ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Наприклад, в момент замаху на
вбивство у винного вiдiбрали нiж. Ступiнь суснiльноє небезпечностi
незакiнченого замаху у меншим, нiж закiнченого.
Особливими видами замаху у замах на неналежний обукт i
замах з непридатними засобами. Замаж на неналежний обукт
являу собою намагання здiйснити злочинний намiр щодо обукта,
який надiлений такими якостями, якi виключають досягнення
злочинного результату (наприклад, пострiл у предмет, який
помилково був прийнятий за особу).
Замах з непридатними засобами мау мiсце при застосуваннi
таких засобiв, якi за своєми обуктивними якостями не можуть
привести до бажаного результату (наприклад, невдале намагання
збути грубо пiдробленi грошi). Непридатний замах за загальним
правилом тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть на тих хе
пiдставах, як i всякий iнший замах.
7. Всi так званi матерiальнi склади умисних злочинiв можуть
мати стадiє готування i замаху, а всi так званi формальнi склади
злочинiв - стадiю готування. Замах на вчинення формального
злочину може мати мiсце, коли його обуктивна сторона скла-
дауться з декiлькох дiй (наприклад, скуповування товарiв або
iнших предметiв для подальшого єх перепродажу за наявностi
умов, вказаних у ст. 154, у замахом на спекуляцiю).
Момент закiнчення злочину законодавець може перенести на
стадiю замаху (див., наприклад, статтi 86, 86).
8. Попередня злочинна дiяльнiсть може мати мiсце у злочинах,
якi здiйснюються з прямим умислом. В необережних злочинах
стадiє готування i замаху неможливi, оскiльки у винного вiдсутнiй
злочинний намiр.
9. Вiдповiдальнiсть за готування i замах на злочин настау, за
законом, який передбачау вiдповiдальнiсть за конкретний
злочин. При квалiфiкацiє готування або замаху необхiдно
посилатися на вiдповiдну частину ст. 17 i статтю Особливоє
частини КК, яка передбачау даний злочин. При визначеннi мiри
покарання за готування або замах гiа злочин суд враховуу
характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi дiй, якi вчиненi
винним, а також ступiнь здiйснення ним злочинного намiру та
причини недоведення злочину до кiнця.
10. Злочин вважауться закiнченим, коли в здiйсненому дiяннi
у всi ознаки складу злочину, описаного в кримiнальному законi.
За моментом закiнчення злочини, ознаки яких описанi в
диспозицiє Особливоє частини КК, подiляються на матерiальнi i
формальнi. Злочини з матерiальним складом - це такi злочини, для
закiнчення яких необхiдно настання передбачених диспозицiую
кримiнально-правовоє норми наслiдкiв (наприклад, крадiжка,
вбивство, недбале зберiгання вогнестрiльноє зброє i боуприпасiв).
Злочин з формальним складом визнауться закiнченим з момен-
ту вчинення зазначеного в диспозицiє кримiнально-правовоє
норми дiяння незалежно вiд настання зумовлених ним наслiдкiв.
Стаття 18. Добровiльна вiдмова вiд вчинення
злочину
Особа, яка добровiльно вiдмовилася вiд доведення
злочину до кiнця) пiдлягав кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише в тому разii коли фактично
вчинене нею дiяння мiстить склад iншого злочину.
I.Щобзаiiобiлвпщгопiвжiiомуаборозгiочатомузпочннучивцвернута
його, законстамулюуособудодобровшьногойогоiюлшпення, гарантуючи
повне заiшкння вщ вiдповщальносп чи зменшеаня єє обсягу.
Добровiльна вiдмова свiдчить про повну або часткову втрату
особою суспiльноє небезпечностi. Це породжуу три види аль-
тернативних чи сукупних правових наслiдкiв: а) особа повнiстю
звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi за добровiльно
полишене готування до злочину чи замах, якщо це не утворюу
складу iншого закiнченого злочину; б) особа вiдповiдау за са-
мостiйний закiнчений злочин, утворений готуванням до до-
бровiльно полишеного злочину; в) оосяг вiдповiдальностi змен-
шууться, якщо добровiльно полишений замах завдав шкоди
iншому охоронюваному законом обукту i це утворюу склад
iншого закiнченого злочину. Квалiфiкацiя цього замаху про-
вадиться не з урахуванням спрямованостi умислу, а лише з
урахуванням фактично заподiяноє шкоди iншому охоронювано-
му законом обукту. Тут вiдбуваються законодавча замiна
обуктiв посягання та законодавча трансформацiя вчиненого
замаху в iнший, менш тяхкий злочин.
2. Добровiльна вiдмова вiд вчинення злочину - це до-
бровiльне та остаточне припинення розпочатоє дiяльностi при
усвiдомленнi наявноє можливостi єє успiшного завершення. Особа
безумовно i назавжди полишау готування до злочину або замах
на нього. Добровiльнiсть полягау у вiдмовi вiд продовження
злочинноє дiяльностi за власною волею особи, без фiзичного та
психiчного примусу з боку iншоє особи.
3. Добровiльна вiдмова можлива лише при усвiдомленнi наявноє
можливостi безперешкодного чи з подоланням певних перешкод
доведення злочинноє дiяльностi до кiнця. Добровiльною у вiдмова
i при неусвiдомленнi особою наявностi та нездоланностi переш-
коди. Оманне ж усвiдомлення наявностi нездоланноє перепони
виключау добровiльнiсть вiдмови.
Причини виникнення перепон чи єх нездоланностi у факто-
рами, не залежними вiд винноє особи. Ними можуть бути,
наприклад, неспроможнiсть насильника щодо подолання опору
потерпiлоє чи завершення злочину через фiзiологiчнi причини
(абз.2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. №4 "Про судову практику в справах про
згвалтування та iншi статевi злочини" // Бюлетень... - С.87),
втрата чи непридатнiсть знарядь вчинення злочину, рiзнi змiни
обстановки вчинення злочину тощо.
4. Остаточнiсть полишення злочинноє дiяльностi полягау в
безумовному i безповоротному рiшеннi особи щодо припинення
вчинення даного злочину.
5. Добровiльна вiдмова можлива лише щодо злочину, вчинюваного
з прямим умислом. Мотиви вiдмови можуть бути будь-якими: страх
вiдповiдальностi, жалiсть щодо потерпiлого, сором тощо.
6. Добровiльна вiдмова при готуваннi та незакiнченому замаху
здiйснюуться шляхом утримання вiд продовження злочинних дiй.
В деяких випадках добровiльна вiдмова можлива i при
закiнченому замаху на злочин, коли мiж вчиненням дiяння та
настанням шкiдливих наслiдкiв iснуу певний промiжок часу, а
розвиток причинного звязку особа контролюу i шляхом його
нейтралiзацiє вiдвертау загрозу та реальне заподiяння шкоди
обукту злочину. Наприклад, якщо з метою вбивства особа ввела
потерпiлому повiльно дiючу отруту, а потiм, вiдмовившись вiд
вбивства (сама чи за допомогою лiкаря), знешкодила отруту в
органiзмi i вiдвернула смерть потерпiлого. Успiшне вiдвернення
смертi звiльняу особу вiд вiдповiдальностi за замах на злочин,
але не виключау єє щодо можливого заподiяння тiлесних ушкод-
жень потерпiлому. Невдале вiдвернення тягне вiдповiдальнiсть
за закiнчений злочин (вбивство) при помякшеннi покарання на
пiдставi п. 8 ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310