: ,
Протест пiдлатау задоволенню з таких пiдстав. Залишаючи
позов про подiл будинку без розгляду, народний суд послався
на вiдсутнiсть висновку бюро технiчноє iнвентаризацiє про мож-
ливiсть видiлення позивачцi в. натурi частини будинку вiдро--..
вiдно до належноє єй iдеальноє частка. З цього виходила i судова
колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народного суду
без ,змiав..Прояв, залишення позову без розгляду може мати
мiсце з иiдсi>в, Зiзначевавос у ст. 229 ЦГiК. Залишення возову
ВВЙiiЙiiiСiВiЙ1 ;ДУiВ)т>(ат!:1>ввоiнч-9-зд>>воду
ЄвЯа,|(Ев(й<-дйi|ii частину будинку
вiдповiдно до належноє єйiдеальноє частки, заковом не пере-
дбачено. Яклкксуд при вирiшеннi позову про визнання права
власностi ва частину будинку не мавможливостi вирiшити од-
ночасно 1 позовнi вимоги про подiл будинку, оскiльки сумiсний
розгляд утруднюу .вирiшення справи, вiн вправi був вiдповiдно
до вимог, ст. 145 ЩiК постановити ухвалу про розуднання
цих позовiв та видiлити позов про подiл будинку в самостiйне
провадження, а не залишати його без розгляду.
Вiдповiдно до ст. 211 ЩiК поправки в рiшеннi суду повиннi
бути застереженi перед пiдписом суддiв
. - .-.< .
Ухвала судове> колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд Є9 травня 1971 р.
(ви т я г) ~ " , . ,.- " . , , / ; - /. , ,
В липнi 1970 р. Б. предявив у судi позов до Ч. про виз-
нання самостiйного права на жилу площу i вселення. Позивач
вказував, що з 1963 р. перебувау у зареустрованому шлюбi з:
вiдповiдачкою, вiд якого в 1965 р. народився син. У 1969 р.
за мiсцем роботи Ч. єх сiмє надано двокiмнатну квартиру. З
8 березня 1970 р. вiдповiдачка перешкоджау йому проживати
в нiй. ,
Рiшенням народного суду Залiзничного району Киува вiд
11 сiчня 1971 р. позов задоволене. Судова колегiя Києвського
обласного суду ухвалою вiд 4 лютого 1971 р. залишила рiшення
без змiни.
Голова Верховного Суду УРСРу протестi просить скасувати
зазначенi рiшення та надiслати справу на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Як видно з
приуднаноє до скарги в порядку нагляду фотокопiє судового
рiшення, на пiдтвердження права позивача на спiрну жилу
площу суд послався ва .показання свiдкiв С., Б., К.. i Пi. В
рiшеннi суду у також посилання на свiдка Л. Проте нi Пi., нi
. - 248 -
Л. як свiдки судом не допитувались, i посилання в рiшеннi на
єх показання не вiдповiдають фактичним обставинам справи.
Пiсля одержаних вiд Ч. касацiйноє скарги; де зверталася
увага на допущену народним судом помилку, прiзвища Щ. i
Л. у текстi рiшення витерто. - -
Таким чином, виправлення в рiшеннi зроблено вже" пiсля
його оголошення iз порушенням ст. 211 ЦПК, вiдповiдно до
якоє виправлення в рiшеннi повиннi бути застережеш перед
ПiДПИСОМ СУДДiВ> .-.:,,V;.,-, . -. : ! - .1: :-
, -ДстаийєзвфвЯйййiiйi1>
пiннiй iвеєЄЙiЙЯИєЙЙЙвi
--
можна визнати юутвiiiН;,
На пiдставi наведеного судова
лови Верховного Суду УРСР зада
суду- Заначйого району .м.- .1-..."яу-в.
