залишила без задоволення,
а рiшення судовоє колеги обласного суду вiд 8 липня 1982 р.
без 9мшл, . .., .: . . ....
Визнавши, що працiвника було звiльнено за п. З ст. 40 Кодексу
законiв про працю Украєни з порушенням правил застосування
дисциплiнарних стягнень, суд при його поновлемйi иа роботi
зобовязав посадову особу> за розпорядженням якоє було про-
ведено звiльнення, вiдшкодувати шкоду, заподiяну пiдприум-
ству оплатою вимушеного прогулу незаконно звiльненого пра-
цiвника, вiдповiдно до ст, 237 цього х Кодексу г
Ухвала-судовоє колега в цивiльних справах Веряеiвмвго Суду
Украєни вiд 20 жовтня 1993 р.;
ЄуЙЙ4
1 .i;-.- i.гйiИiИi .-"
.. ..Уiвд-iЗЗЖЙЙа
приумства виробничого i матерiально-технiчного забезпечення
"Раиагрвнромтехнiєка" про поновлення аа добой та стягяендя
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав,
що вiв бiльш як девять роки> працював головним бухгалтером
пiдприумства. Наказами вiд .iЄ квiтня 1992р. i22 лютейi
199Э р. на нього накладено дисциплiнарнi стягнення, а нака-
зом вiд 16 березня 1993 р. його звiльнене засистемаєєрвя
невиконання трудових, обовязкiв, ХОЧiПХКЙЕГОМ уiрьоге чяв1
роботи на зазначеному пiдприумствi на"посадi гояiоiiааi>
гквтера вiв нiяких зауважень, не мав. 1 " i.:1,1;.1.
Посилаючись на незаконнiсть притягнення до дисцинлнау
. .- ;., ."- - -77-
ноє вiдповiдальностi i звiльнення, позивач просив поновити його
на попередньому мiсцi роботи.
Рiшенням судовоє колегiє Миколаєвського обласного суду вiд
14 вересня 1993 р. позов задоволено. К. поновлено на роботi,
з вiдповiдача на його користь стягнуто 243 тис. крб. за виму-
шений прогул i 50 тис. крб. на вiдшкодування витрат, повяза-
них з. юридичною допомогою. Одночасно на директора пiд-
приумства У. покладено обовязок вiдшкодувати пiдприумству
шкоду, заподiяну оплатою вимушеного прогулу К. у звязку з
його незаконним звiльненням.
У касацiйнiйскарзi"Райагропромтехнiка" i У. просять ска-
сувати зазначене рiшення, посилаючись на те, що звiльнення
позивача проведене вiдповiдно до закону i не будр наслiдком
ЙОГО Критичних ВИСТУПiВ. ;
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
На пiдставi п, 3 ст. 40 КЗпП трудовий договiр мехе бути
розiрваний власником пiдприумства {установи, органiзацiє) або
уповноваженим ним органому випадках систематичного неви-
конання працiвником без поважних причин обовязкiв, покла-
дених на нього -трудовим договором або правилами внутрiш-
нього трудового розпорядку, якщо ранiше до цього працiвника
застосовувались заходи дисциплiнарного стягнення або громад-
ського впливу у встановленому для цього порядку.
Виходячи з цього, при звiльненнi працiвника за п. З ст. 40.
КЗпП адмiнiстрацiя повинна навести конкретнi факти допуще-
ного вик невиконання вказаних обовязкiв, зазначити, коли
саме вони мали мiсце, якi i коля проступки вчинив працiвник
пiсля застосування до ньогостягнень. ;
У даному ж разi вiдповiдач обмежився лише загальним по-
силанням на систематичне невиконання К. трудових обовязкiв
при застосуваннi такого крайнього заходу, як звiльнення, не
врахував положень ст. 149 КЗпП, згiдно в якими при обраннi
виду дисциплiнарного стягнення власник або уповноважений
ним орган зобовязаний враховувати ступiнь тяжкостi вчиненого
проступку i заподiяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено
проступок i попередню роботу працiвника.
