бути тільки" м^ТопоГ МаТЄр.1альних ^ при такій системі може здобуття доходів Тез ЄбКГШЧНОЇ ™°СТІ- Неминучими стають "тіньова еконГка" Гнї "'^ 3 ^-татами праці,
Деякі ж
ннЯсп
реформування екомо- У ЛЬСТВа В ЦІЛОМ>' неможливі без насамперед ШЛЯГМ™ -СИСТЄМИ У напрямі її Демократизації, власності. 'ндивідуалізації і персоніфікації відносин
Ресурси і вироблену продукцію" 2ТГ ГСШСТ,Ь ^ МатЄРІальнІ ництва, а саме- споживача 1 } °ДЗ ВИборУ ' ПІДПРИ™-
повинна виробляти екІомТка" ВГаЧЄНН' Т°Г°- ЯКІ Т°ВарИ ' П°СЛуГИ Діяльності, придбанні™ Ф'рм-виР°бникІв - У виборі сфери
організації ви'робниц ва зГт"™ РЄСУРСІВ' Н&ЙМІ Р°бочої сили' власників ресуосів - У У Т°ВарШ' Р03™-^^ доходів тощо; економічний інтепег п;п У .Р°зп°Раджекні ними; 3) особистий Об'єкт і ЯКД е ос„ ШДН° Д° ЯК°Г° ДІС ^жний економічний
4) конкуре™ як супНе°Ю РУШІЙНОЮ СИЛ°Ю ВСІЄЇ економі-; госп0дарсТРваН^ЯосоЯвКноСу7НИЦТВО МІЖ учасниками ринкового товарів; 5) тсподапСьк^ УМ,°В виРобни^а> купівлі і продажу
які можливі внаслТо^ ^ пГ^Ї ІГ"1"110"0110"4""0 ™Р™™> окремих галузях- бї п™7 юсподарсько. ситуації в країні та
УРЯДУ, ^І^ГГГ0 ХЗраКТЄру' зумовлені діями
в) виробничого ха^ерТ на оі!"^"' СТРаЙКШИ Т°Щ°; ного характеру як резулТ?атзм,н "'^Риємств; г) комерцій-РУ результат зміни господарської кон'юнктури, цін.
валютних курсів, інфляції тощо; 6) иінсуворспня як основний координаційний механізм економіки, череч який реалізуються ріиіення покупців І продавців.
Отже, ринкова економіка не потребує спеціального керівного органу, який би визначав, що виробляти і де брати ресурси, а це означає мінімум державного втручання.
"Чисто" ринковою економікою раніше традиційно вважали економічну систему США. Проте аналіз сучасних відносин власності й управління свідчить, що вона є скоріше теоретичною моделлю, ніж реальністю. В чистому вигляді ринкової економіки не існувало і не існує в жодній країні світу.
Змішані економічні системи. Більшість розвинених країн мають змішані економічні системи, їх суть полягає в тому, що на мікроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на макроекономічному — законами держави. Економічними функціями держави при цьому стають:
1) підтримка конкуренції і вільного підприємництва шляхом створення необхідної правової бази та захисту ринку від можливих проявів монополізму;
2) розподіл доходів на основі принципів ринкової економіки — за власністю на ресурси (матеріальні і трудові) при одночасному державному регулюванні нерівності розподілу економічними методами (через трансфертні виплати, систему оподаткування, регулювання цін, контроль за доходами і т.п.);
3) забезпечення повної зайнятості;
4) боротьба з інфляцією, стабілізація грошового обігу;
5) реалізація програм економічного зростання;
6) виробництво суспільних товарів, контроль за виробництвом з урахуванням зовнішніх чинників та ін.
Проте змішані економічні системи окремих країн мають свою, інколи навіть досить суттєву специфіку.
Економіка узгоджень. Останнім часом багато хто із зарубіжних вчених звертають увагу. на соціально-економічний розвиток у напрямку від ринкової економіки до змішаної, а далі — до економіки узгоджень.
Концепція "економіка узгоджень" була розроблена в країнах і для країн Скандинавії на основі спеціальних досліджень: з питань політики заробітної плати — в Данії; споживчого попиту — в Норвегії. Висновок науковців полягав у тому, що головним регулятором економічних зв'язків і прийняття рішень з фундаментальних економічних питань у наш час сталії переговори 'узгодження), які доповнюють ринкове регулювання економіки.
43
ІїаіібільпІ очевиді І'ми вони с на , Ік\ прані, ле шляхом узгоджену між працівниками (профспілками) і роботодавцями регулюються рівень заробітної плати, тривалість робочого тижня, відпусток тд інші питання. Таким же чином між приватними фірмами і державокі погоджуються інвестиційні проекти. У переговорах беруть участь:
а) політичні формування — громадські комісії і комітети^ які створюються для формулювання проблем і рекомендацій щодс здійснення необхідних заходів;
б) наукові організації — інститути, які вивчають зміст об'єкта переговорів;
в) організації гю проведенню переговорів — постійні чи сформовані в разі необхідності;
г) арбітраж — приватні або напівгромадські інститути, які займаються вирішенням спорів і накладанням санкцій у випадк) порушення узгоджень.
