Н. на єє корисить стягнуто алiменти на єх утри-
мання у розмiрi 1/3 частини з усiх видiв заробiтку вiдповiдача,
починаючи з 11 серпня 1971 р. до повнолiття дiтей.
. Ухвалою судовоє колегiє Рiвненського обласного суду вiд 6
вересня 1971 р. рiшення народного суду залишено без змiни.
В протестi ставиться питання про скасування постановлених
судових рiшень у частинi передачi дiтей на виховання Г.Н. та
стягнення на єє користь алiментiв на єх утримання.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Передаючи
дiтей на виховання Г.Н., народний суд послався на те; що
вiдповiдач .не довiв факту зловживання позивачкою алкоголем.
Крiм того, суд зазначив, що сiльська Рада народних депутатiв,
правлiння колгоспу та представник органiв опiки характеризу-
вали Г.Н. позитивно, тому немау пiдстав позбавляти єє можли-
востi виховувати дiтей. З тих хе мiркувань виходила i судова
колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народного суду
без змiни.
Однак такий висновок суду не можна визнати обгрунтова-
ним, оскiльки суд дiйшов його без достатнього зясування об-
ставив у справi.
Вважаючи недоведеними твердження вiдповiдача про зло-
вживання позивачкою спиртними напоями, суд разом з тим не
дав- нiякоє оцiнки показанням одинадцятирiчноє дочки сторiн,
яка в судi висловила бажання залишитися з батьком, оскiльки
мати систематично бувау нетверезою. Суд не дав оцiнки i до-
вiдцi виконкому Єльпiиськоє сiльськоє Ради депутатiв трудящих
вiд.1 червня 1971 р., з якоє вбачауться, що-М.Н. двiчi звертався
до виконкому iз заявами про те, що позивачка систематично
пиячить. Згiдно зi ст. 69 Кодексу єгро шлюб та сiмю УРСР
при розглядi Спорiв про дiтей суд, якщо дитина досягла десяти
рокiв, повинен зясувати у неє, при кому з батькiв вона бажау
залишитися. Висловлене дитиною бажання не е обовязковим
для суду, якщо вiн визнау, що залишення дядини при тому з
батькiв, на якого вона вказуу, не вiдповiдау єє iнтересам. Проте
в данiй справi суд не навi> у рiшеннi мотивiв, з яких/вiн не
погодився з бажанням дiвчинки, яка досягла такого вiку, за-
лишитися з батьком. Крiм того, згiдно зi ст. 69 Кодексу про
шлюб та сiмю УРСР при розглядi у судi спорiв про дiтей
наявнiсть .письмового висновку органiв опiки i,пiклування про
те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, а також участь пред-
ставника органiв опiки i пiклування та прокурора в судовому
засiданнi уобовязковими.
Вiдповiдно до ет. 129 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР
органами опiки i пiклування у виконавчi комiтети районних
(мiських), сiльських або селищних Рад народних депутатiв.
Безпосередну ведення справ по опiцi 1 пiклуванню щодо осiб,
якi не досягай вiсiмнадцяти рокiв, покладауться у виконкомах
- 144 -
районних (мiських) Рад народних депутатi> в>i>,яiддiли на-
родноє освiти, а в сiльськiй мiсцевостi i селишйiй - на вико-
навчi комiтети сiльських i селищних Рад народних депутатiв.
У данiй справi судовi належало зажадати вiд виконкому
iльпiнськоє сiльськоє Ради народних депутатiв висновок про те,
з ким з батькiв залишити дiтей на виховання. Однак у справi
т лише акт обстеження матерiально-побутових умов сторiн,
складений iнспектором-методистом, районного вiддiлу народноє
освiти. З матерiалiв справи не видно, чи доручали органи опiки:
iнспектору-методисту проводити таке обстеження та чи згоднi
вони з його висновком про залишення дiтей на виховання
матерi.
За вказаних обставин постановленi в справi судовi рiшення.