Перевiряючи доводи К. i аналiзуючи причини конфлiктних
стосункiв мiх ним i адмiнiстрацiую пiдприумства, суд встановив,
зло з приходом у травнi 1992р.;-аасюсаду директора пiд-
приумства У. мiж ним i К. склались донфлiктнi стосунки через
безпiдставнi вимоги першого щодо премiювання працiвникiв,
використання кредитiв тощо. У. намагався позбавитись неба-
ханого головного бухгалтера. . . ;. . . / ./ ../ ; ;"\1- ;
Оскiльки звiльнення К. за наведених обставин було неза-
конним, суд поклав на У, обовязок вiдшкодувати пiдприумству
. ; -78- , \ ., -
шкоду, заподiяну оплатою вимушеного прогулу
до п. 8 ст. 134 i ст. 137 КЗпП.
Так як рiшення у справiвiдповiдау ста>
обставинам i. закону, судова колегiй Верховного тУЄ
його без змiни.
Трудовi спори, вирiшенi у встановленому законом порядахвЙ
вiднесення розi-.ямду тай> iй1#в яй >о>вiетениiє еу
розгляду заново не iй.пргiИєйотiг 1":: <". -1 ;1-11",""11
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного iуУ
ЄфiйвЯЙ ШЗ р. :,,;-; - , 1;/ / - ""
>х1)\ -. -;./. -. ;.. ./", .
У лисяэпадГ 1990 р. Б. предявила позов до Марiупояьсьiюйй
трейгуєдалень i ресторавiв № 1 про аоиовдения йа рвН>
посилаючись на те, в>наказом аад 22 листопада1939. и
безпiдставно звiльнено з посади директора комбiйату iшсiльнов,
харчування за п. 1 ст. 41 КЗпП Украєни у звязку з груби>>
порушенням посадових обовязкiв. За правилами, що iснували
в той г час, вона скаржилася вищестоящим керiвникам, ах
до ; Мiнiстерства- торгiвлi УРСР, але налехжЯ вiдповiдi ае
одержала.
21 червня i990 р. Комiтет ституєцйного натяаду СРСiР
скасував ПередiК № 1, до якого входила заямана возявачiЕо|>у;
посада," i тому вона просила розглянути єє позов у судааЙЦг
1. передку.-- .- -- :" :"-:"\"V . "1,-." 1./;; -"i.
Справа розглядалася; неодноразово. є , ,;;
Ухвалою Жовтневого районного народного суду м. 1ю|-
пйяя вiд 26 червв> 192 р" залишеною без змiни ухвайадв :
"Доненького обласного суду вiд 17 серпня 1992р. та постановок>
йоге президiє вiд 28 ховтня 1992 р., справу закрято зааяi" i:,
iидвєдомчiетю.суду. . , . :, ,. . , .,.-..А,...
У, протестi заетушниса Генерального прокурора., Уiiздi
ставяiься пнясання про скасування всiх судових рипеиь iд|р
.дануйфамГнайовай!,/,-;, .:,," .. ,;.,".;-яєйє||
.. Протест ие пiдлягау задовоявнню- з. таких пiдстав.; .айй
Зверйиочясьдосуду,псвивачiсаиоейлал
про звiльйення єє -з робив воаа оекаржизд з>йвiЙ"
пiдяегаостi.але вiяповiдiне одерхаяа. -.. "Уi!
Постановляючи ухвалу про закритгя еправвєяй
до ст. 34Є ЦНК. Уiфйни А на вшЕввашя
обласного суду вiд 4 березня 1992 р..всебiдв<|я
., . -179-,
вини одержання вiдповiдi Мiнiстерства торгiвлi з вiдмовою у
задоволеннi вимог Б. про єє поновлення на роботi.
Судом встановлено, що в листi мiнiстерства вiд 14 червня
1990 р. № 24/16-14 справдi вказано, що обласне управлiння
громадського харчування 28 травня 1990 р. розпочало комп-
лексну документальну ревiзiю дiяльностi Марiупольського тре-
сту єдалень i ресторанiв № i, за результатами якоє Б. було
повiдомлено про обгрунтованiсть ЄЄ звiльнення з роботи.
Водночас встановлено, i це грунтууться на матерiалах спра-
ви, що значно ранiше, ще в травнi 1990 р. мiнiстерство створило
свою комiсiю з фахiвцiв, якi виєжджали до Марiуполя i провели
перевiрку обгрунтованостi звiльнення позивачки, г
Крiм того, керiвнi працiвники мiнiстерства, зокрема началь-
ник управлiння кадрiв i мiнiстр, дали Б. письмовi вiдповiдi про
вiдмову .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
а рiшення судовоє колеги обласного суду вiд 8 липня 1982 р.
