Тому важливо розрізняти два основні типи стану економічних систем:
— сталий (урівноважений) стан, коли функціонують зв'язки та елементи, що складають зміст системи;
— перехідний стан, коли старі економічні форми відмирають і з'являються нові, що складають основу економічної системи, яка зароджується.
Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану).
Циклічність економічної еволюції обумовлює періодичність настання перехідних станів економіки. При цьому про перехідну економіку можна говорити, спираючись на різні класифікації економічних систем, що були розглянуті в попередніх розділах цієї геми, тому що перехідна економіка — це проміжний стан економіки, період перетворення, трансформації, наприклад, традиційної економічної системи в ринкову (функціональний підхід до класифікації економічних систем); індустріального суспільства в постіндустріальне (критерій класифікації—ступінь індустріально-
45
економіч
що вона м° але це несталість ДОСЯГНення «^м системи
б
бути притаманною і зрілої",
Функціонування, коли зміни е
забезпечення ії
економіки - це нестапо ви
підвищення несталості с^сте. У' К°ЛИ ЗМІН" спРямовані на
перетворення в нову систему Щ° ІСНУЄ' На ЇЇ поступове
можуть бутГеТонХГформи ^ЄМЄНТШИ ПЄРЄХІДНОЇ економіки системам; крім того, особливе міс.Г ПрИТаманні ! ™РЬ і «овій «• е виявом трансіорм^ систем Т™ Перехідн™ Ф°Рмам, подальшому перетворю^ ня СШЄ ПЄрЄХ1дні Ф°Рми, Щ« в Хар^^^^ системи,
супереЧливість об^мТвлюГтГп ХЗРаКТЄР РОЗВИТКУ' "^'ть, процесів. Як прилад досить вкГ" ВарІанТНІСТЬ перехідних перехишої економіки в пос^Г'™ ™ ™"*™™ моделей альтернативності перехілноїСТИЧНИХ кРаїнах- В силу ймовірність повергни Дд^ЄтГо°гоІКИ ПраВ°МІрНИМ < "итання про ^сталість та альтернатив^" ^^ ВаЖЛИВ° ПЗМ'ята™' ^ еволюційного економічного ци"у"~ Ц1 РИСИ певної стадії сис ПТ' СТаД" ТраНСФ°Рмації ««Рої
д° колишнього у
специфіці ерхпр'оцТс^^' ЯКа ВИЯВЛЯСТЬся в певній соц,ально-політичними, економічні " КРЗЇНаХ' Щ° Пов'язано з м« та іншими особливостям' п.' Нацюнальними' «ультурни-
системи в
збережену в ек свідчить про спадкоємність •нтенсивність розвитку нов ^формаційних Про^Гу
Я
б°КУ' ІнеР«ій»ість -економічних форм, що
ПР°ЦЄСУ; 3 ДРУГОГО
НЄ°боР°™-ті
всі країни, людство в цілому.
Важливо також розрізняти природно-еволюційний тип псрехшно, економіки і реформаторсько-еволюційний тип, коли прирол„о-еволюц,йн, процеси прискорюються або гальмуються мами, що Зд,ис„юються в умовах перехідної економіки.
