнiсть за цей злочин настау лише в тому
разi, якщо вiдправлення релiгiйного обряду: 1) не пору-
шуу громадського порядку i 2) не супроводжууться зама-
хом на права громадян.
Порушення громадського порядку в цьому випадку означау
проведення публiчних релiгiйних заходiв (богослужiнь, обрядiв,
церемонiй, походiв), якi заважають нормальнiй роботi
пiдприумств, органiзацiй, установ або транспорту чи повзцц з
посяганням на права i майно державних, громадськиявчi
релiгiйних органiзацiй.
Замах на права громадян, про якi йдеться у ст. 139, означау
поуднання релiгiйно-обрядовоє чи проповiдницькоє дiяльностi
зi спонуканням громадян до невиконання ними своєх
конституцiйних обовязкiв або до посягання на життя, здо-
ровя, свободу i гiднiсть особи. Якщо релiгiйне обуднаннi
(наприклад, новоявлена секта "Бiле братство") проповiдуу
обряди, що повязанi з заподiянням шкоди здоровю громадян
та жертвоприношенням у виглядi самогубства тощо, то
органiзатори та керiвники такого обуднання будуть
вiдповiдати за ст.209.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умислом.
5. Субуктом злочину може бути як службова, так i яе
службова особа, якiй виповнилося 16 рокiв.
Глава V
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ IНДИВIДУАЛЬНОЄ
ВЛАСНОСТI ГРОМАДЯН
(Назва глави V iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня
1992р. I/ВiдомостiВерховнаРодпУкрани. -1992. -№35. -Ст.511).
Стаття 140. Крадiжка
Таумне викрадення Iндивiдуального майна громадян
(крадiжка) -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Крадiжка, що завдала значноє шкоди потерпiлому, а
так само вчинена за попереднiм зговором групою осiб
або повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без конфiскацiє або
виправними роботами на строк вiд одного року до двох
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє.
Крадiжка з проникненням у житло -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Крадiжка) вчинена особливо небезпечним
рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Примiтка. Повторним у статтях 140, 141, 143 1 144 визнауться
злочин, вчинений особою, яка ранiше вчинила будь-який iз злочинiв,
передбачених цими статтями або статтями 69, 81-84, 86. 86\ 86, 142,
223. 2283, 2292 цього Кодексу.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 27 червня
1961 р. , 17 червня 1974 р., 12 сiчня 1983 р., 21 серпня
1987 р., 14 квiтня 1988 р., 6 березня 1989 р. i Законами
вiд 6 березня 1992 р., 17 червня 1992 р., 26 сiчня 1993 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1961. - №28. -
Ст. 342; 1974. - №27. - Ст. 222; 1983. - №4. - Ст. 50;
1987. - №35. - Ст. 674; 1988. -№17. -Ст. 427; 1989. -
№12. - Ст. 96; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №23. - Ст. 337; 1992. - №35. - Ст. 511; 1993. -
№12. - Ст. 97).
1. У звязку з тим, що Законом Украєни вiд 7 лютого 1991 р.
"Про власнiсть" передбаченi приватна i державна форми влас-
ностi, Пленум Верхоiного Суду Украєни в постановi вiд 25 грудня
1992 р. №12 "Про судову практику в справах про корисливi
IЗ Нкмi. зшовоц-сти. СiiмУ>. 385
"-- "в..
злочини проти приватноє власностi" (п.2) розяснив, що
"обуктом посягань, передбачених главою V КК Украєни, у
приватна власнiсть громадян, а предметом - майно, належне
громадянам: жилi будинки, квартири, предмети домашнього гос-
подарства, продуктивна i робоча худоба, насадження на зе-
мельнiй дiлянцi, засоби виробництва, вироблена продукцiя, тран-
спортнi засоби, грошовi кошти, акцiє, iншi цiннi папери, а також
iнше майно споживчого i виробничого призначення. Це маєво
може бути належним як однiй, так i декiльком особам за умови,
що воно знаходиться у єх спiльнiй, сумiснiй чи частковiй влас-
ностi (статтi 16, 17, 18 Закону) i якщо єх обуднання не у
юридичною особою" (Бюлетень...- С.97).
2. Викрадення документiв, якi не у еквiвалентами матерiальних
цiнностей, але дають право на одержання майна (багажна
квитанцiя, жетон на одяг, зданий в гардероб i т.п.), з метою
подальшого заволодiння таким майном слiд квалiфiкувати як готу-
вання до крадiжки чи шахрайства за ч.1 ст. 17 i ст. 140 або ст.143.
Якщо ж особа знайшла такий документ i по ньому одержала
майно, то вона винна в шахрайствi. Викрадення ключiв вiд
замкiв, за допомогою яких охороняуться майно, утворюу готу-
вання до крадiжки.
3. Не може квалiфiкуватися як крадiжка або iнший злочин
проти iндивiдуальноє власностi викрадення або заволодiння до-
кументами, якi не мають грошовоє оцiнки (паспорт, диплом
тощо), а також вогнестрiльноє зброє (крiм гладкоствольно?
мисливськоє), бойових припасiв до неє або вибухових речовин,
радiоактивних матерiалiв, наркотичних засобiв, предметiв, якi
знаходяться в могилi чи на могилi. За наявностi пiдстав
вiдповiдальнiсть за цi дiє настау за ч.З ст. 193, статтями 223,228,
229 212 (п.4 постанови).
4. Предметом крадiжки та iнших злочинiв проти iндивiдуальне!
власностi може бути майно, що було одержано окремими особами
вiд держави або колективноє органiзацiє як позика абЦаванс, за
трудовою угодою або як спецодяг чи обмундирування. Таке майна
з моменту передачi його окремим особам переходить у власнiсть цих
осiб або в постiйне iндивiдуальне користування. Виняток становить
промотання вiйськовослужбовцем виданих йому для особистого
користування предметiв обмундирування i спорядження (див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310