-- , , . . : -
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи позов П-м про оспорювання батькiвства, суд
виходив з того, що сторони не проживалиоднiую сiмую, вiд-.
повiдач не давав коштiв на утримання дитини та не виховував
єє, доказiв для визнання вiдповiдача батьком дитини позивачка
не подала. Крiм того, суд визнав, що вiдповiдач за станом
здоровя не мiг бути батьком дитини.
.Проте визнати єх правильними, не можна, оскiльки суд не
зясував повно i всебiчно дiйснi, обставини справи i .залишив
без уваги норми матерiального права, що стосуються спiрних
правовiдносин. . .. - . "
Так, вiдповiдно до ст. 56 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєни, в редакцiє вiд 28 сiчня 1991 р., особа, зазначена батьком
дитини за спiльною заявою; з матiрю дитини, не мау права
оспорювати батькiвство, якщо в момент подачi заяви йому було
вiдомо, що вiн фактично не у батьком дитини. Звертаючись до
суду; з позовною заявою та пiдтримуючи позов у судовому
. . -126- . - -
засiданнi, вiдповiдач посилався на те, що вiн дав згоду на
реустрацiю його батьком дитини, хоча батьком єє не був. В
описовiй частинi рiшення суд також виклав пояснення позивача
щодо мотивiв подання ним такоє заяви, зазначивши, що вiн ае .
повязував цi дiє з визнанням себе батьком дитини, я .я
Незважаючи на це та всупереч вимогам, вказаним в ст. 56
Кодексу про шлюб тасiмю, суд не дав вiдповiдноє оцiнки яим
поясненням i не висловив своу мiркування щодо права позивача
на предявлення аоэову;>вро оепоредаядя батькiвства за таких
ДУдМi Шуя ;;|1<|Д|Р>ДДД1Д1|Д
дення: господарства, ,иеребуваявя,йЙЭД|И
хованнi, визнання батькiвства, якi не аа:в(К
ня.по даному,-спору. : . ; --.уйiiЗД
, Не можна визкга.дастатньо<;о6груиiо>аниИ|,-д
суду1 ара .те, як>, вiдповiдач. не, .може-.бутя. ба:<йН>>явря>Й|11;-
станом здоровя, а також те, щр у визначений -екеие|Йаiкпi)аi<];11
зачаття вiн перебував в iншiй мiсцевостi, Згiдво з вiисвовв(уа1 .
експертiв, якi категорично стверджували у висновку "про -яйег..
можливiсть П-к бути батьком,дитини у звязку iз захворюван-
ням, погодитися не можна. Мiркування суду а питання здю -
вiдсутнiсть такоє можливостi обгрунтовано на припушенняхiiякi \
не вважаються достовiрними доказами. .
Не досить повно i всебiчно зясованi обставини щодо мож-
ливостей зустрiчi з позивачкою пiд час перебування вiдповiдача
вiншiй мiсаеаостi, а також не перевiрено достовiрнiсть доказiв
щодо часу вiдрядження.
Виходячи з-наведеного, судова колегiя в цивiльних справа.
Верховного Суду Украєни скасувала всi рiшення, а справу на-
правила на новий розгляд.
Суд вирiшуу ий> про участь батькiв у вихованнi цатит я чему%
разi, коли один з них яе виконуу прийнятого з цього пвиа| |(|
рiшенця органiв опiки та пiклування
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного
Укрiпи вiд К грудня 1976 р.
>:. .- ..
(в и т я г)
М. предяви> нозов де М< зврб усуненая
ваннi ним дочки. Позивач зазначив, що
органiв опiки вiдповiдачка, з якою вiн з сiчня
1972 р. перебував у зареустрованому шлюбi,
.- . . - -:-.--.:
зустрiчатися з єх дочкою Свiтланою. Позивач просив зобовяза-
ти вiдповiдачку не перешкоджати йому забирати дочху да себе
щотижня в пятницю увечерi на добу.
