Стаття 239. Самовiльна вiдлучка
а) Самовiльна вiдлучка з частини або з мiсця служби
вiйськовослужбовця строковоє служби, а так само
незявлення його в строк без поважних причин на служ-
бу при увiльненнi з частини, при призначеннi, переводi,
з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу
тривалiстю понад одну добу, але не бiльше трьох дiб,
або хоч 1 менше доби, але вчинене повторно протягом
трьох мiсяцiв, -
караються направленням в дисциплiнарний батальй-
он на строк вiд трьох мiсяцiв до двох рокiв.
б) ТI самi дiяння, вчиненнi у воунний час, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до
десяти рокiв.
) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiує статтi,
вчиненi вiйськовослужбовцем, який вiдбувау покаран-
ня в дисциплiнарному батальйонi, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
г) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiвТ статтi, при
помякшуючих обставинах -
тягнуть застосування правил Дисциплiнарного стату-
ту Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 26 квiтня 1965 р.,
12 сiчня 1983 р. i Законом вiд I/червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховна Ради УРСР. -1965. - №19. - Ст. 317; 1983. - №4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховна Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
г. Залишення вiйськовослужбовцем строковоє служби без
вiдповiдного дозволу територiє розташування вiйськовоє частини
або мiсця служби у грубим порушенням вiйськовоє дисциплiни,
тому що вiйськовослужбовець певний час знаходиться поза ме-
жами частини i не може виховувати своєх обовязкiв.
2. Обуктом злочину у установлений порядок проходження
вiйськовоє служби, який зобовязуу вiйськовослужбовцiв строко-
воє служби постiйно знаходитися в розташуваннi вiйськовоi
частини чи мiсця служби i не залишати єх без дозволу
вiдповiдного начальника.
3. Стаття мiстить два склади злочину: 1) самовiльне залишення
частини; 2) незявлення в строк без поважних причин на службу
iз увiльнення, при призначеннi, переводi, iз вiдрядження, iз
вiдпустки або лiкувального закладу.
Самовiльне залишення частини полягау в тому, що
вiйськовослужбовець строковоє служби, не одержавши дозволу
вiдповiдного насильника, залишау територiю вiйськовоє частини.
Пiд територiую частинi слiд розумiти простiр в межах казарме-
ного, табiрного, похiдного чи бойового розташування частини.
При вiдособленому тер-горiальному розташуваннi пiдроздiлу
самовiльною вiдлучкою визнауться залишення без дозволу
територiє, яку займау пiдроздiл.
У рядi випадкiв иiсцесяухби може незбiгатися iз розташуванням
вiйськовоє частини (наприклад, мiсце, де вихонуклься певнi роботи
або завдання, ешелон, потяг при пересуваннi в складi команди тощо,
i тому залишеяня вiйськовослужбовцем строковоє служби без дозво-
лу мiсця служби також у самовiльною вiдлучкою.
4. Для складу злочину, передбаченого ст. 239, необхiдно, щоб
залишення вiвськовш частини або мiсця службв мало самовiльний
характер, тобто було вчинене без дозволу начальника. Якщо особа
рядового чi сержантського складу залишау розташування частини
з дозволу свого прямого начальника, який не мау права внення,
то таке залишення не мохе бути визнаж самовiльним.
5. Незявлення в строк на службу полягау в тому, що,
залишивши вiйськову частину або мiсце служби на законнiй
основi, вiйськовослужбовець строковоє служби, маючи обуктивнi
можливостi для повернення в устаномений час, своучасно в
частину не зявляуться i знаходиться поза єє розташуванням
понад установленнi строк.
Якщо вiйськовослужбовець строковоє служби своучасно не
зявився в частину з поважних причин, то таке запiзнення ие
розглядауться як вiйськовий злочин.
6. Поважнiми прячкнвми незявлення в строк на службу слзд
вважати такi випадки, ими обуктиви фахторя перевкоджають
вiйськовослужбовцю своучасно зявитися в частину (стихiйне -тихо,
затримання органами кавди, перерва в русi транспорту тощо).
Питання про наявнiсть iждажних щжчдн незявлення вiрiшуутьсi-
кожному конкретному втвдку, мходячi iз обставт енрави.
7. Початком самовiльноє вiдлучки вважауться момент
фактичного самовiльного залишення вiйськовоє частини або
мiсця служби, а кiнцем - час i день повернення в частину або
затримання поза межами частини. Початком незявлення на
службу вважауться закiнчення установленого строку зявлення,
а кiнцем - час повернення до частини або затримання.
8. Вiйськовим злочином, передбаченим ст.239, визнауться не
всяке самовiльне залишення частини i не всяке несвоучасне
зявлення в частину без поважних причин, а тiльки така неза-
конна вiдсутнiсть йськовослужбовця строковоє служби, яка
продовжувалась бiльше однiує доби, але не бiльше трьох дiб, або
хоч i менше доби, але вчинена повторно протягом трьох мiсяцiв.
Самовiльна вiдлучка тривалiстю до однiує доби, вчинена вперше
або пiсля скiнчення трьох мiсяцiв з моменту вчинення самовiльноє
вiдлучки, розглядауться як дисциплiнарний проступок.
9. Самовiльна вiдлучка не може розглядатися як повторна,
якщо зняте дисциплiнарне стягнення, яке було накладене за
попередню вiдлучку.
10. Субуктивна сторона самовiльноє вiдлучки характеризууться
прямим умислом. Незявлення в строк на службу без поважних причин
може бути вчинене як умисно, так i з необережностi.
11. Субуктами цих злочинiв можуть бути вiйськовослужбовцi
строковоє служби та прирiвненi до них вiйськовi будiвельники.
Перебуваючими на дiйснiй строковiй вiйськовiй службi вва-
жаються особи рядового та сержантського (старшинського)
складу, що проходять дiйсну вiйськову службу в межах
строкiв, установлених Законом вiд 25 березня 1992 р. "Про
загальний вiйськовий обовязок i вiйськову службу" (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст. 385; Голос
Украєни. - 1993. - 12 листопада; 1993. - 2 грудня).
Субуктами самовiльноє вiдлучки можуть бути також курсанти
вiйськових навчальних закладiв, якщо до зарахування на навчання
вони не пройшли дiйсноє строковоє вiйськовоє служби. Правовий стан
таких осiб прирiвнюуться до вiйськовослужбовцiв строковоє служби.
12. Про поняття "воунний час" див. п.8 коментаря до ст. 232.
IЗ. За ст.239 квалiфiкууться самовiльна вiдлучка з територiє
дисциплiнарного батальйону. Про дисциплiнарний батальйон
див. коментар до ст. З 4.
14. Про застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил до вiйськовослужбовцiв, якi вчинили самовiльну
вiдлучку або не зявилися в частину без поважних причин (п. "г"
ст.239), див. п.IО коментаря до ст.231.
Стаття 240. Самовiльне залишення частини
або мiсця служби
а) Самовiльне залишення частини або мiсця служби
вiйськовослужбовцем строковоє служби, а так само
езявления його в строк без поважних причин на служ-
бу при увiльненнi з частини, при призначеннi, переводi,
з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу
тривалiстю понад три доби, але не бiльше мiсяця, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до пяти рокiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310