Однак ним не встанов-
лено, якi суди розглядають пi справи. Тому повноваження судiв
(районних (мiських) чи арбiтражних) щодо розвзання таких
спорiв слiд визначати за процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, президiя Закарпатського обласного
суду судовi рiшення скасувала, а справу направила на новий
розгляд."
Ухвалу про вiдмову у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними
скасовано, оскiльки вимоги заявника зводяться до оспорювання
свого права на будинок, тому справа повинна розглядатись за
правилами позовного провадження
Постанова президiє Луганського обласного суду
вiд 25 жовтня 1990 р.
(витяг)
А. звернувся до суду iз заявою про визнання
торгiв недiйсними. Вiн вказував, що подарував
належний йому будинок, а згодом єй же
-215-
частини iншого будинку, розташованого на тiй самiй земельнiй
дiлянцi.
Оскiльки на правi особистоє власностi у К., крiм цього бу-
динку, виявилася й частина iншого, на пiдставi рiшення ви-
конкому Жовтневоє районноє Ради народних депутатiв м. Лу-
ганська 47/100 частини будинку були проданi з прилюдних
торгiв Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування 47/100 частини будинку визнано не-
дiйсним, а згодом рiшенням виконкому Жовтневоє районноє
Ради скасовано його х рiшення про продаж з прилюдних торгiв
цiує частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню. У березнi 1962 р.
майстерня була закрита i в це. примiщення самоправне вселився
для проживання вiдповiдач П., якого квартирно-експлуатапiйна
частина просила виселити. {
Ухвалою народного суддi Ленiнського району м. Львова вiд
6 серпня 1962 р. в прийомi позовноє заяви вiдмовленоє за не-
пiдвiдомчiстю спору судовi.
Протест, в якому ставиться питання про скасування поста-
нови народного суддi, обгрунтований i пiдлягау задоволенню.
Згiдно зi ст. 4 Основ цивiльного судочинства Союзу РСР i
союзних республiк1 судам пiдвiдомчi справи по спорах, що
виникають з цивiльних, сiмейних, трудових 1 КОЛгоспнях пра-
вовiдносин, якщо хоча б однiую 3 сторiн у спорi е громадянин
або колгосп, за виняткомвнпадкiв, коли розвязання таких
спорiв вiднесено законом до вiдання адмiнiстративних або iн-
ших органiв. -,,.,. ,
Розвязання спорiв про виселення громадян з нежилих при-
мiщень не вiднесено до компетенцiє адмiнiстративних або iнших
органiв, тому спiр повинен вирiшити суд. За таких обставин
народний суддяневiрно вiдмовив у прийняттi позовноє заяви,
не вказавши, чому спiр непiдвiдомчий судовi.
З 1 сiчня 1964 р. цi питання регулюються ст. 24 ЩiК 1963 р.
- 217 -
/
Справи про виконання умов договору i надання квартири в
звязку з участю у будiвництвi хилого будинку пiдвiдомчi
судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 31 серпня 1961 р.
(в и пi я г)
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР ухвалу Києвського обласного суду вiд
8 червня 1961 р. в справi за позовом К. до мостопоєзда № 500
про виконання умов договору i вселення, встановила.
К. у позовнiй заявi посилався на те, що вiн виконав усi
умови, передбаченi угодою, укчаденою мiж ним i вiдповiдачем
про трудову участь у будiвництвi жилого будинку, але вiд-
повiдач вiдмовивсянадати йому квартиру площею 18,3 кв. м
у будинку № 14 по вул. Остапа Вишнi, як це передбачено
згаданою угодою.
Народний суд Дарницького району м. Киува рiшенням вiд
18 травня 1961 р. в позовi вiдмовив. Києвський обласний суд
ухвалою вiд 8 червня 1961 р- рiшення народного суду скасував
i справу провадженням закрив.
Заступник Голови Верховного Суду УРСР у протестi про-
сить ухвалу обласного суду скасувати i справу повернути на
новий касацiйний; розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з та-
ких пiдстав. Закриваючи справу провадженням, судова колегiя
обласного суду послалася на те, що надання громадянам жит-
ловоє площi здiйснюуться адмiнiстративним порядком, тому да-
на справа суду не пiдвiдомча. Однак з такими мотивами пого-
дитись не можна.