в частинi, що стосууться дiтей, не можуть залишатися чинними.
Керуючись статтями 336 337, судова колегiя ухвалила: про-
тест заступника Голови Верховного Суду на рiшення народного
суду Здолбунiвського району Рiвненськоє областi та ухвалу су-
довоє колегiє Рiвненського обласного суду щодо передачi дiтей
та стягнення алiментiв скасувати, а справу направити в народ-
ний суд на новий розгляд в iншому складi суддiв.
Згiдно зi ст. 28 Кодексупро шлюб та сiмю УРСР суд може
вiдступити вiд засад рiвностi часток подружжя, враховуючи
iнтереси неповнолiтнiх дiтей або iнтереси одного з подружжя,
що заслуговують наувагу
Ухвала судова колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 26 листопада 1975 р.
(витяг) л
У червнi 1974 р. К.-предявила позов до О. про пояЯi
будинку. Позивачка зазначала, що з 1955 р. вона перебузиЦУ
в зареустрованому шлюбi з вiдповiдачем. У перiод спиавЙ "
подружнього життя вони побудували в Бородянпi будинок
1973 р. єх шлюб, розiрвано. Добровiльно подiлити зазначеє
будицок вони не можуть, тому позивачка просить при ""
єй будь-яку його половину.
Справа неодноразово розглядалася судами. Останай>1
ням народного суду Киуво-Святощинського раДоау "
областi вiд 28 квiтня 1975 р. позов задоволене. За
визнано право власностi на половину домоволодiи
рiшенням К. зобовязано зробити окремий вихiд i> 1
єй кiмнати, а О. - до 2 серпня 1975 р. збзздяєаiг
Ухвалою судовоє колегiє Києвського обдвсвой
червня 1975 р. це рiшення залишено без з><((Й,i|
145
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питания про скасування вказаних судових рiшень i на-
правлення справи на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Постанов-
люючи рiшення про подiл спiрного будинку мiх сторонами у
рiвних частках, народний суд виходив з того, що його побудо-
вано в перiод спiльного подружнього життя, тому вiн у єх
спiльною сумiсною власнiстю. Вiдiйти вiд принципу рiвностi
часток суд не визнав за можливе, оскiльки вважав, що жилоє
площi у сiмє вiдповiдача, з яким проживау неповнолiтнiй син
i непрацездатна з дитинства дочка, достатньо.
Судова колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народ-
ного суду без змiн, наведенi доводи вважала обгрунтованими.
Проте з цим повнiстю погодитися не можна. "
, Як вбачауться з матерiалiв справи, спiрний будинок дiйсно
побудований в перiод подружнього життя на спiльнi кошти i
спiльною працею. Тому висновок суду про те, що вiн у єх
спiльною сумiсною власнiстюi кожен з них мау право во-
лодiння, користування i розпоряджання цим майном, слiд виз-
нати таким, що вiдповiдау вимогам ст. 22 Кодексу про шлюб
та сiмю УРСР. Проте дана нормапередбачау, зокрема, що в
окремих випадках суд при подiлi майна, яке у спiльною су-
мiсною власнiстю :прдружжя, може вiдступити вiд засад рiвностi
, часток подружжя, враховуючи iнтереси неповнолiтнiх дiтей або
iнтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Судом встановлено, що сiмя сторiн розпалася > 1973 р. i
позивачка у спiрному будинку не проживау. Вона одружилася
.вдруге i поселилася у двокiмнатнiй квартирi, наймачем якоє у
єє новий чоловiк. У спiрному ж будинку проживау сiмя й ко-
лишнього чоловiка - вiдповiдача в справi. .3 ним проживають
дiти вiд шлюбу сторiн: неповнолiтнiй син i дочка - iнвалiд з
дитинства. Займають вони двi кiмнати i кухню, причому пози-
вачка не заперечувала, щоб дочка займала окрему кiмнату, в
якiй мау потребу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
мання у розмiрi 1/3 частини з усiх видiв заробiтку вiдповiдача,
починаючи з 11 серпня 1971 р. до повнолiття дiтей.