надаслата,иа,вi(-розгюiд.до,нарояноєiая
суддiв. ,, . . : ..\,:;;.,;:,:,.,,,..;: .R|й|
- , . ; : ...,1. . ;11Ч"є;i!;"й
Згiдно зi ст. 215 ЩiК суд вправi розяснити своу рiшення, не
змiнюючи при цьому його змiсту, у разi, коли воно у неясним
або резунгiияя його викликау труднощi , Т" Є
Ухвала судовоє колегiє Верховного Суду У краєни
--а 25 вересня Є991 у. "
Рiшенням судовоє колеги я
обласного суду подiлено хвлвя;
жям Т. i видiлено в "
зазначенням конкре
ииiT>> мяущкєикяяашшяаi
iуно виаiрМЯ
ашереєая|||||>а ,3в7i00
имнеммагiiмаiдгiчаiЛiч iг"iiiгiрс прiшiщвнь з покладенням
також iз
на нього i
"-."-,--__,"-,.",-ИiЄййеiврт.жкояу.-Церцпення
судова колегiя в цивiльних справах Верховного. Суду Украєни
при розглядi справи у касацiйному порядку залишила без
змiни.
У жовтнi 1990р. В.Т. звернулася до суду, який постановив
рiшення, iз заявою про розяснення, кому iз сторiн за рiшенням
належить залiзобетонна плита, укладена мiж першим та другим
поверхами, як вони мають користуватися нею i горищем, а
також хто мау обладнати перегородку. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Луганеькойо
обласного суду в порядку ст: 215 ЦПК розяснено рiшення i
зазначено, що залiзобетонна плита у належнiстю вхiдного ган-
ку сiней котельнi, яка видiлена Н.Т. Уревпiзаява В.Т. зали-
шена без задоволення. -. .
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни задовольнила протест Голови Верховного Суду Украєни
i в ухвалi про направлення заявя В.Г. про розснення рiшення
на новий раавдад. iйЕагкаяаг ивц тата. Згiдне "зi ег. 215 ЦПК суд
><(<хвд-р(!вi|виi,iН;,дiИевєде,узi його
змЬет,.;зг..|йЙ->iЙНi або возумiаяя .його вiпс-
ликаутрудибц. Судова колегiя обласного суду дри розглядi
с.:1еi№\ЙйеЙ;iп№IЖ)етзази залiзобетонноє
плити нiчого не вказала. Питання про вiднесення єє як кодет-
руктивного елемента до тiує чи iншоє частини будинку вияви-
лося технiчно складним i згiдне зi єт.-5У ЦИКмогло буiя
вирiшене на пiдставi вясновку експертизи.
Однак судова колегiя обласного суду дiйшла висновку про
те, що плита у належнiстю вхiдного ганку сiней котельнi. За
таких обставин i при вiдсутностi вiдповiдних даних ухвала су-
довоє колегiє вiдлягау скасуванню з направленням заяви про
розяснення рiшення на новий розгляд.
Згiдно 3 ч. 1 ст. 32 i ст. 231 ЦПК факти, встановленi судовим
рiшенням, що набрало законноє сили по однiй цивiльнiй справi,
не доводяться знову при розглядi iнших цивiльних справ, у
яких беруть участь тi самi особи, i не можуть цими особами
оспорюватися
Ухвала судовая колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни.. вiд 6 сiчня 1993 р. ..
. . > "-;-.
(в й т я г)
У листопадi 1991 р. виконком Ленiнськоє районноє Ради
народних депутатiв м. Чернiвцiв предявив позов до С. про
виселення. Позивач зазначав, що наймачем спiрноє трикiм-
натноє квартири була С., яка 17 серпня 1991 р. померла. Вiд-
повiдач проживав у квартирi як тимчасовий мешканець i права
на жиле примiщення не Набув, тому прозивач просив виселити
його з членами сiмє з квартири без надання iншого жилого
примiщення.
В зустрiчному позовi С. просив визнати за ним право ко-
ристування хилим примiщенням, посилаючись на те, що про-
живав у спiрнiй квартирi як член сiмє наймача i набув права
на нього. Посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 58
--250-
ЖК вiдповiдач видав ордер на зайняте жиле примiщення, про-
сив також визнати ордер недiйсним.
Рiшенням Ленiнського районного народного суду
м. Чернiвцiв вiд 9 квiтня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою
судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецького обласного
суду вiдЄЗ травiая 1992 р., дозов Ленiнського райвиконкому
м. Чернiвцiв задоволене, в зустрiчному позовi вiдмовлено.