без 9мшл, . .., .: . . ....
Визнавши, що працiвника було звiльнено за п. З ст. 40 Кодексу
законiв про працю Украєни з порушенням правил застосування
дисциплiнарних стягнень, суд при його поновлемйi иа роботi
зобовязав посадову особу> за розпорядженням якоє було про-
ведено звiльнення, вiдшкодувати шкоду, заподiяну пiдприум-
ству оплатою вимушеного прогулу незаконно звiльненого пра-
цiвника, вiдповiдно до ст, 237 цього х Кодексу г
Ухвала-судовоє колега в цивiльних справах Веряеiвмвго Суду
Украєни вiд 20 жовтня 1993 р.;
ЄуЙЙ4
1 .i;-.- i.гйiИiИi .-"
.. ..Уiвд-iЗЗЖЙЙа
приумства виробничого i матерiально-технiчного забезпечення
"Раиагрвнромтехнiєка" про поновлення аа добой та стягяендя
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав,
що вiв бiльш як девять роки> працював головним бухгалтером
пiдприумства. Наказами вiд .iЄ квiтня 1992р. i22 лютейi
199Э р. на нього накладено дисциплiнарнi стягнення, а нака-
зом вiд 16 березня 1993 р. його звiльнене засистемаєєрвя
невиконання трудових, обовязкiв, ХОЧiПХКЙЕГОМ уiрьоге чяв1
роботи на зазначеному пiдприумствi на"посадi гояiоiiааi>
гквтера вiв нiяких зауважень, не мав. 1 " i.:1,1;.1.
Посилаючись на незаконнiсть притягнення до дисцинлнау
. .- ;., ."- - -77-
ноє вiдповiдальностi i звiльнення, позивач просив поновити його
на попередньому мiсцi роботи.
Рiшенням судовоє колегiє Миколаєвського обласного суду вiд
14 вересня 1993 р. позов задоволено. К. поновлено на роботi,
з вiдповiдача на його користь стягнуто 243 тис. крб. за виму-
шений прогул i 50 тис. крб. на вiдшкодування витрат, повяза-
них з. юридичною допомогою. Одночасно на директора пiд-
приумства У. покладено обовязок вiдшкодувати пiдприумству
шкоду, заподiяну оплатою вимушеного прогулу К. у звязку з
його незаконним звiльненням.
У касацiйнiйскарзi"Райагропромтехнiка" i У. просять ска-
сувати зазначене рiшення, посилаючись на те, що звiльнення
позивача проведене вiдповiдно до закону i не будр наслiдком
ЙОГО Критичних ВИСТУПiВ. ;
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
На пiдставi п, 3 ст. 40 КЗпП трудовий договiр мехе бути
розiрваний власником пiдприумства {установи, органiзацiє) або
уповноваженим ним органому випадках систематичного неви-
конання працiвником без поважних причин обовязкiв, покла-
дених на нього -трудовим договором або правилами внутрiш-
нього трудового розпорядку, якщо ранiше до цього працiвника
застосовувались заходи дисциплiнарного стягнення або громад-
ського впливу у встановленому для цього порядку.
Виходячи з цього, при звiльненнi працiвника за п. З ст. 40.
КЗпП адмiнiстрацiя повинна навести конкретнi факти допуще-
ного вик невиконання вказаних обовязкiв, зазначити, коли
саме вони мали мiсце, якi i коля проступки вчинив працiвник
пiсля застосування до ньогостягнень. ;
У даному ж разi вiдповiдач обмежився лише загальним по-
силанням на систематичне невиконання К. трудових обовязкiв
при застосуваннi такого крайнього заходу, як звiльнення, не
врахував положень ст. 149 КЗпП, згiдно в якими при обраннi
виду дисциплiнарного стягнення власник або уповноважений
ним орган зобовязаний враховувати ступiнь тяжкостi вчиненого
проступку i заподiяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено
проступок i попередню роботу працiвника.
