3 ст. 10).
I
-
2. Застосування до неповнолiтнього за вчинений ним злочин
примусових заходiв виховного характеру, повязаних з перетер-
плюванням ним певних передбачених кримiнальним законом
втрат i обмежень, вiдповiдно до п.З ч. I ст.51 у рiзновидом
звiльнення такоє особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i не
тягне судимостi. Воно у правом, а не обовязком суду. Розгляду-
ванi заходи застосовуються примусово, тобто незалежно вiд
бажання чи згоди неповнолiтнього, який досяг вiку кримiнальноє
вiдповiдальностi, та його законних представникiв.
При прийняттi рiшення про доцiльнiсть застосування примусових
заходiв виховного характеру враховуються: ступiнь суспiльноє не-
безпечностi вчиненого злочину; мотиви i ступiнь участi непов-
напiтнього У його вчиненнi; особа неповнодiтнього; умови його
життя: поведiнка за мiсцем роботи, навчання, в побутi; ставлення
до вчиненого тощо. Суд виносить ухвалу, а суддя - постанову про
закриття кримiнальноє справи i застосування одного з передбачених
ст. 11 заходiв лише на пiдставi ретельного аналiзу матерiалiв справи
i переконаностi у можливостi виправлення неповнаштнього без
застосування кримiнального покарання.
Як правило, примусовi заходи виховного характеру застосову-
ються до осiб, якi вперше вчинили злочин, що не становить,
великоє суспiльноє небезпеки. В бiльшостi випадкiв недоцiльно
застосовувати такi заходи при повторному вчиненнi злочину з
огляду на серйознi сумнiви стосовно можливостi виправлення
неповнолiтнього без застосування покарання.
3. Примусовi заходи виховного характеру не у формою
реалiзацiє кримiнальноє вiдповiдальностi й у тому разi, коди вони
застосовуються до тих неповнолiтнiх, якi до виповнення вiку, з
якого можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть (тобто шiстнадцяти
чи чотирнадцяти рокiв), вчинили суспiльне небезпечне дiяння,
передбачене КК. Мова йде про вчинення такого дiяння, яке у
злочином, якщо воно вчинюуться субуктом кримiнальноє
вiдповiдальностi.
У разi наявностi достатнiх пiдстав вважати, що суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка досягла одинадцяти
рокiв, але до виповнення вiку, з якого законом передбачена
кримiнальна вiдповiдальнiсть, по факту цього дiяння пору-
шууться кримiнальна справа (ч.5 ст.б КПК). Слiдчий, вста-
новивши, що суспiльне небезпечне дiяння вчинене особою у вiцi
вiд одинадцяти рокiв i до виповнення вiку, з якого можлива
кримiнальна вiдповiдальнiсть, виносить мотивовану постанову
про закриття справи та застосування до неповнолiтнього приму-
сових заходiв виховного характеру. Справа разом з постановою
надсилауться прокурору (ч. I ст. V КПК).
Одержавши вiд слiдчого закриту кримiнальну справу, що
надiйшла до нього в порядку, передбаченому ст.7КПК, проку-
рор перевiряу повноту проведеного розслiдування, законнiсть
постанови, пiсля чого (в разi згоди з постановою слiдчого)
направляу справу до суду для застосування примусових заходiв
виховного характеру (п. I ст.232 КПК).
2 Бiол. заiсонодавства. Спецвипуск.
Заслухавши у судовому засiданнi думки прокурора i захисника
щодо справи, яка надiйшла згiдно з п. I ст.232 КПК, суд вирiшуу
такi питання: а) чи мало мiсце суспiльне небезпечне дiяння, з
приводу якого провадилося попередну слiдство; б) чи винна у
цьому дiяннi особа, щодо якоє розглядауться справа; в) який саме
примусовий захiд виховного характеру з числа передбачених
ст. 11 КК мау бути застосовано до цiує особи. За результатами
розгляду справи суд виносить ухвалу (ст.448 КПК).
4. Стаття II мiстить вичерпний перелiк примусових заходiв
виховного характеру, застосовуваних судом (суддею), який у
кожному конкретному випадку вирiшуу, який з цих заходiв у
найбiльшiй мiрi здатний сприяти виправленню неповнолiтнього,
який вчинив злочин, що не становить великоє суспiльноє небез-
пеки, або який з цих заходiв може бути застосований до непов-
нолiтнього, що до досягнення вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
вчинив суспiльне небезпечне дiяння, передбачене КК, з враху-
ванням конкретних обставин справи.
5. Вказанi в ст. 11 примусовi заходи виховного характеру
утворюють систему, яка побудована за ознакою єх порiвняльноє
суворостi: вiд менш суворих до бiльш суворих.
6. Зобовязання публiчно або в iншiй формi попросити
вибачення у потерпiлого судом застосовууться в тих випадках,
коли вiн дiйшов висновку, що неповнолiтнiй усвiдомив хибнiсть
своує поведiнки (злочинноє чи суспiльне небезпечноє) i роз-
каюуться в нiй.
