Адже саме невербальна поведiнка чи не
найбiльше здатна цiлiсно виражати психологiчний змiст як свi-
домого, так i несвiдомого, втiленого в нiй.
Функцiє невсрбальних технiк величезнi, серед них видiля-
ються головнi: зближення членiв групи; взасмопiзнання; експлi-
кацiя таких аспектiв психiки людини, якi важко вербалiзувати.
Позитивною якiстю цього методу у забарвленiсть взаумодiє
учасникiв навчання та велика спонтаннiсть, правдивiсть особи-
стiсних проявiв.
Невербальнi методи - ефективний засiб оптимiзацiє соцi-
ально-перцептивноє сфери особистостi, оскiльки спрямовууться
увага на "мову тiла", а також на характеристики психiки, якi
можна розглядати в просторi й часi.
Невербальнi методи використовуються, бiльшою чи меншою
мiрою, в усiх рiзновидах груповоє корекцiє та психотерапiє.
Технiки невербальноє взаумодiє застосовуються всiма вiдо-
мими спецiалiстами соцiального навчання: Б. А. Барашем,
Ю. Н. Вюнковою, Ю. М. тмельяновим, Г. О. Ковальовим,
X. Мiккiним, Ю. Б. Некрасовою, Л. А. Петровською, Н. Д. Тво-
роговою, П. Г. Тюрiним та iн.
Засобом невербальноє комунiкацiє у експресiя руху, яка пе-
редбачау актуалiзацiю таких способiв вияву емоцiй, як мiмiка
та жест.
До засобiв невербальноє комунiкацiє вiдносять рухи тiла, ди-
станцiю, паузу. Люди рiзняться здатнiстю розумiння (та контро-
лю) комунiкативностi - своує та iнших людей, здатнiстю
експресiє та iмпресiє. Часто несвiдомим може бути той чи iнший
жест або рух, значення якого субукт не розумiу; iнодi людина
реагуу невербально (наприклад, червонiу) й не в змозi блокувати
виникнення такоє реакцiє, хоча й усвiдомлюу єє наявнiсть, та iн.
Незважаючи на численнi дослiдження, початi з 1924 р., до
цих пiр немау задовiльноє класифiкацiє експресивних рухiв.
94
У психотерапевтичнiй практицi використовууться три рiзно-
види невербальноє технiки: психомалюнок, музикотерапiя, тех-
нiка руху. В АСПН в основному ми використовуумо лише двi
з "их -"психомалюнок i психогiмнастику. До музичних вправ
удаумося рiдше, "",-,"
Психогiмнастика - допомiжний метод АСПг-1, який спира-
уться на нсвербальну експресiю, перш за все на мiмiку та жес-
_ взагалi на рух. Це дау можливiсть учасникам АСПН
глибше заглянути в переживання iнших i наблизитися до розу-
мiння цих переживань. Головна мста психогiмнастики - зняття
фiзичних блокiв та "тискiв".
У групi АСПН ми пiдтримуумо свободу невербальних спо-
собiв самовираження, й психогiмнастика часто мау характер
спонтанноє гри. З почуттям свободи рухiв повязана й свобода
прояву емоцiй та свобода внутрiшнього свiту субукта. Одна й
та сама ситуацiя в психогiмнастицi викликау рiзнi, iндивiдуаль-
но неповторнi реакцiє, кожний поводиться вiдповiдно до своує
особистостi, в цiлiсних ЄЄ проявах.
т кiлька способiв використання психогiмнастики в АСПН.
Деякi вправи можна використати з метою розслаблення й ство-
рення невимушеноє, вiльноє вiд зайвого самоконтролю обстанов-
ки. Цьому сприятимуть вправи: "Звернути на себе увагу",
"Людина та ЄЄ тiнь", "Настрiй", "Автопортрет" та iн.
Психогiмнастику ми застосовуумо ще й тодi, коли хочемо
прояснити взаумовiдносини в групi, або ж коли в групi у небез-
пека домiнування дезiнтеграцiйних процесiв. Можна запропо-
нувати "виразити почуття" (невербально) тому з членiв групи,
хто був "центром" ситуацiє. Це, як правило, психологiчно до-
помагау субуктовi й чiткiше вимальовуу психологiчну обста-
новку в групi та сутнiсть емоцiйного сприймання одним одного.