З матерiалiв справи вбачауться, що в даному разi мау мiсце
спiр не про надання житловоє площi взагалi, а про виконання
адмiнiстрацiую умов, передбачених договором про трудову
участь позивача у будiвництвi жилого будинку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
лено, якi суди розглядають пi справи. Тому повноваження судiв
(районних (мiських) чи арбiтражних) щодо розвзання таких
спорiв слiд визначати за процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, президiя Закарпатського обласного
суду судовi рiшення скасувала, а справу направила на новий
розгляд."
Ухвалу про вiдмову у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними
скасовано, оскiльки вимоги заявника зводяться до оспорювання
свого права на будинок, тому справа повинна розглядатись за
правилами позовного провадження
Постанова президiє Луганського обласного суду
вiд 25 жовтня 1990 р.
(витяг)
А. звернувся до суду iз заявою про визнання
торгiв недiйсними. Вiн вказував, що подарував
належний йому будинок, а згодом єй же
-215-
частини iншого будинку, розташованого на тiй самiй земельнiй
дiлянцi.
Оскiльки на правi особистоє власностi у К., крiм цього бу-
динку, виявилася й частина iншого, на пiдставi рiшення ви-
конкому Жовтневоє районноє Ради народних депутатiв м. Лу-
ганська 47/100 частини будинку були проданi з прилюдних
торгiв Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування 47/100 частини будинку визнано не-
дiйсним, а згодом рiшенням виконкому Жовтневоє районноє
Ради скасовано його х рiшення про продаж з прилюдних торгiв
цiує частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню. У березнi 1962 р.
майстерня була закрита i в це. примiщення самоправне вселився
для проживання вiдповiдач П., якого квартирно-експлуатапiйна
частина просила виселити. {
Ухвалою народного суддi Ленiнського району м. Львова вiд
6 серпня 1962 р. в прийомi позовноє заяви вiдмовленоє за не-
пiдвiдомчiстю спору судовi.
Протест, в якому ставиться питання про скасування поста-
нови народного суддi, обгрунтований i пiдлягау задоволенню.
Згiдно зi ст. 4 Основ цивiльного судочинства Союзу РСР i
союзних республiк1 судам пiдвiдомчi справи по спорах, що
виникають з цивiльних, сiмейних, трудових 1 КОЛгоспнях пра-
вовiдносин, якщо хоча б однiую 3 сторiн у спорi е громадянин
або колгосп, за виняткомвнпадкiв, коли розвязання таких
спорiв вiднесено законом до вiдання адмiнiстративних або iн-
ших органiв. -,,.,. ,
Розвязання спорiв про виселення громадян з нежилих при-
мiщень не вiднесено до компетенцiє адмiнiстративних або iнших
органiв, тому спiр повинен вирiшити суд. За таких обставин
народний суддяневiрно вiдмовив у прийняттi позовноє заяви,
не вказавши, чому спiр непiдвiдомчий судовi.
З 1 сiчня 1964 р. цi питання регулюються ст. 24 ЩiК 1963 р.
- 217 -
/
Справи про виконання умов договору i надання квартири в
звязку з участю у будiвництвi хилого будинку пiдвiдомчi
судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 31 серпня 1961 р.
(в и пi я г)
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР ухвалу Києвського обласного суду вiд
8 червня 1961 р. в справi за позовом К. до мостопоєзда № 500
про виконання умов договору i вселення, встановила.
К. у позовнiй заявi посилався на те, що вiн виконав усi
умови, передбаченi угодою, укчаденою мiж ним i вiдповiдачем
про трудову участь у будiвництвi жилого будинку, але вiд-
повiдач вiдмовивсянадати йому квартиру площею 18,3 кв. м
у будинку № 14 по вул. Остапа Вишнi, як це передбачено
згаданою угодою.
Народний суд Дарницького району м. Киува рiшенням вiд
18 травня 1961 р. в позовi вiдмовив. Києвський обласний суд
ухвалою вiд 8 червня 1961 р- рiшення народного суду скасував
i справу провадженням закрив.
Заступник Голови Верховного Суду УРСР у протестi про-
сить ухвалу обласного суду скасувати i справу повернути на
новий касацiйний; розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з та-
ких пiдстав. Закриваючи справу провадженням, судова колегiя
обласного суду послалася на те, що надання громадянам жит-
ловоє площi здiйснюуться адмiнiстративним порядком, тому да-
на справа суду не пiдвiдомча. Однак з такими мотивами пого-
дитись не можна.
З матерiалiв справи вбачауться, що в даному разi мау мiсце
спiр не про надання житловоє площi взагалi, а про виконання
адмiнiстрацiую умов, передбачених договором про трудову
участь позивача у будiвництвi жилого будинку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105