(витяг)
У листопадi 1992 р. Б. предявила в судi позов до Г. т
його батькiв про вiдiбрання дiтей та визначення єх мiсця про-
живання. Позивачка зазначила, що за час перебування в шлюбi
з Г. народилось двоу дiтей: Людмила 1983 р. i Олександр
1989 р. народження. Посилаючись на те, що вiдповiдачi
безпiдставно тримають дiтей у себе, просила суд про задово-
лення єє позовних вимог.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 23
червня 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колеги
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 21 вересня
1993.р., в позовi вiдмовлено. ; "Йi
В протестi заступника Голови Верховного Суду Украєвд,; 1!(
ставиться питання про скасування рiшень суду, оскiльки вони 5Й
постановленi з порушенням вимог-статей 69, 129 КпШС Кт"
раши, статей-202, 203, 318 ЩiК Украєни. -ЙЙ
Президiя Вiнницького обласного суду протест задовольниЖЙ
з таких пiдстав. . . йййм!
Вiдмовляючи у позовi, суд послався на те, що вiн
з iнтересiв дiтей, якi проживають увесь час у вiд
зокрема, з того, що єм тут забезпечено належне а
оскiльки вiдповiдачi мають вiдповiднi матерiальнi та
побутовi умови. Позивачка ж, на думку суду, не виє
теринського бажаная виховувати своєх дiтей. Крi>;
перебувау в iншому шяюбi, вагiтна, тому не можегДЙЦ
пiклування про дiтей. ,.є;є
Висновки суду першоє iнстанцiє визнала праяiкдi
ва колегiя обласного суду, залишаючи рiшення.йк.i
те з ними погодитися не можна. " . i єй
Згiдно зi ст. 69 КпШС Украєни при розглядi спорiв про
дiтей в судi наявнiсть письмового висновку, органiв опiки i
пiклування про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, у
обовязковою. Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни
в п. 21 постанови вiд 15 червня 1973 р. (з наступними змiнами)
"Про деякi питання, що виниклив судовiй практицi по засто-
суванню Кодексу про шлюб та сiмю", згiдно з ст. 129 КпШС
i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнi, органами опiки i
пiклування у районна, районна у мiстi Киувi i Севастополi
державна адмiнiстрацiя , виконавчi комiтети мiських, районних
у мiстi, селищних або сiльських Рад народних депутатiв, а на
вiддiли народноє освiти вiдповiдних виконавчих комiтетiв по-
кладено обовязок давати зазначенi висновки.
При розглядi справи суд вказанi вимоги закону не виконав
та розяснень Пленуму не врахував.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, висновок про те, з ким
iз сторiн повиннi бути дiти, давала опiкунська рада за пiдписом
єє голови. В судовому засiданнi усний висновок давали секретар
цiує ради, а не перелiченi вище органи. Крiм цього постановлене
в справi рiшення не вiдповiдау вимогам статей 202, 203 ЦПК
Украєни про його законнiсть i обгрунтованiсть. Воно не мiстить
переконливоє вiдповiдi по сутi заявлених позовних вимог, скла-
дено без врахування розяснень, якi викладенi у постановi Пле-
нуму Верховного Суду Украєни "Просудове рiшення" вiд 29
грудня 1976 р. Зокрема, суд в рiшеннi зазначив, що свiдок М.
дала показання про те, що позивачка несерйозна, невивахена,
безвiдповiдальна людина, в останнiй час недостатньо уважна
до дiтей i таке iнше. На думку суду, цi показання у
"унiкальними". Як вбачауться з протоколу судового засiдання,
свiдок М. таких показань не давала. Постановляючи, рiшення,
суд показанням Б. взагалi нiякоє оцiнки не дав-
Залишились без оцiнки 1 доводи позивачки про те, що мiх
нею i вiдповiдачем склалися неприязнi стосунки, що не давало
єй можливостi зустрiчатись з дiтьми. В справi у документи про
те, що вiдповiдач у хронiчним алкоголiком, користувався по-
слугами медвитверезника, але суд єм також не дав оцiнки.