Важливий матерiал обуктивуу вправа "Перехрестя шляхiв".
Учасники АСПН по черзi отримують завдання поставити на
уявному перехрестi членiв групи, якi асоцiюються з особами,
задiяними в певному, вiдомому Єм конфлiктi, що розглядауться
в групi. Вiдстань, на якiй опиняються "учасники" конфлiкту в
тiй чи тiй Єх розстановцi, дау пiдстави робити висновки про
емоцiйне ставлення до них. У членiв групи суттувим у не лише
сам факт вирiшення конфлiкту, а й певне обсктивування сутi
внеску в цю справу кожного з учасникiв.
Геми нсихоє iмнастичних iiнрав можуть бути дуже рiзноманiтними, зокрема:
повсякденна життсва ситуацiя - "Вихiд iз дому", "Свято", "Чуйне ставлення
;ю кого-небудь" або "Яким я с", "Яким я хотiв би бути" та iн.;
вправи, що обуктивують внутрiшню суперечнiсть субукта й конфлiкти -
"Вручити подарунок", "Заборонений плiд", "Перехрестя шляхiв", "Подолати
труднощi", "Зустрiч на вузькiй стежцi" та iн.;
вiдносини в групi - "Показати своу ставлення до iнших", "Вибiр членiв
сiмє", "Перебування на безлюдному островi";
95
фантазiя та казки - "Ким iз казкових персонажiв ти мiг би бутиi", "Бал-
маскарад", "Що б ти робив, якби був чаклуномi", "Ким би ти хотiв стати, якби
чаклун урахував твоу бажанняi", "Добрий чаклун", "Злий..."
Джерелом пси хогiм насти ч них вправ може бути ставлення до
групи АСПН, до самого процесу навчання. Наприклад, теми:
"Почуття, з якими я йшов на заняття", "Ставлення до навчання
та групи", "Що робила б група, якби не було керiвника" та iн.
Виконання психогiмнастичних вправ здiйснюуться рiзними
шляхами: можна дати тему одному членовi групи, а вiн реалiзуу
єє самостiйно або з чиуюсь допомогою. Тема може стосуватися
цiлоє групи або ж окремих єє членiв.
Пiсля "програвання" теми бажано, щоб учасники обмiнюва-
лися враженнями. Ми зосереджуумо увагу на визначеннi типо-
вих лiнiй поведiнки, що характеризують особистiсну проб-
лему. Особливо цiкавими у тi тенденцiє поведiнки, якi дають
про себе знати як на вербальному, так i на невсрбальному
рiвнях. Отриманий у процесi психогiмнастики матерiал пiдда-
уться аналiзовi.
Опишемо кiлька психогiмнастичних вправ.
1. Подолання труднощiв. Члени групи по черзi зображають,
як вони переборюють життувi труднощi (як фiгурально можна
сконструювати стiлець при допомозi ящика чи iншого предмета)
на вузькiй стежцi. Накреслюуться стежка, якою йде людина до
певноє мети й натикауться на перепону. Група спостерiгау, як
кожен долау перепону.
2. Заборонений плiд. Учасники АСПН по черзi показують,
як вони поведуться в ситуацiє, коли Єхнi бажання не збiгаються
iз зовнiшнiми нормами поведiнки. Роль "забороненого плоду"
може бути надана будь-якому предметовi, що якось приваблюу.
"Заборонений плiд" кладеться на стiлець, що стоєть у центрi
кiмнати. Член групи повинен пiдiйти до стiльця й вирiшити, що
вiн зробить iз "забороненим плодом".
3. Моя сiмя. Учасник АСПН вибирау собi сiмю iз членiв
групи. Далi розмiщуу Єх так, щоб фiзична дистанцiя мiж ними
приблизно вiдповiдала ступеневi емоцiйноє близькостi мiж чле-
нами сiмє. Далi важливо "описати", за якими психологiчними
якостями вибиралися "члени сiмє" - це послужить основою
саморефлексiє тим, хто потрапив до числа вибраних.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
найбiльше здатна цiлiсно виражати психологiчний змiст як свi-
домого, так i несвiдомого, втiленого в нiй.
