Посилаючись на те, що за станом на 8 червня 1993 р.
вiдповiдач вiдшкодував й тiльки 10700 крб.; а вартiсть авто-
машини ВАЗ-21063 зросла i становить 13033350 крб., пози-
вачка просила додатково стягнути з вiдповiдача на єє користь
13018300 крб.
- Потiм позивачка змiнила своє позовнi вимоги i з врахуван-
ням вартостi такоє автомашини-станом на 25 жовтня, 1993 р.,,
просила стягнути з вiдповiдача на єє користь 55992009 крб.
Рiшенням iвано-Франкiвського мiського суду вiд 5 листо-
пада 1993 р. позов задоволене. .
Постановою- президiє iвано-Франкiвського обласного суду
вiд 5 листопада 1993 р. рiшення суду- скасоване з закриттям
провадження в справi i запропоновано суду вирiшити питання "
про змiну способу виконання та стягнути фактичну вартiсть
автомашини на день розгляду цього питання в судi в порядку
ст. 366ЩiК.
Ухвалою iвано-Франкiвського мiського суду вiд 23 березня
1994 р. було Задоволене заяву Л., змiнено спосiб виконання
рiшення i стягнуто на єє користь з С. 150097Э65 крб.
~ Постановою президiє iвано-Франкiвського обласного суду
вiд 24 червня 1994 р. зазначена ухвала залишена без змiн, а
протест заступника прокурора областi - без задоволення.
В протестi заступника Генерального прокурора Украєни ста-
вилося питання про скасування всiх судових рiшень. Оскiльки
вони постановленi без повного i всебiчного дослiдження обста-
вин справи. Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 36 постанови № 12
вiд ,25 грудня 1992 "р. "Про судову практику справах про
корисливi злочини проти приватноє власностi" розяснив, що
судам слiд мати на увазi, що у вiдповiдностi з п. 9 постанови
№ 9 Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р,
"Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами
про вiдшкодування шкоди" в тому разi, холи на час виконаная
рiшення про вiдшкодування шкоди збiльшились цiнв па майно
або роботи, на придбання чи проведення яких було стягнуто
грошовi суми, потерпiлий з цих пiдстав може заявити додатковi
вимоги до винноє особи.
Такi додатковi вимоги i були заявленi Л. до С. у липнi
1993 р. i президiя обласного суду своую постановою вiд 28
сiчня 1994 р. безпiдставно закрила провадження у справi та
запропонувала суду вирiшити питання про змiну способу ви-
конання i, стягнути фактичну вартiсть автомашини на даяь
розгляду цього питання в судi в порядку ст. 366 ЦПК. -"Йi!
iз квитанцiє до прибуткового ордера вiд 23 береЗивКiiЯЦ
вбачауться, що Д. внесла в касу установи Ц
117994 кдэб.>в рахунок дострокового погашение ;
. -199- . .,i11"1:;
Вирiшуючи х спiр, суд цьому доказу в порушення вимог
статей 62, 203 ЦПК оцiнки не дав i не зясував, з чиуi вини
несвоучасно вiдшкодована шкода позивачцi. За таких обставин
рiшення суду вiд 5 листопада 1993 р. також пiдлягало скасу-
ванню. Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя
Верховного Суду Украєни скасувала всi постановйенi у справi
рiшення, а справу направила на новий розгляд.
При змiнi в порядку нагляду судових рiшень у справах про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкод-
женням здоровя, а також умертю годувальника, поворот ви-
конання допускауться, якщо переглянуте рiшеная було обгрун-
товане <а; повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях або
поданих ним пiдроблених документах
Ухвала судовоє колеги в цивiльних спробах Верховного Суду
УРСРвiд 5 березня 1980 р.
(а и т я г) "~ ,
П. предявила позов до В. про вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє калiцтвом. Позивачка зазначала, що вiдповiдач, керу-
ючи автомашиною, належною йому на правi особистоє влас-
ностi, внаслiдок порушення правил дорожнього руху наєхав на
неє i завдав тяжких тiлесних ушкоджень. За це В. засуджено
iртиським мiським народним судом за ч. 2 ст. 215 КК.