°СІНСЬКа РЄФОРШ 186' Р" ЯКЗ ліквіДУвала кріпосне пех ,п .СПрЯМОВаНа На прискорення природно-еволюційного переходу кра.ни В1Д традиційної економило ринкової
еЛопмато430"3 ЄК°НОМІКа УкРаїни е перехідною економікою реформаторсько-еволюцшного типу, в межах якої здійснюються перехин, процеси від „еринкових до ринкових господарськиТформ
РОЗДІЛ III РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Глава 6. ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО. СУТНІСТЬ, ТИПИ, ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ЗАКОНИ
§ 1. Товарне виробництво, його головні типи та характерні риси
перехиших процесів «ономіку, коли тР КРаШЗМта Регіонам, і
, — ТИПИ
масштабів та характеру
ГМ* І-!»"!'"-'*'- - —
46
окремим економіку, що охоплює
РНЄ Виробництво як особливий етап економічного УСШЛЬСТВа ' закономіРним явищем, своєрідною ЄаКШЄЮ ЛЮДСТВа Н3 ЯКІСНІ ЗМІНИ В продуктивних силах. НИКШ ВИр°бництва має особливу антропогенну араКтео„„м ЛЯЄТЬСЯ "' " ПрИродномУ РОЗПОДІЛІ праці що бу;ю юзполіл, ппя "^Р^ьного виробництва, а в суспільному "Р - ЯКШ П°С1УПОВО Набув Розвинених форм: коопера-'"' К°НЦЄНТрацІЯ та ін- І3 економічно? історії відомі Іе вло Ш ™ПИ Суспільного Розподілу праці. По-перще, РівЛТНЯ СК-°ТаРСТВа ВІД ЗЄМЛеР°бства. по-друге, виділення Л" 3аИМаЮТЬСЯ Ремісництвом, по-третє, виникнення •кономічни--У Т- ЄКОНОМІЧНИХ ««носив, які формували ' Іезні з ушенн МШУ Зб° КУПІВЛІ та "РОДаЖу- Очевидно, що такі їіїшост - В СуспІЛЬНОМУ РОЗПОДІЛІ праці надали змогу У°ЄКТШ ГОСПОдаРювання відокремитися в процей
^ т °ДИН В'Д °ДНОГа Продукти' Щ° вироблялись у Реальному господарств, для безпосереднього споживання, при І 47
товарному виробництві стали товарами, бо вироблялись для безпосереднього обміну, для купівлі та продажу.
В економічній теорії сформульовано положення, згідно з яким існує така система розподілу праці: 1) в середині суспільства — за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); 2) всередині якоїсь галузі; 3) всередині; підприємств — на окремі спеціальності на робочих місцях. Перший тип розподілу праці називається загальним, другий — частковим, третій — одиничним. Типи суспільного розподілу праці дуже різноманітні. Ця різноманітність була сформульована А. Смітом, який висвітлив міжнародний розподіл праці, розподіл праці між містом і селом, промисловістю та торгівлею виділив розумову та фізичну працю тощо.
Необхідність обміну продуктами, які стають товаром в. процесі праці, зумовлюється зростаючими потребами людей. Поліпшення обміну пов'язано зі створенням ринку, де відбувається обмін, де формуються та втілюються його умови.
Можливість і необхідність обміну товарами пов'язані також з тим, що розвиток продуктивних сил зумовив появу багатьох нових; продуктів та їх надлишків.
Товарне виробництво — це така сфера суспільного господарювання, де продукти виробляються відособленими виробниками для обміну на ринку. Приватна праця спеціалізованих виробників одержує суспільну оцінку тільки в результаті обміну товарів, які задовольняють потреби виробників і споживачів.
Традиційно в економічній літературі розрізняються два типи товарного виробництва: просте та загальне.
В сучасних умовах економічна наука оперує такими типами товарного виробництва: примітивний, структурний, системний і загальний (найбільш розвинений). Якщо прийняти за критерій часову перемінну, то побачимо, що названі типи збігаються в хронологічному аспекті з відомими в економічній теорії так званими способами виробництва: первіснообщинним, рабовласницьким, феодальним, капіталістичним. Три перші типи мають прості, а не складні суспільні зв'язки, пануюча роль належить виробнику, який виробляє і споживає вироблені товари шляхом обміну. Загальний тип характеризується тим, що маса вироблених товарів залежить від можливостей обміну. А його можливості досить різні і залежать від низки факторів, завдяки яким обмін може здійснюватись.
