ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


С. предявила позов до Тисменецького районного обуднання
промислових пiдприумств про поновлення на роботi та стягнен-
ня заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка зазначала, що вона працювала у вiдповiдача на
посадi майстра-пекаря пятого розряду. Наказом вiд 20 сiчня
1989 р. була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку
з втратою довiря.
Посилаючись на те, що єє звiльнення здiйснено незаконно,
оскiльки адмiнiстрацiя не мала пiдстав виразити єй недовiря i
пiд час єє звiльнення було допущено порушення вимог ст. 252
КЗпП, С. просила задовольнитр єє позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє iвано-Франкiвського обласного су-
ду вiд б травня 1994 р. позов задоволене. .


У касацiйнiй скарзi Тис
пiдприумств просить рiшеная суду i
на новий розгляд, посилаючись на те,
оцiнку доказам у, справi, в звязку з .ч
ваного висновку про те, що не було пiд
позивачцi. : ая-й
Судова колегiя Верховного Суду УкрашиЩ
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 28 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що звiльнення з пiдстав втрати довiря
(п. 2 ст. 41) суд може визнати обгрунтованим, якщо працiвник,
який безпосередньо обслуговуу, грошовi або товарнi цiнностi
(зайнятий єх прийманням, зберiганням, транспортуванням, роз-
подiлом тощо), вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi
дають власнику або уповноваженому ним органу пiдстави для
втрати до нього довiря (зокрема, порушення правил проведен-
ня операцiй з матерiальними .цiнностями).
Вирiшуючи спiр, суд повно .й всебiчно перевiрив обставини,
за яких С. була звiльнена з роботи за втратою довiря, i об-
грунтовано дiйшов висновку, що у вiдповiдача не було пiдстав
для .розiрвання з нею трудового договору за п. 2 ст, 41 КЗпП.
Такий висновок у правильним. Вiн пiдтверджууться доказа-
ми, якi у в справi.
Зокрема, з рiшення Тисменецького районного суду Вiд 20
серпня 1.992 р. вбачауться, що вiдповiдачу було вiдмовлено в
позовi до С. про вiдшкодування збиткiв в сумi 665 крб. 31 коп.
через вiдсутнiсть винних дiй.
- Постановою слiдчого прокуратури Тисменецького району
вiд 26 сiчня 1994 р. було закрито кримiнальну справу щодо
С. через вiдсутнiсть в єє дiях складу злочину.
Що ж до нестачi в С. олiє та дрiжджiв, ти вiдповiдно до
звiту М. вiд 6 сiчня 1989 р. у С. були лишки олiє, а не нестача.
Нестача ж дрiжджiв утворилася внаслiдок неправильного єх
облiку.
З урахуванням стану облiку матерiальних цiнностей та ве-
дення документацiє у вiдповiдача суд обгрунтовано дiйшов вис-
новку, що останнiм не доведено, що С. за власною iнiцiативою
умисно пiдписала накладнi на сироватку, завiренi технологом,
i єй було вiдомо про єх безтоварнiсть.
Рiшення суду у правильним й обгрунтованим, а касацiйна
скарга безпiдставною i не спростовуу викладених у ньому вис-
новкiв. Керуючись статтями 310, 311 ЩiК Украєни, судова
колегiя Верховного Суду залишила рiшення судовоє колегiє об-
ласного суду без змiни.
\ - ---- - - Тує.
Звiльнення у звязку з втратою довiря не у заходом дис-
циплiнарного стягнення i може бути проведено незалежно вiд
притягнення особи до дисциплiнарноє вiдповiдальностi за вчи-
нений проступок
Ухвала судовт колеги, в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 14 липня 1982 р.
М. предявила позов до житомирського районного унiвер-
магу про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати
за час вимушеного прогулу. Позивачка зазначала, що вона з
1978 р. працювала експедитором унiвермагу. Наказом вiд 29
вересня 1981 р. Й звiльнено за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку з
втратою довiря, оскiльки вона несвоучасно вiдзвiтувала про
одержанi вiд реалiзацiє 20 пляшок шампанського 155 крб. За
цi дiє єй була оголошена догана, ранiше стягнень вона не мала,
тому просила суд задовольнити єє вимоги.
Рiшенням Богунського районного народного суду м. Жито-
мира вiд 25 грудня 1981 р. позов задоволене. Ухвалою судовоє
колегiє Житомирського обласного суду вiд 20 сiчня 1982 р.
рiшення залишено без змiни, а постановою його президiє вiд
24 квiтня 1982 р. залишено без задоволення протест прокурора
областi про перегляд судових рiшень.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставиться питання
про скасування постановлених судових рiшень i передачу спра-
ви на новий розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з таких
пiдстав. Задовольняючи позов про поновлення на роботi, на-
родний суд виходив з того, що адмiнiстрацiя унiвермагу пору-
шила вимого, ст.-149 КЗпП - за один i той же проступок
застосувала два дисциплiнарнi стягнення: 9 вересня 1981 р. М-
оголошено сувору догану, а наказом вiд 29 вересня 1981 р.
вона була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП. Судова
колегiя i президiя обласного суду висновки народного супу .
. визнали правильними. ; ,.
Проте з нимв погодитися не можна. Перелiк дисциплiнар-
них стягнень за порушення, трудовоє дисциплiни визначений у
ст. 40, п. 1 ст. 41 i ст. 147 КЗпП. Вiн не передбачау такого
дисциплiнарного стягнення, як звiльнення з роботи за втратою
довiря до Працiвника, який обслуговуу грошовi або товарнi
цiнностi.
Народний суд не перевiрив також належним чином пояснень
позивачки з приводу несвоучасного звiту за одержане для ре-
алiзацiє шампанське та єє тверджень про те, що це викликано
поважними причинами- хворобою i перебуванням у вiдпустцi.
Судова колегiя та президiя обласного суду не звернули уваги
на недолiки, допущенi народним судом при розглядi справи.
Керуючись, статтями 336 i 337 ЦПК; судова колегiя Вер-


задоволь-
<уду м. Жи-
"" обласного
єє вiд 24
розгляд.
Вiдповiдно до п." Зi ст. 41 Кодексу загонiв про працю Украєни
трудовий договiр з iнiцiативи адмiнiстрацiє може бути розiр-
ванiй у разi вчинення працiвником, який виконуу виховнi
функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням
даноi роботi
" /. - .,"-.
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiд 12 грудня 1973р.
(в и т-я г)
У жовтнi 1973 р. X. звернувся з позовом до бiлопiльськоє
середньоє школи та районного вiддiлу народноє освiти прб по-
новлення на роботi та стягнення заробiтноє платх за час ви-
мупвюод> прогулу., ,
Позввч зазначав, що вiя працював викладачем iсторiє. На-
казом вiд 1 жовтня 1973 р. його звiльнено з роботи за п. З
ст. 41 КЗпП. Ввважаючи звiльнення-незаконним, просив по-
новити його на роботi. . --
Рiшенням Сумського обласного суду вiд 22 листопада
1973 р. в позовi вiдмовлено. .
У касацiйнiй скарзi X. просить рiшення суду скасувати та
задовольнити його позов, оскiльки суд без достатнiх пiдстав дiйшов
висновку про необгрунтованiсть ваго вимог, не взяв до уваги
показання свiдкiв, якi позитивно характеризують його по роботi,
а також те, що вiн провадив велику громадську роботу.
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105