економік». Серед елементів оито механізму слід, виділити ринкове регулюванні 5о пояапу -та иемояополізованого сектору економіки, що здійснюєтьсі тмул з допомогою механізму конкуренції, динаміки ринкових цін стихійного вирівнювання попиту та: пропозиції і встановленні Іпіталу цнмшіьного ринку. Найповніше державне регулюванні через надання державою замовлень, закупівлю нек
яоїї продукції, щог гарантує попит на неї. Найважливішими напрямками: державного регулюванні; економая і ж наслідок встановлення рівноваги національногс ряику е: аишциклічне регулювання, що має короткочасні тер і єврюнвване на послаблення: циклічних коливань інфляції^ і програмування, яке має довготривалиї
дартшер. Дяя досягнення цих цілей держава- використовує як прямі едитні (адшністратввае) регулювання, що здійснюється за допомогок Іцгшніп Іти законодавчих актів і заснованих на них: дій виконавчо влади, так і непряме регулювання шляхом використання різни; ходи фінансових важелів- (зміна ставки податків, нормі податкових пільг, та ін.). У цьому випадк) держави полягає в забезпеченні регулюванні ^регулювання сусгадиюго капіталу в цілому.
АНТИЦИКЛІЧНЄ регулювання передбачає використання таких іп. як оюджетно-податкова (фіскальна) політика. У період піднесення економіки податкові ставки зростають, а в період спадів — уменшуються. Головний важіль фіскальної політики — державний бюджет. Бюджетно-податкове регулювання доходної та витратної настин бюджету то перешкоджає економічному зростанню, то -тимулюс його. Дефіцитне фінансування послаблює інфляційні троиеси. Тому держава прагне до збалансування бюджету. ,' 90-ті рр. акцент у бюджетному регулюванні перено-Іиться на зміну структури витрат, перехід від воєнних витрат до довільних, від короткострокового до довгострокового програму-вння,
Шляхом кредитно-грошового регулювання (монетарна юлітика) центральні банки збільшують або зменшують кількість рошей в обігу і ставки позичкового процента (облікова ставка). За рівнем "рівняють" свої проценти за кредити і комерційні банки, ідвищення або зниження облікової ставки зумовлює чи здешевлення кредиту. Це дозволяє ефективно пливати на темпи економічного зростання.
Центральні банки проводять також операції на відкритому инку з метою регулювання грошової маси, а через неї і розмірів инку позичкового капіталу. Суть цих операцій полягає в продажі купівлі центральним банком країни державних облігацій. Для ювання ділової активності, навпаки, провадиться продаж йлігацій, тобто держава фактично здійснює позику приватного , вилучає вільні гроші, "зберігаючи" їх від продуктивного «користання, і сішачує підприємцям винагороду (процент по Злігаціях).
У кредитно-грошовому регулюванні широко застосовується зрма банківських резервів. Норма банківських кредитів — це Істка кредитних ресурсів банків, яку вони зобов'язані зберігати в їнтральному банку. Регулюючи розміри цієї норми, центральний , Інк має можливість впливати на > розмір ринку позичкових піталів; збільшуючи норму обов'язкових резервів, він обмежує можливості комерційних банків, сприяє стриманню ономічного зростання і навпаки.
Державне регулювання застосовує також адміністративні такі як необхідність отримання дозволу на відкриття Дпрнємств, створення умов рівності в доходах.
У 80-ті рр. в капіталістичних країнах виникло економіки": держава відмовилась від регулювання економічних важелів (тарифи на перевезення, стандарти
69
У-;;ЛС>:І; чи рсс^;і?'„ч мїсция.І. у рїс*\л»р»їі нього р«-:\»клочі г«і'.!^сиіїІ!' ринку, <соккуре)'.іик. У 90-?і рр. лея-с! країї
ВІДХОДИТЬ НІЛ ГфйЗОКОІКерааТіїаМСГ ДО О'ЛІ-ЛЇ) ІІОМІрНОЇ ПОЗИЦІЇ
державного вї;>ушгчй в економічні процеси- В перг-оріентуг-аніїя регулювання нг цілі довгострокового СІІІА — інфраструктура, людський капітал, цивільні науко] дослідні розрсГІки, захист навколишнього середовища, у Франції* культура, освіта, професійна підготовка, житлове будівню Так'ш чином, можна дійти висновку. Ідо державне рггулюї економіки — цс вплив держави на діяльність суб'еі . підпрксмиііцтва, ринкову коїгюнктуру з метою -іаоезпечеі нормальних умов для функціонування ринкового механіз| вирішення економічних та соціальних проблем.
Серед основних методів • державного регулюваї економіки треба виділити найважливіші: !) проведення рефо} оподаткуванні доходів корпорацій, державних гадприєм< підприємств немонополізованого сектору економіки; 2) держа| стимулювання науково-дослідних і дослідно-кокструктореь| розробок; 3) активна амортизаційна політика; 4) кредитно-грої політика; 5чї здійсненая структурної попітикн.
.Слід відзначити особливості планового регулюв: економіки України; Перехід зід- адмінієтративко-хоманднои плансмірно-ркнкової гистемв' мас здійснюватися еволюції шляхом. Б Україні, як і" в інших країнах колишнього -СІ поспішили дискредигувати: директивне планувати й уїсрашш Але через відсутність іншого господарсько;ї> механізму це ЗІР економіку, держави не до рин^у, а до сПІчм, хаосу, до ще бі.Т!І кризової ситуації- За цих ; умов- шдирйздшицьха діяльл сгіркймастьс0» не як свобода тсв»рс-виробняка, й як кссдсз&оленіі яко: сьогодні здамае ?, жодній розвиненій країні світу. .товгровкрсбникм праіііоють ьа свій ризик. Така,свободі,ьедй тої у, ;цп виробники,' користуючись, відсутністю. конкуренцГІ'І ьралсгукяь інтересі* суспільства. Тому споггеріш пар'ідоксадьна сигуація: ' зроЬтанІія зароОітааї її товарсвкребшїк.з гфи зяяжспя; вкробництве і продуктивності Іа рахунок ксо-5груеі-оваяо!ч> завищаннч цін, що призводи* І!осилі,-»!ня диференціації докидів населення.
В ус-'" зіЕсскоІк.'лейнєччх' країнах світу здійсню індккатианс ^реклмендацііінз) нлакувание. насамперед макрорівні. Однак «а цьому рівні значно більше, піл: їй мікрорі враховуються гакі УЇІНКОІЧ смяи, як а;я закоаіз ПОПИТУ та пролоз конкуренції тощо. Для ринкового пег»7!юаання »;а мікрорі
щоб І-,з маісрсоізкі відпсівідш служби за допомогою 'економічних важелі» вплиаили, зокрема, на договірні, ринкові ціни, 'створювалг. оптимальні умови господярюьзния. Отже, на макроршиі індикативні Ішаки, державні програми мають реялізовуватися чер«с> систему контрактів, державних замо&лвчь, закупок-тощо.
Рег\'лю8акіія економіки України 'на макрорівні повинне зводитися до планування осковких пропорцій народного господарства. '••
Плани на макрорівні в розвинених країнах складаються так, то їх реалізація поєднує; інтереси більшості товаровиробників 5 інтересами суспільства. Отже, найважливіше в економіці України — це скорочення етапу переходу від стихії, від "дикого" ринку (який виник через поспішний демонтаж планування, управління) до цивілізованого, регульованого ринку ••.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47