Судова колегiя обласного суду всупереч вимогам ст. 318
ЦПК Украєни не дала вiдповiдi на всi доводи, викладенi в
скарзi, не перевiрила всебiчно законнiсть i обгрунтованiсть
рiшення. .
Виходячи з наведеного, президiя обласного суду скасувала
судовi рiшення, а справу направила на новий розгляд.
1 Зараз цi повноваження виконують виконавчi комiтети районних,
районних у мiстах Киувi i Севастополi Рад
136-
Вiдповiдно до чинного законодавства органами опiки i пiклу-
вання у виконавчi комiтети районних (мiських), сiльських або
селищних Рад
Постанова президiє Донецького обласного-суду
вiд iЗ жовтня 1972 р.
(витяг) ,
Л.1. предявила позов .ДО В.i. провiдiбрання дитини.
Позивачка зазначала, пюз 1957 р. перебувала в шлюбi з
вiдповiдачем i вiд цього шлюбу маудачку,195 р. i сина,
1964 р. народження. Вiдповiдач погано ставився до неє, допу-
скав подружню невiрнiсть, внаслiдок чого у серпнi 1968 р. вона
залишила його. Скориставшись и вiдсутнiстю, вiдповiдач забрав
сина. Протягом двох рокiв вона не мала можливостi забрати
дитину, оскiльки жила з дочкою i працювала на Пiвночi. У
серпнi 1970 р. повернулася до Донецькоє областi, але вiдповiдач
не вiддав єй сина, хоча вона мау можливiсть та умови вихову-
вати дочку i сина разом. Посилаючись на цi обставини, пози-
вачка, просила вiдiбрати у вiдповiдача сина i передати єй на
виховання. - - . - . i1;--;;11 -: :" .г:: ..,.
Рiшенням народного суду Калiвiнського раiону м. Горлiвки
позов звдоволеао. Ухвалою судовоє колегiє Донецького облас-
ного суду це рiшення залишено без змiн.
У протестi ставиться питания про скасування зазначених
судових рiшень. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до ст. 69 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР при
розглядi спорiв про дiтей обовязковими у наявнiсть письмового
висновку органiв опiки i пiклування про те, з ким iз сторiн
повинна бути дитина, а також участь представника органiв
опiки i пiклування в справi.
У данiй справi висновок про те, з ким мау жити дитина,
давала комiсiя в складi вихователя групи подовженого дня/
бiблiотекаря i депутата районноє Ради i з цим висновком по"
годилася опiкунська рада в особi єє голови.
В судовому засiданнi, як це зазначено в протоколi судового
засiдання, брали участь представники опiкунськоє ради i комiсiє
у справах неповнолiтнiх. - .
Проте вiдповiдно до ет. 129 Кодексу про шлюб та сiмєй
УРСР i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнськiй РтР(
затверджених 15 липня 1971 р. мiнiстерствами юстицiє> о
охорони здоровя i соцiального забезпечення УРСР, ори
опiки i пiклування е виконавчi комiтети районних (мiсi
сiльських або селищних Рад депутатiв трудящих. Згiдно i
цих Правил опiкунськi ради створюються в орп
пiклування для допомоги в роботi. .Отже, фактиi
немау висновку органiв опiки та пiклування про
- 1Э7 -
батькiв повинна залишитися дитина, i представник цих органiв
не брав участi в судовому засiданнi.
При розглядi спорiв про дiтей суд, як передбачено от. 69
Кодексу про шлюб та сiмю УРСР, виходить з iнтересiв дiтей
та умов єх нормального розвитку i виховання.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що житловi умови
у позивачки кращi i дiти будуть виховуватись разом, а вiдпо-
вiдач з другою дружиною вже мають дитину i для сина вiд
першого шлюбу там не створено належних умов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105