Якщо особу ранiше було визнано особливо
небезпечним рецидивiстом i пiсля вiдбуття покарання, але до
погашення судимостi судом вона вчинила новий злочин, за який
засуджена до позбавлення волi, вона також повинна вiдбувати
покарання в колонiє особливого режиму.
19. Обираючи покарання у виглядi позбавлення волi за
правилами статей 42 та 43, суд призначау ввд колонiє або
тюрму для вiдбування всього строку покарання чи його частини
не окремо стосовно кожного злочину, а лише при визначеннi
остаточноє мiри покарання за сукупнiстю злочинiв або за
кiлькома вироками. Особi, яка засуджена до позбавлення волi за
вчинення кiлькох злочинiв, в тому числi одного тяжкого, за який
призначено покарання, не повязане з позбавленням волi,
вiдбування покарання належить призначати в колонiє загального
режиму. Якщо хоча б один iз злочинiв, що утворюють сукупнiсть,
у тяжким, особi призначауться колонiя посиленого режиму.
Вiдбування покарання в колонiє посиленого режиму призна-
чауться i особам, якi вчинили тяжкий злочин в перiод вiдбування
покарання за ранiше винесеним вироком у виглядi направлення
в дисциплiнарний батальйон, виправних робiт без позбавлення
волi, позбавлення волi iз застосуванням ст.25, а також в перiод
iспитового строку при умовному засудженнi.
20. Згiдно з ст.25 КК та ст. 15 ВТК для вiдбування покарання
засудженим жiнками iснують виправно-трудовi колонiє двох
видiв режимiв: загального та суворого. Крiм того, жiнки можуть
вiдбувати покарання в колонiях-поселеннях. У виправно-тру-
дових колонiях суворого режиму вiдбувають покарання особливо
небезпечнi рецидивiстки та жiнки, засудженi за особливо небез-
печнi злочини проти держави. Рештi жiнок, засуджених до
позбавлення волi за умиснi злочини, що не зазначенi в абзацi З
ч.4 ст.25, призначауться вiдбування покарання в колонiях за-
гального режиму.
21. Засудженi до позбавлення волi немояноптий вiдбувають
покарання у виховно-трудових колонiях. Як i дорослi засуд-
женi, неповнолiтнi чоловiчоє та жiночоє статi тримаються окремо.
Неповнолiтнiм чоловiчоє статi, вперше засудженим до позбавлен-
ня волi, вiдбування покарання призначауться колонiях загаль-
ного режиму. Якщо ж вони ранiше вiдбували покарання у виглядi
позбавлення волi, єм призначауться вiдбування покарання в
колонiях посиленого режиму. Для засуджених неповнолiтнiх
жiночоє статi iснують виховно-трудовi колонiє лище одного виду
режиму - загального.
22. Закон надау судам право з урахуванням характеру та ступеня
суспiльноє небезпечностi злочину, особи винного та iнших обставин
справи (зокрема, тривалостi часу, що пройшов з моменту вiдбуття
покарання за попереднiм вироком, строкiв перебування в мiсцях
позбавлення волi) обрати засудженому як бiльш мякий, так i
бiльш суворий вид виправно-трудовоi або вкховго-трудовоє колонiє.
При цьому суди повиннi мотивувати своу рiшення. Але вiдповiдно до
ст-25 особливо небезпечним рецидивiстам може бути призначено
вiдбування покарання у виглядi позбавлення волi лише в колонiє
осоопивого режиму, а особам, якi не визнанi особливо небезпечними
рецидивiстами, навпаки, кодонiя з таким вадом режиму не може бути
призначена. Не можна також призначати ведоування покарання в
колонiях-поселеннях особам, яким згiдно з законом повиннi призна-
чатися виправно-трудовi колонiє загального, посиленого або суворого
режимiв. Неповнолiтнiм чоловiчоє статi може бути призначено
вiдбування покарання у виховно-трудовiй колонiє загального режиму
замiсть колонiє посиленого режиму. Але суди не мають права призна-
чати вiдбування позбавлення волi у виховно-трудовiй кодонiє посиле-
ного режиму замiсть ксяонiє загального режиму неповнолiтнiм, якi
иiерше засудженi до позбавлення волi.
23. Найбiльше каральний елемент покарання проявляуться при
вiдбуваннi позбавлення волi в тюрмi. Цей вид виправно-трудо-
воi установи призначауться на весь строк покарання або його
частину особливо небезпечним рецидивiстам та особам, якi
вчинили в дорослому вiцi особливо небезпечнi злочини проти
держави, а також iншi тяжкi злочини, якщо вони засуджуються
за це до позбавлення волi на строк бiльше пяти рокiв. За
наявностi зазначених вище умов суд вирiшуу питання про
увязнення засудженого в тюрму залежно вiд конкретних
обставин справи.
