Документи Нацiонального архiвного фонду,
що мають особливу iсторико-культурну цiннiсть, визнаюпся
унiкальними документальними памятками. Порядок вiднесеяня
документiв Нацiонального архiвного фонду до унiкальнях доку-
ментальних памяток, включення до Державного реустру
нацiонального культурного надбання, а також єх зберiгання
затверджууться Кабiнетом Мiнiстрiв (ст.20 Закону).
Особливiй державнiй охоронi пiдлягають територiє та обукп
природно-заповiдного фонду й iншi територiє та обукти, визна-
ченi вiдповiдно до законодавства Украєни (ч.2 ст.5 Закону мд
"Про охорону навколишнього природного середовища iД
25 червня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украiви- 1991-
мо41. - Ст.546). Природно-заповiдний фонд становлять дiлянки
сушi i водного простору, природнi комплекси та обукти яких
"ають особдиву природоохоронну, наукову, естетичну, рекре-
ацiйну та iншу цiннiсть i видiленi з метою збереження природноє
рiзноманiтностi ландшафтiв, генофонду тваринного i рослинного
вiту, пiдтримання загального екологiчного балансу та забезпе-
чення фонового монiторингу навколишнього природного сере-
довища. Законодавством Украєни природно-заповiдний фоцд
охороняуться як нацiональне надбання, щодо якого встанов-
дюуться особливий режим охорони, вiдтворення i використання.
До природно-заповiдного фонду належать: природнi територiє та
обукти - природнi заповiдники, бiосфернi заповiдники,
нацiональнi природнi парки, регiональнi ландшафтнi парки,
заказники, памятки природи, заповiднi урочища; штучно ство-
ренi обукти - ботанiчнi сади, дендрологiчнi парки, зоологiчнi
парки та парки-памятки садово-паркового мистецтва. Залежно
вiд походження, iнших особливостей природних комплексiв та
обуктiв, що оголошуються заказниками чи памятками природи,
мети i необхiдного режиму охорони заказники подiляються на
ландшафтнi, лiсовi, ботанiчнi, загальнозоологiчнi, орнiтологiчнi,
ентомологiчнi, iхтiологiчнi, гiдрологiчнi, загальногеологiчнi,
палеонтологiчнi та карстово-спелеологiчнi; памятки природи
подiляються на комплекснi, ботанiчнi, зоологiчнi, гiдрологiчнi та
геологiчнi. Законодавством Республiки Крим може бути встанов-
лено додатковi категорiє територiй та обуктiв природно-за-
повiдного фонду (ст.5 Закону "Про природно-заповiдняй фонд
Украєни" вiд 16 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни.- 1992. - №34. - Ст-502).
Про взяття памятки iсторiє чи культури, а також природного
обукта пiд охорону держави вiдповiдним органом приймауться
спецiальне рiшення, про яке населення сповiщауться через
пресу, шляхом встановлення на памятцi охоронноє дошки чи
iншим способом.
2. Обуктивна сторона розглядуваного злочину включау в
себе рiзнi способи впливу (механiчний, хiмiчний, бiологiчний
тощо), якi ведуть до знищення, зруйнування чи зiпсування
памяток iсторiє i культури або природних обуктiв, взятих пiд
охорону держави,
Знищення - це приведення обукта до повноє непридатностi з
втратою можливостi його вiдновлення; зруйнування - спричине-
ння обукту серйозних ушкоджень, внаслiдок чого вiн втрачау
свою цiннiсть, але може бути вiдновлений; зiпсування -
спричинення ушкоджень, що знижують iсторичну, наукову,
художню чи iншу культурну цiннiсть памяток, применшують
природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацiйну цiннiсть
природних обуктiв.
3. У разi знищення, пошкодження взятих пiд охорону де-
ржави памяток iсторiє чи культури або ж природних обуктiв
У виглядi лiсового масиву шляхом пiдпалу або iншим загаль-
нонебезпечним способом вчинене квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст.207 i ч.2 чи 3 ст.89. Квалiфiкованi
види незаконноє порубки лiсу, незаконного заняття рибним,
звiрннвм або iншим водним добувним промислом, якщо прк
цьому знищууться, руйнууться або псууться памятка iсторiє чв
культури або природний обукт, взятий пiд охорону держави,
також квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв - за ч.2 ст. 160 чi
ч.2 ст.162 i ст.207.
4. Субуктивна сторона передбаченого ст.207 злочину ха-
рактеризууться умислом (прямим i непрямим). Мотиви мохуть
бути рiзними: помста, корисливiсть, iнша особиста
заiнтересованiсть, хулiганськi спонукання. Якщо ушкодхенм
памяток було повязане з викраденням єх частин, вчинене при
наявностi для цього всiх пiдстав мау квалiфiкуватись не лише за
ст. 207, а й як посягання на власнiсть. Вчинення розглядуваного
злочину з хулiганських спонукань мау квалiфiкуватись за ст.207
i ч.2 ст. 206 (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украєнi
вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову практику в справах про
хулiганство"//Бюлетень..- С.151).