Перевiряючи доводи К. i аналiзуючи причини конфлiктних
стосункiв мiх ним i адмiнiстрацiую пiдприумства, суд встановив,
зло з приходом у травнi 1992р.;-аасюсаду директора пiд-
приумства У. мiж ним i К. склались донфлiктнi стосунки через
безпiдставнi вимоги першого щодо премiювання працiвникiв,
використання кредитiв тощо. У. намагався позбавитись неба-
ханого головного бухгалтера. . . ;. . . / ./ ../ ; ;"\1- ;
Оскiльки звiльнення К. за наведених обставин було неза-
конним, суд поклав на У, обовязок вiдшкодувати пiдприумству
. ; -78- , \ ., -
шкоду, заподiяну оплатою вимушеного прогулу
до п. 8 ст. 134 i ст. 137 КЗпП.
Так як рiшення у справiвiдповiдау ста>
обставинам i. закону, судова колегiй Верховного тУЄ
його без змiни.
Трудовi спори, вирiшенi у встановленому законом порядахвЙ
вiднесення розi-.ямду тай> iй1#в яй >о>вiетениiє еу
розгляду заново не iй.пргiИєйотiг 1":: <". -1 ;1-11",""11
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного iуУ
ЄфiйвЯЙ ШЗ р. :,,;-; - , 1;/ / - ""
>х1)\ -. -;./. -. ;.. ./", .
У лисяэпадГ 1990 р. Б. предявила позов до Марiупояьсьiюйй
трейгуєдалень i ресторавiв № 1 про аоиовдения йа рвН>
посилаючись на те, в>наказом аад 22 листопада1939. и
безпiдставно звiльнено з посади директора комбiйату iшсiльнов,
харчування за п. 1 ст. 41 КЗпП Украєни у звязку з груби>>
порушенням посадових обовязкiв. За правилами, що iснували
в той г час, вона скаржилася вищестоящим керiвникам, ах
до ; Мiнiстерства- торгiвлi УРСР, але налехжЯ вiдповiдi ае
одержала.
21 червня i990 р. Комiтет ституєцйного натяаду СРСiР
скасував ПередiК № 1, до якого входила заямана возявачiЕо|>у;
посада," i тому вона просила розглянути єє позов у судааЙЦг
1. передку.-- .- -- :" :"-:"\"V . "1,-." 1./;; -"i.
Справа розглядалася; неодноразово. є , ,;;
Ухвалою Жовтневого районного народного суду м. 1ю|-
пйяя вiд 26 червв> 192 р" залишеною без змiни ухвайадв :
"Доненького обласного суду вiд 17 серпня 1992р. та постановок>
йоге президiє вiд 28 ховтня 1992 р., справу закрято зааяi" i:,
iидвєдомчiетю.суду. . , . :, ,. . , .,.-..А,...
У, протестi заетушниса Генерального прокурора., Уiiздi
ставяiься пнясання про скасування всiх судових рипеиь iд|р
.дануйфамГнайовай!,/,-;, .:,," .. ,;.,".;-яєйє||
.. Протест ие пiдлягау задовоявнню- з. таких пiдстав.; .айй
Зверйиочясьдосуду,псвивачiсаиоейлал
про звiльйення єє -з робив воаа оекаржизд з>йвiЙ"
пiдяегаостi.але вiяповiдiне одерхаяа. -.. "Уi!
Постановляючи ухвалу про закритгя еправвєяй
до ст. 34Є ЦНК. Уiфйни А на вшЕввашя
обласного суду вiд 4 березня 1992 р..всебiдв<|я
., . -179-,
вини одержання вiдповiдi Мiнiстерства торгiвлi з вiдмовою у
задоволеннi вимог Б. про єє поновлення на роботi.
Судом встановлено, що в листi мiнiстерства вiд 14 червня
1990 р. № 24/16-14 справдi вказано, що обласне управлiння
громадського харчування 28 травня 1990 р. розпочало комп-
лексну документальну ревiзiю дiяльностi Марiупольського тре-
сту єдалень i ресторанiв № i, за результатами якоє Б. було
повiдомлено про обгрунтованiсть ЄЄ звiльнення з роботи.
Водночас встановлено, i це грунтууться на матерiалах спра-
ви, що значно ранiше, ще в травнi 1990 р. мiнiстерство створило
свою комiсiю з фахiвцiв, якi виєжджали до Марiуполя i провели
перевiрку обгрунтованостi звiльнення позивачки, г
Крiм того, керiвнi працiвники мiнiстерства, зокрема началь-
ник управлiння кадрiв i мiнiстр, дали Б. письмовi вiдповiдi про
вiдмову .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105