спадкодавнця
не пiдписала. ;
Згiдно зi ст. 543 Цивiльного кодексу, якщо заповiдач вна-
слiдок фiзичних вад, хвороби або iнших причин не може вд>ер
. норучно пiдписати заповiт, вiн на прохання заповiдача ;
бути пiдписаний у присутностi нотарiуса або: iншоє
особи (ст. 542 цього ж Кодексу) iншою особою з
причин, з яких. заповiдач не мiг пiдписати заповiт
У заповiтi зазначено, що Д-ка не пiдписала пеж
слiдок того, що вона неписьменна. Однак судам
що Д-ка була письменною. Це пiдтверджууться письмовими
доказами, зокрема, дорученням на виплату пенсiє, в якому у
зразок ЄЄ пiдпису, пiдписами в одержаннi пенсiє, записами в
погосподарських книгах.
Будь-яких iнших причин, з яких Д-ка не пiдписала за-
повiту, не зазначено. Не вказано в заповiтi й того, що вона
доручала будь-кому з присутнiх пiдписати заповiт вiд свого
iменi.
Беручи до уваги наведене i те, що вiдповiдач не донiв, що
дiйсне волевиявлення заповiдачки Д-коє було спрямоване на
передачу майна саме йому, висновок суду про визнання за-
повiту недiйсним слiд визнати обгрунтованим.
Вiдповiдно до ст. 544 Цивiльного кодексу Украєни заповiдач
у будь-який час може скасувати складений заповiт складенням
нового заповiту або шляхом подання до нотарiального органу
вiдповiдноє заяви. За змiстом закону внаслiдок цихдiй настау
безумЬвне i безповоротне скасування заповiту.. Якщо новий
заповiт скасовуу попереднiй, цей попереднiй заповiт не понов-
люуться, коли пiзнiше складений заповiт буде скасовано зая-
вою заповiдача
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 11 травня 1994 р.-
(витяг)
У березнi 1990 р. 3. та К. в iнтересах неповнолiтньоє К.А.
звернулися з позовом до М.М. про визнання права власностi
на жилий будинок. В заявi зазначалося, що пiсля смертi єх
баби М-к, яка померла 12 травня 1989 р., залишалось спадкове
майно, до складу якого входять жилий: будинок з господар-
ськими- будiвлями, розташований в с. Зарванцях Вiнницького
району по вул. iнтернацiональнiй, 22. За життя спадкодавиця
М-к залишила заповiт вiд 14 березня 1988 р., в якому визна-
чила єх як спадкоумцiв свого будинку. Вони вчасно звернулися
а нотарiальну, контору з заявою про прийняття спадщини за
заповiтом. Але єм стало вiдомо, що незадовго до смертi М-к єє
дочка, а вiдповiдача - мати М.Н. пiд приводом погостювати
та полiкуватися забрала спадкодавицю до себе додому в
м. Вiнницю, ввела ЄЄ в оману i змусила пiдписати новий заповiт
на користь М.М. ,
Пiзнiше, коли позивачам стало вiдомо, що спадаодавиця,
перебуваючи у матерi вiдповiдача у м. Вiнницi, пiд тиском
останньоє склала заяву про скасування заповiту, а не новий
156 -
заповiт, 3-i К. змiнили позовнi вимоги.
могла розумiти значення своєх дiй, оскiльки (
ною .i юридичне> неосвiченою, вони просили в
єх iмя дiйсним та визнати за ними право вл
будинок.
Дочка спадкодавипi М.Н. звернулась, до суду з
3., К., М.М. i П., в якому зазначала, що 12 травня
померла єє мати М-к. Пiсля смертi останньоє вiдкрилася
щина на жилий будинок, розташований в с. Зарванцях
нипького району. Мати за життя склала декiлька заловйЙЙ
останнiй скасувала заявою вiд 12 квiтня 1989 р. На спадковiвi
будинок у два спадкоумцi за законом - вона i єє сестра
вiдповiдачка єє. В звязку з тим, що мiж спадкоумцями винижi :
спiр про подiл будинку, нотарiальна контора не видау єй свiдоц> ;
тво про право спадкування за законом. Тому вона просиєь суд :д
визнати за нею право власностi на 1/2 частину жилого буднику
в порядку спадкування за законом.
