монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Важливою передумовою формування недосконалої конкуренції є виникнення монополізму.
За умов недосконалої конкуренції поширюється ринкова 78
(виробничі ресурс» аіяльності фірми має обмежений характер.
структура монополістичної конкуренції, в якій поєднуються риси чистої конкуренції та деякі характеристики монополізму. Основні ^ови існування монополістичної конкуренції такі:
1) відносно велика к'лькість продавців на даному ринку; виробники мають невеликі за розмірами підприємства; ще не можуть значно впливати на обсяг виробництва, контролювати ціни, забезпечити зговори щодо цін;
2) вироблений продукт повинен І*щти певні якісні відзнаки, тобто бути диференційованим за такими параметрами, як якісні властивості, різноманітні послуги, особливості розміщення, різні методи стимулювання збуту; важливу роль у диференціації товару починає відігравати наявність торговельної марки, фірмового знаку та захист патентом;
3) відносно легкий вступ у необхідну галузь виробництва та безболісний вихід з неї як для виробника, так і для споживача; але (кожен підприємець повинен знати свій сегмент, свою "нішу" на инку, закріпити попит своєї групи споживачів на основі диференціації шляхом нецінової конкуренції;
4) інформація про деякі сторони господарсько-фінансової
Підприємницька діяльність на такому ринку має дуже активні форми, потребує добре розробленої стратегії маркетингу в рфері стимулювання збуту, ціноутворення, реклами. Прагнення Іідприємця до максимального прибутку обмежено двома зізноспрямованими тенденціями. З одного боку, чим вища [иференціація продукту, тим менша еластичність попиту, тим іільше можливість піднімати ціни над середніми витратами і Ідержувати більше прибутку. Але, з другого боку, на ринку панує лика кількість конкурентів, які стримують зростання цін та дять прибуток до нормального рівня.
Другим видом ринку недосконалої конкуренції виступає инок олігополії. Його характерні риси:
1) наявність декількох великих фірм, які домінують на нку конкретного товару внаслідок концентрації великої долі дукції, що виробляється та поставляється на ринок; це означає, о декілька великих фірм мають в загальному обсязі продажу їлику долю (70 — 90%); причина цього — прагнення Ікористовувати переваги великомасштабного виробництва (так ;аний ефект масштабу);
2) своєрідний контроль над цінами внаслідок непередба-;ної поведінки конкурента, який може несподівано змінити свою нову стратегію, викликати таким чином цінову війну, появу нових
79
конкурентів, можливість привласнити монопольний прибуток; що запобігти таким явищам, фірми йдуть на зговір у галузі політик цін, про типи картельних згод, джентльменських погоджень;
3) продукт може бути як однорідним, так і диференц йованим;
4) вхід на цей ринок має значні перепони внаслідок ефещ масштабу, великих витрат на рекламу, володіння патентам] контролю над джерелами сировини та ін.
Ринок олігополії потребує значної уваги д підприємницької діяльності. Конкурентна поведінка на цьому рит зумовлює особливу стратегію ціноутворення, пошук найвигіднішн методів ціноутворення. Однак вплив ціни на ринок олігополії моя бути обмежений внаслідок картельних та інших згод. Тому на цьом ринку широко використовуються засоби нецінової конкуренції, умовах олігополії починає відігравати значну роль розвита менеджменту в середині фірми, в її окремих структурни підрозділах.
Олігополії суперечливо впливають на науково-технічни прогрес. З одного боку, великі масштаби господарювання даюі можливість концентрувати значні фінансові ресурси, кваліфіковаї кадри для науково-дослідних, конструкторських робіт. Монопольн ж становище на ринку, можливість одержувати монопольни прибуток шляхом установлення монопольних цін не сприяюі науково-технічному прогресу. Технічний прогрес в олігопол пов'язаний з науковим характером самої галузі (електронік; авіакосмічна галузь). Другим поштовхом до науково-технічног прогресу є міжнародна конкуренція, тобто конкуренція з бок іноземних фірм. Однак у цілому 2/3 винаходів нашого стеліті здійснені незалежними винахідниками та невеликими фірмами.
Якщо на ринку створюється ситуація, коли багато покупці і лише декілька продавців, такий ринок називається олігопсонією.
Недосконала конкуренція має і таку форму, як чиста (аб абсолютна) монополія. Вона виникає, коли на ринку залишаєтьс тільки один продавець товару чи постачальник послуги, яком протистоять численні покупці. Це перша найважливіша рис монополії.
