3. Криза сільськогосподарського виробництва.
4. Дестабілізація фінансів, грошово-банківської системи.
Література: 106, 107, 108 (с. 380—387), 193,105, 23, 128.
Завдання 48. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
План
1. Економічна політика Української держави: проблеми і
труднощі.
2. Здійснення ринкових реформ.
3. Формування фінансової, грошово-банківської системи.
4. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Література: 106,107,108 (с. 458—470), 193,122,135,146,161.
КОРОТКИЙ СЛОВНИК
ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ
ТА ОДИНИЦЬ МІРИ
1. Історико-економічні терміни
Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на зем-
лю, що вільно відчужувалася.
Баналітет — монопольне право феодала вимагати від за-
лежних селян, щоб вони мололи зерно лише на його млині,
випікали хліб у його пекарні, давили виноград на його ви-
ноградному пресі тощо за плату, визначену ним самим.
Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося великим
феодалом (королем) в пожиттєве користування васалам за
умови несення військової або адміністративної служби.
Васалітет — в середньовічній Європі система особистої
залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших
феодалів (сеньйорів).
Вотчина — комплекс феодальної земельної власності (землі,
будівлі, реманент) та пов'язаних з нею прав на феодальне за-
лежних селян.
Ганза (союз, товариство) — торговий союз міст Балтійсько-
го та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII —
XVI ст.
Домен — земля, на якій велося господарство землевлас-
ників.
Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна
земля в Австрійській імперії, в т.ч. й у Західній Україні, яка
входила до її складу.
Емфітевтичне право — довго- або вічнострокова оренда.
Євродолари — долари, що продаються за межами СІЛА.
іісілел\.лі
дала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.
Залозний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну-
вав Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.
Золоте забезпечення — запас золота у центральних бан-
ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й
для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що
належать до оплати.
Іпотека — застава нерухомого майна (землі, будівель тощо)
для одержання довгострокової грошової позики.
Капітулярій — закони і розпорядження франкських ко-
ролів з династії Каролінгів.
Колон — у Римській імперії орендар невеликої земельної
ділянки у великого землевласника.
Комендація — акт, що встановлював залежність селянина
від феодала.
Кріпосне право — система правових норм у середньовіччі,
що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну
власність останнього на селянина-кріпака.
Лен — бенефіцій, що передався у спадок.
Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках се-
редньовічної Польщі з метою визначення їхньої прибутковості.
Магдебурзьке право — система міського самоуправління
у середньовіччі.
Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка
історично передувала машинній промисловості; характери-
зується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких
текстильних підприємств в Україні та інших країнах.
Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована прав-
ляча верхівка, сенатори.
Нобілітація — отримання дворянства в добу середньовіччя.
Патронат — 1) за часів Римської республіки — добро-
вільна віддача громадян у покровительство великим земле-
власникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього се-
редньовіччя — система залежності невеликих власників.
Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отримува-
лася на строк, визначений її власником.
Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим,
що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і
до розмірів їхніх капі-
талів.
Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, названий
ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха
Вільгельма, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.
Регалії — у середньовічній Європі монопольне право ко-
ролів та великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів
тощо.
Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрій-
ській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її
складу.
Рядовині — залежне населення в Київській Русі, яке слу-
гувало феодалу на підставі договору (ряду).
Сеньйор — в середньовічній Європі великий землевласник,
феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому
належала; вищий феодал щодо нижчого (васала).
Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції
та інших країнах Західної Європи в XI — XIII ст., яка харак-
теризувалася найбільшим обмеженням особистих і грома-
дянських прав.
Сервітут — обмежене правокористування чужою власні-
стю, головним чином землею (наприклад, право проїзду через
приватні володіння).
Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну-
вав Київську Русь з узбережжям Чорного моря.
Тартак — лісопилка в XVI — XIX ст.
Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у се-
редніх віках.
Холопи — раби в Київській Русі у IX — XI ст.
Цензива — оброчна система користування землею.
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі
за користування земельним наділом.
2. Одиниці міри
Алтпин = 6 денгам.'
Аршин = 71 см.
Відро австрійське = 10 л.
Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX — XIII ст.).
Дорівнювала 1/4—1/6 куни, 1/2—1/3 резани. Еквівалентом
векші було 0,33 г срібла.
Гарнець — 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.
Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської
Русі. У XI — XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла.
У XV — XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна грив-
ня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—
1920 рр. гривня була грошовою одиницею УНР. У наші часи
знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.
Грош — срібна польська монета масою 3,1 г.
Денга — срібна російська монета XIV — XVIII ст.
Денарій — срібна монета в європейських країнах в Серед-
ньовіччі.
Десятина (казенка) — 1,09 га.
Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з
XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Дукат — 60 коп. золотом.
Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.
Камінь — 32,90 фунта.
Карбованець російський — 100 коп.
Кварта — 0,5 л.
Копа — 60 шт.
Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва
походить від шкурки куниці, яка виконувала роль грошової
одиниці. В XI ст. куна складала 1/25 гривні і дорівнювала
2 резанам або 4—6 векшам. У XII — XIII ст. куна була зрів-
няна з резаною і стала рівною 1/50 гривні.
Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.
Морг — 0,56 га.
Ногата — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст.
1 Н. = 1/2 гривні = 1/25 куни.
Пуд — 16,38 кг або 40 фунтів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88