М.М. звернувся до суду з зустрiчним позовом до 3., К.>
М.Н., П. про виключення iз спадковоє маси та визнання права
власностi на гарах вартiстю 7803 крб., посилаючись ва те, що
вiн не у власнiстю баби, а належить особисто йому. У 1986 р.,
коли зносили будинок, який належав його матерi i знаходився
в м. Вiнницi по вул. 40-рiччя Перемоги, 36, вiн з дозволу баби
перевiз свiй гараж в с. Зарванцi i встановив його на подвiрє й
будинку. Цим гаражем користувався тiльки вiн, а тому вважау,,
що гарах не входить до спадковоє маси. М.М. просив виключитиi
гарах iз спадкового майна, визнавши за ним право власностi |є
на цю будiвлю.., . , , . - . /i.
Справа розглядалась судами неодноразово. Останнiм рiшеа- р_
ням Вiнницького обласного суду вiд 27 грудня 1993 р. в за;; Й
доведеннi позову 3. i К. про визнання заповiту недiйсним та "
визнання права власностi на жилий будинок вiдмовлено. Позов"
М.Н. задоволене частково. Визнано право власностi за попе-,
реднiм заповiтом вiд 28 сiчня 1978 р. на 1/2 частину
будинку за М.М. та за К.
У касацiйнiй скарзi 3., К. та П. просили змiнити ]
обласного суду i визнати право власностi за П. на 1/3
будинку, а за К. i 3. - по 1/6 частиш цього ж буд
кожним та провести подiл будинку за запропонованим i
тизою 4 варiантом зi стягненням вiдповiдноє компенсацiє >|
Окрiм того, заявники зазначали, що суд иедостатяьо з
питання щодо скасування заповiту вiд 14 березня ii "
користь 3. та К. за заявою М-к вiд 12 квiтня 1989.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного
раєни визвала, що касацiйна скарга пiддягау часi
воленню, а рiшення обласного суду - скасуванв
обсязi з таких пiдстав. й(
Вiдмовляючи в задоволеннi позову 3., К.
вольняючи частково позов М.Н., суд виходхв я
вiд .12 квiтня 1989 р. М-к виявила вошо;
на пiдставi цiує заяви секретар сiльради зробила вiдмiтку на
заповiтi вiд 14 березня 1988 р. про його скасування. У пiй же
заявi М-к зазначала, що залишау в силi заповiт вiд 17 грудня
1970 р. Оскiльки X останнiй був скасований заповiтом вiд 28
сiчня 1978 р. на користь одних i тих же осiб, то пiсля скасу-
вання заявою вiд 12 квiтня 1989 р. заповiту вiд 14 березня
1988 р.-законноє сили набрав попереднiй заповiт вiд 28 сiчня
1978 р., що фактично, на думку суду, не суперечить волеви-
явленню М-к.
Проте погодитися з цим не можна. Вiдповiдно до правил
ст. 544 Цивiльного кодексу заповiдач у будь-який час може
скасувати складений ним заповiт, обравши для цього один iз
способiв, зокрема, посвiдчити новий заповiт або подати заяву
до вiдповiдного нотарiального органу про скасування ранiше
складеного заповiту.
