В аналогiчних
випадках буде вважатись -неправосудною постанова в справi про
адмiнiстративне правопорушення.
Рiшенiм, ухвала чи постанова в цивiльнiй справi будуть неправо-
судними, якщо: задоволене необгрунтований позов чи безпiдставно
вiдмовлено у задоволеннi позовних вимог, позов задоволений у
меншому чи бiльшому обсязi, нiж те необхiдно згiдно з законом.
Прийняття суддею (суддями) завiдомо невiрного рiшення з
питання, що не вирiшуу справи по сутi (наприклад, необгрунто-
вана вiдмова у виклику свiдка), не тягне вiдповiдальностi за цiую
статтею.
Злочин вважауться закiнченим з моменту проголошення не-
правосудного судового акта незалежно вiд набрання ним
чинностi i наступного виконання.
4. Для наявностi складу злочину не мау значення, якою
судовою iнстанцiую (першою, другою чи наглядною) винесено
неправосудний акт, винесений вiн колегiальне чи одноособове.
Субективна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: суддя усвiдомлюу, що судовий акт, який приймауться, по
сутi справи у неправосудним, i бажау його винесення. Це бахання
згiдно з законом повинно виходити з корисливих мотивiв (прагнен-
ня отримати якихось матерiальних вигод: хабара, квартири засуд-
женого тощо) або iншоє особистоє заiнтересованостi (помста, рев-
нощi, дружнi стосунки з учасником процесу, на догоду якому
приймауться незаконний акт, тощо).
Винесення неправосудного вироку, рiшення, ухвали або пос-
танови з необережностi при наявностi злочинноє халатностi тягне
вiдповiдальнiсть за ст. 167. Прийняття одного з вказаних судових
актiв за хабар повинно квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв
за ст. 176 i ст. 168. Але сам факт одержання хабара не обовязково
означау, що судовий акт буде неправосудним.
6. Субуктом злочину можуть бути тiльки професiйнi суддi або
народнi засiдателi, якi беруть участь у розглядi справи, знають, що
акт неправосудний, i бажають його прийняття. Тi з названих осiб,
якi погодились з неправосудним актом, але не усвiдомлювали його
неправосудностi, за ст. 176 вiдповiдальностi не несуть.
7. Щодо розглядуваного дiяння, якщо воно спричинило тяжкi
наслiдки (ч.2 ст.176), то питання про єх наявнiсть вирiшууться у
кожному окремому випадку з врахуванням реальноє шкоди, яка
настала, i причинного звязку з (рактом постановления вироку. Це
можуть бути приведення у виконання смертноє кари засудженому,
самогубство або психiчне захворювання засудженого тощо.
Стаття 176. Втручання у вирiшення судових справ
Вплив у будь-якiй формi на суддiв або народних
засiдателiв з метою перешкодити всебiчному, повному
I обуктивному розглядовi конкретноє справи або
добитися винесення незаконного судового рiшення -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє, вчиненi з використанням службового стану, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313)
1. З обуктивноє сторони злочин полягау у незаконному
втручаннi у вирiшення будь-яких судових справ (кримiнальних,
цивiльних чи адмiнiстративних), у будь-якiй iнстанцiє шляхом
впливу на суддiв або народних засiдателiв (хоча б на одну з цих
осiб; вiд рiшень якоє залежить доля справи).
Суддi - див. п. I коментаря до ст. 176.
Народнi засiдателi - це обранi у встановленому порядку гро-
мадяни Украєни, якi у кiлькостi трьох разом з двома суддями
розглядають в судi першоє iнстанцiє кримiнальнi справи про
злочини, за якi законом передбачена можливiсть призначення
покарання у виглядi смертноє кари. При здiйсненнi правосудця
народнi засiдателi користуються всiма правами суддi (ст. 17 КПК).
2. Вказаний вплив може мати рiзнi форми: обiцяння якихось
вигiд майнового характеру чи допомоги у справi карури суддi чи
народного засiдателя, погроз сприяти усуненню суддi з посади,
яку вiн обiймау, не надавати йому жилоє площi, пригощання
суддi, надання послуг у придбаннi автомашини, дачi тощо.
3. Вплив, повязаний з дачею хабара, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст. 176 та ст. 170. Вплив, повязаний з
погрозою вбивством, насильством чи знищенням майна, щодо
суддi або народного засiдателя, а так само щодо єх близьких
родичiв (батькiв, дiтей тощо), квалiфiкууться за ст. 176
4. Одне тiльки прохання щодо прийняття певного рiшення
суддею по справi, яка б влаштувала того, хто таке прохання
висловив, не тягне кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо не
походить вiд особи, яка обiймау службову посаду, що дау
можливiсть впливати на суддю.
