тру-
довий договiр, надавши: йому попередню посаду, а при ц вiд-
сутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому ж пiдприумствi
або, за його згодою, на iншому пiдприумствi, в установi,
органiзацiє.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач ставить питання про скасу-
вання рiшення з тих пiдстав, що суд не врахував рiшення
Тернопiльського мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та рiшення,
трудового колективу про недовiру позивачевi,не взяв до уваги,
що К. у особою пенсiйного вiку, що йому пропонувалась рiвно-\
цiнна посада та те, що на пiдприумствi мау мiсце скорочення
чисельностi та штату працiвникiв.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що нi
- 57 -
доводи касацiйноє скарги не можна визнати обгрунтованими з
таких пiдстав.
Позивач з 27 липня 1988 р. працював у вiдповiдача на-
чальником дiльницi фарбування, а з 3 червня 1991 р. - на-
чальником лакофарбувального цеху, що пiдтверджууться випи-
скою з трудовоє книжки.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови наказом вiд- 13 сiчня 1993 р. К. з 12
сiчня того ж року був переведений на роботу в профкомi, що
пiдтверджууться копiую наказу.
19 квiтня 1994 р, повноваження позивача на виборнiй по-
садi закiнчились у звязку з обранням iншогоскладу профкому.
Тодi вiн вiдповiдно до законодавства про пралю звернувся з
заявою до адмiнiстрацiє заводу про укладення з ним трудового
договору. ,
Згiдно з сi. 118 КЗпП Украєни працiвникам, звiльненим з
роботи внаслiдок, обрання Єх на виборнi посади, надауться пiсля
закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня
робота (посада), а при Й вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота
(посада) на тому самому або, заЗгодою працiвника, на iнщрму
пiдприумствi, в установi, органiзацiє.
Судом встановлено, що пiсля закiнчення повноважень по-
зивача за виборною посадою йому не було надано попередньоє
посади, не було запропоновано iншоє рiвноцiнноє посади.
Висновок суду про те, що запропонована К. посада началь-
ника котельноє, вiд якоє вiн вiдмовився, у -нерiвноцiнною по-
рiвняно з тiую, яку позивач займав до обрання на виборну
посаду, у правильним, оскiльки К. не мау спецiальноє освiти i
стажу роботи за цiую спецiальнiстю, необхiднiсть чого пере-
дбачена посадовою iнструкцiую.
Що ж до працевлаштування на iншому пiдприумствi, то
воно можливе лише за згодою позивача. Такоє х згоди не було,
до того ж запропонована вiдповiдачем посада вже була зайнята.
Та обставина, щообласний суд не взяв до уваги рiшення
мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та думки трудового колек-
тиву, не дау пiдстав скасувати рiшення обласного суду, оскiльки
згадане рiшення мiського суду скасоване, а думка колективу
при вирiшеннi цього спору не мау правового значення.
; Те, що К. у особою пенсiйного вiку, також не дау пiдстав
для вiдмови в задоволеннi його позову.
Висновок суду про те, що завод "Сатурн" зобовязаний
укласти з К трудовий договiр, надавши йому попередню по-
саду, а при єє вiдсутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому
ж пiдприумствi або,за його згодою, на iншому пiдприумствi, в
установi; органiзацiє, правильний, вiдповiдау матерiалам справи
i вимогам закону.,
З урахуванням наведеного, судова колегiя Верховного Суду
рiшення в частинi покладення на завод обовязку укласти з
позивачем трудовий договiр залишила без змiни.
- 58 - -
Суд визнав звiльнення працiвника за п. З ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни з посади голови правлiння мiського спо-
живчого товариства, проведене за постановою правлiння рай-
споживспiлки, незаконним, а в поновленнi його на роботi вiд-
мовив, оскiльки пiсля звiльнення збори уповноважених пайо-
викiв цього товариства, що обирали позивача на платну посаду
правлiння голови останнього, прийняли рiшення про його до-
строкове звiльнення з цiує посади, спори щодо якого згiдно з
ч. З ст. 221 вказаного Кодексу судам непiдвiдомчi -.
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах. Верховного Суду
Украпи вiд 23 листопада 1994 р.
(витяг} . ! --...у:1--1.!.-у: \ . .
У липнi 1993 р.-В; врад<Ю> йозв> ДО Киуво-Святошин-
ськоє райспоживспiлкд про поновлення на роботi та стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу,
Вона зазначала, що 19 липня 1991 р. зборами уповнова-
жених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
була обрана головою його правлiння.
Постановою правлiння Киуво-Святошинськоє райспожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. Й звiльнено з робота за система-
тичне невиконання трудових обовязкiв на пiдставi п. З ст. 40
КЗпП. .