Моделі змішаної економіки та економіки узгоджень часте називають "соціальним ринковим господарством". Його мета — досягнення високого рівня добробуту для переважної більшості членів суспільства в умовах економічних свобод і на основі конкурентного ладу.
Термін "соціальне ринкове господарство" був запропонований А. Мюллер-Армаком для характеристики форми переходу від воєнної, надцентралізованої економіки Німеччини до мирної. Однак з часом це поняття перетворилося в концепцію нового економічного ладу для ФРН, яка і була реалізована у 50-ті рр.
Основними елементами сучасної структури соціального ринкового господарства вважаються:
1) конкурентний лад, заснований на приватній власності на засоби виробництва;
2) ринок як координуючий механізм і регулятор господарської діяльності;
3) домогосподарства та фірми (промислові, сільськогосподарські, торговельні, банківські та ін.) як основні господарюючі суб'єкти;
4) принципово нова роль держави, яка забезпечує і контролює загальні умови нормального функціонування ринкового господарства, сприяючи зменшенню соціально-економічної нерівності різних суспільних груп за допомогою грошово-фінансової стабілізації, певної політики у сферах оподаткування, ринку праці, освіти, соціального страхування і т.д.
44
)• полюція економічних систем як форм господарювання :. ;но пов'язана з проблемою стабільності економічної системи.
Зовнішня стабільність, на думку відомого німецького ^ ічіоміста В. Ойкена. полягає в центрально-керованому І,.аюларстві. Навіть за умов повної відсутності економічної рівноваги система не відчуває внутрішньої потреби у змінах: рівновагу замінює механізм примушування. Тривалому збереженню І лкої тенденції сприяє і бюрократія. *,.
Внутрішня стабільність існує: 1) в індивідуальному Іосподарстві і підтримується діями власника; 2) при досконалій конкуренції, яка сприяє рівновазі економічного процесу автоматично за допомогою цінового механізму.
Всі інші системи (між центрально-керованим господарством і ринковим, конкурентним) є нестабільними і мають тенденцію до трансформації.
§ 3. Поняття "перехідна економіка"
Еволюцію економіки можна зобразити як циклічний процес руху економіки від одного сталого (урівноваженого) стану через період його порушення та відновлення на якісно новому рівні до другого сталого (урівноваженого) стану.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
Деякі ж
ннЯсп
реформування екомо- У ЛЬСТВа В ЦІЛОМ>' неможливі без насамперед ШЛЯГМ™ -СИСТЄМИ У напрямі її Демократизації, власності. 'ндивідуалізації і персоніфікації відносин
Ресурси і вироблену продукцію" 2ТГ ГСШСТ,Ь ^ МатЄРІальнІ ництва, а саме- споживача 1 } °ДЗ ВИборУ ' ПІДПРИ™-
повинна виробляти екІомТка" ВГаЧЄНН' Т°Г°- ЯКІ Т°ВарИ ' П°СЛуГИ Діяльності, придбанні™ Ф'рм-виР°бникІв - У виборі сфери
організації ви'робниц ва зГт"™ РЄСУРСІВ' Н&ЙМІ Р°бочої сили' власників ресуосів - У У Т°ВарШ' Р03™-^^ доходів тощо; економічний інтепег п;п У .Р°зп°Раджекні ними; 3) особистий Об'єкт і ЯКД е ос„ ШДН° Д° ЯК°Г° ДІС ^жний економічний
4) конкуре™ як супНе°Ю РУШІЙНОЮ СИЛ°Ю ВСІЄЇ економі-; госп0дарсТРваН^ЯосоЯвКноСу7НИЦТВО МІЖ учасниками ринкового товарів; 5) тсподапСьк^ УМ,°В виРобни^а> купівлі і продажу
які можливі внаслТо^ ^ пГ^Ї ІГ"1"110"0110"4""0 ™Р™™> окремих галузях- бї п™7 юсподарсько. ситуації в країні та
УРЯДУ, ^І^ГГГ0 ХЗраКТЄру' зумовлені діями
в) виробничого ха^ерТ на оі!"^"' СТРаЙКШИ Т°Щ°; ного характеру як резулТ?атзм,н "'^Риємств; г) комерцій-РУ результат зміни господарської кон'юнктури, цін.
валютних курсів, інфляції тощо; 6) иінсуворспня як основний координаційний механізм економіки, череч який реалізуються ріиіення покупців І продавців.
Отже, ринкова економіка не потребує спеціального керівного органу, який би визначав, що виробляти і де брати ресурси, а це означає мінімум державного втручання.