5. Перешкодження у всебiчному, повному i обуктивному
розглядовi конкретноє справи може виявитись, наприклад, у
намаганнi добитись, щоб не були викликанi у судове засiдання
важливi свiдки по справi, не Оули включенi у формулу обвину-
вачення певнi епiзоди, не проводилась необхiдна експертиза
тощо. Намiр добитися винесення незаконного судового рiшення
може означати вплив на суддю, який би призвiв до виправдання
винного, засудження невинного, прийняття рiшення по цивiльнiй
справi, яке не грунтууться на законi, тощо.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiй, якi
можуть бути оцiненi як вплив, незалежно вiд єх результатiв. Якщо
цей вплив призвiв до незаконних дiй суддi по справЦр особи,
що впливала на суддю, повиннi розглядатись поряд iз ст. 176 як
спiвучасть у вчиненнi суддею злочину, передбаченого статтями
176,165 чи ст.iбб.
7. Будь-якi з названих форм впливу на суддю чи народного
засiдателя мають бути повязанi з розглядом конкретноє справи.
Якщо вплив мав iсце з iншою метою (заручитись довiрою суддi,
подружитися з ним тощо), вiн не носить кримiнального характеру. -
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Особа усвiдомлюу, що впливау зазначеними вище спо-
собами на суддю чи народного засiдателя з метою перешкодити
всебiчному, повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи
або добитися винесення незаконного судового рiшення по справi
i бажау цього.
9. Субуктам злочину, передбаченого ч. I ст. 176, може бути
приватна особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, а також службова
особа, якщо вона дiу без використання свого службового стану.
10. Дiє, вказанi у ч.I ст. 176, якщо вони вчиненi з використан-
ням службового стану, квалiфiкуються за ч.2 цiує статтi.
Використання службового стану розумiуться не тiльки у
вузькому тлумаченнi цього поняття, коли службовець начебто дiу
у мехах своєх повноважень (наприклад, голова суду, використо-
вуючи наданi йому по службi можливостi, на нарадi пропонуу
суддi вирiшити справу всупереч вимогам закону), але й у
широкому - коли службова особа використовуу для незаконного
впливу свiй службовий авторитет.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
випадках буде вважатись -неправосудною постанова в справi про
адмiнiстративне правопорушення.
Рiшенiм, ухвала чи постанова в цивiльнiй справi будуть неправо-
судними, якщо: задоволене необгрунтований позов чи безпiдставно
вiдмовлено у задоволеннi позовних вимог, позов задоволений у
меншому чи бiльшому обсязi, нiж те необхiдно згiдно з законом.
Прийняття суддею (суддями) завiдомо невiрного рiшення з
питання, що не вирiшуу справи по сутi (наприклад, необгрунто-
вана вiдмова у виклику свiдка), не тягне вiдповiдальностi за цiую
статтею.
Злочин вважауться закiнченим з моменту проголошення не-
правосудного судового акта незалежно вiд набрання ним
чинностi i наступного виконання.
4. Для наявностi складу злочину не мау значення, якою
судовою iнстанцiую (першою, другою чи наглядною) винесено
неправосудний акт, винесений вiн колегiальне чи одноособове.
Субективна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: суддя усвiдомлюу, що судовий акт, який приймауться, по
сутi справи у неправосудним, i бажау його винесення. Це бахання
згiдно з законом повинно виходити з корисливих мотивiв (прагнен-
ня отримати якихось матерiальних вигод: хабара, квартири засуд-
женого тощо) або iншоє особистоє заiнтересованостi (помста, рев-
нощi, дружнi стосунки з учасником процесу, на догоду якому
приймауться незаконний акт, тощо).
Винесення неправосудного вироку, рiшення, ухвали або пос-
танови з необережностi при наявностi злочинноє халатностi тягне
вiдповiдальнiсть за ст. 167. Прийняття одного з вказаних судових
актiв за хабар повинно квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв
за ст. 176 i ст. 168. Але сам факт одержання хабара не обовязково
означау, що судовий акт буде неправосудним.
6. Субуктом злочину можуть бути тiльки професiйнi суддi або
народнi засiдателi, якi беруть участь у розглядi справи, знають, що
акт неправосудний, i бажають його прийняття. Тi з названих осiб,
якi погодились з неправосудним актом, але не усвiдомлювали його
неправосудностi, за ст. 176 вiдповiдальностi не несуть.
