Шкода здо-
ровю заподiюуться через фiзичний бiль. Бiль понижуу фiзичну
здатнiсть i силу людини
2. Фiзичний бiль може завдатись: а) ударами; б) побоями або
в) iншими насильницькими дiями.
Ударом називають одноразовий, раптовий i потужний вплив
на тiло людини, що спричиняу фiзичний бiль.
Побоє - це неодноразовi удари, що наносяться в один час
одному потерпiлому.
Iншими насильницькими дiями можуть бути викручування
рук, нiг, стискування горла, статевих органiв тощо.
3. Частина 2 ст. 107 передбачау вiдповiдальнiсть за удари,
побоє та iншi насильницькi дiє, про якi йдеться в ч.I ст.1в7,
якщо вони мали характер мордування. Правила судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
мордуванням називають дiє, повязанi з багаторазовим або
тривалим заподiянням болю, - щипання, шмагання, спричине-
ння численних, але невеликих ушкоджень тупими або гостро-
колючими предметами, вплив термiчних факторiв та iншi
аналогiчнi дiє (п.24).
4. Субуктивна сторона злочину харакiеризуугься виною у формi
умислу,
5. Субуктом злочину у особа, якiй до його вчинення минуло
шiстнадцять рокiв.
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завiдоме поставлення Iншоє особи через статевi
зносини або Iншими дiями в небезпеку зараження в<-
неричною хворобою -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Зараження iншоє особи венеричною хворобою осо-
бою, яка знала про наявнiсть у неТ цiвТ хвороби, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв.
Дiє, передбаченi частиною 2 цiує статтi, вчиненi осо-
бою, яка ранiше судилася за зараження Iншоє особи ве-
неричною хворобою, а так само зараження двох або
бiльше осiб, або неповнолiтнього -
караються позбавленням волi на отрок до пяти рокiв.
(В ремакцi! Указу вiд 17 грудня 1971 р. //Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1971. - №52. - Ст. 399).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Згiдно з ст.ЗО Основ законодавства Украєни про охорону
здоровя (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №4. -
Ст. 19) особи, якi у носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань,
небезпечних для населення, пiдлягають медичному огляду i
лiкуванню за рахунок держави, а до носiєв особливо небезпечних
iнфекцiйних захворювань можуть здiйснюватись обовязком
медичнi огляди, лiкувальнi заходи.
2. Венеричнi захворювання вiдносяться до небезпечних
iнфекцiйних захворювань, тому єх носiє пiдлягають обовяздуо-
му лiкуванню i профiлактичним медичним оглядам, повиннi
додержуватись гiгiунiчних правил в побутi, якi б виключалi
зараження венеричними захворюваннями iнших осiб. Особи, якi
у носiями венеричних захворювань, вiдповiдають не тiльки за
зараження iнших осiб такими захворюваннями (чч.2, 3 ст. 108),
а й за завiдоме поставлення iнших осiб в небезпеку зараженнi
венеричними захворюваннями (ч. I ст. 108).
3. До яемеричишс захворювань медична i судова практика.
вiдносять сифiлiс, гонорею, мякий шанкр i паховий
лiмфогранулематоз. Крiм того, слiд вiднести до венеричних за-
хворювань i таке iнфекцiйне захворювання статевих органiв, як
трихомонiаз, носiями якого у значна кiлькiсть дорослого насе-
лення. Передаються венеричнi захворювання, як правило, прв
статевих контактах, проте можлива єх передача i внаслiдок
порушення гiгiунiчних правил в побутi.
4. Частина 1 ст.108 передбачау вiдповiдальнiсть за завiдоме
поставлення iншоє особи в небезпеку зараження венеричною
пюробом через статевi зносини чи iншими дiями або внаслiдок
бездiяльностi. Пiд мостввлешшм в небезпеку зараження
iншоє особи венеричiним захворюванням слiд розумiти вчине-
ння особою - носiум венеричного захворювання - дiй, внаслiдок
яких в даних конкретШих умовах можливе зараження iншоє особи
венеричним захворюванням: статевi зносини, задоволення стате-
воє пристрастi неприродним способом, порушення гiгiунiчних
правил поведiнки в сiмє, побутi, на роботi, наприклад, спiльне
користування постiльiиою бiлизною, засобами особистоє гiгiуни,
столовим посудом, шприцами для iнукцiй лiкiв i наркотичних
речовин, вживання напоєв з однiує пляшки тощо.
5. Злочин, передбачений ч.I ст.108, вважауться закiнченим з
моменту вчинення дiй, якими створена реальна загроза
iнфiкування iншоє оса>би венеричним захворюванням.