. Ухвалою судовоє колегiє Рiвненського обласного суду вiд 6
вересня 1971 р. рiшення народного суду залишено без змiни.
В протестi ставиться питання про скасування постановлених
судових рiшень у частинi передачi дiтей на виховання Г.Н. та
стягнення на єє користь алiментiв на єх утримання.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Передаючи
дiтей на виховання Г.Н., народний суд послався на те; що
вiдповiдач .не довiв факту зловживання позивачкою алкоголем.
Крiм того, суд зазначив, що сiльська Рада народних депутатiв,
правлiння колгоспу та представник органiв опiки характеризу-
вали Г.Н. позитивно, тому немау пiдстав позбавляти єє можли-
востi виховувати дiтей. З тих хе мiркувань виходила i судова
колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народного суду
без змiни.
Однак такий висновок суду не можна визнати обгрунтова-
ним, оскiльки суд дiйшов його без достатнього зясування об-
ставив у справi.
Вважаючи недоведеними твердження вiдповiдача про зло-
вживання позивачкою спиртними напоями, суд разом з тим не
дав- нiякоє оцiнки показанням одинадцятирiчноє дочки сторiн,
яка в судi висловила бажання залишитися з батьком, оскiльки
мати систематично бувау нетверезою. Суд не дав оцiнки i до-
вiдцi виконкому Єльпiиськоє сiльськоє Ради депутатiв трудящих
вiд.1 червня 1971 р., з якоє вбачауться, що-М.Н. двiчi звертався
до виконкому iз заявами про те, що позивачка систематично
пиячить. Згiдно зi ст. 69 Кодексу єгро шлюб та сiмю УРСР
при розглядi Спорiв про дiтей суд, якщо дитина досягла десяти
рокiв, повинен зясувати у неє, при кому з батькiв вона бажау
залишитися. Висловлене дитиною бажання не е обовязковим
для суду, якщо вiн визнау, що залишення дядини при тому з
батькiв, на якого вона вказуу, не вiдповiдау єє iнтересам. Проте
в данiй справi суд не навi> у рiшеннi мотивiв, з яких/вiн не
погодився з бажанням дiвчинки, яка досягла такого вiку, за-
лишитися з батьком. Крiм того, згiдно зi ст. 69 Кодексу про
шлюб та сiмю УРСР при розглядi у судi спорiв про дiтей
наявнiсть .письмового висновку органiв опiки i,пiклування про
те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, а також участь пред-
ставника органiв опiки i пiклування та прокурора в судовому
засiданнi уобовязковими.
Вiдповiдно до ет. 129 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР
органами опiки i пiклування у виконавчi комiтети районних
(мiських), сiльських або селищних Рад народних депутатiв.
Безпосередну ведення справ по опiцi 1 пiклуванню щодо осiб,
якi не досягай вiсiмнадцяти рокiв, покладауться у виконкомах
- 144 -
районних (мiських) Рад народних депутатi> в>i>,яiддiли на-
родноє освiти, а в сiльськiй мiсцевостi i селишйiй - на вико-
навчi комiтети сiльських i селищних Рад народних депутатiв.
У данiй справi судовi належало зажадати вiд виконкому
iльпiнськоє сiльськоє Ради народних депутатiв висновок про те,
з ким з батькiв залишити дiтей на виховання. Однак у справi
т лише акт обстеження матерiально-побутових умов сторiн,
складений iнспектором-методистом, районного вiддiлу народноє
освiти. З матерiалiв справи не видно, чи доручали органи опiки:
iнспектору-методисту проводити таке обстеження та чи згоднi
вони з його висновком про залишення дiтей на виховання
матерi.
За вказаних обставин постановленi в справi судовi рiшення.
