4. В судовiй практвцi мау мiсце помилкова квалiфiкацiя вчине-
ного за ст.94 замiсть ст.98 <див.,наприклад: Рад.право.- 1971. -
№8. - С. 108), коди усвiдомлення винним фактичноє сторони своєх
дiй помилково визнауться доказом передбачення смертi
потерпiлого. Якщо умислом особи, яка, наприклад, вдарила або
штовхнула потерпiлого, не охоплювалось заподiяння смертi, яка
сталася вiд травми, одержаноє при падiннi на тверде покриття,
гострi предмети тощо, вчинене винним повинно розглядатись як
вдiвство з необережностi (див., наприклад: Рад.право. - 1970. -
№9. - С.105; 1971. - №11. -С.109).
Про розмежування ст.98 та ч.З ст.ЮI див. пп.14, 16 коментаря
до ст.ЮI.
5. Субуктом злочину, передбаченого ст.98, у особа, яка досягла
чотирнадцятирiчного вiку. Ними можуть бути i медичнi працiвники-
лiкарi, фелвдшери, медичнi сестри, акушери, а такж фармацевти,
якi несуть вiдповiдальнiсть за лiкарську помилку, поеднану з
необережною виною до наслiдкiв, зокрема, смертi пацiунта.
6. Необережне заподiяння смертi квалiфiкууться за ст.98, колi
такий результат не у ознакою злочину, вiдповiдальнiсть за
вчинення якого передбачена в iнших статтях КК (наприклад, ч.I
СТ.77, ч.I ст.77 ч.З ст.89, ст.90, ч.З ст.109, ч.2 ст.135, ч.З ст.144,
ч.2 i ч.З ст.215, ч.З ст.2172, ч.З ст.220). При вчиненнi умисних
злочинiв, до обуктивноє сторони яких не входить необережне
спричинення смертi потерпiлого, дiє винноє особи пiдлягають
квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв, наприклад, за вiдповiдною
частиною ст.206 i ст.98 (абз.2 п.14 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову
практику в справах про хулiганство" // Бюлетень...- С.152), за
вiдповiдною частиною ст. 142 i ст.98 (абз.4 п. 12 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12 "Про
судову практику в справах про корисливi злочини проти приват-
ноє власностi" // Бюлетень...- С.IОО).
Стаття 99. Доведення до самогубства
Доведення до самогубства або до спроби вчинити са-
могубство особи, що перебував в матерiальнiй або
iншiй залежностi вiд iншоє особи, шляхом жорстокого з
нею поводження або систематичного приниження Т?
людськоє гiдиостi -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
Доведення до самогубства або до спроби вчинити са-
могубство внаслiдок систематичного цькування чи на-
клепу з боку особи, вiд якоє потерпiлий не був у ма-
терiальнiй або iншiй залежностi, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
1. Обуктам злочину, передбаченого ч.I ст.99, у життя iншоє
людини, яка перебувау в матерiальнiй або iншiй залежностi вiд
винного. Для матерiальноє залежностi характерно те, що
одним з джерел iснування потерпiлого була суттува матерiальна
допомога з боку винного, зокрема, перебування потерпiлого на
його утриманнi. Пiд iншою залежнiстю розумiуться за-
лежнiсть службова, шлюбна, та, що випливау з факту проживан-
ня на жилiй площi винного, залежнiсть пiдопiчного вiд опiкуна,
пацiунта вiд лiкаря, пiдозрюваного вiд працiвника дiзнання чи
слiдчого тощо. Матерiальна залежнiсть може поуднуватися з
iншою залежнiстю.
2. Обекпишна сторона злочину, передбаченого ч.I ст.99,
включау i себе дiяння винноє особи (дiю чи бездiяльнiсть), що
полягау в жорстокому поводженнi винного з потерпiлим або
систематичному приниженнi його людськоє гiдностi, результат у
виглядi самогубства чи спроби вчинити самогубство, причинного
звязку мiж першим i другим. Специфiка обуктивноє сторони
полягау у тому, що дiє винного обумовлюють дiє самого
потерпiлого, якi безпосередньо i викликають результат. Отже,
названий результат опосередкований дiями потерпiлого.
Жорстоке поводження з потерпiлим проявляуться в дiяннях,
що спричиняють фiзичний бiль або створюють нестерпнi умови
для життя (побоє, погрози вбивством (див., наприклад, справу Д.
// Практика... - С.135-136), мордування, нанесення тiлесних
ушкоджень, залишення без єжi, одягу, позбавлення волi, приму-
шування до непосильноє працi тощоИ частiше за все-вчинюються
систематично.
Систематичне приниження людськоє гiдностi полягау в
цькуваннi, зведеннi безпiдставних звинувачень, знущаннi над
честю жiнки, образах, наклепах, необгрунтованих причiпках по
службi та iнших подiбних проявах принизливого поводження з
потерпiлим, повторюваними багаторазово - три i бiльше рази.
Доведення до готування до самогубства або до висловлювання
намiру про самогубство не дау розглядуваного складу злочину.
Однак якщо дiє того, хто довiв до готування до самогубства, у
злочинними, вони мають квалiфiкуватися за вiдповiдною статтею
КК (наприклад, умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження
-за ст. 102, побоє i мордування-за вiдповiдною частиною СТ.107).
Доведення до самогубства чи до спроби вчинити самогубство
шляхом жорстокого поводження з потерпiлим, який перебувау у
вказанiй у законi залежностi шляхом вчинення злочинних дiй,
якi у бiльш суспiльне небезпечними, нiж злочин, передбачений
ч.I ст.99, потребуу квалiфiкацiє вчиненого за сукупнiстю
злочинiв (наприклад, за ч.I ст.99 i ч.I ст.ЮI).
3. Субуктивна сторона розглядуваного злочину харак-
теризууться виною у формi необережностi або умислу.
4. Субуктом злочину у особа, яка досягле
шiстнадцятирiчного вiку. Самогубство або спроба вчинити само-
губство, що стали наслiдком жорстокого поводження або систе-
матичного приниження людськоє гiдностi потерпiлого як прояву
перевищення влади або службових повноважень, пiдлягають
квалiфiкацiє за ч.I ст.99 та ч.2 ст. 166 (див. абз.4 п.8 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 грудня 1985 р. №12
"Про судову практику в справах про перевищення влади або
службових повноважень // Бюлетень...- С.133).
5. В ч.2 ст.99 передбачена вiдповiдальнiсть за доведення до
самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслiдок систе-
матичного цькування чи наклепу з боку особи, вiд якоє потер-
пiлий не перебував в матерiальнiй або iншiй залежностi.
Пiд систематичним цькуванням розумiються багаторазовi
погрози, образи, переслiдування, причiпки тощо.
Про поняття наклепу див. п.З коментаря до ст. 125.
6. Самогубство не схвалюуться суспiльною мораллю та
викликау громадський осуд, однак не у злочином, рiвно вк i
спроба вчинити самогубство. Тому мдлювляння до самогубства,
чмобництво у самогубствi та спробi його вчинення не у
крашнально караними дiями. В той хе час пiдмовляння до
самогубства та пособництво у самогубствi особи, яка не здатна
розумiти значення своєх дiй або керувати ними (це може бути
малолiтнiй, душевно хвора людина) мають розцiнюватись як
умисне вбивство (коли мало мiсце таке специфiчне самогубство)
або замах на умисне вбивство (коди мала мiсце спроба вчиняти
таке специфiчне самогубство). Якщо за вказаних обставин мало
мiсце невдале пiдмовляння до самогубства, дiє винного будуть
являти собою готування до умисного вбивства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310