Одним же з головних психокорекцiйних групових ефек-
тiв, на наш погляд, с можливiсть навчатися не лише на влас-
ному досвiдi, а й на досвiдi iнших через розвиток умiння
аналiзувати груповий матерiал. Тобто починають дiяти не ли-
ше механiзм наслiдування, а й iдентифiкацiя, катарсис, якi
створюють особливу робочу ауру. iнтеграцiя групи сприяу зни-
женню в учасникiв навчання тривожностi, напруженостi, по-
чуття психологiчноє загрози вiд присутнiх. iнтеграцiйнi
процеси в групi знижують прояви ситуативних захистiв i вiд-
кривають можливiсть дослiдження базових форм захисноє сис-
теми субукта.
Групова динамiка обуктивууться в психомалюнках, якi
учасники АСПН виконують щодня на тему: "Група сьогоднi".
Завдяки психомалюнковi всi динамiчнi аспекти розвитку групи
пiддаються рефлексiє ii художнiй матерiалiзацiє. Виконання ма-
люнка сприяу швидшому виявленню особистiсноє проблеми
субукта Самi малюнковi тексти являють собою психокорекцiй-
НУ цiннiсть i дають змогу тримати пiд контролем груповi й
iндивiдуально-особистiснi змiни.
Кожному, хто зорiунтований на професiйне опанування
мистецтва управлiння груповою психокорекцiую, в центрi уваги
треба мати головнi механiзми цього процесу: позитивну
дезiнтеграцiю i вторинну i нтеграцiю на
бiльш високому рiвнi розвитку. Якщо в груповому
вiдношеннi ми тримаумо в полi зору головним чином динамiку
iнтеграцiє групи, то в iндивiдуально-особистiсному - процес
позитивноє дезiнтеграцiє, який закономiрно приводить до iнте-
грацiє на вищому рiвнi розвитку. Але слiд памятати, що процес
iнтеграцiє групи вiдiграу лише допомiжну роль щодо цiлей пси-
хокорекцiє, а позитивна дезiнтеграцiя мау безпосередну вiдно-
шення до особистiсних змiн учасникiв навчання.
В iндивiдуально-особистiсному планi завданням керiвника
групи у забезпечення багаторiвневостi цих процесiв i Єх посту-
повий взаумоперехiд одного в одного, таким чином, аби
часткова позитивна дезiнтеграцiя змiню-
валася на часткову вторинну iнтеграцiю на
вищому рiвнi розвитку. За своую силою й часовими параметра-
ми процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє повиннi мати зворотний
взаумозвязок, при цьому iнтеграцiя групи трохи випереджау
особистiсну дезiнтеграцiю. Цс мас враховувати керiвник групи.
iз вищесказаного ясно, що глибинне саморозкриття членiв
групи у небажаним ранiш, анiж група готова сприймати й ана-
лiзувати iнтимний матерiал, та и сама людина (протагонiст) не
повинна потрапити в
ситуацiю, коли з часом
пожалкуу про свою по-
ведiнку (усоромиться
єє). Дуже важливо, щоб
у першi днi роботи гру-
пи, коли вiдбувауться
процес "розморожуван-
ня", керiвник не сприй-
мав присутнiх крiзь
призму деяких власних
гiпотез (вiдносно Єхнiх
особистiсних проблем)
або завершених психо-
дiагностичних виснов-
кiв, зроблених на
пiдставi тестового обстеження. Психодiагностичнi прогнози ма-
ють народжуватися в групi в результатi аналiзу поведiнкового
матерiалу єє членiв, який звертатиме увагу логiкою несвiдомого
та фактами вiдступу вiд реальностi, якi зумовлюються "психо-
логiчними захистами.
З моменту виникнення перших гiпотетичних припущень
управлiння групою набуватиме iндивiдуально виправданоє (для
того чи iншого єє члена) спрямованостi на розкриття першопри-
чин особистiсних проблем учасникiв. Треба також памятати,
що процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє досягають у групi найбiль-
шоє iнтенсивностi через 5-6 днiв (при роботi по 10-12 год. на
добу), i тодi у пiдстави вважати, шо група перебувау у найпро-
дуктивнiшому перiодi - робочiй стадiє (яка прийшла на змiну
початковiй стадiє - "розморожуванню").