Таким чином, закон передбачау безповоротне i безумовне
скасування заповiту. Якщо заповiт, складений- пiзнiше, скасо-
вуу попереднiй, цей попередиш заповiт не може бути понов-
лений Г за умови, що пiзнiше складений заповiт у свою чергу
був скасований поданою заявою. ,
Обласний суд не врахував ту обставину, що, скасовуючи
заповiт шляхом подання заяви, заповiдачка не була обмежена
у волевиявленнi щодо розпорядження належним єй майном на
випадок смертi i мала змогу втiлити свою волю у передбачену
законом нотарiальну форму. ,
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни скасувала рiшення, а справу напра-
вила на новий розгляд. ,
Згiдно зi ст. 549 Цивiльного кодексу Украєни визнауться, що
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
не пiдписала. ;
Згiдно зi ст. 543 Цивiльного кодексу, якщо заповiдач вна-
слiдок фiзичних вад, хвороби або iнших причин не може вд>ер
. норучно пiдписати заповiт, вiн на прохання заповiдача ;
бути пiдписаний у присутностi нотарiуса або: iншоє
особи (ст. 542 цього ж Кодексу) iншою особою з
причин, з яких. заповiдач не мiг пiдписати заповiт
У заповiтi зазначено, що Д-ка не пiдписала пеж
слiдок того, що вона неписьменна. Однак судам
що Д-ка була письменною. Це пiдтверджууться письмовими
доказами, зокрема, дорученням на виплату пенсiє, в якому у
зразок ЄЄ пiдпису, пiдписами в одержаннi пенсiє, записами в
погосподарських книгах.
Будь-яких iнших причин, з яких Д-ка не пiдписала за-
повiту, не зазначено. Не вказано в заповiтi й того, що вона
доручала будь-кому з присутнiх пiдписати заповiт вiд свого
iменi.
Беручи до уваги наведене i те, що вiдповiдач не донiв, що
дiйсне волевиявлення заповiдачки Д-коє було спрямоване на
передачу майна саме йому, висновок суду про визнання за-
повiту недiйсним слiд визнати обгрунтованим.
Вiдповiдно до ст. 544 Цивiльного кодексу Украєни заповiдач
у будь-який час може скасувати складений заповiт складенням
нового заповiту або шляхом подання до нотарiального органу
вiдповiдноє заяви. За змiстом закону внаслiдок цихдiй настау
безумЬвне i безповоротне скасування заповiту.. Якщо новий
заповiт скасовуу попереднiй, цей попереднiй заповiт не понов-
люуться, коли пiзнiше складений заповiт буде скасовано зая-
вою заповiдача
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 11 травня 1994 р.-
(витяг)
У березнi 1990 р. 3. та К. в iнтересах неповнолiтньоє К.А.
звернулися з позовом до М.М. про визнання права власностi
на жилий будинок. В заявi зазначалося, що пiсля смертi єх
баби М-к, яка померла 12 травня 1989 р., залишалось спадкове
майно, до складу якого входять жилий: будинок з господар-
ськими- будiвлями, розташований в с. Зарванцях Вiнницького
району по вул. iнтернацiональнiй, 22. За життя спадкодавиця
М-к залишила заповiт вiд 14 березня 1988 р., в якому визна-
чила єх як спадкоумцiв свого будинку. Вони вчасно звернулися
а нотарiальну, контору з заявою про прийняття спадщини за
заповiтом. Але єм стало вiдомо, що незадовго до смертi М-к єє
дочка, а вiдповiдача - мати М.Н. пiд приводом погостювати
та полiкуватися забрала спадкодавицю до себе додому в
м. Вiнницю, ввела ЄЄ в оману i змусила пiдписати новий заповiт
на користь М.М. ,
Пiзнiше, коли позивачам стало вiдомо, що спадаодавиця,
перебуваючи у матерi вiдповiдача у м. Вiнницi, пiд тиском
останньоє склала заяву про скасування заповiту, а не новий
156 -
заповiт, 3-i К. змiнили позовнi вимоги.
могла розумiти значення своєх дiй, оскiльки (
ною .i юридичне> неосвiченою, вони просили в
єх iмя дiйсним та визнати за ними право вл
будинок.
Дочка спадкодавипi М.Н. звернулась, до суду з
3., К., М.М. i П., в якому зазначала, що 12 травня
померла єє мати М-к. Пiсля смертi останньоє вiдкрилася
щина на жилий будинок, розташований в с. Зарванцях
нипького району. Мати за життя склала декiлька заловйЙЙ
останнiй скасувала заявою вiд 12 квiтня 1989 р. На спадковiвi
будинок у два спадкоумцi за законом - вона i єє сестра
вiдповiдачка єє. В звязку з тим, що мiж спадкоумцями винижi :
спiр про подiл будинку, нотарiальна контора не видау єй свiдоц> ;
тво про право спадкування за законом. Тому вона просиєь суд :д
визнати за нею право власностi на 1/2 частину жилого буднику
в порядку спадкування за законом.
