В разi вчинення особою, дО якоє у вiцi до вiсiмнадцяти
рокiв було застосовано умовно-дострокове звiльнення,
протягом невIдбутоТ частини покарання нового
злочину, суд призначау Ти покарання за правилами,
передбаченими статтею 43 цього Кодексу.
(Ст. 53 - в редакцiє Указу вiд 12 грудня 1969 р. //Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1969. -№50. -Ст. 388).
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 23 липня 1973 р.,
26травня 1980 р., Є2сiчня 1983 р., 31липня1987р., 14 квiтня
1988 р. i Законами вiд 18 вересня 1991 р., 17 червня 1992 р.,
26 сiчня 1993 р. // 1973. - №32. - Ст. 260; 1980. - №24. -
Ст. 430; 1983. - №4. - Ст. 50; 1987. - №32. - Ст. 631; 1988. -
№17. - Ст. 427; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни - 1991. -
№47. - Ст. 650; 1992. - №35. - Ст. 511; 1993. - №12. - Ст. 97).
1. Ст.53 встановлюу для осiб, якi вчинили злочини у вiцi до
вiсiмнадцяти рокiв, бiльш пiльговi, порiвняно з дорослими, умови
умовно-дострокового звiльнення вiд покарання i замiни
невiдбутоє частини покарання бiльш мяким покаранням.
2. Дана стаття поширюупiся на осiб, засуджених за злочини, вчиненi
у вiцi до аиямнодипш рокiв, незалежно вiд того, якi саме це злочини.
Обмеження, передбаченi 52, на таких осiб не поширюються.
3. Якщо особа вiдбувау покарання за сукупнiстю злочинiв або
вирокiв за злочини, вчиненi як до, так i пiсля досягнення 18-рiчного
вiку, то при вирiшенi питання про застосування умовно-достроко-
вого звiльнення або замiни невiдбутоє частини покарання бiльш
мяким слiд керуватися одночасно i ст. 53, i сi-.52.
4. Пiдставами застосування умовно-дострокового звiльнення
вiд покарання або замiни покарання бiльш мяким покаранням
щодо осiб, якi вчинили злочин у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв, у
виправлення засудженого, доведене його зразковою поведiнкою,
чесним ставленням до працi i навчання, а також фактичне
вiдбуття ним не менше однiує третини (ч. 4 ст. 53), половини (ч.5
ст.53) чи двох третин (ч.б ст.53) призначеного строку покарання.
Про встановлення фактично вiдбутоє чистини покарання
див. п.10 коментаря до ст. 52.
5. Спiльне подання про умовно-дострокове звiльнення вiд пока-
рання чи замiну невiдбутоє частини покарання бiльш мяким пока-
ранням щодо особи, яка вчинила злочин у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв,
вносять адмiнiстрацiя виховно-трудовоє колонiє чи iнспекцiя
виправних робiт i працевлаштування органiв внутрiшнiх справ
(вони у органами, що вiдають вiдбуванням покарання у виглядi
вiдповiдно позбавлення волi та виправних робiт) i комiсiя в справах
неповнолiтнiх або ж адмiнiстрацiя виправно-трудовоє колонiє, куди
згаданi особи переведенi для подальшого вiдбування покапання
пiсля досягнення ними вiсiмнадцятирiчного вiку, чи названа
iнспекцiя i спостережна комiсiя.
Про обовязки i права органу, який вiдау виконанням покаран-
ня, див. п. 14 коментаря до ст.52.
6. У разi вчинення особою, до якоє було застосоване умовно-
дострокове звiльнення, протягом невiдбутоє частини покарання
нового злочину, суд призначау єй покарання за сукупнiстю
вирокiв, керуючись ст. 43.
Стаття 54. Звiльненiм вiд вiдбування покарання
Звiльнення засудженого вiд вiдбування покарання, а
також помякшення призначеного покарання, крiм
звiльнення вiд покарання або помякшення покарання в
порядку амнiстiє та помилування, може застосову-
ватись тiльки судом у випадках 1 в порядку, зазначених
у законi.