Необережне спричинення шкоди памяткам iсторiє, культури,
природним обуктам при наявностi необхiдних для цього пiдстав
може тягти вiдповiдальнiсть за статтями 90, 215, 219, 220, 228
тощо. Порушення правил охорони i використання памяток
iсторiє та культури може тягти вiдповiдальнiсть за ст.92 КАП.
5. Субукт злочину - особа, яка досягла 16-рiчного вiу.
Стаття 207. Жорстоке поводження з тваринами
Жорстоке поводження з тваринами, що спричинило єх
загибель або калiцтво, а так само мучення тварин,
вчиненi особою, до яко? протягом року було застосова-
но адмiнiстративне стягнення за такi ж дiє, -
караються виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв,
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 29 квiтня 1988 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1988. -№19. -Стєi).
1. Жорстоке поводження з тваринами суперечить моральним
засадам суспiльного буття. Особи, виннi в жорстокому повод-
женнi з тваринами, несуть правову вiдповiдальнiсть (ст.58 Закону
"Про тваринний свiт" вiд 3 березня 1993 р. // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1993. - №18. - Ст.191). Це може бути
адмiнiстративна (ст. 89 КАП), а також кримiнальна
вiдповiдальнiсть (ст.207).
2. Предметом розглядуваного злочину прийнято вважати
вищих хребетних - ссавцiв та птахiв. Ними можуть бути як
дорослi особини, так i молодняк, тварини домашнi (скажiмо, кiт,
собака), сiльськогосподарськi (наприклад, кiнь, коза), а також
дикi (вовк, лисиця тощо), якi перебувають як в станi природноє
свободи, так i в зоологiчних садах тощо.
3. Обуктивна сторона злочину може дiставати вияв у
жорстокому поводженнi з тваринами, що спричинило єх загибель
або калiцтво (матерiальний склад), а також у єх мученнi (фор-
мальний склад).
Жорстоке поводження може виявитись у побиттi тварин,
iяшому болiсному заподiяннi шкоди єх здоровю чи життю (здав-
дiоваяня шиє, заподiяння опiкiв, проникаючих поранень,
вiдчленування органу тощо). Наслiдком такого поводження у
загибель тварин або єх калiцтво, що проявляуться у виглядi
серйозноє шкоди для здоровя (зокрема, в переломах кiсток,
етратi органом його функцiй).
Мучення може дiставати вияв у спричиненнi страждань шляхом
пявалого позбавдення єжi, пиття, впливу термiчних факторiв тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
що мають особливу iсторико-культурну цiннiсть, визнаюпся
унiкальними документальними памятками. Порядок вiднесеяня
документiв Нацiонального архiвного фонду до унiкальнях доку-
ментальних памяток, включення до Державного реустру
нацiонального культурного надбання, а також єх зберiгання
затверджууться Кабiнетом Мiнiстрiв (ст.20 Закону).
Особливiй державнiй охоронi пiдлягають територiє та обукп
природно-заповiдного фонду й iншi територiє та обукти, визна-
ченi вiдповiдно до законодавства Украєни (ч.2 ст.5 Закону мд
"Про охорону навколишнього природного середовища iД
25 червня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украiви- 1991-
мо41. - Ст.546). Природно-заповiдний фонд становлять дiлянки
сушi i водного простору, природнi комплекси та обукти яких
"ають особдиву природоохоронну, наукову, естетичну, рекре-
ацiйну та iншу цiннiсть i видiленi з метою збереження природноє
рiзноманiтностi ландшафтiв, генофонду тваринного i рослинного
вiту, пiдтримання загального екологiчного балансу та забезпе-
чення фонового монiторингу навколишнього природного сере-
довища. Законодавством Украєни природно-заповiдний фоцд
охороняуться як нацiональне надбання, щодо якого встанов-
дюуться особливий режим охорони, вiдтворення i використання.
До природно-заповiдного фонду належать: природнi територiє та
обукти - природнi заповiдники, бiосфернi заповiдники,
нацiональнi природнi парки, регiональнi ландшафтнi парки,
заказники, памятки природи, заповiднi урочища; штучно ство-
ренi обукти - ботанiчнi сади, дендрологiчнi парки, зоологiчнi
парки та парки-памятки садово-паркового мистецтва. Залежно
вiд походження, iнших особливостей природних комплексiв та
обуктiв, що оголошуються заказниками чи памятками природи,
мети i необхiдного режиму охорони заказники подiляються на
ландшафтнi, лiсовi, ботанiчнi, загальнозоологiчнi, орнiтологiчнi,
ентомологiчнi, iхтiологiчнi, гiдрологiчнi, загальногеологiчнi,
палеонтологiчнi та карстово-спелеологiчнi; памятки природи
подiляються на комплекснi, ботанiчнi, зоологiчнi, гiдрологiчнi та
геологiчнi. Законодавством Республiки Крим може бути встанов-
лено додатковi категорiє територiй та обуктiв природно-за-
повiдного фонду (ст.5 Закону "Про природно-заповiдняй фонд
Украєни" вiд 16 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни.- 1992. - №34. - Ст-502).