М.М. звернувся до суду з зустрiчним позовом до 3., К.>
М.Н., П. про виключення iз спадковоє маси та визнання права
власностi на гарах вартiстю 7803 крб., посилаючись ва те, що
вiн не у власнiстю баби, а належить особисто йому. У 1986 р.,
коли зносили будинок, який належав його матерi i знаходився
в м. Вiнницi по вул. 40-рiччя Перемоги, 36, вiн з дозволу баби
перевiз свiй гараж в с. Зарванцi i встановив його на подвiрє й
будинку. Цим гаражем користувався тiльки вiн, а тому вважау,,
що гарах не входить до спадковоє маси. М.М. просив виключитиi
гарах iз спадкового майна, визнавши за ним право власностi |є
на цю будiвлю.., . , , . - . /i.
Справа розглядалась судами неодноразово. Останнiм рiшеа- р_
ням Вiнницького обласного суду вiд 27 грудня 1993 р. в за;; Й
доведеннi позову 3. i К. про визнання заповiту недiйсним та "
визнання права власностi на жилий будинок вiдмовлено. Позов"
М.Н. задоволене частково. Визнано право власностi за попе-,
реднiм заповiтом вiд 28 сiчня 1978 р. на 1/2 частину
будинку за М.М. та за К.
У касацiйнiй скарзi 3., К. та П. просили змiнити ]
обласного суду i визнати право власностi за П. на 1/3
будинку, а за К. i 3. - по 1/6 частиш цього ж буд
кожним та провести подiл будинку за запропонованим i
тизою 4 варiантом зi стягненням вiдповiдноє компенсацiє >|
Окрiм того, заявники зазначали, що суд иедостатяьо з
питання щодо скасування заповiту вiд 14 березня ii "
користь 3. та К. за заявою М-к вiд 12 квiтня 1989.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного
раєни визвала, що касацiйна скарга пiддягау часi
воленню, а рiшення обласного суду - скасуванв
обсязi з таких пiдстав. й(
Вiдмовляючи в задоволеннi позову 3., К.
вольняючи частково позов М.Н., суд виходхв я
вiд .12 квiтня 1989 р. М-к виявила вошо;
на пiдставi цiує заяви секретар сiльради зробила вiдмiтку на
заповiтi вiд 14 березня 1988 р. про його скасування. У пiй же
заявi М-к зазначала, що залишау в силi заповiт вiд 17 грудня
1970 р. Оскiльки X останнiй був скасований заповiтом вiд 28
сiчня 1978 р. на користь одних i тих же осiб, то пiсля скасу-
вання заявою вiд 12 квiтня 1989 р. заповiту вiд 14 березня
1988 р.-законноє сили набрав попереднiй заповiт вiд 28 сiчня
1978 р., що фактично, на думку суду, не суперечить волеви-
явленню М-к.
Проте погодитися з цим не можна. Вiдповiдно до правил
ст. 544 Цивiльного кодексу заповiдач у будь-який час може
скасувати складений ним заповiт, обравши для цього один iз
способiв, зокрема, посвiдчити новий заповiт або подати заяву
до вiдповiдного нотарiального органу про скасування ранiше
складеного заповiту.
Таким чином, закон передбачау безповоротне i безумовне
скасування заповiту. Якщо заповiт, складений- пiзнiше, скасо-
вуу попереднiй, цей попередиш заповiт не може бути понов-
лений Г за умови, що пiзнiше складений заповiт у свою чергу
був скасований поданою заявою. ,
Обласний суд не врахував ту обставину, що, скасовуючи
заповiт шляхом подання заяви, заповiдачка не була обмежена
у волевиявленнi щодо розпорядження належним єй майном на
випадок смертi i мала змогу втiлити свою волю у передбачену
законом нотарiальну форму. ,
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни скасувала рiшення, а справу напра-
вила на новий розгляд. ,
Згiдно зi ст. 549 Цивiльного кодексу Украєни визнауться, що
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105