Ми спробували графiчно зобразити теоретичну модель функ-
цiйних особливостей механiзмiв позитивноє дезiнтеграцiє та вто-
ринноє iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку та
взаумозвязкiв мiж ними.
На мал. 1 зроблено спробу вiдобразити взаумозворотну за-
лежнiсть мiж процесами, що вiдбуваються в групi й в iндивiду-
ально-особистiсному планi. Як видно з графiка, тенденцiє
особистiсноє дезiнтеграцiє особливо зростають до середини робо-
чоє стадiє, а далi натомiсть починають домiнувати iнтеграцiйнi
процеси. Це зовсiм не означау, що десь, у якийсь перiод iнте-
грацiя чи дезiнтеграцiя iснують автономно одна вiд одноє: вони
завжди йдуть у парi. Проте у всi пiдстави говорити про домiну-
вання (чи провiдну роль) одного або iншого, а також про рiз-
ницю в iнтенсивностi цих процесiв.
Якщо iндикатором дезiнтеграцiє е емоцiйнi стани субукта
(подив, тривожнiсть, сором, смуток, вiдчуття "втрати грунту пiд
ногами", ефект "душноє ночi", невдоволенiсть собою та iн.), то
показником iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку у роз-
ширення самосвiдомостi, здатнiсть до самоаналiзу, до рефлексiє,
сензитивностi, розумiння ролi дитинства у визначеннi глобаль-
них життувих настановлень, здатнiсть до аутопсихокорекцiє
тощо.
При цьому дуже важливо забезпечувати позитивний харак-
тер дезiнтеграцiє и уникати негативного єє характеру. Найчастi-
ше це спричинюуться актуалiзацiую ситуативних форм
"захисту". Цьому може сприяти ситуацiя, коли керiвник умисно
намагауться викликати агресiю на себе. Й бiльшiсть присутнiх
переконанi, що групова поляризацiя у необхiднiстю. За таких
умов вони не усвiдомлюють важливiсть спiльностi цiлей групи
и керiвника. Вся психокорекцiя послiдовно мау пробуджувати
конструктивнi прояви енергiє (лiбiдо), а не деструктивнi, руй-
нiвнi (мортiдо)- В групах, зорiунтованих на поляризацiю вза-
умин, недостатньо розумiють функцiйнi особливостi "психоло-
гiчних захистiв", якi легко актуалiзують недоброзичливiсть у
взауминах.
Д\же важливою у послiдовнiсть дiй керiвника групи, спря-
мованих на позитивну дезiнтеграцiю, що виключау
провокування негативноє реакцiє в групi (на кого б то не було).
Добре, коли з самого початку члени групи прилучаються до
процесу дослiдження, зорiунтованого на пiзнання себе та iншо-
го, шо вимагау здатностi обернути себе на обукт вивчення.
тднання ЗУСИЛЬ керiвника та групи в пiзнаннi субуктивних
труднощiв спiлкування сприяу iнтеграцiє, а не поляризацiє. Для
цього дуже важливо, щоб присутнi навчилися знiмати з себе
ситуативнi "захиснi" реакцiє завдяки переважанню групових
цiнностей, навчилися взаумоприйняттю субукта таким, яким
вiн у, взаумопiдтримцi. Психологiчна захищенiсть нейтралiзуу
емоцiйний рiвень переживань учасникiв занять. Розвиток умiнь
обуктивного аналiзу групового матерiалу та самопiзнання
зближуу керiвника групи та єє членiв. Тому iнтеграцiя групи,
згiдно з методичними засадами АСПН, виражауться в гармонi-
зацiє зусиль усiх членiв групи в опануваннi специфiкою та
особливостями проявiв периферiйноє захисноє системи субукта
и логiкою несвiдомого, яка у когнiтивною основою базових (осо-
бистiсних) "захистiв", шо впливають на магiстральнi життувi
його настановлення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
тiв, на наш погляд, с можливiсть навчатися не лише на влас-
ному досвiдi, а й на досвiдi iнших через розвиток умiння
аналiзувати груповий матерiал. Тобто починають дiяти не ли-
ше механiзм наслiдування, а й iдентифiкацiя, катарсис, якi
створюють особливу робочу ауру. iнтеграцiя групи сприяу зни-
женню в учасникiв навчання тривожностi, напруженостi, по-
чуття психологiчноє загрози вiд присутнiх. iнтеграцiйнi
процеси в групi знижують прояви ситуативних захистiв i вiд-
кривають можливiсть дослiдження базових форм захисноє сис-
теми субукта.