Про взяття памятки iсторiє чи культури, а також природного
обукта пiд охорону держави вiдповiдним органом приймауться
спецiальне рiшення, про яке населення сповiщауться через
пресу, шляхом встановлення на памятцi охоронноє дошки чи
iншим способом.
2. Обуктивна сторона розглядуваного злочину включау в
себе рiзнi способи впливу (механiчний, хiмiчний, бiологiчний
тощо), якi ведуть до знищення, зруйнування чи зiпсування
памяток iсторiє i культури або природних обуктiв, взятих пiд
охорону держави,
Знищення - це приведення обукта до повноє непридатностi з
втратою можливостi його вiдновлення; зруйнування - спричине-
ння обукту серйозних ушкоджень, внаслiдок чого вiн втрачау
свою цiннiсть, але може бути вiдновлений; зiпсування -
спричинення ушкоджень, що знижують iсторичну, наукову,
художню чи iншу культурну цiннiсть памяток, применшують
природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацiйну цiннiсть
природних обуктiв.
3. У разi знищення, пошкодження взятих пiд охорону де-
ржави памяток iсторiє чи культури або ж природних обуктiв
У виглядi лiсового масиву шляхом пiдпалу або iншим загаль-
нонебезпечним способом вчинене квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст.207 i ч.2 чи 3 ст.89. Квалiфiкованi
види незаконноє порубки лiсу, незаконного заняття рибним,
звiрннвм або iншим водним добувним промислом, якщо прк
цьому знищууться, руйнууться або псууться памятка iсторiє чв
культури або природний обукт, взятий пiд охорону держави,
також квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв - за ч.2 ст. 160 чi
ч.2 ст.162 i ст.207.
4. Субуктивна сторона передбаченого ст.207 злочину ха-
рактеризууться умислом (прямим i непрямим). Мотиви мохуть
бути рiзними: помста, корисливiсть, iнша особиста
заiнтересованiсть, хулiганськi спонукання. Якщо ушкодхенм
памяток було повязане з викраденням єх частин, вчинене при
наявностi для цього всiх пiдстав мау квалiфiкуватись не лише за
ст. 207, а й як посягання на власнiсть. Вчинення розглядуваного
злочину з хулiганських спонукань мау квалiфiкуватись за ст.207
i ч.2 ст. 206 (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украєнi
вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову практику в справах про
хулiганство"//Бюлетень..- С.151).
Необережне спричинення шкоди памяткам iсторiє, культури,
природним обуктам при наявностi необхiдних для цього пiдстав
може тягти вiдповiдальнiсть за статтями 90, 215, 219, 220, 228
тощо. Порушення правил охорони i використання памяток
iсторiє та культури може тягти вiдповiдальнiсть за ст.92 КАП.
5. Субукт злочину - особа, яка досягла 16-рiчного вiу.
Стаття 207. Жорстоке поводження з тваринами
Жорстоке поводження з тваринами, що спричинило єх
загибель або калiцтво, а так само мучення тварин,
вчиненi особою, до яко? протягом року було застосова-
но адмiнiстративне стягнення за такi ж дiє, -
караються виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв,
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 29 квiтня 1988 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1988. -№19. -Стєi).
1. Жорстоке поводження з тваринами суперечить моральним
засадам суспiльного буття. Особи, виннi в жорстокому повод-
женнi з тваринами, несуть правову вiдповiдальнiсть (ст.58 Закону
"Про тваринний свiт" вiд 3 березня 1993 р. // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1993. - №18. - Ст.191). Це може бути
адмiнiстративна (ст. 89 КАП), а також кримiнальна
вiдповiдальнiсть (ст.207).
2. Предметом розглядуваного злочину прийнято вважати
вищих хребетних - ссавцiв та птахiв. Ними можуть бути як
дорослi особини, так i молодняк, тварини домашнi (скажiмо, кiт,
собака), сiльськогосподарськi (наприклад, кiнь, коза), а також
дикi (вовк, лисиця тощо), якi перебувають як в станi природноє
свободи, так i в зоологiчних садах тощо.
3. Обуктивна сторона злочину може дiставати вияв у
жорстокому поводженнi з тваринами, що спричинило єх загибель
або калiцтво (матерiальний склад), а також у єх мученнi (фор-
мальний склад).
Жорстоке поводження може виявитись у побиттi тварин,
iяшому болiсному заподiяннi шкоди єх здоровю чи життю (здав-
дiоваяня шиє, заподiяння опiкiв, проникаючих поранень,
вiдчленування органу тощо). Наслiдком такого поводження у
загибель тварин або єх калiцтво, що проявляуться у виглядi
серйозноє шкоди для здоровя (зокрема, в переломах кiсток,
етратi органом його функцiй).
Мучення може дiставати вияв у спричиненнi страждань шляхом
пявалого позбавдення єжi, пиття, впливу термiчних факторiв тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310