Справа судами вирiшувалася неодноразово. Рiшенням судо-
воє колегiє в цивiльних справах Києвського мiського суду позов
задоволене частково, вiдповiдачку зобовязано не перешкоджа-
ти позивачу зустрiчатися з дочкою один раз на тиждень у
недiлю з 10 до 14 Тгоднйiг у єє присутностi.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати рiшеная 1
направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що
рiшення постановлено без урахування йол> права як батька
брати особисту участь у вихованнi дочки- в мехах запаленого
позову.1 - .. " " - 11 -"; . 1 ;_1 ,
Касацiйна скарга не пiдляпк задоволенню з таких пiдстав.
Сг. 65 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР передбачено, що
питання виховання дiтей вирiшууться батьками спiльно. Геи 9
батькiв, який проживау окремо вiд дитини, мау право бачитися
з нею, брати участь у ц _ вихованнi, тон, з яким проживав
дитина, не вправi перешкоджати другому батьковi зустрiчатися
з вею i брата участь у 5 вихованнi. За вiдсутностi згоди того
з батькiв, з яким проживау дитина, на побачення з нею другим
батьком спiр вирiшууться органами опiки i пiклування. Якщо
один з батькiв не виконуу вказiвок цих органiв, то другий
вправi звернутися за вирiшенням спору да суду, "
З матерiалiв справи видно, що пiсля розiрвання шлюбу мiж
сторонами дочка залишалася з вiдповiдачкою. Оскiльки з бе-
резня 1975 р. мiж ними почали виникати непорозумiння щодо
участi позивача у вихованнi дитини, цок питанням займалися
органи опiки та пiклування. Рiшенням виконкому Залiзничноє
районноє Ради депутати> трудящих м. Киува вiдповiдачку зо-
бовязавi забезпечити зустрiчi дочки з батьком кожноє суботи
а 9 годин ЗО хвилин да 14 години, а також дозволено батьку
забирати дочку з дитсадка щотижня у пятницю о 17 годинi i
приводити П до матерi о 19 годинi. В звязку з тим, що вiд-
повiдачка не виконувала рiшення райвиконкому, М. звернувся
з заявою до суду. , ,: , ;1\1.,.... . 1 -,.; . - ,.,
При розглядi справи Києвський мiський суд вiдповiдно до
ст. 61 Кодексу про шлюб та сiмм> УРСР правильно входив з
того, що питання про участi позивача у вихованнi дитини слiд
вирiшити так, щоб те вiдповiдало iє iнтересам. Судом встанов-
лено, що М. останнiм часом рiдко бачив, дачку i вона вiд нього
почала вiдвикати. Свiдок 3., працiвник дитячого садка, пока-
зувала, що дитина не завжди охоче йшла до батька. .
За свiдченням свiдка Ю. позивач ненадежно ставився до
вiдповiдачки у присутностi дочки, тому дитина його лякауться.
Свiдок Ф., дитячий лiкар, показала, що тривалi зустрiчi пози- ,
вача з дочкою негативно впливають на здоровя дитини. При-
уднаною да справи довiдкою вiд 10 травня 1976 р. дитячоє
лiкарнi оввяцжууться, що дiвчинка перебувау на вблiку з
.: " " . -i2в- . .: . " .
приводу психогенних реакцiй i що iснуу необхiднiсть усунути
психотравмуючi моменти сiмейного характеру.
Беручи до уваги цi обставини i вiк дитини, мiський суд
дiйшов обгрунтованого висновку, що зустрiчi позивача з ди-
тиною мають бути нетривалими i вiдбуватися у присутностi
матерi.
На пiдставi наведеного судова колегiя ухвалила: касацiйну
скаргу залишити без задовлення, а рiшення судовоє колегiє в
цивiльних справах Києвського мiського суду - без змiн,
Вирiшуючи спiр мiх батикам> тю мiсце проживання єх непов-
нолiтнiх дiтей, суд мау врахувати не лише можливiсть батька
чи матерi забезпечити дитину житлом, а й iншi єє законнi
iнтереси, зокрема, прихильнiсть дитини до того чи iншого з
батькiв - ;
Постанова президiє. Полтавського обласного суду
(витяг)
В сiчиi 1992 р. ГЛ. предявила позов до Г.В. та iнших про
вiдiбрання дитини i визначення 5 мiсця проживання з нею.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи позов П-м про оспорювання батькiвства, суд
виходив з того, що сторони не проживалиоднiую сiмую, вiд-.