Групова динамiка обуктивууться в психомалюнках, якi
учасники АСПН виконують щодня на тему: "Група сьогоднi".
Завдяки психомалюнковi всi динамiчнi аспекти розвитку групи
пiддаються рефлексiє ii художнiй матерiалiзацiє. Виконання ма-
люнка сприяу швидшому виявленню особистiсноє проблеми
субукта Самi малюнковi тексти являють собою психокорекцiй-
НУ цiннiсть i дають змогу тримати пiд контролем груповi й
iндивiдуально-особистiснi змiни.
Кожному, хто зорiунтований на професiйне опанування
мистецтва управлiння груповою психокорекцiую, в центрi уваги
треба мати головнi механiзми цього процесу: позитивну
дезiнтеграцiю i вторинну i нтеграцiю на
бiльш високому рiвнi розвитку. Якщо в груповому
вiдношеннi ми тримаумо в полi зору головним чином динамiку
iнтеграцiє групи, то в iндивiдуально-особистiсному - процес
позитивноє дезiнтеграцiє, який закономiрно приводить до iнте-
грацiє на вищому рiвнi розвитку. Але слiд памятати, що процес
iнтеграцiє групи вiдiграу лише допомiжну роль щодо цiлей пси-
хокорекцiє, а позитивна дезiнтеграцiя мау безпосередну вiдно-
шення до особистiсних змiн учасникiв навчання.
В iндивiдуально-особистiсному планi завданням керiвника
групи у забезпечення багаторiвневостi цих процесiв i Єх посту-
повий взаумоперехiд одного в одного, таким чином, аби
часткова позитивна дезiнтеграцiя змiню-
валася на часткову вторинну iнтеграцiю на
вищому рiвнi розвитку. За своую силою й часовими параметра-
ми процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє повиннi мати зворотний
взаумозвязок, при цьому iнтеграцiя групи трохи випереджау
особистiсну дезiнтеграцiю. Цс мас враховувати керiвник групи.
iз вищесказаного ясно, що глибинне саморозкриття членiв
групи у небажаним ранiш, анiж група готова сприймати й ана-
лiзувати iнтимний матерiал, та и сама людина (протагонiст) не
повинна потрапити в
ситуацiю, коли з часом
пожалкуу про свою по-
ведiнку (усоромиться
єє). Дуже важливо, щоб
у першi днi роботи гру-
пи, коли вiдбувауться
процес "розморожуван-
ня", керiвник не сприй-
мав присутнiх крiзь
призму деяких власних
гiпотез (вiдносно Єхнiх
особистiсних проблем)
або завершених психо-
дiагностичних виснов-
кiв, зроблених на
пiдставi тестового обстеження. Психодiагностичнi прогнози ма-
ють народжуватися в групi в результатi аналiзу поведiнкового
матерiалу єє членiв, який звертатиме увагу логiкою несвiдомого
та фактами вiдступу вiд реальностi, якi зумовлюються "психо-
логiчними захистами.
З моменту виникнення перших гiпотетичних припущень
управлiння групою набуватиме iндивiдуально виправданоє (для
того чи iншого єє члена) спрямованостi на розкриття першопри-
чин особистiсних проблем учасникiв. Треба також памятати,
що процеси дезiнтеграцiє й iнтеграцiє досягають у групi найбiль-
шоє iнтенсивностi через 5-6 днiв (при роботi по 10-12 год. на
добу), i тодi у пiдстави вважати, шо група перебувау у найпро-
дуктивнiшому перiодi - робочiй стадiє (яка прийшла на змiну
початковiй стадiє - "розморожуванню").