"Чисто" ринковою економікою раніше традиційно вважали економічну систему США. Проте аналіз сучасних відносин власності й управління свідчить, що вона є скоріше теоретичною моделлю, ніж реальністю. В чистому вигляді ринкової економіки не існувало і не існує в жодній країні світу.
Змішані економічні системи. Більшість розвинених країн мають змішані економічні системи, їх суть полягає в тому, що на мікроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на макроекономічному — законами держави. Економічними функціями держави при цьому стають:
1) підтримка конкуренції і вільного підприємництва шляхом створення необхідної правової бази та захисту ринку від можливих проявів монополізму;
2) розподіл доходів на основі принципів ринкової економіки — за власністю на ресурси (матеріальні і трудові) при одночасному державному регулюванні нерівності розподілу економічними методами (через трансфертні виплати, систему оподаткування, регулювання цін, контроль за доходами і т.п.);
3) забезпечення повної зайнятості;
4) боротьба з інфляцією, стабілізація грошового обігу;
5) реалізація програм економічного зростання;
6) виробництво суспільних товарів, контроль за виробництвом з урахуванням зовнішніх чинників та ін.
Проте змішані економічні системи окремих країн мають свою, інколи навіть досить суттєву специфіку.
Економіка узгоджень. Останнім часом багато хто із зарубіжних вчених звертають увагу. на соціально-економічний розвиток у напрямку від ринкової економіки до змішаної, а далі — до економіки узгоджень.
Концепція "економіка узгоджень" була розроблена в країнах і для країн Скандинавії на основі спеціальних досліджень: з питань політики заробітної плати — в Данії; споживчого попиту — в Норвегії. Висновок науковців полягав у тому, що головним регулятором економічних зв'язків і прийняття рішень з фундаментальних економічних питань у наш час сталії переговори 'узгодження), які доповнюють ринкове регулювання економіки.
43
ІїаіібільпІ очевиді І'ми вони с на , Ік\ прані, ле шляхом узгоджену між працівниками (профспілками) і роботодавцями регулюються рівень заробітної плати, тривалість робочого тижня, відпусток тд інші питання. Таким же чином між приватними фірмами і державокі погоджуються інвестиційні проекти. У переговорах беруть участь:
а) політичні формування — громадські комісії і комітети^ які створюються для формулювання проблем і рекомендацій щодс здійснення необхідних заходів;
б) наукові організації — інститути, які вивчають зміст об'єкта переговорів;
в) організації гю проведенню переговорів — постійні чи сформовані в разі необхідності;
г) арбітраж — приватні або напівгромадські інститути, які займаються вирішенням спорів і накладанням санкцій у випадк) порушення узгоджень.
Моделі змішаної економіки та економіки узгоджень часте називають "соціальним ринковим господарством". Його мета — досягнення високого рівня добробуту для переважної більшості членів суспільства в умовах економічних свобод і на основі конкурентного ладу.
Термін "соціальне ринкове господарство" був запропонований А. Мюллер-Армаком для характеристики форми переходу від воєнної, надцентралізованої економіки Німеччини до мирної. Однак з часом це поняття перетворилося в концепцію нового економічного ладу для ФРН, яка і була реалізована у 50-ті рр.
Основними елементами сучасної структури соціального ринкового господарства вважаються:
1) конкурентний лад, заснований на приватній власності на засоби виробництва;
2) ринок як координуючий механізм і регулятор господарської діяльності;
3) домогосподарства та фірми (промислові, сільськогосподарські, торговельні, банківські та ін.) як основні господарюючі суб'єкти;
4) принципово нова роль держави, яка забезпечує і контролює загальні умови нормального функціонування ринкового господарства, сприяючи зменшенню соціально-економічної нерівності різних суспільних груп за допомогою грошово-фінансової стабілізації, певної політики у сферах оподаткування, ринку праці, освіти, соціального страхування і т.д.
44
)• полюція економічних систем як форм господарювання :. ;но пов'язана з проблемою стабільності економічної системи.
Зовнішня стабільність, на думку відомого німецького ^ ічіоміста В. Ойкена. полягає в центрально-керованому І,.аюларстві. Навіть за умов повної відсутності економічної рівноваги система не відчуває внутрішньої потреби у змінах: рівновагу замінює механізм примушування. Тривалому збереженню І лкої тенденції сприяє і бюрократія. *,.
Внутрішня стабільність існує: 1) в індивідуальному Іосподарстві і підтримується діями власника; 2) при досконалій конкуренції, яка сприяє рівновазі економічного процесу автоматично за допомогою цінового механізму.
Всі інші системи (між центрально-керованим господарством і ринковим, конкурентним) є нестабільними і мають тенденцію до трансформації.
§ 3. Поняття "перехідна економіка"
Еволюцію економіки можна зобразити як циклічний процес руху економіки від одного сталого (урівноваженого) стану через період його порушення та відновлення на якісно новому рівні до другого сталого (урівноваженого) стану.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47