, (.^ннміня1 чом> споживач намагається придбати даний
І: <. пшпІГІ. ЧОМУ Він бажає за престижне мати саме цей товар:
: :.А.-к;шач змінив свою думку стосовно того чи іншого \;г',іо'~о блага?
і.Ччасна теорія при визначенні міскя споживача в системі ;Іі'А відносин за головне вважає розуміння його інтересів та я підприємця задовольнити його потреби. Поряд з вирішенім .;, ефективного управління використанням обмежених :ік (природних, трудових, капіталу та ін.) потреби споживача
пріоритетними в підприємницькій діяльності, ключовими страми в забезпеченні успіху будь-якого виду бізнесу.
§ 2. Теорія поведінки споживача.
Раціональний споживчий вибір. Корисність: поняття,
тенденції розвитку і закономірності
Поведінка споживачів, їх вибір у світі економічних благ ають Індивідуальний характер. Кожен споживач керується сзоїм Іако.м. схильностями, потребами при виборі товарів, постійно Іагнс до раціональності у своїй поведінці, що забезпечує йому Іксимум задоволення потреб.
Дії та вчинки, мотивація прийняття рішень споживачами лежать в першу чергу від цік на конкретний товар, на ьтернативні і супровідні товари, від рівня доходу, купівельної роможності, характеру особистих потреб згідно з соціальними, ціональними та іншими умовами і суспільними цінностями тощо. ттєве значення при формуванні поведінки споживача мають і ихологічні мотиви. До їх числа належать так звані купівельні ктн. наприклад "ефект наслідування", коли ті чи інші економічні іа мають попит лише тому, що їх придбали інші покупці. :стемі ринкових відносин відомий також і "купівельний ефект сба". коли купівля товару здійснюється "навпаки, всупереч тому, о бажають інші". Суб'єктивну особливість бажань споживача Рактеризує психологічний "ефект демонстрації винятковості". 5то коли споживачем демонстративно купуються дорогі пжні товари, які служать не стільки для задоволення потреб, льки для того, щоб "справити враження винятковості', виказати платоспроможність Дії та вчинки, що здійснюють люди в \:і ринкових відносин щодо придбання або, навпаки, неприд-
85
чеооачко. Проте ч еком;м^нії", •;.;ч:рії ро;г::ял;>:оі і,^ не конкр ;:ії. а те^огичн; мо::".:! які ю^оляють зрсчу-Іі"! її принц понеділки сможпі.-зчл. лпіі нілпон::;1, на запитання пр смономічном- ол:\г\ : коли питається споживачем Ііїое обмеження визначають -оп;;т спо-^ачя, як чдійснюпься умов великої (або малої) кількості економічних благ. Для вирішу цих та інших подібних питань в економічній теорії застосовую моделі, графіки. Широкого вжитку одержала таблиця К. Менг яка дозволяє проілюструвати раціональну поведінку спожиі щодо задоволення потреб ~л допомогою декількох ка економічних благ. Таблиця має такий вигляд:
її
Ш
V V! VII VIII IX
10
9 9
8 8 8
-І і 7 7 /
6 6 6 6 6
5 5 5 5 5
4 4 4 4 4
3 3 3 3 3
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
0 0 0 0 0
О
4
З
2 І
О
О
К. Менгер розглядає поведінку споживача, Ізольованого суспільства й суспільного виробництва, тобто в "чистому вигл без специфічних суспільних форм. Римськими цифрами позна потреби споживача в міру зниження їх значущості при пеі обставинах, арабськими — гранична корисність кожної оди блага, шо задовольняє кожну потребу. Зменшення арабських І пояснюється законом граничної корисності.
86
,,'•. г.]к: "І) длл г-''->;:л<} т-йр'.іначі Кожен !ні:м по корисності пнастілок неріь'
НЯ ЇХ Н?СИЧЄННК. Тому В іісршу Чер
;і:;пватн кайоількі цінний міток ,ІЄ;;на :;
інмоср поїі>со
СПОЖИЗи'ї 6>'ЛЄ
іі-г;- корисністю.
корисність задовольни: різні потреби4 оді-амзво, то ь перш\ "\ І>ль задовольнятися найбільш насущні потробн. Перший 'Ітрча буде призначений для задоволення г-срІііО'' потоебя Ір'-'.-нання), бо корисність цього мішка зерна длн друге; І плреб менша. Другий мішок міг би бути розподілений на Іоо першу потребу, але з урахуванням значущості потреби •Іе призначений аля харчування. Для кінцевого висновку ілииим буде таке правило: максимпїіЦІя корисності буте гга цим споживачем, якщо із їі;е~т;і чі«ик!є ЗРПНР тск будуть Ієні для харчування, два -- для сізби в наступному році і .•іінн — для забезпечення кормами доміїпніх тсарин. При }>:< три потреби будуть задоволені однаковою мірою. Загальний висновок, який можна зробити на основі цієї споживання, такий: споживач досягає задоволення потреб, м останні з вироблених економічних благ мають в споживанії! у корисність, тобто споживач повинен визначити таке хлчення економічних благ, граничні корисності яких дорін-ют;.- однаковому показнику (в нашому прикладі вони рівні 6).