По-друге, на ринку монополії продукт не має близьки замінників, а поява на ринку нових продавців неможлива. З точк зору покупців у продукту не має прийнятих альтернативнії варіантів споживання (наприклад, використання елеггропосп чання). В цьому випадку споживачі змушені придбати продукт ч послугу у монополіста чи обходитися без них.
80
-,„:;-.:І! повинен виріш\в;гііі гмтііНгіч тк' їа'.1';- :';-;-,'т шні;. :;..'•• V. * :;а гуло випусках;: бажан\ кількість гіро^-кт\'. '>•:. дого"-1, ..->;;
І;!,. • ' ЦІНОВОЇ' ПОЛІТИКИ <><Оі-ОПОЛ1СТ ,-!.' ҐМІііКУ .~\ І о ,;•? ''.'І.'. •.;••'
,.:••' п!\гп,;пся нн максим іззчію приб%тк\ ;-•:! міш^шцію зо>т:ів. з,<ч ;. /:ч;гнуіи зросити перешкод ;І для тих. \тс, б:.г/-::іс - лп'тн * ,;:>;. ;..>.<; (Ь виробництва. Для цього фірма-монополіст б>де Ілр;!мч. о;ігч
•іі..:,-т;шня цін. шоб н° притягувати конкурентів.
Нарешті, монополіст па рикку не мас конкурентів, бо вступ ,!І> шєї галузі повністю заблокований різними засобами кгьіХ) рентної боротьби, в тому числі такими недобросовісними ліггодами, як тиск на постачальника, на кред.чтно-банківські установи (щоб не давали ресурсів, коштів), використання иінозої д;к кримінації та ін.
Місце, роль та наслідки монополії на ринку значною мірою залежать від типу монополізму.
§ 4. Монополізм, його суть, типи, форми та наслідки. Антммснопольна політика
У всесвітній економічній практиці існує декілька основних типів монополізму.
По-перше, це монополізм, який виростає з конкуренції * базується на концентрації та централізації виробництва чи капіталу. Напої.ІьиІ відомими організаційними формами такої монополії г картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати. Цей тип монополізму являє собою найбільшу загрозу ринковій економіці. віч постійно знаходиться у полі зору держави, виступає головним оо сктом демонополізації. Якщо процес концентрації держава не може повністю контролювати, то централізацію сучасна держава регулює ретельно, забороняючи незаконні форми об'єднання.
Другий тип монополізму пов'язаний з технологічною с'І:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
За умов недосконалої конкуренції поширюється ринкова 78
(виробничі ресурс» аіяльності фірми має обмежений характер.
структура монополістичної конкуренції, в якій поєднуються риси чистої конкуренції та деякі характеристики монополізму. Основні ^ови існування монополістичної конкуренції такі:
1) відносно велика к'лькість продавців на даному ринку; виробники мають невеликі за розмірами підприємства; ще не можуть значно впливати на обсяг виробництва, контролювати ціни, забезпечити зговори щодо цін;
2) вироблений продукт повинен І*щти певні якісні відзнаки, тобто бути диференційованим за такими параметрами, як якісні властивості, різноманітні послуги, особливості розміщення, різні методи стимулювання збуту; важливу роль у диференціації товару починає відігравати наявність торговельної марки, фірмового знаку та захист патентом;
3) відносно легкий вступ у необхідну галузь виробництва та безболісний вихід з неї як для виробника, так і для споживача; але (кожен підприємець повинен знати свій сегмент, свою "нішу" на инку, закріпити попит своєї групи споживачів на основі диференціації шляхом нецінової конкуренції;
4) інформація про деякі сторони господарсько-фінансової
Підприємницька діяльність на такому ринку має дуже активні форми, потребує добре розробленої стратегії маркетингу в рфері стимулювання збуту, ціноутворення, реклами. Прагнення Іідприємця до максимального прибутку обмежено двома зізноспрямованими тенденціями. З одного боку, чим вища [иференціація продукту, тим менша еластичність попиту, тим іільше можливість піднімати ціни над середніми витратами і Ідержувати більше прибутку. Але, з другого боку, на ринку панує лика кількість конкурентів, які стримують зростання цін та дять прибуток до нормального рівня.