Публiчнiсть вибачення означау, що воно робиться не вiч-на-вiч
(неповнолiтнiй - потерпiлий), а в присутностi iнших осiб: в залi
судового засiдання, на зборах колективу, де працюють або
вчаться неповнолiтнiй i потерпiлий, в стiннiй пресi тощо. Питан-
ня про форму вибачення вирiшуу суд з врахуванням всiх
обставин справи та побажання потерпiлого.
7. Застосування застереження полягау в оголошеннi судом у
судовому засiданнi осуду поведiнки неповнолiтнього, який
вчинив злочин, що не становить великоє суспiльноє небезпеки,
або суспiльне небезпечне дiяння.
8. Передбачена ст. 11 передача неповнолiтнього пiд нагляд
батькам або особам, якi єх замiнюють, полягау у покладеннi
судом на таких осiб обовязку посилити виховний вплив, систе-
матично контролювати поведiнку неповнолiтнього. Пiд особами,
якi замiнюють батькiв, розумiються усиновителi та опiкуни.
Передача пiд нагляд батькам або особам, якi єх замiнюють,
доцiльна лише при єх здатностi i бажаннi забезпечити нагляд i
належний виховний вгмив на неповнолiтнього.
Передача неповнолiтнього пiд нагляд педагогiчному або
трудовому колективу полягау в покладеннi судомна такий
колектив за його згодою обовязку по здiйсненню виховного
впливу i контролю за поведiнкою неповнолiтнього. Це пор-
учительство педагогiчного або трудового колективу за непов-
нолiтнього, якого вони знають по навчанню чи по роботi i за
поведiнку якого беруть на себе вiдповiдальнiсть. Таким ко-
лективом може бути, наприклад, педагогiчний колектив школи,
в якiй вчиться неповнолiтнiй, чи колектив цеху пiдприумства, на
якому вiн працюу. Суд мау бути впевненим у можливостях
позитивного виховного впливу такого колективу на непов-
нолiтнього, який передауться йому пiд нагляд.
Передача неповнолiтнього пiд нагляд окремим громадя-
нам полягау в покладеннi на них обовязкiв по вихованню i
контролю за поведiнкою пiднаглядного. Вона можлива лише на
прохання громадян, якими звичайно мають бути особи, якi добре
проявили себе на педагогiчнiй роботi або в iншiй сферi суспiльне
корисноє дiяльностi.
При передачi неповнолiтнього пiд нагляд батькам або особам,
якi єх замiнюють, педагогiчному або трудовому колективу, а
також окремим громадянам суд не встановлюу строкiв нагляду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
I
-
2. Застосування до неповнолiтнього за вчинений ним злочин
примусових заходiв виховного характеру, повязаних з перетер-
плюванням ним певних передбачених кримiнальним законом
втрат i обмежень, вiдповiдно до п.З ч. I ст.51 у рiзновидом
звiльнення такоє особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i не
тягне судимостi. Воно у правом, а не обовязком суду. Розгляду-
ванi заходи застосовуються примусово, тобто незалежно вiд
бажання чи згоди неповнолiтнього, який досяг вiку кримiнальноє
вiдповiдальностi, та його законних представникiв.
При прийняттi рiшення про доцiльнiсть застосування примусових
заходiв виховного характеру враховуються: ступiнь суспiльноє не-
безпечностi вчиненого злочину; мотиви i ступiнь участi непов-
напiтнього У його вчиненнi; особа неповнодiтнього; умови його
життя: поведiнка за мiсцем роботи, навчання, в побутi; ставлення
до вчиненого тощо. Суд виносить ухвалу, а суддя - постанову про
закриття кримiнальноє справи i застосування одного з передбачених
ст. 11 заходiв лише на пiдставi ретельного аналiзу матерiалiв справи
i переконаностi у можливостi виправлення неповнаштнього без
застосування кримiнального покарання.
Як правило, примусовi заходи виховного характеру застосову-
ються до осiб, якi вперше вчинили злочин, що не становить,
великоє суспiльноє небезпеки. В бiльшостi випадкiв недоцiльно
застосовувати такi заходи при повторному вчиненнi злочину з
огляду на серйознi сумнiви стосовно можливостi виправлення
неповнолiтнього без застосування покарання.
3. Примусовi заходи виховного характеру не у формою
реалiзацiє кримiнальноє вiдповiдальностi й у тому разi, коди вони
застосовуються до тих неповнолiтнiх, якi до виповнення вiку, з
якого можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть (тобто шiстнадцяти
чи чотирнадцяти рокiв), вчинили суспiльне небезпечне дiяння,
передбачене КК. Мова йде про вчинення такого дiяння, яке у
злочином, якщо воно вчинюуться субуктом кримiнальноє
вiдповiдальностi.