Функцiє невсрбальних технiк величезнi, серед них видiля-
ються головнi: зближення членiв групи; взасмопiзнання; експлi-
кацiя таких аспектiв психiки людини, якi важко вербалiзувати.
Позитивною якiстю цього методу у забарвленiсть взаумодiє
учасникiв навчання та велика спонтаннiсть, правдивiсть особи-
стiсних проявiв.
Невербальнi методи - ефективний засiб оптимiзацiє соцi-
ально-перцептивноє сфери особистостi, оскiльки спрямовууться
увага на "мову тiла", а також на характеристики психiки, якi
можна розглядати в просторi й часi.
Невербальнi методи використовуються, бiльшою чи меншою
мiрою, в усiх рiзновидах груповоє корекцiє та психотерапiє.
Технiки невербальноє взаумодiє застосовуються всiма вiдо-
мими спецiалiстами соцiального навчання: Б. А. Барашем,
Ю. Н. Вюнковою, Ю. М. тмельяновим, Г. О. Ковальовим,
X. Мiккiним, Ю. Б. Некрасовою, Л. А. Петровською, Н. Д. Тво-
роговою, П. Г. Тюрiним та iн.
Засобом невербальноє комунiкацiє у експресiя руху, яка пе-
редбачау актуалiзацiю таких способiв вияву емоцiй, як мiмiка
та жест.
До засобiв невербальноє комунiкацiє вiдносять рухи тiла, ди-
станцiю, паузу. Люди рiзняться здатнiстю розумiння (та контро-
лю) комунiкативностi - своує та iнших людей, здатнiстю
експресiє та iмпресiє. Часто несвiдомим може бути той чи iнший
жест або рух, значення якого субукт не розумiу; iнодi людина
реагуу невербально (наприклад, червонiу) й не в змозi блокувати
виникнення такоє реакцiє, хоча й усвiдомлюу єє наявнiсть, та iн.
Незважаючи на численнi дослiдження, початi з 1924 р., до
цих пiр немау задовiльноє класифiкацiє експресивних рухiв.
94
У психотерапевтичнiй практицi використовууться три рiзно-
види невербальноє технiки: психомалюнок, музикотерапiя, тех-
нiка руху. В АСПН в основному ми використовуумо лише двi
з "их -"психомалюнок i психогiмнастику. До музичних вправ
удаумося рiдше, "",-,"
Психогiмнастика - допомiжний метод АСПг-1, який спира-
уться на нсвербальну експресiю, перш за все на мiмiку та жес-
_ взагалi на рух. Це дау можливiсть учасникам АСПН
глибше заглянути в переживання iнших i наблизитися до розу-
мiння цих переживань. Головна мста психогiмнастики - зняття
фiзичних блокiв та "тискiв".
У групi АСПН ми пiдтримуумо свободу невербальних спо-
собiв самовираження, й психогiмнастика часто мау характер
спонтанноє гри. З почуттям свободи рухiв повязана й свобода
прояву емоцiй та свобода внутрiшнього свiту субукта. Одна й
та сама ситуацiя в психогiмнастицi викликау рiзнi, iндивiдуаль-
но неповторнi реакцiє, кожний поводиться вiдповiдно до своує
особистостi, в цiлiсних ЄЄ проявах.
т кiлька способiв використання психогiмнастики в АСПН.
Деякi вправи можна використати з метою розслаблення й ство-
рення невимушеноє, вiльноє вiд зайвого самоконтролю обстанов-
ки. Цьому сприятимуть вправи: "Звернути на себе увагу",
"Людина та ЄЄ тiнь", "Настрiй", "Автопортрет" та iн.
Психогiмнастику ми застосовуумо ще й тодi, коли хочемо
прояснити взаумовiдносини в групi, або ж коли в групi у небез-
пека домiнування дезiнтеграцiйних процесiв. Можна запропо-
нувати "виразити почуття" (невербально) тому з членiв групи,
хто був "центром" ситуацiє. Це, як правило, психологiчно до-
помагау субуктовi й чiткiше вимальовуу психологiчну обста-
новку в групi та сутнiсть емоцiйного сприймання одним одного.
