ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Тому ціни та такі товари (цитрусові, попон тощо) визначаються високим попитом і обмеженою пропозицією.
Рентні відносини складаються у сфері не тільки землеробства, а й добувної промисловості і будівництва. Зараз серед учених-аграрників і практиків стверджується думка, шо земельна рента повинна вилучатися безпосередньо шляхом рентних платежів з кожного гектара землі залежно від його економічної оцінки.
Земельна рента як доход визначально впливає на ціну землі. При продажу земельної ділянки її власник разом з нею продає і ренту, яку забезпечує власнику ця земля. Іншими словами, ціна землі — це капіталізовака земельна рента. Вона прямо пропорціональна розміру ренти і обернено лропорціональна банківському проценту.
Ціна землі визначається за формулою:
рента
—————————————— х юо. г банківський процент
Ціна землі має тенденцію до зростання. Особливо примітної підвищуються ціни на земельні ділянки в містах. Цьому сприяють;? зростання ренти та попиту на ділянки під будівництво. ;|
Глава 14. РИНОК КАПІТАЛУ. ПРОЦЕНТ
§ І. Капітал як чинник виробництва. Чиста продуктивність капіталу
ціна землі =
',:іі'р;. ;н: гп;г.^;н.ічоі о призначенії.'! маїляїш. обладнання. Імструмі'нти. сировина, матеріали, енергія, тобто риробничі фонди. Останні г капітальним благом, використання якого може збільшити :Іоходи Однак капітальне благо не виникає на порожньому місці. Його у Іворення потребує певних витрат та часу.
Звернемось до такого прикладу Припустимо, що перед нами два острови, які мають первинні чинники виробництва — працю та землю. На острові А відсутні будь-які пристосування, шо полегшують працю землероба та приносять Додатковий прибуток. На острові Б частка землі та праці використовується для виготовлення таких капітальних благ., як плуги, лопати, інші засоби виробництва, шо підвищують продуктивність праці. З часом острів 8 зможе мати певний запас різних капітальних благ.
Цей запас дозволить населенню острова В виробляти знач но більше продукції, ніж на острові А, наприклад на 150 одиниць. Однак підчищення продуктивності праці на цьому острові стало можливим завдяки тому, що його мешканці змушені були скорочувати поточне споживання, припустимо, на і 00 одиниць.
Таким чином, мешканці острова В, бажаючи збільшити споживання в майбутньому, пішли на певні жертви в поточному періоді. Чиста продуктивність капіталу в нашому прикладі складає:
150-100 = 50.
Чисту продуктивність капіталу можна представити і в
процентах:
50
= 50%
Одним з найважливіших факторів виробництва є капітал. В економічній теорії та практиці немає однозначного визначення сутності цієї досить поширеної категорії. Аналіз існуючих точок зору дозволяє виділити три основні підходи до трактування сутності капіталу:
— капітал розглядається як джерело процента; це означає, що будь-яке благо, що протягом тривалого часу приносить дохід, можна розглядати як капітал:
— капітал ототожнюється з грошима як загальною формою багатства;
— більшість економічних досліджень визначає названу категорію як сукупність засобів, застосування яких збільлує ефективність людської праці. До таких засобів належать: будівлі та
130
Т7Ч0
Х
Ця відносна величина і с доходом з капіталу, або природна
норма процента.
Для кожного проекту капіталовкладень можна точно визначити чисту продуктивність. Для цього слід підрахувати первісну вартість придбаних засобів виробництва для чергового виробничого циклу, після цього визначити загальну суму надходжень від продукції, що вироблена за цей час. Вона мусить бути більшою, нгж первісні витрати, інакше капітал не буде мати
чистої продуктивності .
Такі підрахунки роблять для зіставлення різних проектів капіталовкладень (наприклад, проект вирощування картоплі і проект вирощування яблук, проект будівництва житлового будинку або кафе). Для порівняння різних варіантів капіталовкладень
..'. .'ЛЛЄ і -І'. • .. '>.<..•* ЛіЛч.ІЛ.И- р.ЧПО' м\ ;•••>!.; мрм^^Л. '.'МІМ ЧІ'ЬОМ.
••І. с-ч\ І!р.:,д> л'П'.ьмс. :ь к І;л •:.!.;; І :ПІ,М;ІАЧ кг- к !'П-;л;чіі-.!;;д-:чіь; -це .лражсниП в прчІкІ'Т,^: РІ-ІМИМ лочіл. .>':,,:и -.иі/кіга о-'р,І\'Иі й. ял,ло лк :лсі(: >< м^і': проск: гр;І-!;; і';:;..:• чь п^О'ІаІІ, Іі'І! иагілМ с Ікжа Епіком, ^іким гусії.льспві4 кор,:і:гу Ім-я пр,і вноор: ларіа;г;-_\ кап; Іаловкла-
Якщо ;)іч^:Іь гіро^сніч Е _. мов можуть здІГіСЬ'Іова'Іисч тільк мають найвищу продуктивність нагромаджень почина. ліятії
ШІЛЧ; ; ься ннсоки\'. то (а таких ті влріан-, й кагіталовкла^^кь. які Однак поступово зі зростанням й закон спалкої лоходності.
процентні ставки знижуються за таких у-.ч^ов можуть здійснюватись і проекти капітаювхладень > білоні низькою чистою продуктивністю.
Згідно л теорією капіталу дохід ча капітал не слід ототожнювати з орендною платою за користування капітальними , благами. Дохід на капітал — це річна процентна ставка, яка підраховується на певний період часу тільки в процента:;. Якщо процентна ставка складає 10% річних, це означає, шо вона є доходом (або ціною) від загальної вартості капітальних благ, вираженої у грошових одиницях.
§ 2. Попит та пропозицій капіталу. Дисконтування
Оскільки капітал як чинник виробництва має природну властивість приносити дохід, він користується попитом у ринковому господарстві. Суб'єктом попиту на капітал виступає бізнес. Підприємці потребують інвестицій, представлених машинами, обладнанням, виробничими приміщеннями Хоча реально інвестиційний попит може існувати у формі певної суми грошей, слід пам'ятати, що витрати цих грошових коштів мають чітко визначену мету — купівлю виробничих фондів, а не товарів народного споживання. Попит на капітал можна зобразити графічно (див. рис. 19).
МР Мі',
О
Обсяг
^інвестиційних коштів
Рис. 19
Наведений графік Ілюструє залежність продуктивності капіталу від зростання інвестицій. Цч залежність обернено пропорціональна. Зі збільшенням капіталу як чинника виробництва зменшується граничний продукт капіталу. Таке явище обумовлено впливом закону спадної доходності, який встановлює, що при використанні у виробництві змінного фактора в сполученні з одним або декількома постійними приріст продуктивності цього фактора буде поступово все більше знижуватись.
Економічна теорія і практика свідчать, що при незмінному стані техніки гранична продуктивність змінного чинника в сполученні з постійними чинниками завжди (і досить швидко) знижується. Тільки технічний прогрес може змінити дію цього закону, коли підвищення попиту на капітал призводить до збільшення доходності останнього.
Суб'єктами пропозиції капіталу є домашні господарства. Вони мають можливість пропонувати тимчасово вільні кошти як позику для придбання капітальних благ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47