Ми спробували графiчно зобразити теоретичну модель функ-
цiйних особливостей механiзмiв позитивноє дезiнтеграцiє та вто-
ринноє iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку та
взаумозвязкiв мiж ними.
На мал. 1 зроблено спробу вiдобразити взаумозворотну за-
лежнiсть мiж процесами, що вiдбуваються в групi й в iндивiду-
ально-особистiсному планi. Як видно з графiка, тенденцiє
особистiсноє дезiнтеграцiє особливо зростають до середини робо-
чоє стадiє, а далi натомiсть починають домiнувати iнтеграцiйнi
процеси. Це зовсiм не означау, що десь, у якийсь перiод iнте-
грацiя чи дезiнтеграцiя iснують автономно одна вiд одноє: вони
завжди йдуть у парi. Проте у всi пiдстави говорити про домiну-
вання (чи провiдну роль) одного або iншого, а також про рiз-
ницю в iнтенсивностi цих процесiв.
Якщо iндикатором дезiнтеграцiє е емоцiйнi стани субукта
(подив, тривожнiсть, сором, смуток, вiдчуття "втрати грунту пiд
ногами", ефект "душноє ночi", невдоволенiсть собою та iн.), то
показником iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку у роз-
ширення самосвiдомостi, здатнiсть до самоаналiзу, до рефлексiє,
сензитивностi, розумiння ролi дитинства у визначеннi глобаль-
них життувих настановлень, здатнiсть до аутопсихокорекцiє
тощо.
При цьому дуже важливо забезпечувати позитивний харак-
тер дезiнтеграцiє и уникати негативного єє характеру. Найчастi-
ше це спричинюуться актуалiзацiую ситуативних форм
"захисту". Цьому може сприяти ситуацiя, коли керiвник умисно
намагауться викликати агресiю на себе. Й бiльшiсть присутнiх
переконанi, що групова поляризацiя у необхiднiстю. За таких
умов вони не усвiдомлюють важливiсть спiльностi цiлей групи
и керiвника. Вся психокорекцiя послiдовно мау пробуджувати
конструктивнi прояви енергiє (лiбiдо), а не деструктивнi, руй-
нiвнi (мортiдо)- В групах, зорiунтованих на поляризацiю вза-
умин, недостатньо розумiють функцiйнi особливостi "психоло-
гiчних захистiв", якi легко актуалiзують недоброзичливiсть у
взауминах.
Д\же важливою у послiдовнiсть дiй керiвника групи, спря-
мованих на позитивну дезiнтеграцiю, що виключау
провокування негативноє реакцiє в групi (на кого б то не було).
Добре, коли з самого початку члени групи прилучаються до
процесу дослiдження, зорiунтованого на пiзнання себе та iншо-
го, шо вимагау здатностi обернути себе на обукт вивчення.
тднання ЗУСИЛЬ керiвника та групи в пiзнаннi субуктивних
труднощiв спiлкування сприяу iнтеграцiє, а не поляризацiє. Для
цього дуже важливо, щоб присутнi навчилися знiмати з себе
ситуативнi "захиснi" реакцiє завдяки переважанню групових
цiнностей, навчилися взаумоприйняттю субукта таким, яким
вiн у, взаумопiдтримцi. Психологiчна захищенiсть нейтралiзуу
емоцiйний рiвень переживань учасникiв занять. Розвиток умiнь
обуктивного аналiзу групового матерiалу та самопiзнання
зближуу керiвника групи та єє членiв. Тому iнтеграцiя групи,
згiдно з методичними засадами АСПН, виражауться в гармонi-
зацiє зусиль усiх членiв групи в опануваннi специфiкою та
особливостями проявiв периферiйноє захисноє системи субукта
и логiкою несвiдомого, яка у когнiтивною основою базових (осо-
бистiсних) "захистiв", шо впливають на магiстральнi життувi
його настановлення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74