6. Субуктивна сторона злочину (ч. I ст.108) харак-
теризууться такими рiзновидами вини, як злочинна само-
надiянiсть (особа, знаючи про наявнiсть у неє венеричного
захворювання, усвiдо>iлюу, що в результатi вчинюваних нею дiй
можливе зараження iйшоє особи таким захворюванням, але роз-
раховуу на його ненасiгання внаслiдок застосування при статевих
зносинах запобiжних заходiв, попередження iншоє особи про
можливiсть ц заражения тощо) або непрямим умислом (особа
свiдомо допускау такi наслiдки, не бажаючи єх настання).
Якщо ж при вчиненiє! дiй, якими створюуться загроза заражен-
ня iншоє особи венеричним захворюванням, винний бажау на-
стання таких наслiдкiв, то його дiє за наявностi iнших ознак
повиннi квалiфiкуватись як замах на зараження iншоє особи
венеричним захворюванням.
7. Вiдповiдальнiсть з3 ч.I ст.108 настау лише у разi завiдомого
для винного створення своєми дiями загрози зараження iншоє особи
венеричним захворюванням, тобто необхiдно встановити, що особа
знау про наявнiсть у неє венеричного захворювання. Про
обiзнанiсть особи про наявнiсть у неє венеричного захворювання
можуть свiдчити медичний висновок i застереження лiкувального
закладу, а також iншi данi, якi свiдчать про обiзнанiсть особи про
наявнiсть у неє такого захворювання. Зокрема, особа, порiвнюю<аi
симптоми свого захвор>овання з симптомами, описаними в медичнiй
лiтературi, на пiдставi iнформацiє iнших осiб чи неофiцiйного
звернення до медичних працiвникiв, або з врахуванням попереднь-
ого масного досвiду, яiЩО вона ранiше хворiла венеричною хворо-
бою, може зробити самостiйно достовiрний висновок про наявнiсть
у неє венеричного захворювання.
8. Субуктом злбчийiв, передбачених ч. I, 2 IЗ ст.108, може бути
особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, страждау венеричним захво-
рюванням i знау про наявнiсть у неє такого захворювання. До
кримiнальноє вiдповiдальностi за ч. I ст. 108 особа може притягуватись
не тiльки в перiод хвороби та и лiкування, а й в перiод контрольного
нагляду лiкувальним закладом за хворим до зняття його з облiку.
9. Вчинення дiй, якщми створюуться загроза зараження iншоє
особи венеричним захворюванням, особою, яка не знау про
наявнiсть у неє такого захворювання, хоча в даних конкретних
умовах повинна була i могла отримати iнформацiю про наявнiсть
у неє такого захворювання, не тягне кримiнальноє
вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
ровю заподiюуться через фiзичний бiль. Бiль понижуу фiзичну
здатнiсть i силу людини
2. Фiзичний бiль може завдатись: а) ударами; б) побоями або
в) iншими насильницькими дiями.
Ударом називають одноразовий, раптовий i потужний вплив
на тiло людини, що спричиняу фiзичний бiль.
Побоє - це неодноразовi удари, що наносяться в один час
одному потерпiлому.
Iншими насильницькими дiями можуть бути викручування
рук, нiг, стискування горла, статевих органiв тощо.
3. Частина 2 ст. 107 передбачау вiдповiдальнiсть за удари,
побоє та iншi насильницькi дiє, про якi йдеться в ч.I ст.1в7,
якщо вони мали характер мордування. Правила судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
мордуванням називають дiє, повязанi з багаторазовим або
тривалим заподiянням болю, - щипання, шмагання, спричине-
ння численних, але невеликих ушкоджень тупими або гостро-
колючими предметами, вплив термiчних факторiв та iншi
аналогiчнi дiє (п.24).
4. Субуктивна сторона злочину харакiеризуугься виною у формi
умислу,
5. Субуктом злочину у особа, якiй до його вчинення минуло
шiстнадцять рокiв.
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завiдоме поставлення Iншоє особи через статевi
зносини або Iншими дiями в небезпеку зараження в<-
неричною хворобою -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Зараження iншоє особи венеричною хворобою осо-
бою, яка знала про наявнiсть у неТ цiвТ хвороби, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв.
Дiє, передбаченi частиною 2 цiує статтi, вчиненi осо-
бою, яка ранiше судилася за зараження Iншоє особи ве-
неричною хворобою, а так само зараження двох або
бiльше осiб, або неповнолiтнього -
караються позбавленням волi на отрок до пяти рокiв.
(В ремакцi! Указу вiд 17 грудня 1971 р. //Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1971. - №52. - Ст. 399).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Згiдно з ст.ЗО Основ законодавства Украєни про охорону
здоровя (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №4. -
Ст. 19) особи, якi у носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань,
небезпечних для населення, пiдлягають медичному огляду i
лiкуванню за рахунок держави, а до носiєв особливо небезпечних
iнфекцiйних захворювань можуть здiйснюватись обовязком
медичнi огляди, лiкувальнi заходи.