Згiдно з висновком Судово-медичноє експертизи П. втратила
1<Ю процентiв професiйно! i 60 процентiв загальноє працездат-
ностi, визнана iнвалiдом II групи i одержувала пенсiю у розмiрi
57 крб. \ . . . , ,.\ - , .
Посилаючись на те, що пенсiя не вiдшкодовуу втраченого
заробiтку, позивачка .просила задовольнити єє вимоги.
Рiшенням Єрпiнськогв мiського народного суду Києвськоє
областi вiд 22 березня 1979 р. позов задоволено частково. Ух-
валою судовоє колегiє Києвського обласного суду вiд 13 квiтня
1979 р. рiшення народного суду залишено без змiн. Постано-
вою президiє цього ж суду вiд 20 листопада 1979 р. вказанi
судовi рiшення змiненi, суму, ЩО пiдлягау вiдшкодуванню,
зменшено i в порядку повороту виконання рiшення народного
суду зП. на користь В. стягнуто 477 крб..
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
вилось питання про скасування постанови президiє обласного
суду. - 1: i~"i:; ; ..:,. 1 <, ii 1 1 . . -
Протест пiдлягав задоволенню, оскiльки постанова президiє
обласного суду в частинi стягнення в порядку повороту вико-
нання рiшення народного суду ве вiдповiдау вимогам ст. 422
. - 200-
ЦПК. Згiдно з цiую статтею у разi скасування порядком-на-
гляду рiшення у справi; про вiдшкодування шкоди, заподiяноє
калiцтвом або iншим ушкодженням здоровя, поворот виконан-
ня допускауться, якщо скасоване рiшення грунтувалося на по-
вiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним
пiдроблених документах. Це правило слiд застосовувати i при
змiнi рiшення. - "" .. " -
З постанови президiє обласного суду вбачалося, що судовi
рiшення у справi змiненi ве у звязку з тим, що вони обгрун-
тованi на неправдивих вiдомостях або поданих пiдроблених до-
кументах. Тому поворот вйжввднвя.рцпения народного суду не
мiг мати мiсця. iУя.i-єиу-,- .. : .:;
Керуючись статтями ЗЗб,:33i11:ЕiЕiIЖ
ного Суду .УРСР протест заступаивЄтеiЙ"#Я
задовольнила; постанову президiє Києвського обяасййгб суду вiд
20 листопада 1979 р. у частинi стягнення в порЗДку пово;
виконання рiшення народного суду з П. на користь В. 477 ;
скасувала. "
Рiшення, яким суд зменшив розмiр вiдшкодування за ушкод-
ження здорова лря дохньо-транспортнiй подiє з посиланням
на грубу иеобврежвiстi> потерпiлого, скасовано, оскiльки суд
. Нт/iС4МйК:;|i-iiЙ| . . У
Постанова президiє Харкiвського обласного <уi9у
вiд 4 липня 1969 р.
(в и тя г)
Г. предявила позов до М. про вiдшкодування шкоди у
звязку з калiцтвом. Позивачка зазначала, що 1 серпня 1966 р.
автомашиною "Волга", належною вiдповiдачу, єй було заподiяно
тiлеснi ушкодження. Внаслiдок цього-до є сiчня 1967 р. вона
перебувала в лiкарнi i стала iнвалiдом П групи. До нещасного
випадку працювала медичною сестрою з заробiтком 78 крб.
Оскiльки пенсiя, яку вона одержуу, повнiстю не компенсуу цi
суми, позивачка просила стягнути з вiдповiдача 1349 крб. од-
норазово i по 46 крб. щомiсяця.
Рiшенням народного суду Дергачiвського району вiд 6 сiчня
1969 р. постановлено стягнути з М. на користь Г. 1107 крб.
одноразово i по 35 крб. щомiсяця, починаючи з 1 сiчня 1969 р>
до ЗО .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105