Судова колегiя Верховного Суду Украєни ухвалою вiд 17
Лютого 1993 р., залишаючи судовi рiшення без змiни, вказала,
що в них йшлося не про звiльнення, а про вiдсторонення 3.
вiд роботи.
Згiдно з ст. 197 Кодексу законiв про працю Украєни молодi
робiтники, якi закiнчили професiйно-технiчнi i технiчнi учи-
лища, i молодi спецiалiсти, якi закiнчили вищi i середнi спе-
цiальнi навчальнi заклади, забезпечуються роботою вiдповiдно
до здобутоє спецiальностi та квалiфiкацiє.
3. була направлена на роботу пiсля закiнчення професiйно-
технiчного училища № 57 м. Львова в порядку планового роз-
подiлу i наказом адмiнiстрацiє виробничого обуднання "При-
карпатпромарматура" № 176 вiд 17 липня 1987 р. згiдно з
ст. 24 КЗпП була зарахована кранiвницею ливарного цеху чет-
вертого квалiфiкацiйного розряду з вiдповiдною оплатою працi.
До початку роботи єй була надана вiдпустка тривалiстю два
тижнi.
1 жовтня 1987 р. адмiнiстрацiя виробничого обуднання
"Прикарпатпромарматура" .письмово анулювала наказ вiд 17
липня 1987 р. про прийняття 3. на роботу, припинивши тим
самим дiю укладеного трудового договору з непередбачених
законом пiдстав.
Такi дiє вiдповiдача треба розглядати як звiльнення пози-
вачки з роботи з iнiцiативи адмiнiстрацiє, а тому справа мала
розглядатись без попереднього позасудового розгляду, як це
передбачалось чинною на час залишення заяви без розгляду
ст. 231 КЗпП.
Враховуючи наведене, Пленум Верховного Суду скасував
постановленi рiшення, а справу надiслав на новий розгляд.
Встановивши, що до розгляду справи про поновлення на роботi
органiзацiю, з якоє незаконно звiльнено працiвника, лiквiдовано
i тому поновити його на попереднiй роботi неможливо, суд
обгрунтовано за цих обставин визнав звiльнення неправильним,
а працiвника звiльненим за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв про
працю Украєни в звязку з лiквiдацiую органiзацiє
Постанова Пленуму Верховного Суду У крани
вiд 4 червня 1993 р.
(витяг)
У липнi 1992 р. Г. предявив позов до рiвненського держав-
ного виробничо-комерцiйного пiдприумства "Укрторгбудмате-
рiали" про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати
за час вимушеного прогулу.
.6-
Позивач зазначав, що з 1981 р. вiн працював заступником
директора рiвненського обласного оптово-роздрiбного
обуднання "Укрторгбудматерiали", яке було реорганiзоване у
державне виробничо-комерцiйне пiдприумство. Наказом вiд ЗО г
червня 1992 р. Г. був незаконно звiльнений з роботи у звязку
з лiквiдацiую пiдприумства i переведений в обуднання "Спорт-
товари". 22 липня 1992 р. цей наказ було скасовано, але по-
передня робота йому не була надана. 14 вересня 1992 р. Г.
був необгрунтоване звiльнений з роботи за прогули за п. 4
ст. 40 КЗпП.
Посилаючись на те, що органiзацiя вiдповiдача була реор-
ганiзована, а не лiквiдована, прогулiв без поважних причин у
нього не було, позивач просив поновити його на попереднiй
роботi.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Рiвненського обласного суду вiд
12 лютого 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє ко-
легiє в цивiльних справах Верховного Суду Украєни вiд 17 бе-
резня 1993 р., позов задоволене частково. Звiльнення Г. з
роботи за прогули за п. 4 ст. 40 КЗпП визнано незаконним i
одночасно його визнано звiльненим за п. 1 ст. 40 КЗпП в
звязку з лiквiдацiую обуднання "Укрторгбудматерiали".