Посилаючись на те, що накладення дисциплiнарних стяг-
нень та звiльнення проведенi правлiнням райспоживспiлки з
перевищенням його повноважень, позивачка просила задоволь-
нити єє вимоги. . , .
У процесi розгляду справи. Б, доповнила своє вимоги. Вона
стала просити визнати незаконними рiшення правлiння райс-
похивспiлки вiд 28 липня 1993 р. про проведення дострокових
виборiв керiвних органiв Боярського споживчого товариства,
переобрання складу його уповноважених пайовикiв, а також
рiшення зборiв цього товариства вiд 12 серпня 1993 р., яким
було переобрано голову його правлiння.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Києвського обяасяого суду вiд 28
вересня 1994 р. позов задоволене частюяо.
Визнано незаконним звiльненая Б. за п. З ст. 40 КЗпП i
Змiнено формулювання. иогО причин з зазначених пiдстав на
звiльненая з виборноє посади голови правлiння споживчого то-
вариства у звязку з достроковим переобранням з 12 серпня
1993 р.
Стягнуто з Боярського споживчого товариства на користь
позивачки 1 млн. 860 тис. крб. заробiтноє плати за час єє
вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi Б. просить рiшення суду скасувати, а
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що суд
--59-
дiйшов неправильного висновку про звiльнення єє з посади до-
строково, оскiльки збори уповноважених його не приймали.
Крiм того, суд неправильно вирахував єй середнiй заробiток
i не вирiшив питання-про стягнення заробiтноє плати за за-
тримку видачi трудовоє книжки та за час до змiни формулю-
вання причин звiльнення.
Судова кйлегiя Верховного Суду Украєни ввахау, що ка-
сацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Судом встановлено, що 19 липня 1991 р. зборами уповно-
важених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
Б. була обрана головою його правлiння на .пять рокiв.
- Постановою правлiння Киуао-Святопшнськоє. райсцожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. вона була звiльнена з цiує посади
за п. З ст. 40 КЗпП.
Визнаючи звiльнення незаконним, обласний суд обгрунто-
вано виходив з того, що вiдповiдно до п. З ст, 147 КЗпП
працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiль-
ненi тiльки за рiшенням органу, який єх обрав. Б. ж була
звiльнена не зборами уповноважених пайовикiв, а правлiнням
райспоживспiлки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
довий договiр, надавши: йому попередню посаду, а при ц вiд-
сутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому ж пiдприумствi
або, за його згодою, на iншому пiдприумствi, в установi,
органiзацiє.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач ставить питання про скасу-
вання рiшення з тих пiдстав, що суд не врахував рiшення
Тернопiльського мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та рiшення,
трудового колективу про недовiру позивачевi,не взяв до уваги,
що К. у особою пенсiйного вiку, що йому пропонувалась рiвно-\
цiнна посада та те, що на пiдприумствi мау мiсце скорочення
чисельностi та штату працiвникiв.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що нi
- 57 -
доводи касацiйноє скарги не можна визнати обгрунтованими з
таких пiдстав.
Позивач з 27 липня 1988 р. працював у вiдповiдача на-
чальником дiльницi фарбування, а з 3 червня 1991 р. - на-
чальником лакофарбувального цеху, що пiдтверджууться випи-
скою з трудовоє книжки.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови наказом вiд- 13 сiчня 1993 р. К. з 12
сiчня того ж року був переведений на роботу в профкомi, що
пiдтверджууться копiую наказу.
19 квiтня 1994 р, повноваження позивача на виборнiй по-
садi закiнчились у звязку з обранням iншогоскладу профкому.
Тодi вiн вiдповiдно до законодавства про пралю звернувся з
заявою до адмiнiстрацiє заводу про укладення з ним трудового
договору. ,
Згiдно з сi. 118 КЗпП Украєни працiвникам, звiльненим з
роботи внаслiдок, обрання Єх на виборнi посади, надауться пiсля
закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня
робота (посада), а при Й вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота
(посада) на тому самому або, заЗгодою працiвника, на iнщрму
пiдприумствi, в установi, органiзацiє.
Судом встановлено, що пiсля закiнчення повноважень по-
зивача за виборною посадою йому не було надано попередньоє
посади, не було запропоновано iншоє рiвноцiнноє посади.
Висновок суду про те, що запропонована К. посада началь-
ника котельноє, вiд якоє вiн вiдмовився, у -нерiвноцiнною по-
рiвняно з тiую, яку позивач займав до обрання на виборну
посаду, у правильним, оскiльки К. не мау спецiальноє освiти i
стажу роботи за цiую спецiальнiстю, необхiднiсть чого пере-
дбачена посадовою iнструкцiую.
