Кожна країна через специфіку розвитку, використовуючи історичний досвід, йде до ринку своїм шляхом.
Якщо узагальнити історичний досвід формування ринку в західних країнах, можна зробити такі висновки.
Формування ринкових відносин становить тривалий процес, у ході якого постійно відбуваються зміни в усіх основних сферах суспільного життя і створюються національні ринки, які відзначаються великою різноманітністю. Це стосується насамперед системи мотивацій, критеріїв ефективності, виробничих і управлінських структур, господарських пропорцій та ін. До того ж, як свідчить світовий досвід, формування ринкової структури не може бути рівномірним у всіх країнах і всіх сферах господарства. Це залежить від економічних факторів розвитку, а також від історичних, соціальних, політичних тощо.
У західних країнах вже давно зрозуміли, що ринок зосереджує в собі величезну енергію (як творчу, так і руйнівну), яка, якщо її не тримати в певних рамках, здатна зруйнувати життєво важливі сфери і економічну систему в цілому. Не випадково фінансування фундаментальної науки, культури, освіти там здійснюється спеціальними фондами і асоціаціями, які не мають за мету здобуття прибутку. Економічна діяльність держави є важливим засобом подолання стихійних сил ринку й одним із елементів сучасного господарства. Держава навчилася регулювати попит і пропозицію, цю основу ринку, і, не порушуючи самої природи і механізмів на мікрорівні (підприємство), створила механізм регулювання ринку на макрорівні. Ринок став регульованим, що дає право за сучасних умов визначити моделі ринкових відносин у розвинених країнах як "соціальне ринкове господарство".
Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм — це абстракція, що якоюсь мірою відображає калії в економіці деяких країн наприкінці минулого століття.
-учасний же ринок — один із елементів іншої, значно складнішої
•истеми господарювання, елементами якої є:
61
— власне ринкові відносини, то грунтуються конкуренції економічно відокремлених виробників, вільних ціна; попиті і пропозиції і охоплюють ринок товарів та послуг, риної праці, ринок капіталу, фінансово-кредитний ринок та ін.;
— численні регулюючі інститути, в першу чергу державі головною метою яких є підтримка збалансованості попиту пропозиції, споживання і нагромадження товарної і грошової мас;
— система досконально відпрацьованого законодавства, встановлює "правила гри' на ринку, перетворює ринок із "дикого", •цивілізований: це антимонопольне (антитрестове) законодавс законодавство про власність, про угоди, договори і зобов'язані про захист споживача, про труд і соціальну захищеність;
— стан масової свідомості (культура, ідеолої правосвідомість);
— високоякісна інформаційно-аналітична база, ринкова інфраструктура (товарні біржі, біржі цінних папері служби зайнятості, інформаційні центри, рекламні агентсті служби безготівкових розрахунків тощо).
Отже, як свідчить світовий досвід, при теперішньому ріі розвитку продуктивних сил для конструктивного функціонуваї ринку і господарського механізму необхідним є контеї продуманих та взаємозв'язаних юридичних норм, компетентної дійового державного регулювання, певної суспільної свідомої моралі, культури.
Досягнення цілей ринкової економіки можливо в прої виконання ринком ряду функцій, серед яких потрібно відзначі такі:
1) інформаційна, що виявляє суспільні потреби, попит товари та послуги і дає виробникам уявлення про стан справ ринку;
2) регулююча, яка визначає структуру пропозиції виявляється у розподілі та перерозподілі ресурсів відповідно платоспроможного попиту;
3) стимулююча, що націлює виробників на зниження ві виробництва і підвищення його ефективності на осі впровадження нової техніки і технології, раціональї використання сировини і матеріалів, підвищення якості товарів послуг;
4) інтегруюча, яка забезпечує взаємодію функцій, перелічені вище, і допомагає вибору ефективних рішень діяльності підприємств;
5) контрольна, що забезпечує вплив споживачів 62
виробництво, оскільки саме на ринку визначається, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт.
§ 2. Види, структура, інфраструктура ринку
Економіка функціонує як складна система трьох взаємозв'язаних рівнів: мікрорівень — госпв,дарські одиниці; метарі-вень — галузеві структури ринку (банки, біржі); макрорівень — органи (в основному державні) регулювання ринкових відносин.
Ця система розкриває організацію ринкових відносин. Поряд з нею важливим елементом організації виступають види і форми ринку. Розрізняють, як правило, такі види ринків: ринок товарів та послуг (споживчий ринок, ринок засобів виробництва, ринок інвестиційних ресурсів); фінансовий ринок (ринок кредитів, ринок цінних паперів, грошовий та валютний ринок); ринок праці. Важливе місце належить також ринку нерухомості та ринку природних ресурсів.
Реформа споживчого ринку в Україні передбачає: І 1) розвиток підприємництва у сфері торгівлі і демонополізацію; 2) підтримку малого і середнього бізнесу; 3) перехід до нової системи ціноутворення; 4) поступову ліквідацію дотацій збитковим Підприємствам; 5) захист ринку і споживачів від недобросовісної торгівлі; 6) ліквідацію необгрунтованих привілеїв у розподілі споживчих благ.
Ринок засобів виробництва в повному розумінні цього слова в Україні не існував. Засоби виробництва надходили до споживачів через централізовану систему матеріально-технічного постачання. Фактично ринок засобів виробництва створюється в Україні заново, і головним моментом є перехід від централізованого фондування ресурсів до оптової торгівлі ними.
Процес становлення фінансового ринку охоплює собою формування ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів і ринку валюти.
Інфраструктура ринку складається із сукупності допоміжних організацій, установ, посередників, діяльність яких зумовлена прискоренням просування товарів та послуг на різних ринках. Серед елементів інфраструктури ринку центральне місце належить біржам (товарним, фондовим, валютним, нерухомості, праці тощо).
Структура ринку відображає його місце в системі організації суспільного виробництва. Щоб з'ясувати механізм рин-
63
ку, слід визначнії!, що таке попит, пропозиція, ціна, кон'юнктура рівновага (це головні параметри ринку), конкуренція, монополія олігополія ринку (це головні його атрибути).
Попит — це сума грошей, яку покупці мають намі заплатити за необхідні товари та послуги. Пропозиція — сукупністі товарів з певними цінами, які ладні продати виробники. Ринкові ціна — це фактична ціна, яка встановлюється на ринку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47