(витяг)
У вереснi 1992 р. житлово-експлуатацiйна контора Торезь-
кого мiськвиконкому звернулась до суду з позовом до 3. про
визнання таким, що втратив право користування жилим при-
мiщенням. Позивач зазначав, що 25 жовтня 1990 р. на сiмю
з чотирьох чоловiк 3. отримав трикiмнатну квартиру, але в нiй
не проживав, квартплату не сплачував. Його сiмя мешкала в
будинку матерi в смт Андрiєвцi. Посилаючись на те,що вiд-
повiдач та члени його сiмє в зазначенiй квартирi були вiдсутнi
понад шiсть мiсяцiв, позивач, просив суд задовольнити його
позовнi вимоги.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнiм рiшенням Торезького мiського суду вiд 18 березня
1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Донецького обласного, суду вiд 26 квiтня
1993 р., позов задоволене.
У протестi заступник Голови Верховного Суду Украєни про-
сить судовi рiшення скасувати, посилаючись на необгрунто-
ванiсть єх висновкiв.
Президiя вважау, що протест пiдлягау задоволенню з таких
пiдстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вiд-
повiдач та члени його сiмє без поважних причин не проживали
в спiрному примiщеннi понад шiсть мiсяцiв, а тому згiдно зi
ст. 71 ЖК втратили на нього право. На ствердження таких
висновкiв суд послався на показання свiдкiв П., Г., Ш., Д. та
iн. про вiдсутнiсть вiдповiдача. При цьому суд не взяв до уваги
показання свiдкiв М., М-к i пояснення вiдповiдача про те, що
вiн та дружина вимушено не проживали в спiрному примiщеннi,
оскiльким в смт Андрiєвцi допомагали батькам в ремонтi бу-
дiвель та здiйснювали за ними догляд.


З висновками суду не можна погодитись, оскiльки вiн всу-
переч вимогам статей. 15, 40, 62 та 203 ЩiК не вжив пере-
дбачених законом заходiв до всебiчного i повного зясування
всiх обставин справи, а в рiшеннi не навiв доводiв, за якими
вiдхилив пояснення вiдповiдача та не виконав вимог, передба-
чених ст. 319 ЩiК.
Вiдповiдно до ст. 319 ЦПК викладенi _в ухвалi вказiвки
суду, що розглядау справу в касацiйному порядку, у обовяз-
ковими для суду, який заново розглядау дану справу.
Скасовуючи попередну рiшення, судова колегiя обласного
суду в ухвалi вiд 21 грудня 1992 р. запропонувала при новому
розглядi спору всебiчно перевiрити доводи вiдповiдача про те,
що вiн тимчасово з поважних причин був вiдсутнiй в спiрному
примiщеннi, вимушено мешкав у недобудованому будинку бать-
кiв, виєжджав за межi областi та iн. Зверталась увага i на те,
що суд тiльки перелiчив зiбранi в справi докази, але правовоє
оцiнки єм не дав.
Розглядаючи справу, суд не виконав цих вимог закону, не
звернув уваги на те, що вiдповiдач отримав квартиру на пiль-
гових умовах як пенсiонер армiє. При постановленнi рiшення
суд знову тiльки перелiчив зiбранi в справi докази, але належ-
ноє оцiнки єм не дав. Пославшись в рiшеннi i на те, що вiд-
повiдач за час своує вiдсутностi здавав у пiднайом одну кiмнату
згаданого примiщення, суд не врахував, що згiдно зi ст. 91
ЖК наймач вправi укладати такий договiр.
Залишились без перевiрки i оцiнки поряд зi> iншими
зiбраними в справi доказами i пояснення вiдповiдача про те,
що вiн здавав у пiднайом кiмнату своуму родичевi Д., який
згодом вивiз його майно з квартири та поставив замки на вхiднi
дверi, внаслiдок чого вiн не мiг зайти в це примiщення. Не
зясував суд i причини суперечливостi доказiв, якi у в справi.
