Рiшенням судовоє колегiє Ворошиловградського обласного
суду вiд 11 червня 1977 р. позивачку поновлено на посадi
продавщицi з стягненням на єє користь з вiдповiдача заробiтноє
плати за час вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач просив рiшення скасувати,
вважаючи його неправильним, оскiльки у суду було достатньо
даних для висновку про те, що позивачка з 26 жовтня 1976 р.
на роботу не виходила без поважних причин.
Касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. 4 ст. 40 КЗпП адмiнiстрацiя може розiрвати
трудовий договiр з працiвником у разi вчинення ним прогулу
без поважних причин.
Постановляючи рiшення про поновлення А. на роботi, суд
виходив з того, що вона не вчинила прогулу- без поважних
причин, у звязку з чим адмiнiстрацiя не мала пiдстав для єє
звiльнення за п. 4 ст. 40 КЗпП.
Встановлено, що 26 жовтня 1976 р. пiсля хвороби А. справдi


вийшла на роботу, проте єє до неє не допустили. Свiдки М. i
Б. пiдтвердили, що бачили позивачку в цей день на роботi
вранцi. Допитана як свiдок К. - начальник вiддiлу кадрiв
показала, що А. зверталася до неє з приводу того, що єй не
дозволили прийняти змiну. За таких обставин суд обгрунтовано
визнав, що вимоги А. про поновлення на роботi пiдлягають
задоволенню.
Враховуючи, що рiшення суду вiдповiдау матерiалам справи
i вимогам закону, судова колегiя Верховного Суду рiшення
судовоє колегiє обласного суду залишила без змiни, а касацiйну
скаргу без задоволення.
Суд визнав незаконним звiльнення працiвника за п. 5 ст. 40
Кодексу законiв про працю Украєни, оскiльки розiрвання з ним
трудового договору було здiйснено не пiд час вiдсутностi пра-
цiвника у звязку з його тимчасовою непрацездатнiстю понад
строк, передбачений цiую нормою, а коли пiсля закiнчення
лiкування працiвник зявився на роботу, в звязку з чим вiдпали
пiдстави для розiрвання трудового договору
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 8 липня 1992 р.
(витяг)
У сiчнi 1992 р. Г. предявив позов до виробничого
обуднання "Черкасзалiзобетон" про поновлення на роботi i
стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. Пози-
вач зазначав, що вiн працював у вiдповiдача юрисконсультом
з 1988 р. У звязку iз захворюванням тривалий час - з 15
грудня 1990 р. по 15 сiчня 1992 р. знаходився на лiкуваннi.
А пiсля закiнчення лiкування, 15 сiчня 1992 р. був звiльнений
з роботи за п, 5 ст. 40 КЗпП, хоч вийшов на роботу. Вважаючи
звiльнення незаконним, Г. просив задовольнити його позов.
Як третю особу до участi у справi судом притягнено гене-
рального директора обуднання Б.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Черкаського обласного суду вiд 5
червня 1992 р. позов задоволене. На вiдшкодування шкоди,
заподiяноє обуднанню оплатою вимушеного прогулу Г., на ко-
ристь обуднання з Б. стягнуто 3016 крб.
У касацiйних скаргах вiдповiдач i третя особа просять ска-
сувати рiшення, посилаючись на постановления його з пору-
шенням закону.
- 42 -.


Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйнi скарги не пiдлягають задоволенню з таких пiдстав.
Постановляючи рiшення про поновлення Г. на роботi, суд
виходив з того, що виробничоє необхiдностi у звiльненнi пози-
вача не було, трудовий договiр з ним було припинено, коли
вiн прийшов до вiдповiдача для продовження виконання своєх
функцiй за трудовим договором пiсля закiнчення лiкування.
. З матерiалiв справи вбачауться, що у перiод хвороби Г. його
обовязки виконував С., прийнятий на роботу на час його вiд-
сутностi. Пiсля завершення лiкування Г. 15 сiчня 1992 р. прий-
шов до обуднання i повiдомив, що приступау до роботи. Однак
вiдповiдач у той же день видав наказ про його звiльнення за
п. 5 ст. 40 КЗпП.
Доводи касацiйних скарг про те, що вирiшення питання
щодо припинення трудового договору з цих пiдстав у виключ-
ним правом адмiнiстрацiє, не грунтуються на законi. За змiстом
п. 5 ст. 40 КЗпП вирiшальне значення для припинення тру-
дового договору з розглядуваних пiдстав мау iснування потреби
у замiнi вiдсутнього працiвника. Якщо вiдсутнiсть припиня-
уться (працiвник вийшов на роботу), вiдпадають .i пiдстави для
припинення трудового договору за п. 5 ст. 40 КЗпП.
Оскiльки рiшення судовоє колегiє обласного суду грунту-
. уться на матерiалах справи i вiдповiдау закону, судова колегiя
Верховного Суду залишила його без змiни.
Вiдповiдно до п. 7 ст. 40 Кодексу законiв про працю Украєни
трудовий договiр з працiвником може бути розiрваний у разi
появи його на роботi в нетверезому станi або в станi нарко-
тичного чи токсичного спянiння, який може бути пiдтверд-
жений не тiльки медичним висновком, а й iншими доказами
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 27 жовтня 1993 р.
(витяг)
У жовтнi 1991 р. Ф. предявив позов до вiйськовоє частини
про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати за час
вимушеного прогулу, зазначивши, що вiдповiдач незаконно
звiльнив його з посади радiооператора за п. 7 ст. 40 КЗпП у
звязку з появою на роботi 20 вересня 1991 р. у нетверезому
станi, хоч вiн у такому станi не перебував. На думку Ф., його
звiльнено через упереджене ставлення до нього командування.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Кримського обласного суду вiд 24
червня 1993 р. в позовi вiдмовлено.
- 43


У касацiйнiй скарзi позивач просить рiшення скасувати, а
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що суд
дав неправильну оцiнку зiбраним доказам, в тому числi пока-
занням свiдкiв, якi пiдтверджували його доводи.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. 7 ст. 40 КЗпП адмiнiстрацiя мау право
розiрвати трудовий договiр з працiвником у разi появи його на
роботi у нетверезому станi.
Судом встановлено, що 20 вересня 1991 р. Ф. прийшов на
роботу в нетверезому станi i в звязку з цим командиром вiй-
ськовоє частини був вiдсторонений вiд неє. Факт появи Ф. на
роботi у нетверезому станi, пiдтверджууться актом вiд 20 вересня
1991 р., показаннями свiдкiв К., Пi., Н., Б. та Щ., якi пiд- -
писали цей акт i показали у судовому засiданнi, що в ньому
зафiксовано справжнiй стан Ф. (запах алкоголю, нечленороз-
дiльна мова, нетвереза хода), рапортами цих осiб, показаннями
командира вiйськовоє частини М. i безпосереднього начальника
Ф. капiтана судна Б.Д., рапортом останнього, записом у вах-
товому журналi. У ньому зазначено, що 20 вересня 1993 р. о
9-й год. 45 хв. ф. прийшов на роботу у нетверезому станi" i
був вiдсторонений вiд виконання своєх обовязкiв капiтаном
судна за вказiвкою вищестоящого командира пiсля того, коли
той, зайшовши до радiорубки, пересвiдчився в тому, що позивач
перебував у нетверезому станi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105