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
Ставиться питання про скасування зазначених судових рiшень
1 передачу справи на новий розгляд у звязку з неповним
зясуванням питання про те, лiквiдовано чи реорганiзовано було
обуднання "Укрторгбудматерiали", та стягненням заробiтноє
плати не за весь час вимушеного прогулу.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест за-
доволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
| Згiдно з п. 4 ст. 40 КЗпП звiльнення працiвника з роботи
зiнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допу-
скауться у разi вчинення ним нрогулу без поважних причин.
Як встановлено судом, позивач працював заступником ди-
ректора рiвненського обласного оптово-роздрiбного обуднання
"Укрторгбудматерiали". В звязку з рiшенням республiкансько-
iо обуднання "Укрторгбудматерiали" вiд 20 березня 1992 р.,
прийнятим на виконання Указу Президента Украєни вiд
Ч сiчня 1992 р. № 70 "Про комерцiалiзацiю державноє торгiв-
ii i громадського харчування", про лiквiдацiю цього обуднання
i утворення на його базi нового пiдприумства - рiвненського
(ержавного виробничо-комерцiйного пiдприумства "Укрторгбуд-
матерiали" наказом вiд ЗО червня 1992 р. позивач був звiль-
нений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП Украєни. 22 липня 1992 р.
i єє-й наказ було скасовано, однак позивач не мiг приступити
по роботи, оскiльки адмiнiстрацiя не забезпечила йому умов
цiя виконання своєх обовязкiв.
Наведене пiдтверджууться поясненнями сторiн, копiями на-
шзiв, показаннями свiдкiв М., К., П., 3., Л.
За таких обставин суд дiйшов правильного висновку, що
- 7 -
позивач прогулiв без поважних причин не вчинив i пiдстав для
його звiльнення з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП у вiдповiдача
не було.
Судом також встановлено, що на час розгляду справи рiв-
ненське обласне оптово-роздрiбне обуднання "Укрторгбудма-
терiали" було лiквiдоване.
Про те, що дане обуднання було лiквiдоване, а не реор-
ганiзоване, свiдчать наказ генерального директора республiкан-
ського оптово-роздрiбного обуднання "Укрторгбудматерiали"
вiд 20 березня 1992 р. про лiквiдацiю обуднання i створення
на його базi нового пiдприумства, утворення лiквiдацiйноє
комiсiє i акт цiує комiсiє вiд ЗО серпня 1992 р., довiдки про
закриття банкiвських рахункiв обуднання i вiдкриття банкiв-
ських рахункiв новоствореного пiдприумства, реустрацiя ста-
туту нового пiдприумства, затвердження нового штатного
розкладу цього пiдприумства, в якому посада заступника
директора не передбачена, довiдки про реустрацiю як са-
мостiйних -субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi магазинiв в
Здолбуновi, Острозi, Сарнах, якi ранiше входили до складу
обуднання.
Лiквiдацiя державних пiдприумств торгiвлi в процесi єх ко-
мерцiалiзацiє i створення на єх базi нових пiдприумств пере-
дбаченi Указом Президента Украєни вiд 31 сiчня 1992 р. № 70
"Про комерцiалiзацiю державноє торгiвлi i громадського хар-
чування" та Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 15 груд-
ня 1992 р. "Про заходи щодо завершення комерцiалiзацiє пiд-
приумств i органiзацiй державноє торгiвлi, громадського харчу-
вання та сфери послуг".
Цими доказами спростовуються доводи протесту про непов-
не зясування судом питання про те, лiквiдацiя чи реорганiзацiя
обуднання була проведена.
Вiдповiдно до розяснень, викладених у п. 18 постанови
№ 9 Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 листопада
1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорiв", у
разi, коли працiвника звiльнено без законних пiдстав або з
порушенням встановленого порядку звiльнення, але ноновити
його на попереднiй роботi неможливо у звязку з припиненням
дiяльностi пiдприумства, установи, органiзацiє, суд визнау звiль-
нення неправильним, а працiвника звiльненим за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105