При характеристиці товарного виробництва слід відзначити, що розвиток суспільного розподілу праці є загальною умовою виникнення та функціонування товарного виробництва, а економіч-
48
<•,;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
— сталий (урівноважений) стан, коли функціонують зв'язки та елементи, що складають зміст системи;
— перехідний стан, коли старі економічні форми відмирають і з'являються нові, що складають основу економічної системи, яка зароджується.
Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану).
Циклічність економічної еволюції обумовлює періодичність настання перехідних станів економіки. При цьому про перехідну економіку можна говорити, спираючись на різні класифікації економічних систем, що були розглянуті в попередніх розділах цієї геми, тому що перехідна економіка — це проміжний стан економіки, період перетворення, трансформації, наприклад, традиційної економічної системи в ринкову (функціональний підхід до класифікації економічних систем); індустріального суспільства в постіндустріальне (критерій класифікації—ступінь індустріально-
45
економіч
що вона м° але це несталість ДОСЯГНення «^м системи
б
бути притаманною і зрілої",
Функціонування, коли зміни е
забезпечення ії
економіки - це нестапо ви
підвищення несталості с^сте. У' К°ЛИ ЗМІН" спРямовані на
перетворення в нову систему Щ° ІСНУЄ' На ЇЇ поступове
можуть бутГеТонХГформи ^ЄМЄНТШИ ПЄРЄХІДНОЇ економіки системам; крім того, особливе міс.Г ПрИТаманні ! ™РЬ і «овій «• е виявом трансіорм^ систем Т™ Перехідн™ Ф°Рмам, подальшому перетворю^ ня СШЄ ПЄрЄХ1дні Ф°Рми, Щ« в Хар^^^^ системи,
супереЧливість об^мТвлюГтГп ХЗРаКТЄР РОЗВИТКУ' "^'ть, процесів. Як прилад досить вкГ" ВарІанТНІСТЬ перехідних перехишої економіки в пос^Г'™ ™ ™"*™™ моделей альтернативності перехілноїСТИЧНИХ кРаїнах- В силу ймовірність повергни Дд^ЄтГо°гоІКИ ПраВ°МІрНИМ < "итання про ^сталість та альтернатив^" ^^ ВаЖЛИВ° ПЗМ'ята™' ^ еволюційного економічного ци"у"~ Ц1 РИСИ певної стадії сис ПТ' СТаД" ТраНСФ°Рмації ««Рої
д° колишнього у
специфіці ерхпр'оцТс^^' ЯКа ВИЯВЛЯСТЬся в певній соц,ально-політичними, економічні " КРЗЇНаХ' Щ° Пов'язано з м« та іншими особливостям' п.' Нацюнальними' «ультурни-
системи в
збережену в ек свідчить про спадкоємність •нтенсивність розвитку нов ^формаційних Про^Гу
Я
б°КУ' ІнеР«ій»ість -економічних форм, що
ПР°ЦЄСУ; 3 ДРУГОГО
НЄ°боР°™-ті
всі країни, людство в цілому.
Важливо також розрізняти природно-еволюційний тип псрехшно, економіки і реформаторсько-еволюційний тип, коли прирол„о-еволюц,йн, процеси прискорюються або гальмуються мами, що Зд,ис„юються в умовах перехідної економіки.
