5. Вказанi злочиннi дiє можуть бути вчиненi ка будь-якiй стадiє
процесу.
погрози або обiцянки передати матерiальнi цiнностi (надати
матерiальнi вигоди) незалежно вiд подальшоє поведiнки осiб, на
яких здiйснювався вплив.
Якщо погроза була фактично здiйснена, винний вiдповiдау за
сукупнiстю злочинiв - за ст.180 та статтями 9є, 101, 102, 106,
107 чи ст. 145. Коли вiдомостi, що ганьблять, у завiдомо не-
правдивими, вчинене квалiфiкууться за ст.180 i ст. 125.
Якщо в результатi погроз чи пiдкупу свiдок, потерпiлий чи
експерт вiдмовились вiд дачi показань чи висновку або дали
завiдомо неправдивi показання чи висновок, дiє винного
квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв -за ст.180 та ч.5 ст. 19 i
ст-178 чи ст 179.
7. Потерпiлими у цьому злочинi можуть бути такi учасники
процесу: свiдок, потерпiлий, експерт.
Щодо пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного,
цивiльного позивача, цивiльного вiдповiдача, захисника,
спецiалiста, перекладача, то вiдповiдальнiсть за аналогiчнi дiє
стосовно них з боку осiб, якi не у працiвниками органiв
правосуддя, з метою вiдмови вiд дачi показань, дачi завiдомо
неправдивих показань, вiдмови вiд позову, участi у процесi,
дачi завiдомо неправильного перекладу тощо за цiую статтею
квалiфiкуватись не можуть. Якщо до цих осiб з вказаною
метою мала мiсце погроза вчинити вбивство, квалiфiкацiя
здiйснюуться за ст. 100. При наявностi у дiях перекладача
злочину, передбаченого ст.178, дiє особи, що впливала на
нього, квалiфiкуються за ч.5 ст.19 i ст.178.
Щодо громадських обвинувачiв i захисникiв, iнших представникiв
громадськостi, спецiально уповноважених для участi у судовому
розглядi справи, то погроза на єх адресу у звязку з виконанням
ними перелiчених функцiй може квалiфiкуватись за ст.190.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що впливау вказаним у ст.180 спо-
собом на особу, яка у свiдком, потерпiлим чи експертом по справi,
i бажау цього. Мотивами злочину у перешкодження всебiчному,
повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи з метою єє
вирiшення, як того бажау субукт. Що стосууться погрози
вчинити зазначенi дiє з помсти за ранiше данi показання чи
висновок, то метою цих дiй у внесення побоювання у свiдомiсть
хоби, створення дискомфорту у єє життi. При цьому ранiше данi
показання чи висновок можуть бути по сутi як вiрними, так }
брехливими. ?
9. Субуктом злочину може бути приватна особа, яка досягав
шiстнадцяти рокiв. Такi ж дiє службовоє особи, що вчиняла iх,
використовуючи свiй службовий стан, мають бути квалiфiкованi
за ст. 165. Примушування давати показання при допитi шляхом
незаконних дiй з боку особи, яка проводить дiзнання або попе-
редну слiдство, квалiфiкууться за ст. 175.
Стаття 181.
попереднього
Розголошення даних
следсiва або дiзнання
Розголошення без дозволу прокурора, слiдчого або
особи, що провадила дiзнання, даних попереднього
слiдства або дiзнання
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //i
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Данi попереднього слiдства можуть бути розголошенi тiльки .
з дозволу слiдчого або прокурора i в тому обсязi,у якому вони "I
визнають за можливе.
У необхiдних випадках слiдчий попереджау свiдкiв,,
потерпiлого, цивiльного позивача, цивiльного вiдповiдача,-
захисника, експерта, спецiалiста, перекладача, а також iнших
осiб, присутнiх при проведеннi слiдчих дiй, про обовязок я
розголошувати без його дозволу данi попереднього слiдства
(ст. 121 КПК). Такi ж повноваження мау i особа, що провадить-
дiзнання. :
2. Обуктивна сторона злочину характеризууться розголо-
шенням даних попереднього слiдства аоо дiзнання, тобто"
повiдомленням будь-яким способом (безпосередщ, по телефону, I
у листi, у пресi, по радiо, телебаченню тощо) даниIпопередньо>В>
розслiдування третiм особам (хоча 6 однiй) без дозволу (всупере
заборонi) прокурора, слiдчого або особи, яка провадила дiзнаииК-,
3. Данi попереднього розслiдування - це вiдомостi, зiбранi
ходi провадження попереднього слiдства або дiзнання "i яйД
мiстяться у протоколах, постановах та iнших документах, Щ0< I
у справi. Попередження про нерозголошення даних попередяь-
ого розслiдування можуть торкатись всiх матерiалiв справО
частини єх або окремого факту. Воно може бути зроблено я1
будь-якому етапi розслiдування по справi. Попередхевн>
повинно мати письмовий характер. Якщо розголошення мало
мiсце лише при вiдсутностi дозволу на це без спецiальноН?
попередження, склад злочину вiдсутнiй. Це стосууться:
публiкацiй у пресi. ,.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли данi попе-
реднього розслiдування.щодо яких мало мiсце попередження Нц
нерозголошення,завдяки винному стали вiдомi хоча б однiй осяН>
540
д тому числi iншим учасникам процесу (наприклад, свiдок, якого
Дудо попереджено про нерозголошення його показань,розповiв
про них iншому свiдку).
Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
удслом: винний усвiдомлюу, що розголошуу данi попереднього
розслiдування, про нерозголошення яких його попереджено, i
бжау цього. Необережне розголошення вказаних даних не ста-
довить складу злочину. Мотиви та мета розглядуваного злочину
на квалiфiкацiю не впливають. Це може бути бажання переш-
кодити слiдству, допомогти обвинуваченому, пiднести значимiсть
власноє особи тощо.
6. Субуктом злочину можуть бути свiдок, потерпiлий,
цивiльний позивач, цивiльний вiдповiдач, захисник, експерт,
спецiалiст, перекладач, понятий, а також iншi особи, якi були
присутнi при проведеннi слiдчих дiй (секретар, практикант,
педагог, лiкар, батьки або iншi законнi представники непов-
нолiтнього тощо, а також особи, що випадково опинялись при
проведеннi слiдчоє дiє). Вiдповiдальнiсть настау з
шiстнадцятирiчного вiку.
Пiдозрюваний та обвинувачений вiдповiдальнiсть за розгляду-
ванi дiє не несуть.
Прокурори, слiдчi i особи, якi провадять дiзнання i якi розго-
лосити данi попереднього розслiдування, якщо це завдало iстот-
ноє шкоди державним чи громадським iнтересам або охороню-
ваним законом правам та iнтересам окремих громадян,
вiдповiдають за ст. 165 або ст. 167. Якихось спецiальних поперед-
жень про невчинення цих дiй для них не передбачено.
Стаття 182. Утаювання майна, що пiдлягау
конфiскацiє, або утаювання чи
розтрата майна, на яке накладе-
но арешт або яке описано
Утаювання майна, що пiдлягау конфiскацiє, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Утаювання або розтрата майна, на яке накладено
арешт або яке описано, вчиненi особою, якiй це майно
ввiрено, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310