повiдач не давав коштiв на утримання дитини та не виховував
єє, доказiв для визнання вiдповiдача батьком дитини позивачка
не подала. Крiм того, суд визнав, що вiдповiдач за станом
здоровя не мiг бути батьком дитини.
.Проте визнати єх правильними, не можна, оскiльки суд не
зясував повно i всебiчно дiйснi, обставини справи i .залишив
без уваги норми матерiального права, що стосуються спiрних
правовiдносин. . .. - . "
Так, вiдповiдно до ст. 56 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєни, в редакцiє вiд 28 сiчня 1991 р., особа, зазначена батьком
дитини за спiльною заявою; з матiрю дитини, не мау права
оспорювати батькiвство, якщо в момент подачi заяви йому було
вiдомо, що вiн фактично не у батьком дитини. Звертаючись до
суду; з позовною заявою та пiдтримуючи позов у судовому
. . -126- . - -
засiданнi, вiдповiдач посилався на те, що вiн дав згоду на
реустрацiю його батьком дитини, хоча батьком єє не був. В
описовiй частинi рiшення суд також виклав пояснення позивача
щодо мотивiв подання ним такоє заяви, зазначивши, що вiн ае .
повязував цi дiє з визнанням себе батьком дитини, я .я
Незважаючи на це та всупереч вимогам, вказаним в ст. 56
Кодексу про шлюб тасiмю, суд не дав вiдповiдноє оцiнки яим
поясненням i не висловив своу мiркування щодо права позивача
на предявлення аоэову;>вро оепоредаядя батькiвства за таких
ДУдМi Шуя ;;|1<|Д|Р>ДДД1Д1|Д
дення: господарства, ,иеребуваявя,йЙЭД|И
хованнi, визнання батькiвства, якi не аа:в(К
ня.по даному,-спору. : . ; --.уйiiЗД
, Не можна визкга.дастатньо<;о6груиiо>аниИ|,-д
суду1 ара .те, як>, вiдповiдач. не, .може-.бутя. ба:<йН>>явря>Й|11;-
станом здоровя, а також те, щр у визначений -екеие|Йаiкпi)аi<];11
зачаття вiн перебував в iншiй мiсцевостi, Згiдво з вiисвовв(уа1 .
експертiв, якi категорично стверджували у висновку "про -яйег..
можливiсть П-к бути батьком,дитини у звязку iз захворюван-
ням, погодитися не можна. Мiркування суду а питання здю -
вiдсутнiсть такоє можливостi обгрунтовано на припушенняхiiякi \
не вважаються достовiрними доказами. .
Не досить повно i всебiчно зясованi обставини щодо мож-
ливостей зустрiчi з позивачкою пiд час перебування вiдповiдача
вiншiй мiсаеаостi, а також не перевiрено достовiрнiсть доказiв
щодо часу вiдрядження.
Виходячи з-наведеного, судова колегiя в цивiльних справа.
Верховного Суду Украєни скасувала всi рiшення, а справу на-
правила на новий розгляд.
Суд вирiшуу ий> про участь батькiв у вихованнi цатит я чему%
разi, коли один з них яе виконуу прийнятого з цього пвиа| |(|
рiшенця органiв опiки та пiклування
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного
Укрiпи вiд К грудня 1976 р.
>:. .- ..
(в и т я г)
М. предяви> нозов де М< зврб усуненая
ваннi ним дочки. Позивач зазначив, що
органiв опiки вiдповiдачка, з якою вiн з сiчня
1972 р. перебував у зареустрованому шлюбi,
.- . . - -:-.--.:
зустрiчатися з єх дочкою Свiтланою. Позивач просив зобовяза-
ти вiдповiдачку не перешкоджати йому забирати дочху да себе
щотижня в пятницю увечерi на добу.
