пройшов перші випробування
і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована
перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і
Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівницт-
во залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії,
створивши стабільні комунікації між різними районами та га-
лузями промисловості.
Промисловий переворот змінив економічну географію Ан-
глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися
на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно
зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст.
Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь-
ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко-
ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.
Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна
політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріаліза-
Ц1Я ЩЄ НЄ Оула Завершена, В ЛЛГЛІІ панували високі митш ои^^І
на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль-
ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур-
жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване
фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть
полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів,
що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри-
яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на
ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан-
глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву
імпортну сировину та продовольство.
Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх
до формування соціальної структури індустріального суспіль-
ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого
населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну
міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про-
живало майже 75% населення.
2. Особливості промислового перевороту
у Франції
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і
специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж-
ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика
демократична революція 1789—1794 рр. негативно вплину-
ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про-
голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний
хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено-
му М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані
"національною катастрофою".
Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не
мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу-
лося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Напо-
леона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У
цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо-
ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли
верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов-
ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що
здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці
вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка
у Франції відставала від англійської.
Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон
у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан-
глійських промислових товарів, створила великі економічні
труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви-
ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі-
мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які
працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова),
переживали занепад. У цілому прагнення Наполеона створи-
ти умови для панування французької промисловості на кон-
тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит-
ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма-
шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації
виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж-
дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів.
Континентальною блокадою були невдоволені союзники На-
полеона.
На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.)
хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають
темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме-
талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло-
вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду-
вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се-
редині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Ве-
ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро-
можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве-
ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан
деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою
французького суспільства, характером підприємця: дрібного
ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промисло-
ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер-
жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.
Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува-
лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа-
ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага-
чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе-
куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.
У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населен-
тивна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, склад-
ною та суперечливою структурою аграрного сектора економі-
ки країни. У сільському господарстві Франції домінували
дрібні селянські господарства, які з ростом сільського насе-
лення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних се-
лянських господарств стримувало капіталістичний розвиток
французького села. Навіть незважаючи на державну митну
політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим
самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку
сільського господарства порівняно з іншими європейськими
країнами залишався низьким.
Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся
після революції 1848—1849 рр. і тривав до кінця 60-х років.
У цей період фабрично-заводське виробництво охопило біль-
шість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової
продукції за 1851—1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість па-
рових двигунів у промисловості й транспорті збільшилася з
7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.
За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі,
ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна
справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небува-
лої сили і значення. Такі успіхи у розвитку економіки краї-
ни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній політиці На-
полеона III та його уряду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88
і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована
перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і
Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівницт-
во залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії,
створивши стабільні комунікації між різними районами та га-
лузями промисловості.
Промисловий переворот змінив економічну географію Ан-
глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися
на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно
зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст.
Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь-
ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко-
ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.
Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна
політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріаліза-
Ц1Я ЩЄ НЄ Оула Завершена, В ЛЛГЛІІ панували високі митш ои^^І
на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль-
ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур-
жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване
фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть
полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів,
що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри-
яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на
ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан-
глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву
імпортну сировину та продовольство.
Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх
до формування соціальної структури індустріального суспіль-
ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого
населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну
міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про-
живало майже 75% населення.
2. Особливості промислового перевороту
у Франції
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і
специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж-
ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика
демократична революція 1789—1794 рр. негативно вплину-
ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про-
голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний
хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено-
му М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані
"національною катастрофою".
Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не
мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу-
лося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Напо-
леона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У
цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо-
ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли
верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов-
ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що
здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці
вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка
у Франції відставала від англійської.
Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон
у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан-
глійських промислових товарів, створила великі економічні
труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви-
ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі-
мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які
працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова),
переживали занепад. У цілому прагнення Наполеона створи-
ти умови для панування французької промисловості на кон-
тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит-
ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма-
шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації
виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж-
дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів.
Континентальною блокадою були невдоволені союзники На-
полеона.
На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.)
хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають
темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме-
талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло-
вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду-
вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се-
редині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Ве-
ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро-
можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве-
ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан
деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою
французького суспільства, характером підприємця: дрібного
ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промисло-
ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер-
жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.
Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува-
лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа-
ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага-
чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе-
куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.
У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населен-
тивна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, склад-
ною та суперечливою структурою аграрного сектора економі-
ки країни. У сільському господарстві Франції домінували
дрібні селянські господарства, які з ростом сільського насе-
лення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних се-
лянських господарств стримувало капіталістичний розвиток
французького села. Навіть незважаючи на державну митну
політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим
самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку
сільського господарства порівняно з іншими європейськими
країнами залишався низьким.
Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся
після революції 1848—1849 рр. і тривав до кінця 60-х років.
У цей період фабрично-заводське виробництво охопило біль-
шість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової
продукції за 1851—1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість па-
рових двигунів у промисловості й транспорті збільшилася з
7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.
За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі,
ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна
справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небува-
лої сили і значення. Такі успіхи у розвитку економіки краї-
ни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній політиці На-
полеона III та його уряду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88