3. Про поняття образи див. коментар до ст. 126.
4. Вiйськовим злочином визнауться тiльки образа
насильницькими дiями, пiд якими слiд розумiти дiє, що пору-
шують гарантовану Конституцiую недоторканнiсть особи та без-
посередньо фiзично впливають на потерпiлого з метою
принизити його шляхом вчинення больових вiдчувань, порушен-
ня анатомiчноє цiлiсностi тканин або фiзiологiчних функцiй
органiв, включаючи легкi тiлеснi ушкодження без короткочасно-
го розладу здоровя. Але при цьому винний не ставить собi за
мету завдати потерпiлому фiзичних страждань.
У випадку, коли побоє або тiлеснi ушкодження за своєм харак-
тером та спрямованiстю виходять за межi приниження честi i
гiдностi особи, вчинене пiдлеглим щодо начальника утворюу
бiльш тяжкий злочин, передбачений ст. 236. Подiбнi дiє, вчиненi
начальником щодо пiдлеглого, вважаються вiйськовим злочином,
передбаченим ст.254.
Одним з обовязкових компонентiв образи насильницькою дiую
у безпосереднiй фiзичний вплив на потерпiлого. Вчинення
непристойних жестiв, малювання ображаючих честь малюнкiв не
у насильницькою образою i пiд дiю ст. 23 7 не пiдпадау.
5. Для складу розглядуваного злочину не вимагауться, щоб
винний або потерпiлий були при виконаннi обовязкiв по
вiйськовiй службi. Необхiдно лише усвiдомлення винним, що
потерпший у начальником або вiдповiдно пiдлеглим. Злочин
вчинюуться на грунтi вiйськових правопорушень, оскiльки вiн
посягау на встановлений порядок несення вiйськовоє служби.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Мотиви образи можуть бути повязанi зi службовою
дiяльнiстю потерпiлого або викликанi особистими неприязними
стосунками.
7. Субуктам злочину у вiйськовослужбовець - пiдлеглий або
начальник за службовим становищем або вiйськовим званням
щодо потерпiлого.
Стаття 238. Порушення статутних правил
взаумовiдносин мiж вiйськово-
службовцями при вiдсутностi
мiж ними вiдносин пiдлеглостi
а) Порушення статутних правил взаумовiдносин мiж
вiйськовослужбовцями при вiдсутностi мiж ними
вiдносин пiдлеглостi, яке виразилося в нанесеннi
побоєв чи iншому насильствi, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв.
б) Те саме дiяння, вчинене щодо кiлькох осiб, або та-
ке, що спричинило заподiяння потерпiлому менш тяж-
кого або легкого тiлесного ушкодження, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
в) Дiяння, передбаченi пунктами "а" i "б" цiу! статтi,
вчиненi групою осiб або з застосуванням зброє, а так
само такi, що спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до дванадцяти
рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1984. -№11. -Ст. 203).
1. Стаття передбачау вiдповiдальнiсть за порушення ста-
тутних правил взаумовiдносин мiж вiйськовослужбовцями,
рiвними за службовим станом та вiйськовим званням, а також
мiж старшим i молодшим, але таких, що не перебувають у
вiдносинах пiдлеглостi.
2. Обуктом злочину у закрiплений у вiйськових статутах
порядок взаумовiдносин вiйськовослужбовцiв, якi не перебувають
у вiдносинах пiдлеглостi, а також єх здоровя, честь i гiднiсть.
3. Обуктивна сторона злочину полягау в нанесеннi
вiйськовослужбовцю побоєв або в застосуваннi iншого насильства
з метою змусити його виконувати повнiстю або частково окремi
обовязки, якi були покладенi на винного по службi, або викону-
вати доручення особистого характеру чи якi-небудь протиправнi
дiє, а також тiльки для того, щоб продемонструвати приниження
особистоє гiдностi потерпiлого.
"Iнше насильство" може виражатися у рiзних видах фiзично-
го впливу на потерпiлого, якi не у побоями i не повязанi iз
заподiянням тiлесних ушкоджень; в погрозi застосувати
насильство; у вилученнi у вiйськовослужбовця iз застосуванням
насильства та погрози його застосувати продуктiв харчування,
iнших матерiальних цiнностей.
4. Про поняття "побоє" див. коментар до ст. 107.
5. Насильство виражауться у фiзичному чи психiчному впливi
на товариша по службi.
Фiзичне насильство полягау в нанесеннi побоєв або в iнших
формах безпосереднього впливу на органiзм людини. В деяких
випадках насильство може проявлятися в мордуваннi рiзними
способами (в тому числi i з застосуванням рiзноманiтних пред-
метiв та речовин). Психiчне насильство полягау у впливi на
психiку людини шляхом залякування, погрози, щоб зламати єє
волю до опору, вiдстоювання своєх прав та свобод.
6. Квалiфiкуючими ознаками визнаоться: 1) вчинення дiяння
щодо декiлькох осiб (п.б"); 2) заподiяння потерпiлому менш
тяжкого або легкого тiлесного ушкодження (п.б"); 3) вчинення
злочину групою осiб (п."в"); 4) застосування зброє (п."в");
5) настання тяжких наслiдкiв (п."в").
7. Вчинення дiяння щодо декiлькох осiб мауiсце у вкладках,
коли протягом певного вiдрiзку часу, що олiiлюуться конк-
ретним злочином, нанесенi побоє або застосоване iнше насильство
щодо двох i бiльше осiб.
8. У примiтцi до ст. 102 вказууться, що застосоване в ст.238
поняття "менш тяжке тiлесне ушкодження" вiдповiдау поняттю
"середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження", яке застосовууться у
статтях 102, 103, 105 i 215. Про поняття середньоє тяжкостi
тiлесного ушкодження див. коментар до ст. 102.
Про поняттялегке тiлесне ушкодженнядая. коментар до ст.IОб.
9. Про поняття "група осiб" див. п.б коментаря до ст.232.
Про поняття "застосування зброє" див. п.7 коментаря до ст.234.
10. Пiд настанням тяжких наслiдкiв слiд розумiти зниження
бойовоє готовностi пiдроздiлу чи частини, здiйснення насильств>.
у формi катування (мордування), спричинення мук, виникнення
конфлiкту мiж окремими групами вiйськовослужбовцiв, якi ие-
перебувають у вiдносинах пiдлеглостi, психiчне захворювання
потерпiлого тощо.
Розглядуваний злочин, вчинений за наявностi обтяжуючих
обставин, вказаних у пп. "б" i "в", належать до тяжких (ст.7).
II. Порушення статутних правил взаумовiдносин харак-
теризууться прямим умислом. Щодо настання наслiдкiв вина
субукта цього злочину може проявлятися в прямому або евенту-
альному умислi а також у формi необережностi. Мотивом злочину
у бажання незаконно пiдкорити своєй волi вiйськовослужбовця,
примусити його виконувати дiє, якi не витiкають з вимог
вiйськовоє служби.
12. Субуктом злочину у будь-який вiйськовослужбовець,
який не перебувау з потерпiлим у вiдносинах пiдлеглостi. Разом
з тим злочиннi дiє вчинюються винним у звязку з виконанням
ним i потерпiлим обовязкiв по вiйськовiй службi або з виконан-
ням хоча б одним iз них цих обовязкiв. Винний несе
вiдповiдальнiсть i тодi, коли застосування насильства хоч i не
повязане з виконанням обовязкiв вiйськовоє служби, але супро-
воджувалось проявом явноє неповаги до вiйськового колективу,
порушенням порядку вiйськових вiдносин, нормального
вiдпочинку або дозвiлля вiйськовослужбовцiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310