7. Щодо розглядуваного дiяння, якщо воно спричинило тяжкi
наслiдки (ч.2 ст.176), то питання про єх наявнiсть вирiшууться у
кожному окремому випадку з врахуванням реальноє шкоди, яка
настала, i причинного звязку з (рактом постановления вироку. Це
можуть бути приведення у виконання смертноє кари засудженому,
самогубство або психiчне захворювання засудженого тощо.
Стаття 176. Втручання у вирiшення судових справ
Вплив у будь-якiй формi на суддiв або народних
засiдателiв з метою перешкодити всебiчному, повному
I обуктивному розглядовi конкретноє справи або
добитися винесення незаконного судового рiшення -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє, вчиненi з використанням службового стану, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313)
1. З обуктивноє сторони злочин полягау у незаконному
втручаннi у вирiшення будь-яких судових справ (кримiнальних,
цивiльних чи адмiнiстративних), у будь-якiй iнстанцiє шляхом
впливу на суддiв або народних засiдателiв (хоча б на одну з цих
осiб; вiд рiшень якоє залежить доля справи).
Суддi - див. п. I коментаря до ст. 176.
Народнi засiдателi - це обранi у встановленому порядку гро-
мадяни Украєни, якi у кiлькостi трьох разом з двома суддями
розглядають в судi першоє iнстанцiє кримiнальнi справи про
злочини, за якi законом передбачена можливiсть призначення
покарання у виглядi смертноє кари. При здiйсненнi правосудця
народнi засiдателi користуються всiма правами суддi (ст. 17 КПК).
2. Вказаний вплив може мати рiзнi форми: обiцяння якихось
вигiд майнового характеру чи допомоги у справi карури суддi чи
народного засiдателя, погроз сприяти усуненню суддi з посади,
яку вiн обiймау, не надавати йому жилоє площi, пригощання
суддi, надання послуг у придбаннi автомашини, дачi тощо.
3. Вплив, повязаний з дачею хабара, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст. 176 та ст. 170. Вплив, повязаний з
погрозою вбивством, насильством чи знищенням майна, щодо
суддi або народного засiдателя, а так само щодо єх близьких
родичiв (батькiв, дiтей тощо), квалiфiкууться за ст. 176
4. Одне тiльки прохання щодо прийняття певного рiшення
суддею по справi, яка б влаштувала того, хто таке прохання
висловив, не тягне кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо не
походить вiд особи, яка обiймау службову посаду, що дау
можливiсть впливати на суддю.
5. Перешкодження у всебiчному, повному i обуктивному
розглядовi конкретноє справи може виявитись, наприклад, у
намаганнi добитись, щоб не були викликанi у судове засiдання
важливi свiдки по справi, не Оули включенi у формулу обвину-
вачення певнi епiзоди, не проводилась необхiдна експертиза
тощо. Намiр добитися винесення незаконного судового рiшення
може означати вплив на суддю, який би призвiв до виправдання
винного, засудження невинного, прийняття рiшення по цивiльнiй
справi, яке не грунтууться на законi, тощо.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiй, якi
можуть бути оцiненi як вплив, незалежно вiд єх результатiв. Якщо
цей вплив призвiв до незаконних дiй суддi по справЦр особи,
що впливала на суддю, повиннi розглядатись поряд iз ст. 176 як
спiвучасть у вчиненнi суддею злочину, передбаченого статтями
176,165 чи ст.iбб.
7. Будь-якi з названих форм впливу на суддю чи народного
засiдателя мають бути повязанi з розглядом конкретноє справи.
Якщо вплив мав iсце з iншою метою (заручитись довiрою суддi,
подружитися з ним тощо), вiн не носить кримiнального характеру. -
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Особа усвiдомлюу, що впливау зазначеними вище спо-
собами на суддю чи народного засiдателя з метою перешкодити
всебiчному, повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи
або добитися винесення незаконного судового рiшення по справi
i бажау цього.
9. Субуктам злочину, передбаченого ч. I ст. 176, може бути
приватна особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, а також службова
особа, якщо вона дiу без використання свого службового стану.
10. Дiє, вказанi у ч.I ст. 176, якщо вони вчиненi з використан-
ням службового стану, квалiфiкуються за ч.2 цiує статтi.
Використання службового стану розумiуться не тiльки у
вузькому тлумаченнi цього поняття, коли службовець начебто дiу
у мехах своєх повноважень (наприклад, голова суду, використо-
вуючи наданi йому по службi можливостi, на нарадi пропонуу
суддi вирiшити справу всупереч вимогам закону), але й у
широкому - коли службова особа використовуу для незаконного
впливу свiй службовий авторитет.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310