Отже, в результаті промислового перевороту французька
економіка остаточно перейшла на шлях індустріального роз-
витку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції
значну роль відігравало лихварство.
3. Особливості промислового перевороту
у Німеччині
Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку піз-
ніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут роз-
почався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Най-
важливішою причиною такого відставання була наявність фео-
дальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збере-
ження цехів у промисловості та політична роздробленість країни.
ц.сі дІдіУііпу ьід .м.пгл.11 та ч^ранци, становлення суспільства
нового типу в Німеччині відбувалося не революційним, а ево-
люційним шляхом. Середньовічні порядки: панування фео-
дального землеволодіння та повинності селян ліквідовували-
ся поступово, шляхом реформ. Навіть після революції 1848 р.
у Німеччині зберігалася феодальна монархія і політична та
економічна влада великих землевласників-юнкерів. Щоправ-
да, монархія стала обмеженою, і деякі політичні права отри-
мала національна буржуазія.
Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольо-
ваністю країни від світових торговельних шляхів, відсутністю
власного флоту. Політично роздрібнені німецькі держави бу-
дували свою власну економічну політику. Кожна з них мала
власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми госпо-
дарського законодавства, які гальмували створення єдиного
національного ринку. Основні промислові райони країни —
Пруссько-Сілезький, Саксонський і Рейнсько-Вестфальський
— були економічно слабо зв'язані між собою.
У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче
виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфакту-
ри появилися у кінці XVIII ст. і були розташовані, як прави-
ло, у сільській місцевості. Панування міських цехів було пі-
дірване німецьким законодавством лише у 60-х роках XIX ст.
Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова
продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому
ринку. Більше того, внутрішній ринок країни заполонили деше-
ві вироби французької та англійської фабрично-заводської про-
мисловості. Німеччина в першій половині XIX ст. була аграр-
ним придатком промислове розвинутих Англії та Франції.
Перші парові машини в німецькій промисловості знайшли
застосування у 30-х роках XIX ст. Проте їх було небагато — у
1837 р. у промислове розвинутій Сілезії працювало всього 8
парових двигунів (у той же час на бавовняних фабриках Лан-
кашира (Англія) діяло 714 парових двигунів.
Промисловий переворот прискорюється у 50—60-х роках,
коли німецька промисловість переходить від мануфактурної
стадії до фабрично-заводської. Впродовж 60-х років різко збіль-
шується загальна потужність парових двигунів. Особливо висо-
кими темпами розвивається важка промиловість.
Особливістю запізнілого промислового перевороту в Шмеч-
чині було те, що він базувався на основі вітчизняного маши-
нобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У
Німеччині відразу будувалися величезні на той час машино-
будівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням.
Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового
виробництва. Структура німецької фабричної промисловості
теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У
Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок
чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.
Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною
була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин,
яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль-
ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його
розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри-
мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості
селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна
рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни
із Францією стали важливим стимулом промислового зрос-
тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними
темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли-
ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-
па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич-
ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру,
ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо-
лідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе-
ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.),
який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця
господарська організація значною мірою спричинила пізніше
політичне об'єднання держави.
4. Промисловий переворот у США
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави
створила сприятливі умови для економічного зростання. Про-
мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан-
ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут-
ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у
країнах західної Ьвропи, цехових порядків зокрема. Здійснен-
ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-
географічне розташування країни. Створення незалежної дер-
жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби
Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період
наполеонівських воєн став "золотим віком" американської
торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін.
приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські
міста — важливі торговельні центри. П'ятий за чергою пре-
зидент СІЛА, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 груд-
ня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро-
пейські країни втручалися у внутрішні справи американців.
"Америка для американців!" — гасло, висунуте Дж. Монро,
яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина
Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен-
ню, примусила світ рахуватися з її інтересами.
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє
демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких
темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите-
лів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок пе-
реселенців із Європи — людей підприємливих, енергійних, які
в першу чергу спричинили економічний поступ США.
Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х
років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону
вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уря-
ду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88