Особа, засуджена за дiяння, каранiсть якого законом
усунена, пiдлягау звiльненню вiд призначеного судом
покарання.
Призначена засудженому мiра покарання, що
перевищуу санкцiю нововиданого закону, знижууться
до максимально? межi покарання, встановленого цим
законом.
(iз змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -№39. -Ст. 570).
1. Звiльнення вiд вiдбування покарання та помякшення
призначеного покарання застосовууться лише судом. Винятки
становлять звiльнення вiд покарання та помякшення покарання,
застосовуванi в порядку амнiстiє або помилування Президентом
Украєни, який у главою держави i главою виконавчоє влади. У
вiдповiдностi з Конституцiую Украєни саме Президент здiйснюу
помилування осiб, засуджених судами Украєни (п. 11 ст. 114), та
видау укази про амнiстiю (п. 11 ст. 114).
2. Амнiстiя - акт глави держави, що звiльняу повнiстю або
частково вiд вiдбування покарання осiб, засуджених за вчиненi
злочини, скорочуу єм строк покарання або замiнюу призначене
покарання бiльш мяким покаранням.
Як правило, акт про амнiстiю видауться в звязку з святкуван-
ням певноє знаменноє дати в життi держави i поширюуться на
невизначене коло осiб. Ознаки, за якими застосовууться або не
застосовууться амнiстiя, визначаються самим актом про амнiстiю
(див., наприклад: Указ Президента Украєни вiд 17 серпня 1992 р;
"Про амнiстiю з нагоди рiчницi проголошення незалежностi
Украєни" // Голос Украєни. - 1992. - 18 серпня).
В Указi Президента Украєни вiд 10 березня 1994 р. "Про
амнiстiю учасникiв вiйни в Афганiстанi та воунних конфлiктiв в
iнших зарубiжних краєнах" (Голос Украєни. - 1994. -23 березня)
спецiально оговорено, що особи, якi пiдпадають пiд дiю цього
Указу, вiд додаткових мiр покарання не звiльняються (ст. 12)
3. Помилування - акт глави держави, за яким певна особа
повнiстю або частково звiльняуться вiд покарання, або до неє
застосовууться бiльш мяке покарання, або ж з особи знiмауться
судимiсть. У вiдповiдностi з Положенням про порядок здiйснення
помилування осiб, засуджених судами Украєни (затверджене
Указом Президента Украєни вiд ЗI грудня 1991 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №21. - Ст.293), помилування
засуджених здiйснюуться у виглядi замiни смертноє кари позбав-
ленням вот, повного або часткового звiльвення вед вщбувашгя як
основного, так i додаткового покарання, замши покарання або його
невiдбутоє частини бiлiш мяким покаранням, зняття судимостi (ст.2).
4. Кримiнальна справа не може бути порушена, а порушена
справа пiдлягау закриттю внаслiдок акта амнiстiє, який усувау
застосування покарання за вчинене дiяння, а також в звязку з
помилуванням окремих осiб (п.4 ч.I ст.б КПК). Однак закриття
справи не допускауться, якщо обвинувачений проти цього запе-
речуу (ч.4 ст.б КПК). В цьому разi провадження в справi
продовжууться звичайним порядком i у випадку визнання особи
винною у вчиненнi злочину суд постановляу обвинуваьний
вирок iз звiльненням засудженого вiд покарання.
5. Звiльнення вiд вiдбування покарання i помякшення призна-
ченого покарання здiйснюуться на пiдставах i в порядку, встанов-
лених законом: ч.З СТ.29, ст.45, ч.2 ст.46, статтями 46, 52,53 КК.
Суддя вправi винести постанову про звiльнення вiд вiдбування
покарання у виглядi позбавлення волi осiб, якi пiд час вiдбування
покарання захворiли на хронiчну душевну або iншу тяжку
хворобу, що перешкоджау вiдбуванню покарання (ст.408 КПК),
коли подальше єх тримання у мiсцях позбавлення волi загрожуу
єх життю або може викликати серйозне погiршення здоровя чи
iншi тяжкi наслiдки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310