При постановленнi вироку про вiдбування в тюрмi частини
покарання судам належить вказувати, де засудженi повиннi
вiдбувати строк позбавлення волi, що залишився, а саме: особливо
небезпечнi рецидивiсти - в колонiє особливого режиму; засудженi
вперше до позбавлення волi за тяжкi злочини - в колонiє посиле-
ного режиму; засудженi за особливо небезпечнi злочини проти
держави або осоои, якi ранiше вiдбували покарання у виглядi
позбавлення волi, але не визнанi особливо небезпечними
рецидивiстами, - в колонiє суворого режиму.
24. Призначення покарання у виглядi позбавлення волi i
визначення виду виправно-трудовоє установи та режиму колонiє
особам, засудженим за шзакiнчену злочинну дiяльнiсть або
спiвучасть у злочинi, здiйснюуться за тими ж правилами, якi
викладено в коментарi до цiує статтi. тдина особливiсть в таких
випадках - бiльший дiапазон конкретних обставин, якi необхiдно
врахувати для iндивiдуалiзацiє вiдповiдальностi.
25. Змiна визначеного засудженому виду випровно-трудовт
установи здiйснюуться за пiдставами i в порядку, встаноапеними
кримiнальним, виправно-трудовим та кримiнально-процесуальним
законодавством Украєни. Наприклад, при засудженнi до позбавлен-
ня волi неповнолiтнього суд визначау лише вид виховно-трудовоє
колонiє, куди направяяугься засуджений, не вирiшуючи наперед
питання про те, до якого виду випрайiо-трудояоє колонiє вiн може
бути направлений пiсля досягнення ним вiсiмнадцятирiчного вiку.
З метено закрiплення результатiв виправдення та перевиховання,
завершення загальноосвiтнього або професiйно-технiчного навчан-
ня засудженi, якi досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, як правило,
залишаються у виховво-трудовiй колонiє до закiнчення строку
покарання, але не бiльше, нiж до досягнення ними двадцятярiчного
вiку. Вирiшуючи це питання, суди повиннi всебiчно заховувати
поведiнку засудженого в перiод вiдбування ним покарання у вихов-
но-трудовiй колонiє та його валив на ишшх веповнолинiх, якi
утримуються в копонii. Якщо засуджений ве став на шлях виправ-
лення, пiсля досягнення повнолiття вiн може бути переведений у
вшiравно-трудову колонiю для дальшого вiдбування покарання в
порядку, встановденому ст.26 ВТК. Це шпання вирiшууться iз
додержанням також процесуалышх правил, переябачеаик статтями
410,411 КПК
26. До вiйськовослужбовцiв строковоє служби, якi вчинили
злочини, за певних умов замiсть позбавлення воаi на строк до
трьох рокiв суд може застосувати направлення в дисциплiнарний
батальйон (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
небезпечним рецидивiстом i пiсля вiдбуття покарання, але до
погашення судимостi судом вона вчинила новий злочин, за який
засуджена до позбавлення волi, вона також повинна вiдбувати
покарання в колонiє особливого режиму.
19. Обираючи покарання у виглядi позбавлення волi за
правилами статей 42 та 43, суд призначау ввд колонiє або
тюрму для вiдбування всього строку покарання чи його частини
не окремо стосовно кожного злочину, а лише при визначеннi
остаточноє мiри покарання за сукупнiстю злочинiв або за
кiлькома вироками. Особi, яка засуджена до позбавлення волi за
вчинення кiлькох злочинiв, в тому числi одного тяжкого, за який
призначено покарання, не повязане з позбавленням волi,
вiдбування покарання належить призначати в колонiє загального
режиму. Якщо хоча б один iз злочинiв, що утворюють сукупнiсть,
у тяжким, особi призначауться колонiя посиленого режиму.
Вiдбування покарання в колонiє посиленого режиму призна-
чауться i особам, якi вчинили тяжкий злочин в перiод вiдбування
покарання за ранiше винесеним вироком у виглядi направлення
в дисциплiнарний батальйон, виправних робiт без позбавлення
волi, позбавлення волi iз застосуванням ст.25, а також в перiод
iспитового строку при умовному засудженнi.
20. Згiдно з ст.25 КК та ст. 15 ВТК для вiдбування покарання
засудженим жiнками iснують виправно-трудовi колонiє двох
видiв режимiв: загального та суворого. Крiм того, жiнки можуть
вiдбувати покарання в колонiях-поселеннях. У виправно-тру-
дових колонiях суворого режиму вiдбувають покарання особливо
небезпечнi рецидивiстки та жiнки, засудженi за особливо небез-
печнi злочини проти держави. Рештi жiнок, засуджених до
позбавлення волi за умиснi злочини, що не зазначенi в абзацi З
ч.4 ст.25, призначауться вiдбування покарання в колонiях за-
гального режиму.
21. Засудженi до позбавлення волi немояноптий вiдбувають
покарання у виховно-трудових колонiях. Як i дорослi засуд-
женi, неповнолiтнi чоловiчоє та жiночоє статi тримаються окремо.
Неповнолiтнiм чоловiчоє статi, вперше засудженим до позбавлен-
ня волi, вiдбування покарання призначауться колонiях загаль-
ного режиму. Якщо ж вони ранiше вiдбували покарання у виглядi
позбавлення волi, єм призначауться вiдбування покарання в
колонiях посиленого режиму. Для засуджених неповнолiтнiх
жiночоє статi iснують виховно-трудовi колонiє лище одного виду
режиму - загального.