Здатність економічних благ та послуг в процесі їх жі!вання задовольняти будь-які людські потреби Б економічній рії називається корисністю.
Корисність — мета споживання. При такому змісті вона ображає в першу чергу суб'єктивну оцінку індивідуальним жквачем бажання придбати те чи інше благо незалежно від того, іносить його споживання користь об'єктивному розвитку даної лини, чи завдає шкоди.
Корисність — це властивість економічних благ .нлти потреби при їх споживанні. Вона формується під об'єктивних та суб'єктивних обставин, дій споживача. Між ;-с, попитом і ціною блага існує функціональний зв'язок. )'. економічного блага — це його споживчий ефект. .ггКіііі і ;.ор:вняниҐ! зі сплаченими за нього грішми. В цій :ч ^"ступають для споживача першою кількісною мірою ': ••гугіленнх товарів. Іншою, не менш суттєвою і достатньо '••'•:> мі;-оьо ^;ісгупає кількість товарів придбаних спожи-
вачем за цінами, які бажані лля ньоіо в цей час. Якщо споживач переконаний, то корисність їовару пропорційна пою ціні, тд купівля його першої одиниці дас ЙОМУ найбільше заловоленн Природно, шо споживач може здійснити друге, Ірсте. й наступ придбання корисного для нього товару. Оскільки було зроста сумарний обсяг цієї корисності, споживач, можлив продовжуватиме купівлю одиниць того товару.
Економічна теорія припускає, що мета поведінки кожног платоспроможного споживача — максимальне економічй задоволення особистих потреб. Наприклад, споживач X конкретному випадку віддає перевагу купівлі товару А (нехай ц буде чай). Користування цим товаром приносить споживач задоволення, але не нескінченно, а до певної межі: перша чашка чаі дає велике задоволення, друга — менше, а кожна наступна — ІІі менше. Загальна спрямованість такої тенденції означає принци поступового зниження граничної корисності: гранична корисніст економічного блага спадає в міру придбання (купівлі) кожної нов одиниці блага.
Гранична корисність — це споживчий ефект, яки отримається споживачем від грошових витрат на придбання кожн наступної одиниці одноіменного товару. Прагнення споживача збільшення додаткових закупок найчастіше зумовлене знижен цін.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
І: <. пшпІГІ. ЧОМУ Він бажає за престижне мати саме цей товар:
: :.А.-к;шач змінив свою думку стосовно того чи іншого \;г',іо'~о блага?
і.Ччасна теорія при визначенні міскя споживача в системі ;Іі'А відносин за головне вважає розуміння його інтересів та я підприємця задовольнити його потреби. Поряд з вирішенім .;, ефективного управління використанням обмежених :ік (природних, трудових, капіталу та ін.) потреби споживача
пріоритетними в підприємницькій діяльності, ключовими страми в забезпеченні успіху будь-якого виду бізнесу.
§ 2. Теорія поведінки споживача.
Раціональний споживчий вибір. Корисність: поняття,
тенденції розвитку і закономірності
Поведінка споживачів, їх вибір у світі економічних благ ають Індивідуальний характер. Кожен споживач керується сзоїм Іако.м. схильностями, потребами при виборі товарів, постійно Іагнс до раціональності у своїй поведінці, що забезпечує йому Іксимум задоволення потреб.
Дії та вчинки, мотивація прийняття рішень споживачами лежать в першу чергу від цік на конкретний товар, на ьтернативні і супровідні товари, від рівня доходу, купівельної роможності, характеру особистих потреб згідно з соціальними, ціональними та іншими умовами і суспільними цінностями тощо. ттєве значення при формуванні поведінки споживача мають і ихологічні мотиви. До їх числа належать так звані купівельні ктн. наприклад "ефект наслідування", коли ті чи інші економічні іа мають попит лише тому, що їх придбали інші покупці. :стемі ринкових відносин відомий також і "купівельний ефект сба". коли купівля товару здійснюється "навпаки, всупереч тому, о бажають інші". Суб'єктивну особливість бажань споживача Рактеризує психологічний "ефект демонстрації винятковості". 5то коли споживачем демонстративно купуються дорогі пжні товари, які служать не стільки для задоволення потреб, льки для того, щоб "справити враження винятковості', виказати платоспроможність Дії та вчинки, що здійснюють люди в \:і ринкових відносин щодо придбання або, навпаки, неприд-
85
чеооачко. Проте ч еком;м^нії", •;.;ч:рії ро;г::ял;>:оі і,^ не конкр ;:ії. а те^огичн; мо::".:! які ю^оляють зрсчу-Іі"! її принц понеділки сможпі.-зчл. лпіі нілпон::;1, на запитання пр смономічном- ол:\г\ : коли питається споживачем Ііїое обмеження визначають -оп;;т спо-^ачя, як чдійснюпься умов великої (або малої) кількості економічних благ. Для вирішу цих та інших подібних питань в економічній теорії застосовую моделі, графіки. Широкого вжитку одержала таблиця К. Менг яка дозволяє проілюструвати раціональну поведінку спожиі щодо задоволення потреб ~л допомогою декількох ка економічних благ. Таблиця має такий вигляд:
її
Ш
V V! VII VIII IX
10
9 9
8 8 8
-І і 7 7 /
6 6 6 6 6
5 5 5 5 5
4 4 4 4 4
3 3 3 3 3
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
0 0 0 0 0
О
4
З
2 І
О
О
К. Менгер розглядає поведінку споживача, Ізольованого суспільства й суспільного виробництва, тобто в "чистому вигл без специфічних суспільних форм. Римськими цифрами позна потреби споживача в міру зниження їх значущості при пеі обставинах, арабськими — гранична корисність кожної оди блага, шо задовольняє кожну потребу. Зменшення арабських І пояснюється законом граничної корисності.