Важливий матерiал обуктивуу вправа "Перехрестя шляхiв".
Учасники АСПН по черзi отримують завдання поставити на
уявному перехрестi членiв групи, якi асоцiюються з особами,
задiяними в певному, вiдомому Єм конфлiктi, що розглядауться
в групi. Вiдстань, на якiй опиняються "учасники" конфлiкту в
тiй чи тiй Єх розстановцi, дау пiдстави робити висновки про
емоцiйне ставлення до них. У членiв групи суттувим у не лише
сам факт вирiшення конфлiкту, а й певне обсктивування сутi
внеску в цю справу кожного з учасникiв.
Геми нсихоє iмнастичних iiнрав можуть бути дуже рiзноманiтними, зокрема:
повсякденна життсва ситуацiя - "Вихiд iз дому", "Свято", "Чуйне ставлення
;ю кого-небудь" або "Яким я с", "Яким я хотiв би бути" та iн.;
вправи, що обуктивують внутрiшню суперечнiсть субукта й конфлiкти -
"Вручити подарунок", "Заборонений плiд", "Перехрестя шляхiв", "Подолати
труднощi", "Зустрiч на вузькiй стежцi" та iн.;
вiдносини в групi - "Показати своу ставлення до iнших", "Вибiр членiв
сiмє", "Перебування на безлюдному островi";
95
фантазiя та казки - "Ким iз казкових персонажiв ти мiг би бутиi", "Бал-
маскарад", "Що б ти робив, якби був чаклуномi", "Ким би ти хотiв стати, якби
чаклун урахував твоу бажанняi", "Добрий чаклун", "Злий..."
Джерелом пси хогiм насти ч них вправ може бути ставлення до
групи АСПН, до самого процесу навчання. Наприклад, теми:
"Почуття, з якими я йшов на заняття", "Ставлення до навчання
та групи", "Що робила б група, якби не було керiвника" та iн.
Виконання психогiмнастичних вправ здiйснюуться рiзними
шляхами: можна дати тему одному членовi групи, а вiн реалiзуу
єє самостiйно або з чиуюсь допомогою. Тема може стосуватися
цiлоє групи або ж окремих єє членiв.
Пiсля "програвання" теми бажано, щоб учасники обмiнюва-
лися враженнями. Ми зосереджуумо увагу на визначеннi типо-
вих лiнiй поведiнки, що характеризують особистiсну проб-
лему. Особливо цiкавими у тi тенденцiє поведiнки, якi дають
про себе знати як на вербальному, так i на невсрбальному
рiвнях. Отриманий у процесi психогiмнастики матерiал пiдда-
уться аналiзовi.
Опишемо кiлька психогiмнастичних вправ.
1. Подолання труднощiв. Члени групи по черзi зображають,
як вони переборюють життувi труднощi (як фiгурально можна
сконструювати стiлець при допомозi ящика чи iншого предмета)
на вузькiй стежцi. Накреслюуться стежка, якою йде людина до
певноє мети й натикауться на перепону. Група спостерiгау, як
кожен долау перепону.
2. Заборонений плiд. Учасники АСПН по черзi показують,
як вони поведуться в ситуацiє, коли Єхнi бажання не збiгаються
iз зовнiшнiми нормами поведiнки. Роль "забороненого плоду"
може бути надана будь-якому предметовi, що якось приваблюу.
"Заборонений плiд" кладеться на стiлець, що стоєть у центрi
кiмнати. Член групи повинен пiдiйти до стiльця й вирiшити, що
вiн зробить iз "забороненим плодом".
3. Моя сiмя. Учасник АСПН вибирау собi сiмю iз членiв
групи. Далi розмiщуу Єх так, щоб фiзична дистанцiя мiж ними
приблизно вiдповiдала ступеневi емоцiйноє близькостi мiж чле-
нами сiмє. Далi важливо "описати", за якими психологiчними
якостями вибиралися "члени сiмє" - це послужить основою
саморефлексiє тим, хто потрапив до числа вибраних.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74