22. Закон надау судам право з урахуванням характеру та ступеня
суспiльноє небезпечностi злочину, особи винного та iнших обставин
справи (зокрема, тривалостi часу, що пройшов з моменту вiдбуття
покарання за попереднiм вироком, строкiв перебування в мiсцях
позбавлення волi) обрати засудженому як бiльш мякий, так i
бiльш суворий вид виправно-трудовоi або вкховго-трудовоє колонiє.
При цьому суди повиннi мотивувати своу рiшення. Але вiдповiдно до
ст-25 особливо небезпечним рецидивiстам може бути призначено
вiдбування покарання у виглядi позбавлення волi лише в колонiє
осоопивого режиму, а особам, якi не визнанi особливо небезпечними
рецидивiстами, навпаки, кодонiя з таким вадом режиму не може бути
призначена. Не можна також призначати ведоування покарання в
колонiях-поселеннях особам, яким згiдно з законом повиннi призна-
чатися виправно-трудовi колонiє загального, посиленого або суворого
режимiв. Неповнолiтнiм чоловiчоє статi може бути призначено
вiдбування покарання у виховно-трудовiй колонiє загального режиму
замiсть колонiє посиленого режиму. Але суди не мають права призна-
чати вiдбування позбавлення волi у виховно-трудовiй кодонiє посиле-
ного режиму замiсть ксяонiє загального режиму неповнолiтнiм, якi
иiерше засудженi до позбавлення волi.
23. Найбiльше каральний елемент покарання проявляуться при
вiдбуваннi позбавлення волi в тюрмi. Цей вид виправно-трудо-
воi установи призначауться на весь строк покарання або його
частину особливо небезпечним рецидивiстам та особам, якi
вчинили в дорослому вiцi особливо небезпечнi злочини проти
держави, а також iншi тяжкi злочини, якщо вони засуджуються
за це до позбавлення волi на строк бiльше пяти рокiв. За
наявностi зазначених вище умов суд вирiшуу питання про
увязнення засудженого в тюрму залежно вiд конкретних
обставин справи.
При постановленнi вироку про вiдбування в тюрмi частини
покарання судам належить вказувати, де засудженi повиннi
вiдбувати строк позбавлення волi, що залишився, а саме: особливо
небезпечнi рецидивiсти - в колонiє особливого режиму; засудженi
вперше до позбавлення волi за тяжкi злочини - в колонiє посиле-
ного режиму; засудженi за особливо небезпечнi злочини проти
держави або осоои, якi ранiше вiдбували покарання у виглядi
позбавлення волi, але не визнанi особливо небезпечними
рецидивiстами, - в колонiє суворого режиму.
24. Призначення покарання у виглядi позбавлення волi i
визначення виду виправно-трудовоє установи та режиму колонiє
особам, засудженим за шзакiнчену злочинну дiяльнiсть або
спiвучасть у злочинi, здiйснюуться за тими ж правилами, якi
викладено в коментарi до цiує статтi. тдина особливiсть в таких
випадках - бiльший дiапазон конкретних обставин, якi необхiдно
врахувати для iндивiдуалiзацiє вiдповiдальностi.
25. Змiна визначеного засудженому виду випровно-трудовт
установи здiйснюуться за пiдставами i в порядку, встаноапеними
кримiнальним, виправно-трудовим та кримiнально-процесуальним
законодавством Украєни. Наприклад, при засудженнi до позбавлен-
ня волi неповнолiтнього суд визначау лише вид виховно-трудовоє
колонiє, куди направяяугься засуджений, не вирiшуючи наперед
питання про те, до якого виду випрайiо-трудояоє колонiє вiн може
бути направлений пiсля досягнення ним вiсiмнадцятирiчного вiку.
З метено закрiплення результатiв виправдення та перевиховання,
завершення загальноосвiтнього або професiйно-технiчного навчан-
ня засудженi, якi досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, як правило,
залишаються у виховво-трудовiй колонiє до закiнчення строку
покарання, але не бiльше, нiж до досягнення ними двадцятярiчного
вiку. Вирiшуючи це питання, суди повиннi всебiчно заховувати
поведiнку засудженого в перiод вiдбування ним покарання у вихов-
но-трудовiй колонiє та його валив на ишшх веповнолинiх, якi
утримуються в копонii. Якщо засуджений ве став на шлях виправ-
лення, пiсля досягнення повнолiття вiн може бути переведений у
вшiравно-трудову колонiю для дальшого вiдбування покарання в
порядку, встановденому ст.26 ВТК. Це шпання вирiшууться iз
додержанням також процесуалышх правил, переябачеаик статтями
410,411 КПК
26. До вiйськовослужбовцiв строковоє служби, якi вчинили
злочини, за певних умов замiсть позбавлення воаi на строк до
трьох рокiв суд може застосувати направлення в дисциплiнарний
батальйон (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310