Справа судами вирiшувалася неодноразово. Рiшенням судо-
воє колегiє в цивiльних справах Києвського мiського суду позов
задоволене частково, вiдповiдачку зобовязано не перешкоджа-
ти позивачу зустрiчатися з дочкою один раз на тиждень у
недiлю з 10 до 14 Тгоднйiг у єє присутностi.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати рiшеная 1
направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що
рiшення постановлено без урахування йол> права як батька
брати особисту участь у вихованнi дочки- в мехах запаленого
позову.1 - .. " " - 11 -"; . 1 ;_1 ,
Касацiйна скарга не пiдляпк задоволенню з таких пiдстав.
Сг. 65 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР передбачено, що
питання виховання дiтей вирiшууться батьками спiльно. Геи 9
батькiв, який проживау окремо вiд дитини, мау право бачитися
з нею, брати участь у ц _ вихованнi, тон, з яким проживав
дитина, не вправi перешкоджати другому батьковi зустрiчатися
з вею i брата участь у 5 вихованнi. За вiдсутностi згоди того
з батькiв, з яким проживау дитина, на побачення з нею другим
батьком спiр вирiшууться органами опiки i пiклування. Якщо
один з батькiв не виконуу вказiвок цих органiв, то другий
вправi звернутися за вирiшенням спору да суду, "
З матерiалiв справи видно, що пiсля розiрвання шлюбу мiж
сторонами дочка залишалася з вiдповiдачкою. Оскiльки з бе-
резня 1975 р. мiж ними почали виникати непорозумiння щодо
участi позивача у вихованнi дитини, цок питанням займалися
органи опiки та пiклування. Рiшенням виконкому Залiзничноє
районноє Ради депутати> трудящих м. Киува вiдповiдачку зо-
бовязавi забезпечити зустрiчi дочки з батьком кожноє суботи
а 9 годин ЗО хвилин да 14 години, а також дозволено батьку
забирати дочку з дитсадка щотижня у пятницю о 17 годинi i
приводити П до матерi о 19 годинi. В звязку з тим, що вiд-
повiдачка не виконувала рiшення райвиконкому, М. звернувся
з заявою до суду. , ,: , ;1\1.,.... . 1 -,.; . - ,.,
При розглядi справи Києвський мiський суд вiдповiдно до
ст. 61 Кодексу про шлюб та сiмм> УРСР правильно входив з
того, що питання про участi позивача у вихованнi дитини слiд
вирiшити так, щоб те вiдповiдало iє iнтересам. Судом встанов-
лено, що М. останнiм часом рiдко бачив, дачку i вона вiд нього
почала вiдвикати. Свiдок 3., працiвник дитячого садка, пока-
зувала, що дитина не завжди охоче йшла до батька. .
За свiдченням свiдка Ю. позивач ненадежно ставився до
вiдповiдачки у присутностi дочки, тому дитина його лякауться.
Свiдок Ф., дитячий лiкар, показала, що тривалi зустрiчi пози- ,
вача з дочкою негативно впливають на здоровя дитини. При-
уднаною да справи довiдкою вiд 10 травня 1976 р. дитячоє
лiкарнi оввяцжууться, що дiвчинка перебувау на вблiку з
.: " " . -i2в- . .: . " .
приводу психогенних реакцiй i що iснуу необхiднiсть усунути
психотравмуючi моменти сiмейного характеру.
Беручи до уваги цi обставини i вiк дитини, мiський суд
дiйшов обгрунтованого висновку, що зустрiчi позивача з ди-
тиною мають бути нетривалими i вiдбуватися у присутностi
матерi.
На пiдставi наведеного судова колегiя ухвалила: касацiйну
скаргу залишити без задовлення, а рiшення судовоє колегiє в
цивiльних справах Києвського мiського суду - без змiн,
Вирiшуючи спiр мiх батикам> тю мiсце проживання єх непов-
нолiтнiх дiтей, суд мау врахувати не лише можливiсть батька
чи матерi забезпечити дитину житлом, а й iншi єє законнi
iнтереси, зокрема, прихильнiсть дитини до того чи iншого з
батькiв - ;
Постанова президiє. Полтавського обласного суду
(витяг)
В сiчиi 1992 р. ГЛ. предявила позов до Г.В. та iнших про
вiдiбрання дитини i визначення 5 мiсця проживання з нею.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105