Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті
XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра-
цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя-
них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових
машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху-
нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому
теж одна із його особливостей. Однак в американській про-
мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі-
нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин
тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо-
ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали,
які мали велике господарське значення. Прискорено розвива-
лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст.
за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Про-
те найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць
та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850)
довжина залізниць зросла у 300 разів.
Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному
росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис-
ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі.
Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.
Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем-
пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра-
цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере-
дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво-
ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши-
нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя
оригінальні досягнення американської інженерно-технічної
думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей-
на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф
Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко-
сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та
багато інших.
Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер-
шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр-
ною країною, промисловий переворот завершився лише на
Півночі.
Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких
панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас-
ництво було основною перепоною на піляху розширення внут-
рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе-
мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.
Суперечності між північними і південними штатами ви-
кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка
водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася
перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування
рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності
США, остаточне завершення промислового перевороту.
Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про
гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро-
стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра-
во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра-
ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю
після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.
.'
Сільське господарство СІЛА мало товарний характер і роз-
вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере-
ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. СИТА
стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо-
вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився
майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь-
кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю
впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу-
мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну
від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені
платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніза-
ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США
в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме-
риканський експорт значно скоротився.
Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового
перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі
умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його
наслідки?
2. Якими були особливості промислового перевороту у Ве-
ликобританії, Франції, Німеччині та США?
3. Складіть порівняльну таблицю ходу промислового пере-
вороту в провідних країнах світу.
4. Як вплинула континентальна блокада Англії, яку про-
водив Наполеон Бонапарт, на економічний розвиток Франції?
5. Назвіть економічні причини і наслідки Громадянської
війни у США.
6. Що собою являв Акт про гомстеди? Яке значення він
мав для аграрного розвитку США?
7. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантиліз-
му, фрітредерства.
ЛЕКЦІЯ VI
ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ
КРАЇН СВІТУ в останній третині
XIX — на початку XX ст.
Після завершення промислового перевороту розвинуті краї-
ни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характери-
зується структурними змінами в господарстві окремих країн.
На основі науково-технічних і технологічних винаходів вини-
кають нові галузі виробництва, модернізуються старі. Збіль-
шується доля промислових підприємств у виробництві вало-
вого національного продукту (ВНП) і національного доходу
(НД). Під час індустріалізації відбувається концентрація вироб-
ництва та капітальні зміни в організації й управлінні вироб-
ництвом — виникають монополії, акціонерні товариства. У кін-
ці XIX — на початку XX ст. завершується формування світо-
вого ринку, разом з тим поглиблюється нерівномірність у роз-
витку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.
1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
цтва в останній третині XIX ст.
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на ос-
нові науково-технічної революції. Відкриття в галузі мате-
матики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогре-
сові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які
масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим
винаходом останньої третини XIX ст. було створення техніч-
ної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної
енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини
(В. Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного
струму (Т. Едісон — США, 1883 р.), трансформатора для пе-
редачі електричного струму на відстань (1891), електродвигу-
на. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і по-
буту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були ви-
найдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварю-
вання металів (1887), електрична залізниця — трамвай (1879),
електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88
XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра-
цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя-
них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових
машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху-
нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому
теж одна із його особливостей. Однак в американській про-
мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі-
нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин
тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо-
ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали,
які мали велике господарське значення. Прискорено розвива-
лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст.
за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Про-
те найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць
та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850)
довжина залізниць зросла у 300 разів.
Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному
росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис-
ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі.
Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.
Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем-
пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра-
цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере-
дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво-
ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши-
нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя
оригінальні досягнення американської інженерно-технічної
думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей-
на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф
Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко-
сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та
багато інших.
Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер-
шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр-
ною країною, промисловий переворот завершився лише на
Півночі.
Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких
панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас-
ництво було основною перепоною на піляху розширення внут-
рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе-
мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.
Суперечності між північними і південними штатами ви-
кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка
водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася
перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування
рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності
США, остаточне завершення промислового перевороту.
Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про
гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро-
стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра-
во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра-
ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю
після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.
.'
Сільське господарство СІЛА мало товарний характер і роз-
вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере-
ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. СИТА
стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо-
вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився
майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь-
кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю
впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу-
мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну
від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені
платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніза-
ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США
в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме-
риканський експорт значно скоротився.
Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового
перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі
умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його
наслідки?
2. Якими були особливості промислового перевороту у Ве-
ликобританії, Франції, Німеччині та США?
3. Складіть порівняльну таблицю ходу промислового пере-
вороту в провідних країнах світу.
4. Як вплинула континентальна блокада Англії, яку про-
водив Наполеон Бонапарт, на економічний розвиток Франції?
5. Назвіть економічні причини і наслідки Громадянської
війни у США.
6. Що собою являв Акт про гомстеди? Яке значення він
мав для аграрного розвитку США?
7. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантиліз-
му, фрітредерства.
ЛЕКЦІЯ VI
ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ
КРАЇН СВІТУ в останній третині
XIX — на початку XX ст.
Після завершення промислового перевороту розвинуті краї-
ни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характери-
зується структурними змінами в господарстві окремих країн.
На основі науково-технічних і технологічних винаходів вини-
кають нові галузі виробництва, модернізуються старі. Збіль-
шується доля промислових підприємств у виробництві вало-
вого національного продукту (ВНП) і національного доходу
(НД). Під час індустріалізації відбувається концентрація вироб-
ництва та капітальні зміни в організації й управлінні вироб-
ництвом — виникають монополії, акціонерні товариства. У кін-
ці XIX — на початку XX ст. завершується формування світо-
вого ринку, разом з тим поглиблюється нерівномірність у роз-
витку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.
1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
цтва в останній третині XIX ст.
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на ос-
нові науково-технічної революції. Відкриття в галузі мате-
матики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогре-
сові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які
масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим
винаходом останньої третини XIX ст. було створення техніч-
ної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної
енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини
(В. Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного
струму (Т. Едісон — США, 1883 р.), трансформатора для пе-
редачі електричного струму на відстань (1891), електродвигу-
на. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і по-
буту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були ви-
найдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварю-
вання металів (1887), електрична залізниця — трамвай (1879),
електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88