Отже, у відбудові народного господарства України були певні
успіхи, однак довоєнного рівня в провідних галузях промис-
ловості не було досягнуто, темпи розвитку сільськогосподарсько-
го виробництва відставали від темпів розвитку промисловості,
не задовольняли потреб населення у предметах споживання.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Проаналізуйте економічну політику радянського уряду
на першому етапі другої світової війни.
2. Якими були соціально-економічні наслідки приєднання
західноукраїнських земель до УРСР?
3. Охарактеризуйте окупаційну політику фашистського
режиму на українських землях.
4. Визначте економічні втрати України у роки другої сві-
тової війни. Порівняйте вихідний рівень її господарства з
іншими країнами на початок відбудови.
5. Підведіть господарські підсумки відбудовного періоду.
Як проходила індустріалізація та колективізація у західних
областях України.
6. Якими були причини та наслідки голоду 1946—1947 рр.?
7. Якою була грошова реформа 1947 р.? Як вона вплинула
на добробут населення?
ЛЕКЦІЯ XVII
ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК
УКРАЇНИ в 1950— 1980-ті роки
1. Україна в умовах кризи радянської тоталітар-
ної системи і спроб її модернізації
І
У 50-х — першій половині 60-х років основні напрямки
економічної політики в Україні залишалися практично не-
змінними. Однак після смерті Сталіна було зроблено спроби
переглянути деякі аспекти економічної політики, не зачіпаю-
чи при цьому основ тоталітарного суспільства.
Насамперед було розпочато реорганізацію управління про-
мисловістю. На думку М. Хрущова, першого секретаря ЦК
КПРС і головного реформатора, надцентралізовані галузеві
міністерства (у 1950 р. існувало ЗО всесоюзних і 21 союзно-
республіканське міністерство) були неспроможними забезпе-
чити швидке зростання промислового виробництва. Зокре-
ма, надмірна централізація управління породжувала ситуацію,
коли виробництво меблів у 1950-х роках в Україні контролю-
вало 35, а взуття — 11 міністерств. Це вело до справжнього
хаосу: так, підприємства Івано-Франківської області, однієї з
найбільших постачальників лісових матеріалів у республіці,
одержували ліс не з околиці, а аж з північно-східних регіонів
СРСР (Карельської АРСР та Архангельської області). Закар-
патська тютюнова фабрика одержувала пакувальну фанеру з
м. Пінська Білорусії, а Ужгородський фанерно-меблевий ком-
бінат, розташований поруч, не знав куди збувати фанеру.
Щоб зменшити розтратність централізованого виробницт-
ва, уже з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних
міністерств і передача частини економічної влади республі-
канському керівництву. Якщо у 1950 р. в Україні 65% всьо-
го виробництва було підпорядковано центру, то у 1956 р. ця
частка зменшилась аж до 24%. Решту 76% контролювали рес-
публіканські міністерства. У 1957 р. Хрущов замість старої
міністерсько-вертикальної системи ввів нову територіально-
горизонтальну систему управління, засновану нарадах народ-
ного господарства (раднаргоспи). Новоутворені органи здій-
в ОКрвМИХ ЄКОНОМ1ЧНО-аД-
міністративних районах і перебрали владу над підприємства-
ми, що раніше належали союзним і змішаним міністерствам.
При цьому Держплан зберігався. Він продовжував здійсню-
вати загальне керівництво, планування та координацію у все-
союзному масштабі. Реформі не підлягали військова промисло-
вість і енергетика. Уряд вважав, що реформа допоможе раціо-
нальніше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'єд-
наність і відомчі бар'єри. Кінцевим результатом мало стати
ефективніше управління економікою і швидке господарське
зростання.
І дійсно, організація раднаргоспів мала певний ефект. Вна-
слідок ліквідації окремих міністерств значно скоротився адмі-
ністративно-управлінський апарат. Було закрито сотні дрібних
підприємств, які дублювали одне одного. Вивільнені виробничі
площі задіяні для виготовлення нових видів продукції. При-
скорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств.
Зменшилася кількість зустрічних перевезень вантажів.
На території України було створено 11 раднаргоспів. Май-
же вся промисловість (90% підприємств) була підпорядкова-
на Раді Міністрів УРСР, внаслідок чого зросла самостійність
українських органів управління у прийнятті багатьох рішень.
Тисячі заводів, позбувшись опіки центру, запрацювали на по-
вну потужність. Почалося виробництво багатьох типів нових
машин, агрегатів, приладів. Внутрішній ринок заповнювався
телевізорами, радіоприймачами, пральними машинами, пило-
всмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велоси-
педами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Тем-
пи приросту промислової продукції у 50 — першій половині
60-х років майже вдвічі перевищували ці самі показники за
1965—1985 рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
найдинамічнішими для розвитку української промисловості.
Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбу-
лося. Реформи М. Хрущова носили половинчастий характер.
Ні він, ні тим більше його найближче оточення не ставили
питання про повний злам командно-адміністративної систе-
ми, скасування централізації. Партійно-державне керівницт-
во вважало, що стабільні темпи економічного росту цілком
можна забезпечити за допомогою існуючого господарського
механізму, не усвідомлюючи, що його резерви вичерпалися.
ІІІДПрИЄМСТВа ЗаМІСТЬ ОПІКИ Міністерств і відит^ І г> \л.л.шіхч*,*~„
під пресом раднаргоспів. По-старому Москва ставила вироб-
ничі завдання, встановлювала ціни на основні види товарів,
забирала значні суми прибутків. І найголовніше — Держбанк
СРСР, який регулював господарську діяльність підприємств, не
став ближче до України.
Чи не найбільшою помилкою М. Хрущова було фатальне
нерозуміння ним того, що насправді сталося на Заході у після-
воєнні десятиліття. Поставивши у 1957 р. перед країною зав-
дання за 20 років догнати і перегнати США за всіма показ-
никами суспільного виробництва, він старанно вираховував,
скільки тон заліза має виробити Радянський Союз на душу
населення, щоб реалізувати задумане. Іронія полягала в тому,
що США, як й інші промислово розвинуті країни, у той самий
час розвивали нові технології, які не потребували такої кіль-
кості металу. На Заході повним ходом йшла науково-техніч-
на революція, що базувалася на використанні нових матері-
алів — напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і
перегнати західний світ, але не розумів, що біжить у цілком
протилежний бік.
Поряд з експериментами у промисловості М. Хрущов за-
йнявся реформуванням сільського господарства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88