°СІНСЬКа РЄФОРШ 186' Р" ЯКЗ ліквіДУвала кріпосне пех ,п .СПрЯМОВаНа На прискорення природно-еволюційного переходу кра.ни В1Д традиційної економило ринкової
еЛопмато430"3 ЄК°НОМІКа УкРаїни е перехідною економікою реформаторсько-еволюцшного типу, в межах якої здійснюються перехин, процеси від „еринкових до ринкових господарськиТформ
РОЗДІЛ III РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Глава 6. ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО. СУТНІСТЬ, ТИПИ, ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ЗАКОНИ
§ 1. Товарне виробництво, його головні типи та характерні риси
перехиших процесів «ономіку, коли тР КРаШЗМта Регіонам, і
, — ТИПИ
масштабів та характеру
ГМ* І-!»"!'"-'*'- - —
46
окремим економіку, що охоплює
РНЄ Виробництво як особливий етап економічного УСШЛЬСТВа ' закономіРним явищем, своєрідною ЄаКШЄЮ ЛЮДСТВа Н3 ЯКІСНІ ЗМІНИ В продуктивних силах. НИКШ ВИр°бництва має особливу антропогенну араКтео„„м ЛЯЄТЬСЯ "' " ПрИродномУ РОЗПОДІЛІ праці що бу;ю юзполіл, ппя "^Р^ьного виробництва, а в суспільному "Р - ЯКШ П°С1УПОВО Набув Розвинених форм: коопера-'"' К°НЦЄНТрацІЯ та ін- І3 економічно? історії відомі Іе вло Ш ™ПИ Суспільного Розподілу праці. По-перще, РівЛТНЯ СК-°ТаРСТВа ВІД ЗЄМЛеР°бства. по-друге, виділення Л" 3аИМаЮТЬСЯ Ремісництвом, по-третє, виникнення •кономічни--У Т- ЄКОНОМІЧНИХ ««носив, які формували ' Іезні з ушенн МШУ Зб° КУПІВЛІ та "РОДаЖу- Очевидно, що такі їіїшост - В СуспІЛЬНОМУ РОЗПОДІЛІ праці надали змогу У°ЄКТШ ГОСПОдаРювання відокремитися в процей
^ т °ДИН В'Д °ДНОГа Продукти' Щ° вироблялись у Реальному господарств, для безпосереднього споживання, при І 47
товарному виробництві стали товарами, бо вироблялись для безпосереднього обміну, для купівлі та продажу.
В економічній теорії сформульовано положення, згідно з яким існує така система розподілу праці: 1) в середині суспільства — за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); 2) всередині якоїсь галузі; 3) всередині; підприємств — на окремі спеціальності на робочих місцях. Перший тип розподілу праці називається загальним, другий — частковим, третій — одиничним. Типи суспільного розподілу праці дуже різноманітні. Ця різноманітність була сформульована А. Смітом, який висвітлив міжнародний розподіл праці, розподіл праці між містом і селом, промисловістю та торгівлею виділив розумову та фізичну працю тощо.
Необхідність обміну продуктами, які стають товаром в. процесі праці, зумовлюється зростаючими потребами людей. Поліпшення обміну пов'язано зі створенням ринку, де відбувається обмін, де формуються та втілюються його умови.
Можливість і необхідність обміну товарами пов'язані також з тим, що розвиток продуктивних сил зумовив появу багатьох нових; продуктів та їх надлишків.
Товарне виробництво — це така сфера суспільного господарювання, де продукти виробляються відособленими виробниками для обміну на ринку. Приватна праця спеціалізованих виробників одержує суспільну оцінку тільки в результаті обміну товарів, які задовольняють потреби виробників і споживачів.
Традиційно в економічній літературі розрізняються два типи товарного виробництва: просте та загальне.
В сучасних умовах економічна наука оперує такими типами товарного виробництва: примітивний, структурний, системний і загальний (найбільш розвинений). Якщо прийняти за критерій часову перемінну, то побачимо, що названі типи збігаються в хронологічному аспекті з відомими в економічній теорії так званими способами виробництва: первіснообщинним, рабовласницьким, феодальним, капіталістичним. Три перші типи мають прості, а не складні суспільні зв'язки, пануюча роль належить виробнику, який виробляє і споживає вироблені товари шляхом обміну. Загальний тип характеризується тим, що маса вироблених товарів залежить від можливостей обміну. А його можливості досить різні і залежать від низки факторів, завдяки яким обмін може здійснюватись.
При характеристиці товарного виробництва слід відзначити, що розвиток суспільного розподілу праці є загальною умовою виникнення та функціонування товарного виробництва, а економіч-
48
<•,;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47