Постановою президiє Чернiвецького обласного суду вад 19
тяставиться питання пре 08
судових .РЦПтНЬ>П<.;-;
: Судова колегiя в цивiлм
раєни знайшла, що протест :,
став. Задовольняючи позо> .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
Протест пiдлатау задоволенню з таких пiдстав. Залишаючи
позов про подiл будинку без розгляду, народний суд послався
на вiдсутнiсть висновку бюро технiчноє iнвентаризацiє про мож-
ливiсть видiлення позивачцi в. натурi частини будинку вiдро--..
вiдно до належноє єй iдеальноє частка. З цього виходила i судова
колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народного суду
без ,змiав..Прояв, залишення позову без розгляду може мати
мiсце з иiдсi>в, Зiзначевавос у ст. 229 ЦГiК. Залишення возову
ВВЙiiЙiiiСiВiЙ1 ;ДУiВ)т>(ат!:1>ввоiнч-9-зд>>воду
ЄвЯа,|(Ев(й<-дйi|ii частину будинку
вiдповiдно до належноє єйiдеальноє частки, заковом не пере-
дбачено. Яклкксуд при вирiшеннi позову про визнання права
власностi ва частину будинку не мавможливостi вирiшити од-
ночасно 1 позовнi вимоги про подiл будинку, оскiльки сумiсний
розгляд утруднюу .вирiшення справи, вiн вправi був вiдповiдно
до вимог, ст. 145 ЩiК постановити ухвалу про розуднання
цих позовiв та видiлити позов про подiл будинку в самостiйне
провадження, а не залишати його без розгляду.
Вiдповiдно до ст. 211 ЩiК поправки в рiшеннi суду повиннi
бути застереженi перед пiдписом суддiв
. - .-.< .
Ухвала судове> колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд Є9 травня 1971 р.
(ви т я г) ~ " , . ,.- " . , , / ; - /. , ,
В липнi 1970 р. Б. предявив у судi позов до Ч. про виз-
нання самостiйного права на жилу площу i вселення. Позивач
вказував, що з 1963 р. перебувау у зареустрованому шлюбi з:
вiдповiдачкою, вiд якого в 1965 р. народився син. У 1969 р.
за мiсцем роботи Ч. єх сiмє надано двокiмнатну квартиру. З
8 березня 1970 р. вiдповiдачка перешкоджау йому проживати
в нiй. ,
Рiшенням народного суду Залiзничного району Киува вiд
11 сiчня 1971 р. позов задоволене. Судова колегiя Києвського
обласного суду ухвалою вiд 4 лютого 1971 р. залишила рiшення
без змiни.
Голова Верховного Суду УРСРу протестi просить скасувати
зазначенi рiшення та надiслати справу на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Як видно з
приуднаноє до скарги в порядку нагляду фотокопiє судового
рiшення, на пiдтвердження права позивача на спiрну жилу
площу суд послався ва .показання свiдкiв С., Б., К.. i Пi. В
рiшеннi суду у також посилання на свiдка Л. Проте нi Пi., нi
. - 248 -
Л. як свiдки судом не допитувались, i посилання в рiшеннi на
єх показання не вiдповiдають фактичним обставинам справи.
Пiсля одержаних вiд Ч. касацiйноє скарги; де зверталася
увага на допущену народним судом помилку, прiзвища Щ. i
Л. у текстi рiшення витерто. - -
Таким чином, виправлення в рiшеннi зроблено вже" пiсля
його оголошення iз порушенням ст. 211 ЦПК, вiдповiдно до
якоє виправлення в рiшеннi повиннi бути застережеш перед
ПiДПИСОМ СУДДiВ> .-.:,,V;.,-, . -. : ! - .1: :-
, -ДстаийєзвфвЯйййiiйi1>
пiннiй iвеєЄЙiЙЯИєЙЙЙвi
--
можна визнати юутвiiiН;,
На пiдставi наведеного судова
лови Верховного Суду УРСР зада
суду- Заначйого району .м.- .1-..."яу-в.