Зокрема, допитана як свiдок П. зазначила, що вiдповiдач у
спiрному примiщеннi не проживав, а в довiдцi вiд 15 березня
1993 р., яка пiдписана нею, вказано, що факт проживання в
квартирi 3. не був перевiрений.
Як вбачауться з матерiалiв справи, вiдповiдач оспорював
також i правильнiсть актiв, складених працiвниками позивача.
З цього приводу свiдок Н. показував, що вiн не знау, що
пiдписував.
Потребують перевiрки та оцiнки й iншi документи, якi у в
справi - про стан будинку батькiв, який ремонтував вiдповiдач,
про навчання його дiтей за мiсцем проживання та про не-
обхiднiсть стороннього догляду за Р. (а.с. 233, 235, 241).
Виходячи з наведеного, президiя Донецького обласного суду
скасувала судовi рiшення i справу направила на новий розгляд.
10 Бюл. законодавства, № 395
- 273 -
Суд касацiйноє iнстанцiє при скасуваннi рiшення може закрити
провадження у справi, не передаючи справи на новий розгляд
судовi першоє iнстанцiє, коли не потрiбна перевiрка обставин,
що у пiдставою для закриття провадження
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 6 сiчня 1993 р.
(витяг)
У березнi 1991 р. Острозький мiськвиконком звернувся до
суду з позовом до подружжя П. про виселення. Позивач за-
значав, що 23 жовтня 1990 р. вiдповiдачi з дiтьми самовiльно
вселилися в квартиру № 2 по вул. Волгiна, 3, в м. Острозi. ЗО
жовтня 1990 р. прокурор району дав санкцiю на адмiнiстра-
тивне виселення сiмє П. Але 19 лютого 1991 р. вищестоящим
прокурором ця постанова була скасована, оскiльки мiж сторо-
нами виник спiр про право на жиле примiщення в звязку з
тим, що вiдповiдачi вселилися в спiрне примiщення з двзволу
колишнiх наймачiв Р.
П-и предявили позов до мiськвиконкому про надання єм
жилого примiщення.
Рiшенням Здолбунiвського районного народного суду вiд 7
липня 1992 р. позов Острозького мiськвиконкому задоволений.
Вiдповiдачi виселенi iз спiрного примiщення в квартиру № 1,
будинку № 28-а по вул. Островського в м. Острозi.
Ухвалою того ж суду вiд 7 липня 1992 р. провадження в
справi за позовом подружжя П. до мiськвиконкому закрито,
оскiльки позов не пiдлягау розглядовi в судi.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Рiвненського
обласного суду вiд 3 серпня 1992 р. рiшення народного суду
скасовано, а провадження в справi закрито.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
ставилося питання про скасування ухвали обласного суду i
залишення в силi рiшення народного суду. Крiм того, пропо-
нувалося виключити з мотивувальноє частини рiшення слово
"самоправне".
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни знайшла, що протест пiдлягау частковому задоволенню
з таких пiдстав. Згiдно зi ст. 109 ЖК виселення з жилих
примiщень провадиться у судовому порядку. Допускауться ви-
селення в адмiнiстративному порядку з санкцiє прокурора лише
осiб, якi самоправне зайняли жиле примiщення або проживають
у будинках, що загрожують обвалом. ~
Звертаючись до суду з позовом, Острозький мiськвиконком
вказував, що вiдповiдачi самоправне зайняли спiрну квартиру. :
При розглядi справи представник позивача просив виселити
подружжя П. у звязку з неправомiрнiстю єх вселення. Гене-
ральна прокуратура Украєни пiсля перевiрки обставин, повяза-


них з вселенням вiдповiдачiв у це примiщення, дiйшла виснов-
ку, що єх дiє не мають ознак самоправства, а тому спiр пiдлягау
вирiшенню у судовому порядку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105