Т'акі колисання приводять споживача до сганози рівноваги, яке досягається в певній точці (див. рис. 1 і. точка (.') кривій байдужості. Звичайно будь-яка точка що знаходиться, ви ніж С. виявилася о найбільш бажаною, але рівень доходу мо зробити її неможливою. Рівновага споживача настає, коли у ньої відсутні стимули змінити споживчий набір продуктів. Це означ що в даному випадку досягається максимально можливий результ тобто максимальна корисність, що найбільш задовольняє потребу, точці рівноваги нахил лінії бюджетних можливостей, визначається співвідношенням цін товарів, збігається з нахило кривої байдужості.
Хс X Рис. 11 § 4. Еластичність попиту залежно від ціни та доходу
При розгляді ринкових відносин поняття "попит" належні до фундаментальних. Ця категорія відображає, з одного боку. пот-І
, . . спожинача в псиних економічних благах, бажання придбати їх ^'нній кількості і. з друго'о бок\. можливість сплатити за покупку -; І.ічамя. півень яких знаходиться н межах достатньої для покупця . .: ;осгіроможності. Щодо кількісного виміру попит на товари _ це Іч'-;ний обсяг (тобто кількість) даного блага, який споживачі І\Ілають, готові і мають грошову можливість придбати в певний період часу і за певні ціни. На обсяг попиту впливають і інші ^,;іноаі фактори: споживчий смак, мрда, дизайн і, особливо г,е Іпчина грошового доходу. Рівень доходу обумовлює купівельну І;,роможність споживача: чим він вищий, тим вищий рівень попиту
Для споживачів з витим рівнем доходу характерна і вища кідькість попиту порівняно з тими, хто має нижчий доход. Підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці сприяють поліпшенню добробуту всіх верств населення і, відповідно, збільшенню доходів кожного споживача. Таким чином, зростання доходу на душу населення супроводжується підвищенням загального обсягу попиту.
Відношення, яке характеризує зміну попиту залежно від зміни доходу, називається в економічній науці еластичністю попиту залежно від доходу.
Еластичність відображає також залежність між попитом і пінами, між пропозицією і цінами, між цінами і заробітною платою. Зміна економічних ситуацій в ринковому середовищі викликає відповідну реакцію споживачів. Деякі з них намагаються пристосуватися до змін у ціновій політиці, інші, ЯКІ бажають продовжити процес задоволення потреб, роблять це за" рахунок .Ііьтернативних товарів. Ступінь реакції споживача відрбражасться в понятті "еластичність попиту залежно від ціни". .Це поняття називають ще коефіцієнтом цінової еластичності. Він вимірюється в процентах як відношення змін попиту до змін ціни.
Глава 10. ФІРМА ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
§ І, Фірма (підприємство): сутність, функції і правова основа функціонування
Поняття "фірма" та "підприємство"
' «к тотожні. Так. під фірмою розуміється будь-я
•• ~к„- - я '•'.шриємство. що має права юридичної осоои, л ^еж
сіном — виробничий комплекс, однопрофільна структура
93
"!Н\ ГаМОС! Н'ІІІ'-ТЬ. І
1 пш гінкормсіания іення самостійного і ("ари. ма-і-аг послу: й. свідчить :Іро схожість, І'огс>лн!с гі, цих понять. В західній економічній літературі основна лаика суспільного виробництва частіше називається фірмою, у вітчизняній — підприємством.
Як субЧкг ринкових відносин фірма (підприємство; мас такі ознаки' господарська організація, цю склалася: виробництво товаріз, катання ПОСЛУГ: статчс юридичної особи. Розглянемо ці ознаки.
Поняття •'організація" запроваджено в економічну теорію: ще А. Маршаллом, але широке зикорисганкя отримало в рамках| інституціоналізму. Р. Коуз в 1937 р. визначив організацію як групу людей, які свідомо об'єдналися для реалізації своїх інтересів.
Існує багато форм організацій, які класифікуються за різними критеріями. Особливостями господарської організації є: відокремленість майна, закритість членства в організації, виняткове привласнення матеріальних благ.
Не будь-яка господарська організація є фірмою (підприємством). Щоб стати нею, вона мас бути товаровиробником. Виробництво товарів, надання послуг для задоволення потреб споживачів — головна економічна функція фірм;-;.
Діяльність, пов'язана з наданням товарів і послуг кінцевому споживачеві, є частиною виробництва.
Оскільки в ході виробничої діяльності фірма перетворює ресурси в продукцію і за рахунок отриманого від її продажу доходу виплачує прибутки власникам ресурсів, фірма виконує ще дві економічні функції: функцію продуктивного використання ресурсів і функцію розподілу.
Третя ознака — наявність статусу юридичної особи. Юридичною особою вважається організація, що представляє в | єдиній особі окремих суб'єктів, які входять до неї і мають в розпорядженні відокремлене майно; яка несе самостійну майнову відповідальність, виступає як самостійний суб'єкт права в ролі позивача і відповідача.
Статусу юридичної особи фірма (підприємство) набуває після державної реєстрації. »
Отже, фірма (підприємство) — це господарська організація, що користується правами юридичної особи, здійснює виробництво товарів, надання послуг з метою отримання прибутку.
Доцільність утворення фірми як організаційної форми І 94 4
,,/;,;;,;•;<,;. < : ІО'І і! ,',) ; і •• • І.ЧЧ'Р". '^.п.' ''.':- .' ^' ••' '•'>'• '•' ° іе к ' 'ЇВ '-'• ."'V ПргІІІІ . і'І!,я?' :}ЦКОрІіСТОіЛ іі."і і'І •• і'ОЬ'а. :! .:.'.і','<>~ рО-;К'Л!Л ";%!аП!Л ЬН". 'і !•
...г.'іі'ііігкіч. Крім того, ця оргам!';а:;шна с'-орма дає можліівіі.Іь Ч.Ігіоуити на елементах основного і оборотного капітал). ; -.'Н^чваги невироонич.. гак звап трансакчійиі витрати.
ТрачсакиійіІІ рліфаш — №' вятрати в сфері обміну.
;оБІені передачею прав власності. Звичайно наділяють такі види
н: :иат: на пошук інформації, ма проі;сде;гня переговорів і укладення
контрактів, ма проведення розрахунків, на специфікацію і захисі
по з в власності.
Сутність перших трьох трансакшйних витрат розкривасться
з їх назві.
Витрати на сг.оиифікзціч-- прг.в власності — це витрати. пов'язані з визначенням •.'•уб'єк'Іа і об'єкта власності, засобів наділення нею, з визначенням правомочносте*! власника.
§ 2. ВчутрІ!ІІнс і зовнішнє середовище фірми (підприємства)
Діяльність фірми визначається внутрішніми і зовнішніми чинниками. Сукупність першим складає внутрішнє, а сукупність других — зовнішнє середовище фірми.
Матеріальне внутрішньофірмове середовище — це всі матеріальні об'єкти, які оточують індивіда або соціальну групу Е процесі виробництва товарів, надання послуг, це речі, повітряне середовище, самі люди У відношенні до даного працівника інші учасники виробництва є частиною матеріального середовища, в якому здійснюється його діяльність.
Матеріально-речове середовище складається з засобів виробництва і предметів, необхідних для життя людини під час виробництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47