надаслата,иа,вi(-розгюiд.до,нарояноєiая
суддiв. ,, . . : ..\,:;;.,;:,:,.,,,..;: .R|й|
- , . ; : ...,1. . ;11Ч"є;i!;"й
Згiдно зi ст. 215 ЩiК суд вправi розяснити своу рiшення, не
змiнюючи при цьому його змiсту, у разi, коли воно у неясним
або резунгiияя його викликау труднощi , Т" Є
Ухвала судовоє колегiє Верховного Суду У краєни
--а 25 вересня Є991 у. "
Рiшенням судовоє колеги я
обласного суду подiлено хвлвя;
жям Т. i видiлено в "
зазначенням конкре
ииiT>> мяущкєикяяашшяаi
iуно виаiрМЯ
ашереєая|||||>а ,3в7i00
имнеммагiiмаiдгiчаiЛiч iг"iii
також iз
на нього i
"-."-,--__,"-,.",-ИiЄййеiврт.жкояу.-Церцпення
судова колегiя в цивiльних справах Верховного. Суду Украєни
при розглядi справи у касацiйному порядку залишила без
змiни.
У жовтнi 1990р. В.Т. звернулася до суду, який постановив
рiшення, iз заявою про розяснення, кому iз сторiн за рiшенням
належить залiзобетонна плита, укладена мiж першим та другим
поверхами, як вони мають користуватися нею i горищем, а
також хто мау обладнати перегородку. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Луганеькойо
обласного суду в порядку ст: 215 ЦПК розяснено рiшення i
зазначено, що залiзобетонна плита у належнiстю вхiдного ган-
ку сiней котельнi, яка видiлена Н.Т. Уревпiзаява В.Т. зали-
шена без задоволення. -. .
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни задовольнила протест Голови Верховного Суду Украєни
i в ухвалi про направлення заявя В.Г. про розснення рiшення
на новий раавдад. iйЕагкаяаг ивц тата. Згiдне "зi ег. 215 ЦПК суд
><(<хвд-р(!вi|виi,iН;,дiИевєде,узi його
змЬет,.;зг..|йЙ->iЙНi або возумiаяя .його вiпс-
ликаутрудибц. Судова колегiя обласного суду дри розглядi
с.:1еi№\ЙйеЙ;iп№IЖ)етзази залiзобетонноє
плити нiчого не вказала. Питання про вiднесення єє як кодет-
руктивного елемента до тiує чи iншоє частини будинку вияви-
лося технiчно складним i згiдне зi єт.-5У ЦИКмогло буiя
вирiшене на пiдставi вясновку експертизи.
Однак судова колегiя обласного суду дiйшла висновку про
те, що плита у належнiстю вхiдного ганку сiней котельнi. За
таких обставин i при вiдсутностi вiдповiдних даних ухвала су-
довоє колегiє вiдлягау скасуванню з направленням заяви про
розяснення рiшення на новий розгляд.
Згiдно 3 ч. 1 ст. 32 i ст. 231 ЦПК факти, встановленi судовим
рiшенням, що набрало законноє сили по однiй цивiльнiй справi,
не доводяться знову при розглядi iнших цивiльних справ, у
яких беруть участь тi самi особи, i не можуть цими особами
оспорюватися
Ухвала судовая колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни.. вiд 6 сiчня 1993 р. ..
. . > "-;-.
(в й т я г)
У листопадi 1991 р. виконком Ленiнськоє районноє Ради
народних депутатiв м. Чернiвцiв предявив позов до С. про
виселення. Позивач зазначав, що наймачем спiрноє трикiм-
натноє квартири була С., яка 17 серпня 1991 р. померла. Вiд-
повiдач проживав у квартирi як тимчасовий мешканець i права
на жиле примiщення не Набув, тому прозивач просив виселити
його з членами сiмє з квартири без надання iншого жилого
примiщення.
В зустрiчному позовi С. просив визнати за ним право ко-
ристування хилим примiщенням, посилаючись на те, що про-
живав у спiрнiй квартирi як член сiмє наймача i набув права
на нього. Посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 58
--250-
ЖК вiдповiдач видав ордер на зайняте жиле примiщення, про-
сив також визнати ордер недiйсним.
Рiшенням Ленiнського районного народного суду
м. Чернiвцiв вiд 9 квiтня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою
судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецького обласного
суду вiдЄЗ травiая 1992 р., дозов Ленiнського райвиконкому
м. Чернiвцiв задоволене, в зустрiчному позовi вiдмовлено.
Постановою президiє Чернiвецького обласного суду вад 19
тя
судових .РЦПтНЬ>П<.;-;
: Судова колегiя в цивiлм
раєни знайшла, що протест :,
став. Задовольняючи позо> .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105