Що ж до працевлаштування на iншому пiдприумствi, то
воно можливе лише за згодою позивача. Такоє х згоди не було,
до того ж запропонована вiдповiдачем посада вже була зайнята.
Та обставина, щообласний суд не взяв до уваги рiшення
мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та думки трудового колек-
тиву, не дау пiдстав скасувати рiшення обласного суду, оскiльки
згадане рiшення мiського суду скасоване, а думка колективу
при вирiшеннi цього спору не мау правового значення.
; Те, що К. у особою пенсiйного вiку, також не дау пiдстав
для вiдмови в задоволеннi його позову.
Висновок суду про те, що завод "Сатурн" зобовязаний
укласти з К трудовий договiр, надавши йому попередню по-
саду, а при єє вiдсутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому
ж пiдприумствi або,за його згодою, на iншому пiдприумствi, в
установi; органiзацiє, правильний, вiдповiдау матерiалам справи
i вимогам закону.,
З урахуванням наведеного, судова колегiя Верховного Суду
рiшення в частинi покладення на завод обовязку укласти з
позивачем трудовий договiр залишила без змiни.
- 58 - -
Суд визнав звiльнення працiвника за п. З ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни з посади голови правлiння мiського спо-
живчого товариства, проведене за постановою правлiння рай-
споживспiлки, незаконним, а в поновленнi його на роботi вiд-
мовив, оскiльки пiсля звiльнення збори уповноважених пайо-
викiв цього товариства, що обирали позивача на платну посаду
правлiння голови останнього, прийняли рiшення про його до-
строкове звiльнення з цiує посади, спори щодо якого згiдно з
ч. З ст. 221 вказаного Кодексу судам непiдвiдомчi -.
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах. Верховного Суду
Украпи вiд 23 листопада 1994 р.
(витяг} . ! --...у:1--1.!.-у: \ . .
У липнi 1993 р.-В; врад<Ю> йозв> ДО Киуво-Святошин-
ськоє райспоживспiлкд про поновлення на роботi та стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу,
Вона зазначала, що 19 липня 1991 р. зборами уповнова-
жених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
була обрана головою його правлiння.
Постановою правлiння Киуво-Святошинськоє райспожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. Й звiльнено з робота за система-
тичне невиконання трудових обовязкiв на пiдставi п. З ст. 40
КЗпП. .
Посилаючись на те, що накладення дисциплiнарних стяг-
нень та звiльнення проведенi правлiнням райспоживспiлки з
перевищенням його повноважень, позивачка просила задоволь-
нити єє вимоги. . , .
У процесi розгляду справи. Б, доповнила своє вимоги. Вона
стала просити визнати незаконними рiшення правлiння райс-
похивспiлки вiд 28 липня 1993 р. про проведення дострокових
виборiв керiвних органiв Боярського споживчого товариства,
переобрання складу його уповноважених пайовикiв, а також
рiшення зборiв цього товариства вiд 12 серпня 1993 р., яким
було переобрано голову його правлiння.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Києвського обяасяого суду вiд 28
вересня 1994 р. позов задоволене частюяо.
Визнано незаконним звiльненая Б. за п. З ст. 40 КЗпП i
Змiнено формулювання. иогО причин з зазначених пiдстав на
звiльненая з виборноє посади голови правлiння споживчого то-
вариства у звязку з достроковим переобранням з 12 серпня
1993 р.
Стягнуто з Боярського споживчого товариства на користь
позивачки 1 млн. 860 тис. крб. заробiтноє плати за час єє
вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi Б. просить рiшення суду скасувати, а
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що суд
--59-
дiйшов неправильного висновку про звiльнення єє з посади до-
строково, оскiльки збори уповноважених його не приймали.
Крiм того, суд неправильно вирахував єй середнiй заробiток
i не вирiшив питання-про стягнення заробiтноє плати за за-
тримку видачi трудовоє книжки та за час до змiни формулю-
вання причин звiльнення.
Судова кйлегiя Верховного Суду Украєни ввахау, що ка-
сацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Судом встановлено, що 19 липня 1991 р. зборами уповно-
важених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
Б. була обрана головою його правлiння на .пять рокiв.
- Постановою правлiння Киуао-Святопшнськоє. райсцожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. вона була звiльнена з цiує посади
за п. З ст. 40 КЗпП.
Визнаючи звiльнення незаконним, обласний суд обгрунто-
вано виходив з того, що вiдповiдно до п. З ст, 147 КЗпП
працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiль-
ненi тiльки за рiшенням органу, який єх обрав. Б. ж була
звiльнена не зборами уповноважених пайовикiв, а правлiнням
райспоживспiлки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105