Другим видом ринку недосконалої конкуренції виступає инок олігополії. Його характерні риси:
1) наявність декількох великих фірм, які домінують на нку конкретного товару внаслідок концентрації великої долі дукції, що виробляється та поставляється на ринок; це означає, о декілька великих фірм мають в загальному обсязі продажу їлику долю (70 — 90%); причина цього — прагнення Ікористовувати переваги великомасштабного виробництва (так ;аний ефект масштабу);
2) своєрідний контроль над цінами внаслідок непередба-;ної поведінки конкурента, який може несподівано змінити свою нову стратегію, викликати таким чином цінову війну, появу нових
79
конкурентів, можливість привласнити монопольний прибуток; що запобігти таким явищам, фірми йдуть на зговір у галузі політик цін, про типи картельних згод, джентльменських погоджень;
3) продукт може бути як однорідним, так і диференц йованим;
4) вхід на цей ринок має значні перепони внаслідок ефещ масштабу, великих витрат на рекламу, володіння патентам] контролю над джерелами сировини та ін.
Ринок олігополії потребує значної уваги д підприємницької діяльності. Конкурентна поведінка на цьому рит зумовлює особливу стратегію ціноутворення, пошук найвигіднішн методів ціноутворення. Однак вплив ціни на ринок олігополії моя бути обмежений внаслідок картельних та інших згод. Тому на цьом ринку широко використовуються засоби нецінової конкуренції, умовах олігополії починає відігравати значну роль розвита менеджменту в середині фірми, в її окремих структурни підрозділах.
Олігополії суперечливо впливають на науково-технічни прогрес. З одного боку, великі масштаби господарювання даюі можливість концентрувати значні фінансові ресурси, кваліфіковаї кадри для науково-дослідних, конструкторських робіт. Монопольн ж становище на ринку, можливість одержувати монопольни прибуток шляхом установлення монопольних цін не сприяюі науково-технічному прогресу. Технічний прогрес в олігопол пов'язаний з науковим характером самої галузі (електронік; авіакосмічна галузь). Другим поштовхом до науково-технічног прогресу є міжнародна конкуренція, тобто конкуренція з бок іноземних фірм. Однак у цілому 2/3 винаходів нашого стеліті здійснені незалежними винахідниками та невеликими фірмами.
Якщо на ринку створюється ситуація, коли багато покупці і лише декілька продавців, такий ринок називається олігопсонією.
Недосконала конкуренція має і таку форму, як чиста (аб абсолютна) монополія. Вона виникає, коли на ринку залишаєтьс тільки один продавець товару чи постачальник послуги, яком протистоять численні покупці. Це перша найважливіша рис монополії.
По-друге, на ринку монополії продукт не має близьки замінників, а поява на ринку нових продавців неможлива. З точк зору покупців у продукту не має прийнятих альтернативнії варіантів споживання (наприклад, використання елеггропосп чання). В цьому випадку споживачі змушені придбати продукт ч послугу у монополіста чи обходитися без них.
80
-,„:;-.:І! повинен виріш\в;гііі гмтііНгіч тк' їа'.1';- :';-;-,'т шні;. :;..'•• V. * :;а гуло випусках;: бажан\ кількість гіро^-кт\'. '>•:. дого"-1, ..->;;
І;!,. • ' ЦІНОВОЇ' ПОЛІТИКИ <><Оі-ОПОЛ1СТ ,-!.' ҐМІііКУ .~\ І о ,;•? ''.'І.'. •.;••'
,.:••' п!\гп,;пся нн максим іззчію приб%тк\ ;-•:! міш^шцію зо>т:ів. з,<ч ;. /:ч;гнуіи зросити перешкод ;І для тих. \тс, б:.г/-::іс - лп'тн * ,;:>;. ;..>.<; (Ь виробництва. Для цього фірма-монополіст б>де Ілр;!мч. о;ігч
•іі..:,-т;шня цін. шоб н° притягувати конкурентів.
Нарешті, монополіст па рикку не мас конкурентів, бо вступ ,!І> шєї галузі повністю заблокований різними засобами кгьіХ) рентної боротьби, в тому числі такими недобросовісними ліггодами, як тиск на постачальника, на кред.чтно-банківські установи (щоб не давали ресурсів, коштів), використання иінозої д;к кримінації та ін.
Місце, роль та наслідки монополії на ринку значною мірою залежать від типу монополізму.
§ 4. Монополізм, його суть, типи, форми та наслідки. Антммснопольна політика
У всесвітній економічній практиці існує декілька основних типів монополізму.
По-перше, це монополізм, який виростає з конкуренції * базується на концентрації та централізації виробництва чи капіталу. Напої.ІьиІ відомими організаційними формами такої монополії г картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати. Цей тип монополізму являє собою найбільшу загрозу ринковій економіці. віч постійно знаходиться у полі зору держави, виступає головним оо сктом демонополізації. Якщо процес концентрації держава не може повністю контролювати, то централізацію сучасна держава регулює ретельно, забороняючи незаконні форми об'єднання.
Другий тип монополізму пов'язаний з технологічною с'І:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47