86
,,'•. г.]к: "І) длл г-''->;:л<} т-йр'.іначі Кожен !ні:м по корисності пнастілок неріь'
НЯ ЇХ Н?СИЧЄННК. Тому В іісршу Чер
;і:;пватн кайоількі цінний міток ,ІЄ;;на :;
інмоср поїі>со
СПОЖИЗи'ї 6>'ЛЄ
іі-г;- корисністю.
корисність задовольни: різні потреби4 оді-амзво, то ь перш\ "\ І>ль задовольнятися найбільш насущні потробн. Перший 'Ітрча буде призначений для задоволення г-срІііО'' потоебя Ір'-'.-нання), бо корисність цього мішка зерна длн друге; І плреб менша. Другий мішок міг би бути розподілений на Іоо першу потребу, але з урахуванням значущості потреби •Іе призначений аля харчування. Для кінцевого висновку ілииим буде таке правило: максимпїіЦІя корисності буте гга цим споживачем, якщо із їі;е~т;і чі«ик!є ЗРПНР тск будуть Ієні для харчування, два -- для сізби в наступному році і .•іінн — для забезпечення кормами доміїпніх тсарин. При }>:< три потреби будуть задоволені однаковою мірою. Загальний висновок, який можна зробити на основі цієї споживання, такий: споживач досягає задоволення потреб, м останні з вироблених економічних благ мають в споживанії! у корисність, тобто споживач повинен визначити таке хлчення економічних благ, граничні корисності яких дорін-ют;.- однаковому показнику (в нашому прикладі вони рівні 6).
Здатність економічних благ та послуг в процесі їх жі!вання задовольняти будь-які людські потреби Б економічній рії називається корисністю.
Корисність — мета споживання. При такому змісті вона ображає в першу чергу суб'єктивну оцінку індивідуальним жквачем бажання придбати те чи інше благо незалежно від того, іносить його споживання користь об'єктивному розвитку даної лини, чи завдає шкоди.
Корисність — це властивість економічних благ .нлти потреби при їх споживанні. Вона формується під об'єктивних та суб'єктивних обставин, дій споживача. Між ;-с, попитом і ціною блага існує функціональний зв'язок. )'. економічного блага — це його споживчий ефект. .ггКіііі і ;.ор:вняниҐ! зі сплаченими за нього грішми. В цій :ч ^"ступають для споживача першою кількісною мірою ': ••гугіленнх товарів. Іншою, не менш суттєвою і достатньо '••'•:> мі;-оьо ^;ісгупає кількість товарів придбаних спожи-
вачем за цінами, які бажані лля ньоіо в цей час. Якщо споживач переконаний, то корисність їовару пропорційна пою ціні, тд купівля його першої одиниці дас ЙОМУ найбільше заловоленн Природно, шо споживач може здійснити друге, Ірсте. й наступ придбання корисного для нього товару. Оскільки було зроста сумарний обсяг цієї корисності, споживач, можлив продовжуватиме купівлю одиниць того товару.
Економічна теорія припускає, що мета поведінки кожног платоспроможного споживача — максимальне економічй задоволення особистих потреб. Наприклад, споживач X конкретному випадку віддає перевагу купівлі товару А (нехай ц буде чай). Користування цим товаром приносить споживач задоволення, але не нескінченно, а до певної межі: перша чашка чаі дає велике задоволення, друга — менше, а кожна наступна — ІІі менше. Загальна спрямованість такої тенденції означає принци поступового зниження граничної корисності: гранична корисніст економічного блага спадає в міру придбання (купівлі) кожної нов одиниці блага.
Гранична корисність — це споживчий ефект, яки отримається споживачем від грошових витрат на придбання кожн наступної одиниці одноіменного товару. Прагнення споживача збільшення додаткових закупок найчастіше зумовлене знижен цін.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47