2. Венеричнi захворювання вiдносяться до небезпечних
iнфекцiйних захворювань, тому єх носiє пiдлягають обовяздуо-
му лiкуванню i профiлактичним медичним оглядам, повиннi
додержуватись гiгiунiчних правил в побутi, якi б виключалi
зараження венеричними захворюваннями iнших осiб. Особи, якi
у носiями венеричних захворювань, вiдповiдають не тiльки за
зараження iнших осiб такими захворюваннями (чч.2, 3 ст. 108),
а й за завiдоме поставлення iнших осiб в небезпеку зараженнi
венеричними захворюваннями (ч. I ст. 108).
3. До яемеричишс захворювань медична i судова практика.
вiдносять сифiлiс, гонорею, мякий шанкр i паховий
лiмфогранулематоз. Крiм того, слiд вiднести до венеричних за-
хворювань i таке iнфекцiйне захворювання статевих органiв, як
трихомонiаз, носiями якого у значна кiлькiсть дорослого насе-
лення. Передаються венеричнi захворювання, як правило, прв
статевих контактах, проте можлива єх передача i внаслiдок
порушення гiгiунiчних правил в побутi.
4. Частина 1 ст.108 передбачау вiдповiдальнiсть за завiдоме
поставлення iншоє особи в небезпеку зараження венеричною
пюробом через статевi зносини чи iншими дiями або внаслiдок
бездiяльностi. Пiд мостввлешшм в небезпеку зараження
iншоє особи венеричiним захворюванням слiд розумiти вчине-
ння особою - носiум венеричного захворювання - дiй, внаслiдок
яких в даних конкретШих умовах можливе зараження iншоє особи
венеричним захворюванням: статевi зносини, задоволення стате-
воє пристрастi неприродним способом, порушення гiгiунiчних
правил поведiнки в сiмє, побутi, на роботi, наприклад, спiльне
користування постiльiиою бiлизною, засобами особистоє гiгiуни,
столовим посудом, шприцами для iнукцiй лiкiв i наркотичних
речовин, вживання напоєв з однiує пляшки тощо.
5. Злочин, передбачений ч.I ст.108, вважауться закiнченим з
моменту вчинення дiй, якими створена реальна загроза
iнфiкування iншоє оса>би венеричним захворюванням.
6. Субуктивна сторона злочину (ч. I ст.108) харак-
теризууться такими рiзновидами вини, як злочинна само-
надiянiсть (особа, знаючи про наявнiсть у неє венеричного
захворювання, усвiдо>iлюу, що в результатi вчинюваних нею дiй
можливе зараження iйшоє особи таким захворюванням, але роз-
раховуу на його ненасiгання внаслiдок застосування при статевих
зносинах запобiжних заходiв, попередження iншоє особи про
можливiсть ц заражения тощо) або непрямим умислом (особа
свiдомо допускау такi наслiдки, не бажаючи єх настання).
Якщо ж при вчиненiє! дiй, якими створюуться загроза заражен-
ня iншоє особи венеричним захворюванням, винний бажау на-
стання таких наслiдкiв, то його дiє за наявностi iнших ознак
повиннi квалiфiкуватись як замах на зараження iншоє особи
венеричним захворюванням.
7. Вiдповiдальнiсть з3 ч.I ст.108 настау лише у разi завiдомого
для винного створення своєми дiями загрози зараження iншоє особи
венеричним захворюванням, тобто необхiдно встановити, що особа
знау про наявнiсть у неє венеричного захворювання. Про
обiзнанiсть особи про наявнiсть у неє венеричного захворювання
можуть свiдчити медичний висновок i застереження лiкувального
закладу, а також iншi данi, якi свiдчать про обiзнанiсть особи про
наявнiсть у неє такого захворювання. Зокрема, особа, порiвнюю<аi
симптоми свого захвор>овання з симптомами, описаними в медичнiй
лiтературi, на пiдставi iнформацiє iнших осiб чи неофiцiйного
звернення до медичних працiвникiв, або з врахуванням попереднь-
ого масного досвiду, яiЩО вона ранiше хворiла венеричною хворо-
бою, може зробити самостiйно достовiрний висновок про наявнiсть
у неє венеричного захворювання.
8. Субуктом злбчийiв, передбачених ч. I, 2 IЗ ст.108, може бути
особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, страждау венеричним захво-
рюванням i знау про наявнiсть у неє такого захворювання. До
кримiнальноє вiдповiдальностi за ч. I ст. 108 особа може притягуватись
не тiльки в перiод хвороби та и лiкування, а й в перiод контрольного
нагляду лiкувальним закладом за хворим до зняття його з облiку.
9. Вчинення дiй, якщми створюуться загроза зараження iншоє
особи венеричним захворюванням, особою, яка не знау про
наявнiсть у неє такого захворювання, хоча в даних конкретних
умовах повинна була i могла отримати iнформацiю про наявнiсть
у неє такого захворювання, не тягне кримiнальноє
вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310