У разi наявностi достатнiх пiдстав вважати, що суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка досягла одинадцяти
рокiв, але до виповнення вiку, з якого законом передбачена
кримiнальна вiдповiдальнiсть, по факту цього дiяння пору-
шууться кримiнальна справа (ч.5 ст.б КПК). Слiдчий, вста-
новивши, що суспiльне небезпечне дiяння вчинене особою у вiцi
вiд одинадцяти рокiв i до виповнення вiку, з якого можлива
кримiнальна вiдповiдальнiсть, виносить мотивовану постанову
про закриття справи та застосування до неповнолiтнього приму-
сових заходiв виховного характеру. Справа разом з постановою
надсилауться прокурору (ч. I ст. V КПК).
Одержавши вiд слiдчого закриту кримiнальну справу, що
надiйшла до нього в порядку, передбаченому ст.7КПК, проку-
рор перевiряу повноту проведеного розслiдування, законнiсть
постанови, пiсля чого (в разi згоди з постановою слiдчого)
направляу справу до суду для застосування примусових заходiв
виховного характеру (п. I ст.232 КПК).
2 Бiол. заiсонодавства. Спецвипуск.
Заслухавши у судовому засiданнi думки прокурора i захисника
щодо справи, яка надiйшла згiдно з п. I ст.232 КПК, суд вирiшуу
такi питання: а) чи мало мiсце суспiльне небезпечне дiяння, з
приводу якого провадилося попередну слiдство; б) чи винна у
цьому дiяннi особа, щодо якоє розглядауться справа; в) який саме
примусовий захiд виховного характеру з числа передбачених
ст. 11 КК мау бути застосовано до цiує особи. За результатами
розгляду справи суд виносить ухвалу (ст.448 КПК).
4. Стаття II мiстить вичерпний перелiк примусових заходiв
виховного характеру, застосовуваних судом (суддею), який у
кожному конкретному випадку вирiшуу, який з цих заходiв у
найбiльшiй мiрi здатний сприяти виправленню неповнолiтнього,
який вчинив злочин, що не становить великоє суспiльноє небез-
пеки, або який з цих заходiв може бути застосований до непов-
нолiтнього, що до досягнення вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
вчинив суспiльне небезпечне дiяння, передбачене КК, з враху-
ванням конкретних обставин справи.
5. Вказанi в ст. 11 примусовi заходи виховного характеру
утворюють систему, яка побудована за ознакою єх порiвняльноє
суворостi: вiд менш суворих до бiльш суворих.
6. Зобовязання публiчно або в iншiй формi попросити
вибачення у потерпiлого судом застосовууться в тих випадках,
коли вiн дiйшов висновку, що неповнолiтнiй усвiдомив хибнiсть
своує поведiнки (злочинноє чи суспiльне небезпечноє) i роз-
каюуться в нiй.
Публiчнiсть вибачення означау, що воно робиться не вiч-на-вiч
(неповнолiтнiй - потерпiлий), а в присутностi iнших осiб: в залi
судового засiдання, на зборах колективу, де працюють або
вчаться неповнолiтнiй i потерпiлий, в стiннiй пресi тощо. Питан-
ня про форму вибачення вирiшуу суд з врахуванням всiх
обставин справи та побажання потерпiлого.
7. Застосування застереження полягау в оголошеннi судом у
судовому засiданнi осуду поведiнки неповнолiтнього, який
вчинив злочин, що не становить великоє суспiльноє небезпеки,
або суспiльне небезпечне дiяння.
8. Передбачена ст. 11 передача неповнолiтнього пiд нагляд
батькам або особам, якi єх замiнюють, полягау у покладеннi
судом на таких осiб обовязку посилити виховний вплив, систе-
матично контролювати поведiнку неповнолiтнього. Пiд особами,
якi замiнюють батькiв, розумiються усиновителi та опiкуни.
Передача пiд нагляд батькам або особам, якi єх замiнюють,
доцiльна лише при єх здатностi i бажаннi забезпечити нагляд i
належний виховний вгмив на неповнолiтнього.
Передача неповнолiтнього пiд нагляд педагогiчному або
трудовому колективу полягау в покладеннi судомна такий
колектив за його згодою обовязку по здiйсненню виховного
впливу i контролю за поведiнкою неповнолiтнього. Це пор-
учительство педагогiчного або трудового колективу за непов-
нолiтнього, якого вони знають по навчанню чи по роботi i за
поведiнку якого беруть на себе вiдповiдальнiсть. Таким ко-
лективом може бути, наприклад, педагогiчний колектив школи,
в якiй вчиться неповнолiтнiй, чи колектив цеху пiдприумства, на
якому вiн працюу. Суд мау бути впевненим у можливостях
позитивного виховного впливу такого колективу на непов-
нолiтнього, який передауться йому пiд нагляд.
Передача неповнолiтнього пiд нагляд окремим громадя-
нам полягау в покладеннi на них обовязкiв по вихованню i
контролю за поведiнкою пiднаглядного. Вона можлива лише на
прохання громадян, якими звичайно мають бути особи, якi добре
проявили себе на педагогiчнiй роботi або в iншiй сферi суспiльне
корисноє дiяльностi.
При передачi неповнолiтнього пiд нагляд батькам або особам,
якi єх замiнюють, педагогiчному або трудовому колективу, а
також окремим громадянам суд не встановлюу строкiв нагляду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310