в частинi, що стосууться дiтей, не можуть залишатися чинними.
Керуючись статтями 336 337, судова колегiя ухвалила: про-
тест заступника Голови Верховного Суду на рiшення народного
суду Здолбунiвського району Рiвненськоє областi та ухвалу су-
довоє колегiє Рiвненського обласного суду щодо передачi дiтей
та стягнення алiментiв скасувати, а справу направити в народ-
ний суд на новий розгляд в iншому складi суддiв.
Згiдно зi ст. 28 Кодексупро шлюб та сiмю УРСР суд може
вiдступити вiд засад рiвностi часток подружжя, враховуючи
iнтереси неповнолiтнiх дiтей або iнтереси одного з подружжя,
що заслуговують наувагу
Ухвала судова колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 26 листопада 1975 р.
(витяг) л
У червнi 1974 р. К.-предявила позов до О. про пояЯi
будинку. Позивачка зазначала, що з 1955 р. вона перебузиЦУ
в зареустрованому шлюбi з вiдповiдачем. У перiод спиавЙ "
подружнього життя вони побудували в Бородянпi будинок
1973 р. єх шлюб, розiрвано. Добровiльно подiлити зазначеє
будицок вони не можуть, тому позивачка просить при ""
єй будь-яку його половину.
Справа неодноразово розглядалася судами. Останай>1
ням народного суду Киуво-Святощинського раДоау "
областi вiд 28 квiтня 1975 р. позов задоволене. За
визнано право власностi на половину домоволодiи
рiшенням К. зобовязано зробити окремий вихiд i> 1
єй кiмнати, а О. - до 2 серпня 1975 р. збзздяєаiг
Ухвалою судовоє колегiє Києвського обдвсвой
червня 1975 р. це рiшення залишено без з><((Й,i|
145
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питания про скасування вказаних судових рiшень i на-
правлення справи на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Постанов-
люючи рiшення про подiл спiрного будинку мiх сторонами у
рiвних частках, народний суд виходив з того, що його побудо-
вано в перiод спiльного подружнього життя, тому вiн у єх
спiльною сумiсною власнiстю. Вiдiйти вiд принципу рiвностi
часток суд не визнав за можливе, оскiльки вважав, що жилоє
площi у сiмє вiдповiдача, з яким проживау неповнолiтнiй син
i непрацездатна з дитинства дочка, достатньо.
Судова колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народ-
ного суду без змiн, наведенi доводи вважала обгрунтованими.
Проте з цим повнiстю погодитися не можна. "
, Як вбачауться з матерiалiв справи, спiрний будинок дiйсно
побудований в перiод подружнього життя на спiльнi кошти i
спiльною працею. Тому висновок суду про те, що вiн у єх
спiльною сумiсною власнiстюi кожен з них мау право во-
лодiння, користування i розпоряджання цим майном, слiд виз-
нати таким, що вiдповiдау вимогам ст. 22 Кодексу про шлюб
та сiмю УРСР. Проте дана нормапередбачау, зокрема, що в
окремих випадках суд при подiлi майна, яке у спiльною су-
мiсною власнiстю :прдружжя, може вiдступити вiд засад рiвностi
, часток подружжя, враховуючи iнтереси неповнолiтнiх дiтей або
iнтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Судом встановлено, що сiмя сторiн розпалася > 1973 р. i
позивачка у спiрному будинку не проживау. Вона одружилася
.вдруге i поселилася у двокiмнатнiй квартирi, наймачем якоє у
єє новий чоловiк. У спiрному ж будинку проживау сiмя й ко-
лишнього чоловiка - вiдповiдача в справi. .3 ним проживають
дiти вiд шлюбу сторiн: неповнолiтнiй син i дочка - iнвалiд з
дитинства. Займають вони двi кiмнати i кухню, причому пози-
вачка не заперечувала, щоб дочка займала окрему кiмнату, в
якiй мау потребу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105